Справа № 761/24835/22
Провадження № 2/761/2934/2023
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 лютого 2023 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Макаренко І.О., розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавський курінь»</a>, третя особа - державний реєстратор Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб підприємців Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, визнання трудових відносин припиненими, зобов`язання вчинити дії,
встановив:
Позивач звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з вищевказаним позовом.
Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, вважаю, що вони не відповідають вимогам ЦПК України.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, вважаю, що вона не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства України, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Згідно п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Також позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (ч.5 ст.177 ЦПК України).
В роз`ясненнях, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009 р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» зазначено, що суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний Суд України, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин та підстав також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше, - для визначення предмета доказування по даній справі.
Підстави позову становлять обставини (фактична підстава), якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з позовними вимогами до відповідача.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що він був призначений на посаду директора ТОВ «Полтавський курінь», в його трудову книжку відомості щодо роботи на посаді директора не вносились.
Разом з тим, позивачем не зазначено на підставі чого він перебуває в трудових відносинах з відповідачем та не надано доказів на підтвердження цих обставин - протоколу зборів учасників, яким прийнято рішення про призначення позивача на посаду директора.
Крім того, до матеріалів позовної заяви не долучено Статуту ТОВ «Полтавський курінь».
Відповідно до ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб із дотриманням вимог ст.ст. 95, 100 ЦПК України.
Статтею 95 ЦПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Згідно ст. 100 ЦПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 10 лютого 2021 року (справа №9901/335/20, провадження № 11-361заі20), звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи.
Відповідно до ст. 7 Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» у випадку зберігання інформації на кількох електронних носіях кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа.
Матеріальний носій - лише спосіб збереження інформації, який має значення тільки коли електронний документ виступає речовим доказом. Головною особливістю електронного документа є відсутність жорсткої прив`язки до конкретного матеріального носія. Один і той же електронний документ (відеозапис) може існувати на різних носіях. Усі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення.
Така правова позиції викладена в постанові Касаційного кримінального суду від 19 серпня 2021 року у справі № 756/8124/19 (провадження № 51-601км21).
Позивачем не вказано про наявність у нього оригіналів доказів, копії яких він подає без дотримання вимог ст. 100 ЦПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Платником судового збору виступає особа (фізична або юридична), яка звертається до суду ( ст.2 Закону України «Про судовий збір»).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 992, 40 грн.
Як убачається, зі змісту позову, остання містить дві самостійні вимоги немайнового характеру: про визнання трудових відносин припиненими та про зобов`язати вчинити дії.
За змістом вимог ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Враховуючи вищевикладене, судовий збір, який підлягає сплаті, за вимогами немайнового характеру становить 1984,80 грн (992,40 грн*2).
Проте, позивачем долучено до позовної заяви квитанцію про сплату судового збору в розмірі 992,40 грн.
Таким чином, на виконання ухвали суду, позивач має надати суду оригінал платіжного документа про доплату судового збору в розмірі 992,40 грн. на розрахунковий рахунок Шевченківського районного суду м. Києва за наступними реквізитами: отримувач коштів УК у Шевчен.р-ні/Шевченк.р-н/22030101, код отримувача 37995466, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA628999980313151206000026011, код класифікації доходів бюджету 22030101 із зазначення призначення платежу.
Документи, що підтверджують оплату судового збору подаються до суду в оригіналах.
У відповідності з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу або з підстав несплати судового збору, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Виходячи з наведеного вважаю, що вищезазначену позовну заяву необхідно залишити без руху із наданням позивачу строку для усунення вказаних в ухвалі недоліків, а саме:
- вказати відомості, які позовна заява повинна містити, визначені п.п. 4-7 ч. 3 ст. 175 ЦПК України;
- вказати про наявність оригіналів поданих письмових доказів та надати їх належним чином засвідчені копії (у відповідності до ст.ст. 95, 100 ЦПК України) для суду, а також надати копії позовної заяви для інших учасників справи;
- надати суду оригінал квитанції про доплату судового збору в розмірі 992,40 грн., сплаченого за наведеними в ухвалі реквізитами.
Враховуючи наведене, на підставі ст. 185 ЦПК України, суддя
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавський курінь»</a>, третя особа - державний реєстратор Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб підприємців Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, визнання трудових відносин припиненими, зобов`язання вчинити дії, залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків терміном 5 (п`ять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя:
Суд | Шевченківський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 13.02.2023 |
Оприлюднено | 17.02.2023 |
Номер документу | 109002123 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них |
Цивільне
Шевченківський районний суд міста Києва
Макаренко І. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні