Ухвала

від 15.02.2023 по справі 523/2572/23

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/2572/23

Провадження №6/523/99/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" лютого 2023 р. м. Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Кисельова В.К.,

при секретарі судового засідання Дзюба Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі подання старшого державного виконавця Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон керівника ПАТ «Автотранс-64» - ОСОБА_1 ,-

ВСТАНОВИВ:

До Суворовського районного суду м. Одеси надійшло подання старшого державного виконавця Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон керівника ПАТ «Автотранс-64» - ОСОБА_1 .

В обґрунтування даного подання державний виконавець вказує, що на виконанні Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) знаходиться виконавче ітроьтджетчч 64757392 з виконання виконавчий лист№ 815/2357/15 виданий 07.07.2015 про Стягнути борг з ВАТ "Автотранс-64" на користь Головне управління ПФУ в Одеській області в розмірі 3023,40грн.

За вказаним виконавчим документом боржником є - ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "АВТОТРАВС-64", код ЄДРПОУ: 03118104.

Відповідно до інформації з ЄДР та установчих документів боржника, керівником юридичної особи-боржника є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідно до статей 3, 4, 24, 25, 26 Закону України Про виконавче провадження (далі - Закон), виконавцем 11.03.2021 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою боржника зобов`язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження.

Рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, декларацію не надано, будь яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам частини п`ятої статті 19 Закону України "Про,виконавче провадження".

Під час виконання рішення суду виконавцем встановлено, що згідно інформації наданої на запити майно належне боржнику на праві власності наявне, а саме нерухоме майно.

Виконавцем на адресу керівника боржника надсилались виклики щодо явки до виконавця для надання пояснень щодо причину невиконання рішення суду, однак керівник ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "АВТОТРАНС-64" на виклики не з`явився, про причини неявки не повідомив виконавця.

Вжитими виконавцем заходами встановлено, що боржнику належать на праві власності нерухоме майно, однак ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "АВТОТРАНС-64" рішення не виконує.

За повідомленням Державної міграційної служби України від 20.09.2022 року, керівник ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "АВТОТРАНС-64" КАРПУХІН ЯРОСЛАВ ВОЛОДИМИРОВИЧ, 18.12.1975 року, місце проживання: АДРЕСА_1 , має паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , виданим 19.12.2013 року органом видачі 3201, паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 , виданим 18.08.2021 року органом видачі 8027.

Враховуючи викладене, рішення до теперішнього часу не виконано, а боржник ухиляється від виконання його, не вживає заходів щодо виконання рішення за рахунок належного йому майна і доходів.

Державний виконавець в судове засідання не зявився.

Зваживши доводи, викладені в поданні, дослідивши надані до подання матеріали виконавчого провадження, суд вважає, що в задоволенні подання старшого державного виконавця Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон керівника ПАТ «Автотранс-64» - ОСОБА_1 слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Законодавством України зазначені правовідносини регулюються ст. 313 Цивільного кодексу України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Це право віднесено у ЦК України до особистих немайнових прав фізичної особи (книга друга ЦК), а саме - до особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи (глава 21 книги другої ЦК України). Відповідно до ч. 3 ст. 269 ЦК України особисті немайнові права тісно пов`язані з фізичною особою. Фізична особа не може відмовитись від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для закордонних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок вирішення спорів у цій сфері регулюється Законом «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» від 21.01.1994 № 3857-XII.

Положеннями п. 5 ч. 1 ст. 6 цього Закону встановлено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено, у випадку, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов`язань.

Згідно з п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішенням про стягнення періодичних платежів.

Відповідно дост.441ЦПК України,тимчасове обмеженняфізичної особиу правівиїзду замежі Україниможе бутизастосоване судомяк західзабезпечення виконаннясудового рішення.Тимчасове обмеженняфізичної особиу правівиїзду замежі Українизастосовується впорядку,визначеному цимКодексом длязабезпечення позову,із особливостями,визначеними цієюстаттею.Суд можепостановити ухвалупро тимчасовеобмеження управі виїздуза межіУкраїни фізичноїособи,яка єборжником заневиконаним неюсудовим рішенням,на строкдо повноговиконання такогосудового рішення.Ухвала протимчасове обмеженняфізичної особиу правівиїзду замежі Україниможе бутипостановлена заподанням державногоабо приватноговиконавця,яким відкритовідповідне виконавчепровадження.Суд негайнорозглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Зміст і форма подання державного виконавця (начальника ВДВС) нормативно врегульовані в Інструкції з організації примусового виконання рішень, яка набрала чинності 17.04.2012 року, затвердженій наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5. Зокрема в розділі ХІІІ «Обмеження у праві виїзду за межі України та заборона в`їзду в Україну», що подання має обов`язково містити обґрунтування ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань.

З матеріалів, доданих державним виконавцем до подання, судом встановлено, що на виконанні Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) знаходиться виконавче ітроьтджетчч 64757392 з виконання виконавчий лист№ 815/2357/15 виданий 07.07.2015 про Стягнути борг з ВАТ "Автотранс-64" на користь Головне управління ПФУ в Одеській області в розмірі 3023,40грн.

За вказаним виконавчим документом боржником є - ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "АВТОТРАВС-64", код ЄДРПОУ: 03118104.

Відповідно до інформації з ЄДР та установчих документів боржника, керівником юридичної особи-боржника є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідно до статей 3, 4, 24, 25, 26 Закону України Про виконавче провадження (далі - Закон), виконавцем 11.03.2021 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою боржника зобов`язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження.

Рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, декларацію не надано, будь яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам частини п`ятої статті 19 Закону України "Про,виконавче провадження".

Під час виконання рішення суду виконавцем встановлено, що згідно інформації наданої на запити майно належне боржнику на праві власності наявне, а саме нерухоме майно.

Виконавцем на адресу керівника боржника надсилались виклики щодо явки до виконавця для надання пояснень щодо причину невиконання рішення суду, однак керівник ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "АВТОТРАНС-64" на виклики не з`явився, про причини неявки не повідомив виконавця.

Вжитими виконавцем заходами встановлено, що боржнику належать на праві власності нерухоме майно, однак ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "АВТОТРАНС-64" рішення не виконує.

За повідомленням Державної міграційної служби України від 20.09.2022 року, керівник ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "АВТОТРАНС-64" КАРПУХІН ЯРОСЛАВ ВОЛОДИМИРОВИЧ, 18.12.1975 року, місце проживання: АДРЕСА_1 , має паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , виданим 19.12.2013 року органом видачі 3201, паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 , виданим 18.08.2021 року органом видачі 8027.

Враховуючи викладене, рішення до теперішнього часу не виконано, а боржник ухиляється від виконання його, не вживає заходів щодо виконання рішення за рахунок належного йому майна і доходів.

З такою позицією заявника суд не погоджується, виходячи з того, що самостійне невиконання керівником боржника - юридичної особи зобов`язань не може свідчити про умисне ухилення від виконання покладених на боржника обов`язків, а заявником - державним виконавцем не доведено наявності факту свідомого ухилення ОСОБА_1 від виконання покладених на боржника ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "АВТОТРАНС-64" зобов`язань, як і не доведено, що боржник має змогу виконати зобов`язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.

Судом відзначається, що при вирішенні питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження, при виконанні судових рішень, обов`язковому встановленню підлягає факт умисного ухилення керівника боржника - юридичної особи від виконання зобов`язань, покладених на боржника судовим рішенням.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12 ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб`єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню.

Таким чином, керівник боржника - юридичної особи, яка має невиконані зобов`язання, не може вважатися винним в ухиленні, поки не буде доведено протилежне в порядку ч. 3 ст. 12 ЦПК України суб`єктом подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.

Отже, на момент звернення до суду з поданням факт ухилення керівника боржника - юридичної особи від виконання боржником зобов`язань повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження, а обов`язок щодо підтвердження цих обставин належними доказами покладається на заявника, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.

Ухилення керівника боржника - юридичної особи від виконання, покладених на боржника зобов`язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об`єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, незадовільного фінансового стану юридичної особи тощо. Однак воно може мати й принципово інше походження, суб`єктивне, коли керівник боржника - юридичної особи свідомо ухиляється від виконання покладених на боржника обов`язків, - тобто, коли керівник має змогу виконати зобов`язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.

Однак, державним виконавцем не надано жодних доказів на підтвердження наявності у ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "АВТОТРАНС-64" будь-яких доходів чи майна, за рахунок яких ОСОБА_1 , як керівник даної юридичної особи, мав би можливість виконати зобов`язання, покладені на боржника судовим рішенням. Відсутність майна, незадовільний фінансовий стан тощо, є об`єктивними причинами невиконання боржником самостійно зобов`язань та не свідчить про ухилення ОСОБА_1 від виконання покладених на боржника юридичну особу ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "АВТОТРАНС-64" обов`язків.

Крім того, для застосування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України необхідною умовою є доведення доцільності такого обмеження в світлі сприяння виконанню керівником боржника - юридичної особи зобов`язань, покладених на боржника судовим рішенням, воно має бути виправданим та пропорційним. Така позиція суду в повній мірі узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, викладеною у рішенні у справі «Хлюстов проти Росії» від 11.07.2013 (скарга № 28975/05).

Однак, державним виконавцем не надано жодного належного обґрунтування того, яким саме чином встановлення тимчасового обмеження керівника боржника ПАТ «Автотранс-64» - ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України сприятиме виконанню покладених на боржника судовим рішенням зобов`язань.

З огляду на викладене вище, суд вважає, що державним виконавцем в поданні не доведено, яким чином застосовування до керівника боржника ПАТ «Автотранс-64» - ОСОБА_1 тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, може позначитися на виконанні боржником зобов`язань за судовим рішенням і зазначений захід є дійсно необхідним та є достатні підстави вважати, що застосування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України до керівника боржника юридичної особи ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "АВТОТРАНС-64" забезпечить в подальшому належне виконання боржником ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "АВТОТРАНС-64" зобов`язань за судовим рішенням, на підставі чого суд приходить до висновку про відмову у задоволенні подання у зв`язку з його недоведеністю та безпідставністю.

Відповідно до ст. 33 Конституції України, ч. 3 ст. 269, ст. 313 ЦК України, Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», керуючись ст. 441 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні подання Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон керівника ПАТ «Автотранс-64» - ОСОБА_1 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга буде подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду, або в разі пропуску строку на апеляційне оскарження з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя: В.К. Кисельов