Постанова

від 09.02.2023 по справі 920/1316/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" лютого 2023 р. м.Київ Справа№ 920/1316/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Тищенко О.В.

за участю секретаря судового засідання Щербини А.В.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 09.02.2023

від позивача : Кучменко С.В. (в режимі відеоконференції)

від відповідача не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги

Буринської міської ради Сумської області

на рішення Господарського суду Сумської області

від 30.06.2022 (повний текст складено та підписано 12.07.2022)

у справі №920/1316/21 (суддя Соп`яненко О.Ю.)

за позовом Фермерського господарства "Родина АВП"

до Буринської міської ради Сумської області

про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 02.04.2014

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Фермерське господарство "Родина АВП" (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Сумської області з позовом до Буринської міської ради Сумської області (далі - відповідач) про визнання укладеною між Буринською міською радою Сумської області та Фермерським господарством "Родина АВП" додаткової угоди до договору оренди землі від 02.04.2014, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10.05.2014 за №5602595, який був укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області та ОСОБА_1 щодо оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства площею 37,6741 га, кадастровий номер 5920981400:02:001:0504, розташованої на території Буринської міської ради Конотопського району Сумської області, в редакції зазначеній позивачем у позовній заяві.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначав, що відповідач після закінчення строку спірного Договору не повідомив позивача про заперечення у його поновленні, позивач вважає, що договір продовжив свою дію на тих самих умовах і на той самий строк, в порядку частини 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", у зв`язку з чим позивач просив визнати укладеною відповідну додаткову угоду.

Короткий зміст заперечень відповідача проти позову

Відповідач в особі представника в обґрунтування заперечень на позов вказував про те, що договір оренди землі від 02.04.2014 припинений в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а тому не можна поновити даний договір, оскільки він є припиненим. Також зауважив, що орендарем по договору оренди землі від 02.04.2014 є фізична особа ОСОБА_1 , а не Фермерське господарство "Родина АВП", а тому останній не може бути стороною додаткової угоди.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду Сумської області від 30.06.2022 (повний текст складено та підписано 12.07.2022) у справі №920/1316/21 позов Фермерського господарства "Родина АВП" до Буринської міської ради Сумської області - задоволено повністю:

- визнано укладеною між Буринською міською радою Сумської області та Фермерським господарством "Родина АВП" додаткову угоду до договору оренди землі від 02.04.2014, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10.05.2014 за №5602595, який був укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області та ОСОБА_1 щодо оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства площею 37,6741 га, кадастровий номер 5920981400:02:001:0504, розташованої на території Буринської міської ради Конотопського району Сумської області.

Стягнуто з Буринської міської ради Сумської області на користь Фермерського господарства "Родина АВП" 2270 грн. 00 коп. (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок) витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що наявні підстави для поновлення спірного договору оренди землі відповідно до норм ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки позивач належно виконує свої обов`язки за Договором, що відповідачем не спростовано, до закінчення строку дії Договору він повідомив відповідача в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення Договору на новий строк, до листа-повідомлення позивач додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою, а відповідач письмово не повідомив позивача про відмову в поновленні Договору. З цього випливає обов`язок орендодавця передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на новий строк, і відповідно, укласти додаткову угоду.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Буринська міська рада Сумської області (25.07.2022 згідно поштового трекера на конверті) звернулась до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення Господарського суду Сумської області від 30.06.2022 у справі №920/1316/21 повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог - повністю.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не було враховано, що:

- суд першої інстанції не врахував, що спірна земельна ділянка площею 37,6741 га з кадастровим № 5920981400:02:001:0504, розташованої на території Буринської міської ради Конотопського району Сумської області, надавалась ОСОБА_1 в оренду Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області, а не відповідною райдержадміністрацією, з чого вбачається порушення порядку створення та реєстрації Фермерського господарства «Родина АВП», а також отримання в оренду відповідної земельної ділянки для ведення фермерського господарства;

- 02.07.2021 на першій сесії Буринської міської ради було прийнято рішення «Про затвердження переліку земельних ділянок, право оренди на які виставляється на земельні торги окремими лотами», яким було включено до переліку земельних ділянок, право оренди спірної земельної ділянки;

- редакція додаткової угоди, яку надіслав ОСОБА_1 разом із клопотанням від 29.12.2020, містить відмінні положення від угоди, яку позивач просив визнати укладеною у пред`явленому позові;

- вимоги позивача щодо визнання укладеною додаткової угоди до Договору та зобов`язання судом органу місцевого самоврядування внести зміни до договору за відсутності волевиявлення таких органів - є порушенням виключної компетенції, передбаченої Конституцією України, компетенції на здійснення права власності та управління землями.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

29.09.2022 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, і який прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду з огляду на ст. ст. 119, 263 Господарського процесуального кодексу України, і у якому позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Доводи позивача у відзиві зводяться до того, що:

- на підставі п. 3.2, п. 3.3 договору, позивач має право на поновлення договору оренди з огляду на наявність правових підстав для такого поновлення згідно з ст. 33 Закону України «Про оренду землі», оскільки позивачем було виконано умови ч. 1-5 наведеної статті стосовно надсилання відповідних документів, а також з огляду на вимоги ч. 6 наведеної статті, після закінчення строку дії договору орендодавець не висловлювала заперечень стосовно подальшого користування позивачем земельною ділянкою;

- позивач після закінчення строку дії договору користувався земельною ділянкою, сплачував орендну плату і жодних заперечень щодо цього відповідачем в установленому порядку не висловлювалось, а тому саме на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», укладений між сторонами договір визнано продовженим;

- 09.01.2019 на орендовану позивачем земельну ділянку за Буринською міською радою було зареєстроване право комунальної власності, що підтверджується інформацією Державного реєстру речових правна нерухоме майно, а тому її розпорядником згідно ст. ст. 12, 122 Земельного кодексу України, та належним орендодавцем є Буринська міська рада Сумської області, на території якої розташована спірна земельна ділянка;

- листом від 03.02.2021 № 42 позивачу було повідомлено, що додані ним до клопотання документи не засвідчені в установленому порядку, проте, подання документів, на які відповідач послався як на такі, що не є належним чином засвідченими, - ні договором оренди землі (п. 3.3), ні ст. 33 Закону України «Про оренду землі» - не передбачено;

- згідно ст. ст. 15-1, 122 Земельного кодексу України, повноваження по розпорядженню земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності належали органам виконавчої влади з питань земельних ресурсів, яким на території Сумської області на час укладення договору оренди землі від 02.04.2014 було Головне управління Держгеокадастру у Сумській області;

- обставина стосовно того, що 02.07.2021 на першій сесії Буринської міської ради було прийнято рішення «Про затвердження переліку земельних ділянок, право оренди на які виставляється на земельні торги окремими лотами», яким було включено до переліку земельних ділянок, право оренди спірної земельної ділянки - не має правового значення для вирішення справи, з огляду на приписи ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України.

Також, позивач наголошував, що ОСОБА_1 спірна земельна ділянка була отримана для ведення фермерського господарства, у зв`язку з цим ним було створено та зареєстровано Фермерське господарство «Родина АВП», єдиними засновником (учасником) якого є ОСОБА_1 , а отже, враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду у постановах від 13.03.2018 № 348/992/16-ц, від 31.10.2018 у справі № 677/1865/16-ц, від 16.01.2019 у справі № 695/1275/17, від 04.09.2019 у справі № 697/2767/17, користувачем земельної ділянки є саме Фермерське господарство «Родина АВП».

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу розподілу судової справи між суддями від 01.08.2022, апеляційну скаргу Буринської міської ради Сумської області передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Станіка С.Р., суддів: Тищенко О.В., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.08.2022 витребувано у Господарського суду м. Києва матеріали справи № 920/1316/21 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою Буринської міської ради Сумської області на рішення Господарського суду Сумської області від 30.06.2022 у справі № 920/1316/21.

18.08.2022 матеріали справи № 920/1316/21 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

В свою чергу, головуючий суддя Станік С.Р. з 08.09.2022 по 14.09.2022 включно перебував у відпустці, суддя - учасник колегії суддів Тарасенко К.В. перебувала у відпустці з 22.08.2022 по 09.09.2022 включно, суддя - учасник колегії Тищенко О.В. перебувала у відпустці 03.08.2022 по 12.08.2022 і вирішення питання стосовно поданої апеляційної скарги здійснюється після виходу суддів з відпусток.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2022 відкрито апеляційне провадження у справі у справі № 920/1316/21 за апеляційною скаргою Буринської міської ради Сумської області на рішення Господарського суду Сумської області від 30.06.2022, розгляд справи призначено на 18.10.2022, встановлено учасником справи процесуальні строки на подання документів у справі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 у задоволенні заяви Фермерського господарства "Родина АВП" про проведення судового засідання у режимі відеоконференції в приміщеннях визначених судів- відмовлено.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 заяву Фермерського господарства "Родина АВП" про проведення судового засідання у режимі відеоконференції власними технічними засобами поза межами суду - задоволено.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 розгляд справи відкладено до 22.11.2022.

У зв`язку з перебуванням з 21.11.2022 по 25.11.2022 у відпустці судді Тарасенко К.В., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, здійснити розгляд справи у визначеному складі - неможливо.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 21.11.2022, справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді Тищенко О.В., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2022 справу № 920/1316/21 за апеляційною скаргою Буринської міської ради Сумської області на рішення Господарського суду Сумської області від 30.06.2022 прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Тищенко О.В., Шаптала Є.Ю., розгляд справи вирішено здійснити в раніше призначеному судовому засіданні 22.11.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2022 заяву Фермерського господарства "Родина АВП" про проведення судового засідання у режимі відеоконференції - задоволено.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2022 заяву Буринської міської ради Сумської області про проведення судового засідання у режимі відеоконференції - задоволено.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2022 розгляд справи відкладено до 13.12.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2022 заяву Буринської міської ради Сумської області про проведення судового засідання у режимі відеоконференції - задоволено.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2022 заяву Фермерського господарства "Родина АВП" про проведення судового засідання у режимі відеоконференції - задоволено.

У зв`язку з оголошенням сигналу "повітряної тривоги" в місті Києві, судове засідання по справі № 920/1316/21 не відбулось, з метою збереження життя, здоров`я та забезпечення безпеки відвідувачів, суддів, працівників апарату суду.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 133/2022 від 14 березня 2022 року частково зміненостаттю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 341/2022 від 23 травня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 573 від 12 серпня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

Відповідно до розпорядження голови Північного апеляційного господарського суду №3 від 18.07.2022 у разі оголошення сигналу "повітряна тривога", з метою збереження життя, здоров`я, відвідувачам, суддям та працівникам апарату суду, негайно залишити приміщення суду та прослідувати до найближчого укриття.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2022 розгляд справи відкладено до 09.02.2023.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом (частина перша); кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частина друга).

Відповідно до статті 64 Конституції України права громадян на звернення до суду та отримання правничої допомоги не можуть бути обмежені, а мають реалізовуватися з урахуванням умов існуючого воєнного стану.

Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників справи на участь у судовому засіданні та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку розглянути справу у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

У судове засідання 09.02.2023 з`явився представники позивача - Фермерського господарства "Родина АВП" в режимі відео конференції..

Відповідач (скаржник) - Буринської міської ради Сумської області в судове засідання 09.02.2023 представників не направили, про розгляд справи повідомлялись засобами електронного зв`язку, які наявні в матеріалах справи, оскільки у Північному апеляційному господарському суді тимчасово припинено фінансування поштової кореспонденції.

У відповідності до вимог ч. 5 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи

Суд апеляційної інстанції враховуючи те, що учасники справи про розгляд справи повідомлені належним чином, явка учасників обов`язковою не визнавалась, у зв`язку з чим неявка представників відповідача, не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги.

Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки представники учасників справи, що не з`явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов`язковою не визнавалась, суду не наведено обставин, за яких апеляційну скаргу не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка представників учасників справи у судове засідання за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що підстави для відкладення розгляду апеляційної скарги у зв`язку з неявкою представників відповідача - відсутні.

Представник позивача в судовому засіданні 09.02.2023 проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджується наявними матеріалами справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 02.04.2014 між Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) було укладено договір оренди землі (далі - договір), згідно до умов якого в оренду передано земельну ділянку, загальною площею 37,6741 га, кадастровий номер 5920981400:02:001:0504, розташована на території Верхньосагарської сільської ради Буринського району (на даний час Буринської міської ради Конотопського району) Сумської області.

Земельна ділянка була передана у користування на підставі акту приймання-передачі від 12.05.2014.

Умовами договору визначено, що договір укладений на 7 років (п. 3.1), після закінчення строку договору орендар у разі належного виконання обов`язків відповідно до умов договору, має переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк (п. 3.2), орендар зобов`язаний повідомити орендодавця про намір поновити договір оренди землі за 90 днів до спливу строку договору оренди, додавши до листа - повідомлення проект додаткової угоди. (п. 3.3).

Відповідно до п.5.1, 5.2 договору, в оренду передана земельна ділянка державної власності категорії - землі сільськогосподарського призначення, з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства.

Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 5-денний строк після державої реєстрації права оренди за актом приймання - передачі земельної ділянки (п. 6.2), в разі припинення дії договору, орендар зобов`язаний повернути земельну ділянку у стані не гіршому, у порівнянні з тим, у якому він одержав її у оренду (п. 7.1).

Право оренди вказаної земельної ділянки, набуте на підставі договору, було зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10.05.2014 за № 5602595, що підтверджується відповідним витягом.

Оскільки ОСОБА_1 вказана земельна ділянка була отримана з цільовим призначенням саме для ведення фермерського господарства, тобто здійснення підприємницької діяльності, ним було створене та зареєстроване 14.05.2014 Фермерське господарство "Родина АВП", єдиним засновником (учасником), а також керівником (головою фермерського господарства) якого є ОСОБА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

В обгрунтування своєї позиції стосовно сторони додаткової угоди, позивач наголошував на необхідності врахування правових висновків, висловлених Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 13.03.2018 у справі № 148/992/16-ц, від 31.10.2018 у справі № 677/1865/16-ц, від 16.01.2019 у справі № г95/1275/17, від 04.09.2019 у справі № 697/2767/17, згідно яких із системного аналізу норм Закону України "Про фермерське господарство" вбачається, що після отримання громадянином земельної ділянки для ведення фермерського господарства, фермерське господарство реєструється в установленому законом порядку і з дати державної реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов`язки землекористувача земельної ділянки здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.

Чинне законодавство не визначає порядок подальшого переходу та реєстрації речового права на земельну ділянку, надану її засновнику для ведення фермерського господарства, а також не встановлює при цьому обов`язок здійснити державну реєстрацію (перереєстрацію) права на цю земельну ділянку за фермерським господарством. Такий перехід відбувається внаслідок юридичного факту державної реєстрації господарства як юридичної особи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 677/1865/16-ц).

Отже, з огляду на вищенаведені правові висновки, фактичним користувачем вищевказаної земельної ділянки площею 37,6741 га, кадастровий номер 5920981400:02:001:0504, розташованої на території Верхньосагарської сільської ради Буринського району (на даний час Буринської міської ради Конотопського району) Сумської області є Фермерське господарство "Родина АВП", яке і є належним позивачем за пред`явленим позовом.

Також, як встановлено вище, згідно з п.3.1, 3.2 договору передбачено, що він укладений на 7 років. Після закінчення строку договору орендар, разі належного виконання обов`язків відповідно до умов договору, має переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк.

У відповідності до пункту 3.3 договору, орендар зобов`язаний повідомити орендодавця про намір поновити договір оренди землі за 90 днів до спливу троку договору оренди, додавши до листа-повідомлення проект додаткової угоди.

Учасниками спору не заперечувалось, що 09.01.2019 на орендовану позивачем земельну ділянку за Буринською міською радою було зареєстроване право комунально власності, що підтверджується інформацією Державного реєстру речових правна нерухоме майно, а тому її розпорядником згідно ст. ст. 12, 122 Земельного кодексу України, та належним орендодавцем є Буринська міська рада Сумської області, на території якої розташована спірна земельна ділянка.

Оскільки позивач належно виконував умови договору оренди землі, ним було направлено на адресу відповідача клопотання від 29.12.2020 про поновлення договору оренди землі на новий строк. Як вбачається зі змісту цього клопотання, до нього був доданий проект додаткової угоди, а також копія договору оренди від 02.04.2014, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, проект додаткової угоди, витяг про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, довідка про відсутність заборгованості, копія паспорта та ідентифікаційного номера. Відповідачем не заперечувалась обставина звернення позивача з вказаним листом.

Листом від 03.02.2021 № 42, підписаним начальником земельного відділу апарату виконавчого комітету Буринської міської ради, позивачу було повідомлено, що додані до вказаного клопотання інші документи, а саме копія договору оренди землі, копія з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, копія витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, копія довідки з податкової про відсутність заборгованості, копія паспорту та ід. номеру не засвідчені в установленому порядку, та повідомлено заявника, що він може повторно звернутися із клопотанням після усунення вказаних недоліків.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Частиною 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України від 05.12.2019 №340-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" (далі - Закон від №340-ІХ), який набрав чинності 16.01.2020, внесено зміни до низки законодавчих актів, зокрема, до Земельного кодексу України та до Закону України "Про оренду землі".

Так, згідно із Законом № 340-ІХ розділ ІХ "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі" доповнено абзацом четвертим такого змісту:

"Правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.".

Так, нові правила, що встановлені Законом № 340-ІХ, зокрема, в частині поновлення договорів оренди землі, не стосуються договорів, які були укладені до внесення змін цим Законом у ЗК України та до Закону України "Про оренду землі", тобто договори оренди землі, які були укладені до набрання чинності вказаним законом, можуть поновлюватися відповідно до умов договору оренди та законодавства, що було чинним на момент укладання такого договору, а оскільки Договір було укладено сторонами 02.04.2014, а тому порядок його поновлення з урахуванням приписів Закону № 340-ІХ регулюється приписами самого Договору, а також Законом України "Про оренду землі" в редакції, чинній на момент укладення Договору.

Ч. 1-5 ст. 33 Законом України "Про оренду землі" в редакції, чинній на момент укладення Договору визначено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Ч. 6 ст. 33 Законом України "Про оренду землі" в редакції, чинній на момент укладення Договору визначено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку.

Також, редакція ч. 1-5 ст. 33 Законом України "Про оренду землі" , яка була чинною на момент закінчення строку договору, передбачала порядок розгляду відповідних звернень, а саме: після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом одного місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку. До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору. При укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно із статтею 122 Земельного кодексу України. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Ч. 8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" , яка була чинною на момент закінчення строку договору, визначено, з дня, коли орендарю стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку до спадкоємця або територіальної громади, перебіг зазначених строків продовжується з урахуванням строку, що минув до їх зупинення.

Так, учасниками спору не заперечувалось, що 09.01.2019 на орендовану позивачем земельну ділянку за Буринською міською радою було зареєстроване право комунально власності, що підтверджується інформацією Державного реєстру речових правна нерухоме майно, а тому її розпорядником згідно ст. ст. 12, 122 Земельного кодексу України, та належним орендодавцем є Буринська міська рада Сумської області, на території якої розташована спірна земельна ділянка.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що матеріали справи містять належні та допустимі докази, що лист-повідомлення (у вигляді клопотання) про поновлення договору оренди землі та проект додаткової угоди, були подані позивачем до Буринської міської ради у визначений договором оренди строк (за 90 днів до спливу троку договору оренди, а саме 29.12.2020), тобто повністю були виконані вимоги пункту 5.3 договору оренди та частин 1 - 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", проте, Буринська міська рада, як орган місцевого самоврядування на пленарному засіданні сесії, у відповідності до своїх повноважень, встановлених ст. ст. 12, 122 Земельного кодексу України та Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", в порядку частини 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі", ні в місячний строк, ні взагалі, не розглянула звернення позивача про поновлення договору оренди землі та не прийняла ніякого рішення по цьому зверненню ні у місячний строк, ні в більш пізній строк.

Також, позивач вказував, що після закінчення строку дії договору оренди землі, позивач продовжував користуватися орендованою земельною ділянкою, сплачував за неї орендну плату, по акту приймання передачі, у відповідності до умов пунктів 6.2, 7.1 договору, орендовану земельну ділянку орендодавцю - не повернув, і з огляду на те, що відповідач після закінчення строку спірного Договору не повідомив позивача про заперечення у його поновленні, позивач вважає, що договір продовжив свою дію на тих самих умовах і на той самий строк, в порядку частини 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", у зв`язку з чим позивач звернувся з відповідним позовом.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, підтверджується наявними матеріалами справи та не було спростовано відповідачем, протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди (строк закінчився 10.05.2021), тобто по 10.06.2021, Буринська міська рада не повідомила позивача про заперечення у поновленні цього договору, а тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в силу вимог ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", з урахуванням приписів Закону України від 05.12.2019 №340-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" про доповнення розділу ІХ "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі" абзацом четвертим, даний договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Крім того, доводи позивача про те, що він продовжив використовувати орендовану земельну ділянку та сплачувати орендну плату, докази чого надані позивачем до матеріалів справи, обгрунтовано враховані судом першої інстанції, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

Крім того, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач дотримався процедури повідомлення орендодавця про намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк, продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору, а відповідач не надав своєчасної (протягом місяця) відповіді на заяву позивача про згоду або відмову у поновленні договору.

Відповідно до ч. 9 ст. 93 Земельного кодексу України, відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються спеціальним законом. Таким спеціальним законом є Закону України "Про оренду землі".

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" визначено як умови та підстави поновлення договору оренди землі, так і обов`язок сторін укласти додаткову угоду до договору оренди землі про його поновлення.

Матеріально-правовою підставою свого позову позивач обрав статтю 33 Закону України "Про оренду землі", зазначивши у позові, що вказана стаття фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди.

Суд апеляційної інстанції також погоджується з доводами позивача, що його права як землекористувача підлягають захисту у відповідності до спеціальних норм земельного законодавства, зокрема, статтею 33 Закону України "Про оренду землі"", з урахуванням приписів Закону України від 05.12.2019 №340-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" про доповнення розділу ІХ "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі" абзацом четвертим, яким визначено, що поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.

Відповідно до ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та відповідно має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу.

Ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулася до суду, відповідно до вимог законодавства.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто, таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Як вірно встановлено судом першої інстанції і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, позивач дотримався процедури повідомлення орендодавця про намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк, надавши проект додаткової угоди за два місяці до закінчення строку дії договору, належним чином виконавши свій обов`язок щодо повідомлення орендодавця про намір його поновити. Крім цього, позивач продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору. Належних та допустимих доказів в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України в спростування вказаної обставини відповідачем надано не було.

Ч. 6 ст. 33 Законом України "Про оренду землі" в редакції, чинній на момент укладення Договору визначено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку.

Як зазначено вище, позивач звернувся з листом (клопотанням) до відповідача про поновлення договору, а саме шляхом укладення додаткової угоди.

При цьому, суд апеляційної інстанції погоджується з правомірними висновками суду першої інстанції про те, що у позивача були наявні підстави розраховувати на можливість поновлення Договору в силу закону, а саме частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки позивач заперечень від відповідача не отримав та продовжив користуватись земельною ділянкою.

Отже, суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку, з яким погоджується і суд апеляційної інстанції про те, що основним є те, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди. Добросовісний орендар має право розраховувати на отримання рішення відповідача на поновлення договору оренди землі, тобто може вважатись таким, що набув права "правомірного очікування".

Позивач дотримувався вимог законодавства, які регламентують його поведінку, необхідну для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, тобто, позивач може вважатись таким, що набув права "правомірного очікування".

Позивач після закінчення строку, на який було укладено спірний Договір, продовжував належним чином користуватись земельною ділянкою та сплачувати орендну плату, що відповідачем не спростовано, а відповідач протягом місяця з дня закінчення строку оренди не направив йому письмове повідомлення про відмову у поновленні.

Позивач направив відповідачу клопотання про продовження договору, додав до неї проект додаткової угоди. Однак відповідач додаткову угоду - не підписав, в той же час заперечень не висловив, що, у свою чергу, дало позивачеві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" оскільки він продовжив використовувати спірну земельну ділянку.

Суд дійшов висновку, що наявні підстави для поновлення спірного договору оренди землі відповідно до норм ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі",з урахуванням приписів Закону України від 05.12.2019 №340-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" про доповнення розділу ІХ "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі" абзацом четвертим, оскільки позивач належно виконує свої обов`язки за договором, що відповідачем не спростовано, до закінчення строку дії Договору він повідомив відповідача в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк, до листа-повідомлення позивач додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою, а відповідач письмово не повідомив позивача про відмову в поновленні договору. З цього випливає обов`язок орендодавця передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на новий строк.

Відповідно до частини 8 статті 33 названого Закону, з урахуванням приписів Закону України від 05.12.2019 №340-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" про доповнення розділу ІХ "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі" абзацом четвертим, таке передання здійснюється шляхом укладення сторонами додаткової угоди до договору оренди землі. Зазначена додаткова угода відповідно до пункту 1 частини 1 статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" є підставою для державної реєстрації права оренди на новий строк у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

З наведеного вбачається, що якщо орендодавець відмовляється чи ухиляється від укладення додаткової угоди до договору оренди землі, обов`язковість укладення якої передбачена частиною 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі", то належним способом захисту порушеного права є визнання укладеною додаткової угоди із викладенням її змісту.

Крім того, як на підставу для відмови в поновленні договору оренди землі, відповідач посилався на припинення реєстрації Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права оренди земельної ділянки, загальною площею 37,6741 га, з кадастровим номером 5920981400:02:001:0504.

Доводи відповідача в цій частині обгрунтовано відхилені судом першої інстанції, з висновками якого погоджується і суд апеляційної інстанції, оскільки Закон України "Про оренду землі", в тому числі і його стаття 33 (у редакціях, чинних на момент укладення договору та в подальшому у змінених редакціях), ні будь-який інший нормативно-правовий акт, ні умови укладеного між сторонами цієї справи договору оренди землі від 02.04.2014, не пов`язують відмову в поновленні договору оренди землі з припинення реєстрації права оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Тобто, у відповідності до чинного законодавства, наявність реєстрації припинення права оренди, не є умовою для відмови в поновленні договору оренди землі.

Навпаки стаття 33 Закону України "Про оренду землі" (у відповідних застосованих редакціях) чітко регламентує переважне право орендаря на поновлення договору оренди землі та порядок реалізації цього переважного права, який позивачем, як орендарем, дотриманий у визначеному законом обсязі.

Доводи скаржника про те, що суд першої інстанції не врахував, що спірна земельна ділянка площею 37,6741 га з кадастровим № 5920981400:02:001:0504, розташованої на території Буринської міської ради Конотопського району Сумської області, надавалась ОСОБА_1 в оренду Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області, а не відповідною райдержадміністрацією, з чого вбачається порушення порядку створення та реєстрації Фермерського господарства «Родина АВП», а також отримання в оренду відповідної земельної ділянки для ведення фермерського господарства - судом апеляційної інстанції відхиляються як підстава скасування оскаржуваного рішення, оскільки згідно ст. ст. 15-1, 122 Земельного кодексу України, повноваження по розпорядженню земельними ділянками сільськогосподарського призначення державнї власності належали органам виконавчої влади з питань земельних ресурсів, яким на території Сумської області на час укладення договору оренди землі від 02.04.2014 було Головне управління Держгеокадастру у Сумській області.

Також, як зазначалось вище, і підтверджується наявними матеріалами справи, 09.01.2019 на орендовану позивачем земельну ділянку за Буринською міською радою було зареєстроване право комунальної власності, що підтверджується інформацією Державного реєстру речових правна нерухоме майно, а тому її розпорядником згідно ст. ст. 12, 122 Земельного кодексу України, та належним орендодавцем є Буринська міська рада Сумської області, на території якої розташована спірна земельна ділянка.

Крім того, питання порядку створення та реєстрації Фермерського господарства «Родина АВП» - не входить до предмету дослідження в контексті спірних правовідносин у даній справі.

Доводи скаржника про те, що 02.07.2021 на першій сесії Буринської міської ради було прийнято рішення «Про затвердження переліку земельних ділянок, право оренди на які виставляється на земельні торги окремими лотами», яким було включено до переліку земельних ділянок, право оренди спірної земельної ділянки - судом апеляційної інстанції відхиляються як підстава скасування оскаржуваного рішення, оскільки вказана обставина не має правового значення для вирішення справи, з огляду на приписи ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України та реалізацію позивачем свого права на продовження орендних правовідносин.

Також, доводи скаржника про те, що вимоги позивача щодо визнання укладеною додаткової угоди до Договору та зобов`язання судом органу місцевого самоврядування внести зміни до договору за відсутності волевиявлення таких органів - є порушенням виключної компетенції, передбаченої Коституцією України, компетенції на здійснення права власності та управління землями - судом апеляційної інстанції відхиляються як підстава скасування оскаржуваного рішення, оскільки в цій частині вказані доводи не узгоджуються з приписами ст. Закону України "Про оренду землі" (у відповідних застосованих редакціях), та жодним чином не порушують компетенцію відповідача у спірних правовідносинах.

Отже, усі доводи, посилання та обгрунтування учасників справи судом апеляційної інстанції враховані при вирішенні спору, проте, є такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції та висновків суду апеляційної інстанції у даній постанові щодо спірних правовідносин учасників справи, а судом першої інстанції, в свою чергу, надано належну оцінку усім наявним у справі доказам та правовідносинам учасників справи та ухвалено обґрунтоване рішення у відповідності до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, яким задоволено позовні вимоги Фермерського господарства "Родина АВП" до Буринської міської ради Сумської області про визнання укладеною між Буринською міською радою Сумської області та Фермерським господарством "Родина АВП" додаткової угоди до договору оренди землі від 02.04.2014, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10.05.2014 за №5602595, який був укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області та ОСОБА_1 щодо оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства площею 37,6741 га, кадастровий номер 5920981400:02:001:0504, розташованої на території Буринської міської ради Конотопського району Сумської області, в редакції зазначеній позивачем у позовній заяві.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції у вказаній справі про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення Господарського суду Сумської області від 30.06.2022 у справі №920/1316/21, за наведених скаржником доводів апеляційної скарги.

Розподіл судових витрат

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Буринської міської ради Сумської області на рішення Господарського суду Сумської області від 30.06.2022 у справі №920/1316/21 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 30.06.2022 у справі №920/1316/21 - залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за скаржником.

4. Матеріали справи № 920/1316/21 повернути до Господарського суду Сумської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови підписано: 15.02.2023.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді Є.Ю. Шаптала

О.В. Тищенко