Постанова

від 15.02.2023 по справі 366/256/23

ІВАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 366/256/23

Провадження №3/366/249/23

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.02.2023 року смт. Іванків

Суддя Іванківського районного суду Київської області Слободян Н.П., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від відділення поліції № 1 Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області (смт. Іванків) про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И Л А:

02.02.2023 року до Іванківського районного суду Київської області надійшли матеріали зазначеної справи про адміністративне правопорушення.

Згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 183610 від 28.01.2023 року, по суті правопорушення зазначено наступне:

28.01.2023 року о 21 год. 11 хв. в с. Розважів по вул. Сидоровицька, водій ОСОБА_1 керував авто ВАЗ, д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судові засідання ОСОБА_1 за викликом суду не з`явився. Про дату, час і місце судового засідання повідомлявся вчасно та належним чином. Причин своєї неявки не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи, а також інших клопотань, письмових пояснень, заперечень тощо від нього не надходило.

Таку поведінку суддя розцінює як спосіб реалізації ОСОБА_1 своїх прав, передбачених Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Конституції України та ст. 268 КУпАП, а також як спосіб уникнення від притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно приписів ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи

Також, відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП, при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не є обов`язковою.

За цих обставин суддя приходить до висновку про розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя приходить до наступних висновків.

Як роз`яснено у п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст.283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Як зазначено у ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Відповідно до ч. 1 ст.8КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Відповідно до ст.9КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідност. 245 КУпАПзавданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно дост. 280 КУпАПпри розгляді справи про адміністративне правопорушення має бути з`ясовано, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення у справі.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху

Згідно п. 1.1 розділу 1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10.10.2006 року № 1306 (далі ПДР України), ці Правила відповідно доЗакону України "Про дорожній рух"встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Пунктом 1.3 ПДР України зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил

Відповідно до п.1.10 розділу 1 ПДР України водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Згідно п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разікерування транспортнимизасобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи,яка керуєтранспортним засобом,від проходженнявідповідно довстановленого порядкуогляду настан алкогольного,наркотичного чиіншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Питання, пов`язані із проведенням огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції регламентовані у ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС/МОЗ від 09.11.2015 року № 1452/735 (далі Інструкція № 1452/735), а також Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 року № 1103 (далі Порядок № 1103).

Згідно ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п. 2 Порядку № 1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Згідно п. 2, 3 розділу І Інструкції № 1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до ч. 6 розділу І Інструкції № 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться:

поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби);

лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Аналіз наведеного положення Інструкції містить можливість альтернативності огляду водія на стан сп`яніння і не визначає імперативність чи послідовність такого огляду, як наприклад, положення п.8 цієї Інструкції, що лише у випадку ДТП регламентує обов`язковість проведення огляду на стан сп`яніння лише у закладі охорони здоров`я.

Відповідно до п. 7 розділу ІІ Інструкції № 1452/735 установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Відповідно до ч. 7 розділу І Інструкції № 1452/735 у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно достатті 266Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (п. 8 Порядку № 1103).

Аналогічне положення також визначено п.п. 1 та 6 розділу IX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 року № 1395.

Згідно до п. 8 Інструкції № 1452/735, форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.

Аналіз вищевказаних нормативних актів свідчить про те, що оформлення працівниками поліції направлення на медичний огляд до відповідного закладу охорони здоров`я у випадку відмови водія від проведення огляду з метою виявлення стану сп`яніння є обов`язковим.

Якщо після оформлення направлення, водій транспортного засобу відмовляється від проведення медичного огляду і в закладі охорони здоров`я, поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (пункт 8 Порядку №1103, пункт 6 розділу ІХ Інструкції з оформлення матеріалів №1395).

Наведене дає підстави стверджувати те, що у ході провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою ст. 130 КУпАП, яке проявилось у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння підлягає доведенню факт керування особою транспортним засобом, наявність ознак алкогольного сп`яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння оформлена відповідним направленням, та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду.

Відмова особи від проходження огляду на стан сп`яніння повинна бути чіткою, зрозумілою, такою, яка не викликає сумнівів чи неоднозначного її тлумачення, та яка не залежить від будь-яких зовнішніх факторів, у тому числі і дій чи намірів інших осіб.

Аналогічні правові позиції неодноразово наводились у постановах апеляційних судів у справах про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Як встановлено суддею в ході розгляду цієї справи, ОСОБА_1 керував транспортним засобом та був зупинений працівниками поліції, які у нього виявили таку ознаку алкогольного сп`яніння як: різкий запах алкоголю з порожнини рота. Ця ознака за своїм змістом відповідає тій, яка наведені в Інструкції № 1452/735.

Таким чином, вимога поліцейського щодо проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння була законною.

Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціальних технічних засобів та у закладі охорони здоров`я ОСОБА_1 відмовився, про що поліцейським складено за встановленою п. 8 Інструкції № 1452/735 формою направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 01.01.2023 року з відміткою про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я.

Таким чином, на законну вимогу поліцейського пройти в установленому законом порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я водій ОСОБА_1 відмовився, що у встановленому законом порядку (згідно вимог Закону України «Про Національну поліцію») зафіксовано поліцейським за допомогою технічного засобу відеозапису.

При цьому, дослідивши долучені до протоколу про адміністративне правопорушення докази, суддя приходить до переконання, що відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння була чіткою, зрозумілою та такою, яка не викликає сумнівів чи неоднозначного її тлумачення, вона не залежала від будь-яких зовнішніх факторів, у тому числі і дій чи намірів інших осіб.

Отже, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення з наявними в ній доказами, оцінивши доказиза своїмвнутрішнім переконанням,що ґрунтуєтьсяна всебічному,повному іоб`єктивному дослідженнівсіх обставинсправи вїх сукупності,керуючись закономі правосвідомістю, суддя приходить до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення складений правильно, відомості, які у ньому відображені відповідають фактичним обставинам справи, правопорушення кваліфіковано вірно, а наявні в матеріалах справи докази є належними, допустимими і достатніми у своїй сукупності, та доводять, що в діях ОСОБА_1 є подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи,яка керуєтранспортним засобом,від проходженнявідповідно довстановленого порядкуогляду настан алкогольного сп`яніння.

Зокрема, в діях ОСОБА_1 наявне порушення п. 2.5 ПДР України, відповідно до якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Його вина у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 183610 від 28.01.2023 року;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 28.01.2023 року з відміткою про відмову від проходження огляду у закладі охорони здоров`я;

- долученими в установленому законом порядку до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписами на оптичному диску.

Із матеріалів справи не встановлено обставин, які б виключали адміністративну відповідальність ОСОБА_1 .

Суддя, у відповідності до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, які пом`якшують чи обтяжують відповідальність, суддею не встановлено.

З огляду на встановлені обставини справи, а також враховуючи характер правопорушення, вид і міру адміністративного стягнення, яке застосовується до правопорушника за його вчинення, суддя приходить до висновку про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням правакерування транспортнимизасобами за санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Саме такий вид адміністративного стягнення на переконання судді буде достатнім та необхідним для виконання завдань КУпАП, зокрема він забезпечить запобігання вчинення правопорушником нових правопорушень, її виховання у дусі точного і неухильного додержанняКонституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків та відповідальності перед суспільством.

Статтею 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

У матеріалах справи відсутні документи, на підставі яких ОСОБА_1 звільняється від сплати судового збору згідно Закону України «Про судовий збір», а тому, з нього слід стягнути встановлену законом суму судового збору.

Керуючись ст.ст. 23, 24, 33, 40-1, 130, 283-285 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 (паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 від 31.08.2012 року) визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. (сімнадцять тисяч гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 рік.

(реквізитидляоплатиштрафу отримувач:ГУКуКиїв.обл./м.Київ/21081300,банкотримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.), код ЄДРПОУ 37955989, рахунок отримувача UA488999980313030149000010001, код класифікації доходів 21081300, призначення платежу: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, № протоколу про адміністративне правопорушення).

Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судовийзбір врозмірі 536,80грн. (п`ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок)

реквізити дляоплати - отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 , код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 цього Кодексу, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-3 цього Кодексу.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд Київської області.

Строк пред`явлення до виконання цієї постанови становить три місяці.

Суддя Н.П. Слободян