Постанова

від 14.02.2023 по справі 2/325-б

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2023 року Справа № 2/325-Б

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Дужич С.П. , суддя Савченко Г.І.

секретар судового засідання Кушнірук Р.В.

за участю представників сторін:

від скаржника: (ГУ ДПС у Хмельницькій області): Нетребко О.М.

арбітражний керуючий: Дейнека В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області

на ухвалу Господарського суду Хмельницької області, постановлену 05.12.22р. суддею Грамчуком І.В. у м.Хмельницькому

у справі № 2/325-Б

за заявою Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області

до Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Старокостянтинівський елеватор"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 05.12.2022р. у справі №2/325-Б про банкрутство Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Старокостянтинівський елеватор" клопотання ліквідатора - арбітражного керуючого Дейнеки В.М. (вх.№05-06/341/22 від 24.06.2022р.) про затвердження основної грошової винагороди (ліквідатора) та стягнення основної грошової винагороди та витрат з кредитора по справі №2/325-Б про банкрутство Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Старокостянтинівський елеватор" - задоволено.

Затверджено звіт арбітражного керуючого Дейнеки В.М. (вх.№05-06/341/22 від 24.06.2022р.) про нарахування та виплату грошової винагороди та відшкодування понесених витрат при виконанні повноважень ліквідатора по справі №2/325-Б про банкрутство Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Старокостянтинівський елеватор" на загальну суму 262973,39грн., з яких: 249785,72грн. - основна грошова винагорода, 13187,67грн. - витрати арбітражного керуючого, пов`язані з виконанням ним повноважень ліквідатора Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Старокостянтинівський елеватор" .

Стягнуто з Державного агентства резерву України на користь арбітражного керуючого Дейнеки Володимира Миколайовича 50556,63грн. основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора за період з 11.05.2021р. по 17.06.2022р. та 2669,18грн. витрат понесених арбітражним керуючим Дейнекою Володимиром Миколайовичем в результаті проведення ліквідаційної процедури у справі №2/325-Б.

Стягнуто з Державної акціонерної компанії "Хліб України" на користь арбітражного керуючого Дейнеки Володимира Миколайовича 23354,96грн. основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора за період з 11.05.2021р. по 17.06.2022р. та 1233,05грн. витрат понесених арбітражним керуючим Дейнекою Володимиром Миколайовичем в результаті проведення ліквідаційної процедури у справі №2/325-Б.

Стягнуто з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області на користь арбітражного керуючого Дейнеки Володимира Миколайовича 13213,66грн. основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора за період з 11.05.2021р. по 17.06.2022р. та 697,63грн. витрат понесених арбітражним керуючим Дейнекою Володимиром Миколайовичем в результаті проведення ліквідаційної процедури у справі №2/325-Б.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфред С.Топфер Інтернешнл України" на користь арбітражного керуючого Дейнеки Володимира Миколайовича 38367,09грн. основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора за період з 11.05.2021р. по 17.06.2022р. та 2025,63грн. витрат понесених арбітражним керуючим Дейнекою Володимиром Миколайовичем в результаті проведення ліквідаційної процедури у справі №2/325-Б.

Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на користь арбітражного керуючого Дейнеки Володимира Миколайовича 22056,08 грн. основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора за період з 11.05.2021р. по 17.06.2022р. та 1164,47грн. витрат понесених арбітражним керуючим Дейнекою Володимиром Миколайовичем в результаті проведення ліквідаційної процедури у справі №2/325-Б.

Стягнуто з Головного управління ДПС у Хмельницькій області на користь арбітражного керуючого Дейнеки Володимира Миколайовича 100538,75грн. основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора за період з 11.05.2021р. по 17.06.2022р. та 5308,04грн. витрат понесених арбітражним керуючим Дейнекою Володимиром Миколайовичем в результаті проведення ліквідаційної процедури у справі №2/325-Б.

Стягнуто з Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Міністерства соціальної політики України на користь арбітражного керуючого Дейнеки Володимира Миколайовича 449,61грн. основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора за період з 11.05.2021р. по 17.06.2022р. та 23,74грн. витрат понесених арбітражним керуючим Дейнекою Володимиром Миколайовичем в результаті проведення ліквідаційної процедури у справі №2/325-Б.

Стягнуто з Старокостянтинівського міськрайонного центру зайнятості на користь арбітражного керуючого Дейнеки Володимира Миколайовича 874,25грн. основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора за період з 11.05.2021р. по 17.06.2022р. та 46,16грн. витрат понесених арбітражним керуючим Дейнекою Володимиром Миколайовичем в результаті проведення ліквідаційної процедури у справі №2/325-Б.

Стягнуто Дочірнього підприємства "Нові технології поділля" на користь арбітражного керуючого Дейнеки Володимира Миколайовича 374,68грн. основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора за період з 11.05.2021р. по 17.06.2022р. та 19,78грн. витрат понесених арбітражним керуючим Дейнекою Володимиром Миколайовичем в результаті проведення ліквідаційної процедури у справі №2/325-Б.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, Головне управління ДПС у Хмельницькій області звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржену ухвалу скасувати в частині затвердження основної грошової винагороди та стягнення основної грошової винагороди та витрат з кредитора - ГУ ДПС у Хмельницькій області та прийняти нове судове рішення, яким відмовити арбітражному керуючому Дейнеці В.М. в задоволенні клопотання про затвердження основної грошової винагороди та витрат з кредитора - ГУ ДПС у Хмельницькій області.

Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, зокрема, наступне:

- вважає ухвалу місцевого господарського суду такою, що постановлена з порушенням норм чинного законодавства;

- вказує на те, що при винесенні ухвали судом до даних правовідносин неправильно застосовано положення статті 43 Конституції України, порушено вимоги ч.2 ст.30 Кодексу України з процедур банкрутства;

- звертає увагу на те, що в порушення приписів законодавства арбітражний керуючий Дейнека В.М. не звітував перед комітетом кредиторів про нарахування та виплату грошової винагороди. Зокрема, на засіданні комітету кредиторів 17.06.2022р., що оформлено Протоколом №1, було заслухано Звіт арбітражного керуючого Дейнеки В.М. про нарахування та виплату грошової винагороди та витрат у ліквідаційній процедурі. На даному засіданні Кредитор - ГУ ДПС у Хмельницькій області голосував «проти» схвалення зазначеного Звіту ліквідатора. Таким чином, комітетом кредиторів не погоджено звіт арбітражного керуючого про нарахування та виплату грошової винагороди, здійсненні і відшкодування витрат. Отже, автоматичне нарахування арбітражним керуючим своїх послуг без відповідного схвалення є неправильним, а відтак, не підлягає задоволенню;

- вказує на те, що арбітражним керуючим з моменту його призначення жодного майна виявлено не було, у звітах про проведену роботу зазначалось лише про направлення запитів у реєструючи органи, впорядкування архівних документів, участь в судових засіданнях тощо.. Тобто, робота ліквідатора зводилась лише до формальностей;

- вважає, що неможливо оплачувати послуги, які не надавались. Якщо ліквідатор до розрахунку винагороди за декілька місяців додає звіт, відповідно до якого він лише відвідав одне судове засідання й навіть не підготував жодного документу, не здійснив будь-якої іншої юридично значимої дії, то, очевидно, має місце неналежне виконання ним своїх повноважень, яке має розцінюватись як завдання шкоди кредиторам та є підставою вже для відшкодування її зі сторони арбітражного керуючого;

- також зазначає, що ліквідатор належним чином свої повноваження не виконував, що проявилося в навмисному затягуванні ліквідаційної процедури з метою отримання грошової винагороди за свою роботу;

- вказує на те, що Кодексом України з процедур банкрутства чітко визначені джерела оплати послуг арбітражного керуючого, серед яких не передбачено відшкодування з кредиторів грошової винагороди ліквідатора у випадку відсутності активів боржника;

- вважає, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали не досліджено вищевикладені обставини, порушено норми матеріального права (ст.30 КУзПБ ), що призвело до винесення необґрунтованого рішення.

Листом Північно-західного апеляційного господарського суду №2/325-Б/6855/22 від 20.12.2022р. матеріали справи №2/325-Б витребувано з Господарського суду Хмельницької області.

12.01.2023р. до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №2/325-Б.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.01.2023р. апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 05.12.2022р. у справі №2/325-Б залишено без руху та встановлено скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги та надання суду відповідних доказів, зокрема, доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.

30.01.2023р. на поштову адресу Північно-західного апеляційного господарського суду на виконання ухвали суду від 16.01.2023р. про залишення апеляційної скарги без руху від Головного управління ДПС у Хмельницькій області надійшов супровідний лист з додатком, зокрема, платіжним дорученням від 15.12.2022р. №4333 про сплату судового збору в сумі 2481,00грн..

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 30.01.2023р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Хмельницькій області на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 05.12.22р. у справі №2/325-Б та призначено справу №2/325-Б до розгляду на 14.02.2023р. об 15:30год., тощо.

08.02.2023р. на поштову адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від Головного управління ДПС у Хмельницькій області надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №2/325-Б, забезпечення проведення якої просить, зокрема, у Господарському суді Хмельницької області.

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 09.02.2023р. задоволено клопотання Головного управління ДПС у Хмельницькій області про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №2/325-Б та забезпечення проведення якої доручено у Господарському суді Хмельницької області.

10.02.2023р. на електронну адресу Північно - західного апеляційного господарського суду від арбітражного керуючого Дайнеки Володимира Миколайовича надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №2/325-Б поза приміщенням суду. В даному клопотанні заявник просить забезпечити ліквідатору арбітражному керуючому Дайнеці В.М. можливість проведення судового засідання по справі №2/325-Б, призначеного на 14.02.2023р. об 15:30год. в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів з використанням системи "EаsyCon".

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 13.02.2023р. задоволено клопотання арбітражного керуючого Дайнеки Володимира Миколайовича про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №2/325-Б поза приміщенням суду та забезпечено арбітражному керуючому Дайнеці В.М. участь в судовому засіданні у справі №2/325-Б, призначеному на 14.02.2023р. об 15:30год. в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon".

Учасники справи були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази. Однак, відсутні учасники у справі наданим їм процесуальним правом не скористалися та в судове засідання 14.02.2023р. не з`явилися, своїх повноважних представників не направили.

Враховуючи положення ч.12 ст.270 ГПК України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю таких учасників у справі.

Учасники справи не скористалися своїм правом згідно ч.1 ст.263 ГПК України та не надали суду відзивів на апеляційні скарги, що згідно ч.3 ст.263 ГПК не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

В судовому засіданні 14.02.2023р. представник Головного управління ДПС у Хмельницькій області підтримав доводи апеляційної скарги та надав пояснення в обґрунтування своєї позиції. Вважає ухвалу місцевого суду незаконною та необґрунтованою. Просить суд вимоги апеляційної скарги задовольнити.

Арбітражний керуючий Дейнека В.М. судовому засіданні 14.02.2023р. заперечив проти доводів апеляційної скарги, вважаючи їх безпідставною та необґрунтованою. Просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 05.12.2022р. у справі №2/325-Б - без змін.

Відповідно до ч.1 ст.271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно із ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційних скарг, заслухавши пояснення присутнього представника скаржника та арбітражного керуючого, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановлені оскаржуваної ухвали суду, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В провадженні Господарського суду Хмельницької області перебуває справа №2/325-Б про банкрутство Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Старокостянтинівський елеватор".

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 29.11.2004р. порушено провадження у справі №2/325-Б про банкрутство Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Старокостянтинівський елеватор", код ЄДРПОУ 00956810, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та заходи щодо забезпечення вимог кредиторів, а ухвалою суду від 01.03.2005р. призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Дейнеку М.І..

Після публікації у газеті "Голос України" №61 (3561) за 05.04.2005р. оголошення про порушення провадження у справі та виявлення у встановленому порядку кредиторів, ухвалою господарського суду від 20.05.2005р. було затверджено реєстр вимог кредиторів, а з врахуванням визнаних додатково грошових вимог Державного комітету України з державного матеріального резерву, ухвалою від 01.03.2007р. визначено розмір вимог конкурсних кредиторів до боржника ДП ДАК "Хліб України" "Старокостянтинівський елеватор". Строк розпорядження майном боржника неодноразово продовжувався судом.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 20.05.2005р. затверджено реєстр грошових вимог кредиторів до боржника дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Старокостянтинівський елеватор" у сумі 1023757,30грн. згідно додатку.

Постановою Господарського суду Хмельницької області від 22.03.2012р. визнано боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру і ліквідатором призначено арбітражного керуючого Зубик Ю.З. Ухвалами суду строк ліквідаційної процедури дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Старокостянтинівський елеватор" було продовжено.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 20.05.2014р. звільнено арбітражного керуючого Зубик Ю.З. від виконання обов`язків ліквідатора ДП ДАК "Хліб України" "Старокостянтинівський елеватор" і призначено ліквідатором арбітражного керуючого Мельник Т.М..

Надалі, ухвалами Господарського суду Хмельницької області від 06.10.2014р., від 30.03.2015р., від 13.07.2015р., 06.10.2015р., від 27.01.2016р. строк ліквідаційної процедури банкрута неодноразово продовжувався, востаннє - до 27.02.2016р. із зобов`язанням ліквідатора надати суду оригінали доказів проведення ліквідаційної процедури у справі відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", складення ліквідаційного балансу підприємства та звіту про свою діяльність арбітражного керуючого у справі №2/325-Б.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 29.03.2016р. усунено арбітражного керуючого Мельник Таїсію Михайлівну, Свідоцтво на право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна боржника, керуючого санацією, ліквідатора) №178 від 08.02.2013р., що мешкає за адресою : 29000 м.Деражня, вул.Миру, 52, кім.11, від виконання обов`язків ліквідатора у справі №2/325-Б про банкрутство дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Старокостянтинівський елеватор".

В судовому засіданні 09.02.2017р. представником Красилівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області подано клопотання (вх.№05-22/1438/17 від 09.02.2017р.) установи та клопотання комітету кредиторів за протоколом зборів комітету кредиторів (вх.№05-06/167/17 від 09.02.2017р.) про застосування автоматизованої системи відбору арбітражних керуючих, щодо призначення ліквідатора по справі, підтримане прибулим представником Головного управління юстиції у Хмельницькій області проти клопотання не заперечує, а тому останнє задоволено.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 12.06.2017р. заяву (05-06/619/17 від 12.06.2017р.) арбітражного керуючого Борсука Віталія Богдановича, 79015, м.Львів, Героїв УПА, 73 корпус 20, Свідоцтво №1637 від 08.08.2013р.; телефон НОМЕР_1 -mail ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про згоду на участь у справі №2/325-Б про банкрутство дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Старокостянтинівський елеватор" задоволено. Призначено арбітражного керуючого Борсука Віталія Богдановича, 79015, м.Львів, Героїв УПА, 73 корпус 20, Свідоцтво №1637 від 08.08.2013р.; телефон НОМЕР_2 E-mail ІНФОРМАЦІЯ_1 ) ліквідатором у справі №2/325-Б про банкрутство дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Старокостянтинівський елеватор".

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 15.03.2019р. усунуто арбітражного керуючого - ліквідатора Борсука Віталія Богдановича, 79015, м.Львів, Героїв УПА, 73 корпус 20; телефон НОМЕР_2 E-mail ІНФОРМАЦІЯ_1 ) від виконання обов`язків ліквідатора в межах ліквідаційної процедури у справі № 2/325-Б про банкрутство дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Старокостянтинівський елеватор". Припинено повноваження арбітражного керуючого - ліквідатора Борсука В.Б., у справі №2/325-Б про банкрутство дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Старокостянтинівський елеватор".

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 25.04.2019р. заяву арбітражного керуючого Багінського Артема Олександровича (вх.№05-06/231/19 від 18.04.2019р.) про згоду на участь у справі в якості ліквідатора Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Старокостянтинівський елеватор" у справі №2/325-Б задоволено. Призначено арбітражного керуючого Багінського Артема Олександровича (м.Хмельницький, провулок Проїздний 10 офіс 432; Свідоцтво №1871 від 20.12.2018р.; тел. НОМЕР_3 ; E-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ліквідатором Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Старокостянтинівський елеватор" у справі №2/325-Б.

До Господарського суду Хмельницької області надійшло (вх.№ 05-22/697/20 від 23.01.2020р.) ряд заяв та клопотань ліквідатора у справі - арбітражного керуючого Багінського А.О., а саме Звіт ліквідатора з додатками, ліквідаційний баланс ДП ДАК "Хліб України" "Старокостянтинівський елеватор", реєстр вимог кредиторів боржника, Заява про стягнення основної грошової винагороди, Заява про затвердження нарахованої основної винагороди, тощо, які призначено до розгляду в установленому порядку у відповідності до норм ГПК України та Кодексу України з процедур банкрутства.

21.02.2020р. Господарським судом Хмельницької області отримано (вх.№05-06/91/20 від 21.02.2020р.) заяву ліквідатора - арбітражного керуючого Багінського А.О. про відсторонення його від здійснення повноважень ліквідатора, яку також призначено до розгляду з дотриманням вимог ГПК України та Кодексу України з процедур банкрутства.

При цьому вислухавши міркування прибулих до суду повноважних представників кредиторів з приводу вищезгаданої заяви арбітражного керуючого-ліквідатора Багінського А.О., суд клопотання арбітражного керуючого Багінського А.О. (вх.№05-06/91/20 від 21.02.2020р.) про відсторонення його від повноважень ліквідатора в справі №2/325-Б задовольнив, усунувши Багінського А.О. від виконання повноважень ліквідатора у справі №2/325-Б про банкрутство Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Старокостянтинівський елеватор".

З врахуванням викладеного та зважаючи на необхідність визначення кандидатури арбітражного керуючого для участі у справі в порядку ст.ст.28, 60 Кодексу України з питань банкрутства, Господарським судом Хмельницької області здійснено запит на автоматичне визначення кандидатур арбітражного керуючого.

16.04.2021р. до Господарського суду Хмельницької області надійшла довідка щодо кандидатури арбітражного керуючого.

Зокрема, автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України визначено:

- арбітражного керуючого Дейнека Володимира Миколайовича (Свідоцтво №1770 від 30.11.2016р.).

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 11.05.2021р. заяву арбітражного керуючого Дейнека В.М. (вх.№05-06/270/21 від 27.04.2021р.) про участь у справі в якості ліквідатора дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Старокостянтинівський елеватор" у справі №2/325-Б задоволено та призначено арбітражного керуючого Дейнека Володимира Миколайовича (свідоцтво про право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1770 від 30.11.2016р., адреса: 46003, м.Тернопіль, вул.Чехова, буд.8), ліквідатором у справі № 2/325-Б.

Зобов`язано арбітражного керуючого Багінського Артема Олександровича (м.Хмельницький, провулок Проїздний 10 офіс 432; Свідоцтво №1871 від 20.12.2018р.; тел. НОМЕР_3 ; E-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 ) до 25.05.2021р. в установленому Законом порядку передати арбітражному керуючому Дейнека Володимиру Миколайовичу (свідоцтво про право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1770 від 30.11.2016р., адреса: 46003, м.Тернопіль, вул.Чехова, буд.8), усі документи та матеріали, пов`язані із проведенням ліквідаційної процедури у справі №2/325-Б про банкрутство дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Старокостянтинівський елеватор2.

Також, арбітражним керуючим - ліквідатором Дейнекою В.М. до Господарського суду Хмельницької області подано клопотання (вх.№05-06/341/22 від 24.06.2022) про затвердження основної грошової винагороди за період з 11.05.2021 по 17.06.2022р., клопотання зборів кредиторів (вх.05-06/344/22 від 24.06.2022р.), клопотання комітету кредиторів (вх.№05-06/347/22 від 24.06.2022р.) про затвердження ліквідаційного балансу, клопотання зборів кредиторів (вх.05-06/346/22 від 24.06.2022) про затвердження звіту про основну грошову винагороду ліквідатора, затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу (вх.№05-06/346/22 від 24.06.2022р.), клопотання повторних перших зборів кредиторів №2 (вх.№05-06/345/22 від 24.06.2022р.), які були призначені до розгляду в установленому законом порядку.

24.06.2022р. до Господарського суду Хмельницької області суду від ліквідатора - арбітражного керуючого Дейнеки В.М. надійшло клопотання (в.№05-06/341/22 від 24.06.2022) про затвердження основної грошової винагороди та витрат по справі. До клопотання додано розрахунок та реєстр витрат.

В силу ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Здійснюючи правосуддя, суд забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України, водночас, визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань і це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч.5 ст.55 Конституції України).

Статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституція України визначає Україну як правову державу, в якій визнається і діє принцип верховенства права. Одним з основних фундаментальних елементів цього принципу є юридична визначеність (legal certainty). Юридичні норми мають бути чіткими, ясними і недвозначними, оскільки інше не може забезпечити їх однакове застосування.

Водночас, ст.9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

На розширення цього положення Основного Закону в ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом першим статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Устименко проти України" (заява №32053/13).

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006р. (заяви №29458/04 та №29465/04) вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст.ст.6, 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, ратифікованої Верховною Радою України Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997р..

У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що ця норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони втілені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, ЄСПЛ указав на те, що за деяких обставин вимоги ст.13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, передбачених національним правом

Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини" від 12.07.2001р. зазначено, що право на доступ до суду, гарантоване п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права.

Як вказано у рішенні Конституційного Суду України №15-рп/2004 від 02.11.2004р., верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

У відповідності до ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи мають право на судовий захист в Україні нарівні з громадянами і юридичними особами України. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України. кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції.

Таким чином, конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст.13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При цьому захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду.

Водночас, під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Відповідно до ч.ч.1, 4, 7 ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Європейський Суд з прав людини (рішення від 28.03.2006р. за заявою №31443/96 у справі "Броньовський проти Польщі") зазначив, що принцип верховенства права зобов`язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя.

Частиною 1 ст.3 ГПК України, передбачено, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч.6 ст.12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

21.10.2019р. введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).

Згідно ч.1 ст.2 КУзПБ, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

У відповідності до ст.1 КУзПБ, ліквідатор - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.12 КУзПБ, арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.

Статтею 30 КУзПБ, урегульовано питання винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого.

Зокрема, приписи ч.ч.1, 2, 5, 6 ст.30 КУзПБ визначають, що арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.

Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

Арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітету кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором.

Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.

Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

Згідно правового висновку, який викладено у постанові Верховного Суду від 30.01.2019р. по справі №910/32824/15, у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам (висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного суду від 01.08.2018 у справі № 912/1783/16).

Також, законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг ліквідатора в залежність від майнового стану кожного кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів арбітражного керуючого у справі про банкрутство.

Не виявлення ліквідатором боржника в процедурі ліквідації майна боржника, інших його активів чи грошових коштів, жодним чином не має впливати на оплату його послуг.

Суд касаційної інстанції також відзначив, що ініціюючи провадження у справі про банкрутство кредитори, як споживачі послуг арбітражного керуючого, котрі очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що надавши на свій ризик згоду на участь у справі про банкрутство, однак не знайшовши майна, як джерела своїх доходів і покриття видатків, арбітражний керуючий правомірно очікує покриття забезпечення процедури, яке у такому випадку лягає тягарем на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.

Також, за правовим висновком Верховного Суду, який викладений упостанові від 04.10.2018 року по справі №916/1503/17, відмова від авансування, відсутність майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов`язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.56 року, Конвенції Міжнародної організації праці №105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000 року), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить ст.43 Конституції України.

Отже, надання послуг арбітражного керуючого відбувається виключно на платній основі. Законодавством не передбачено випадків здійснення своїх повноважень арбітражним керуючим безоплатно.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.07.2020р. по справі № 918/454/18.

Судом встановлено, що 24.06.2022р. до Господарського суду Хмельницької області суду від ліквідатора - арбітражного керуючого Дейнеки В.М. надійшло клопотання (в.№05-06/341/22 від 24.06.2022р.) про затвердження основної грошової винагороди та витрат по справі. До клопотання додано розрахунок та реєстр витрат.

Обґрунтовуючи подану заяву, ліквідатор - арбітражний керуючий Дейнека В.М. посилається на необхідність стягнення понесених витрат, в тому числі оплати послуг арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора, з кредиторів пропорційно визнаних вимог. Вказує, що ним здійснено усі необхідні і можливі заходи щодо виявлення майна банкрута та належного здійснення ліквідаційної процедури, про що було повідомлено кредиторів відповідно до наданих звітів та протоколів засідання комітету кредиторів по справі.

Також, як зазначає ліквідатор у поданому звіті та вбачається з матеріалів справи фінансово-господарський стан підприємства характеризується ознаками стійкої неплатоспроможності, за наслідками інвентаризації майна підприємства встановлена відсутність будь-якого майна Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Старокостянтинівський елеватор", що свідчить про відсутність можливості відновлення платоспроможності підприємства, нездійснення підприємством господарської діяльності та відсутність активів тощо.

Також, як вбачається з матеріалів справи, підсумкового звіту ліквідатора, арбітражним керуючим Дейнекою В.М. в статусі ліквідатора Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Старокостянтинівський елеватор" вчинено ряд дій та заходів у відповідності до Кодекс України з процедур банкрутства.

Водночас, будь-які скарги чи заперечення зі сторони кредиторів у справі, інші обставини, які б свідчили про неналежне виконання ліквідатором своїх повноважень, матеріали справи не містять.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, виходячи з поданого арбітражним керуючим Дейнекою В.М. клопотання сума основної грошової винагороди: ліквідатора складає - 249785,72грн. за період з 11.05.2021р. по 17.06.2022р..

Ліквідатором, згідно розрахунку витрат арбітражного керуючого Дейнекою В.М. понесених при виконані повноважень ліквідатора вказано суму в розмірі 13187,67грн..

Перевіривши здійснений розрахунок грошової винагороди за вказані періоди та витрат арбітражного керуючого, понесених при виконані повноважень ліквідатора, судом встановлено, що відповідні розрахунки здійснені арбітражним керуючим є арифметично вірними та відповідають обставинам справи і приписам законодавства.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає вірним висновок місцевого господарського суду про те, що сплата основної грошової винагороди арбітражного керуючого та витрат арбітражного керуючого понесених при виконанні повноважень ліквідатора повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам, а саме в межах суми 262973,39 грн., з яких: 249785,72 грн. - основна грошова винагорода, 13187,67грн. - витрати арбітражного керуючого, пов`язані з виконанням ним повноважень ліквідатора Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Старокостянтинівський елеватор".

В силу ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

За вказаних обставин, виходячи із системного аналізу обставин встановлених при розгляді даної справи у їх сукупності та наданих доказів, виходячи із загальних засад, встановлених у ст.3 ЦК України, а саме справедливості, добросовісності та розумності, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з обґрунтованим висновком місцевого господарського суду про задоволення клопотання ліквідатора - арбітражного керуючого Дейнеки В.М. (вх.№05-06/341/22 від 24.06.2022р.) про затвердження основної грошової винагороди (ліквідатора) та стягнення основної грошової винагороди та витрат з кредиторів по справі №2/325-Б про банкрутство Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Старокостянтинівський елеватор", затвердження основної грошової винагороди та відшкодування понесених витрат при виконанні повноважень ліквідатора на загальну суму 262973,39грн., з яких: 249785,72грн. - основна грошова винагорода, 13187,67грн. - витрати арбітражного керуючого, пов`язані з виконанням ним повноважень ліквідатора Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Старокостянтинівський елеватор" та стягнення з Головного управління ДПС у Хмельницькій області на користь арбітражного керуючого Дейнеки Володимира Миколайовича 100538,75грн. основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора за період з 11.05.2021р. по 17.06.2022р. та 5308,04грн. витрат понесених арбітражним керуючим Дейнекою Володимиром Миколайовичем в результаті проведення ліквідаційної процедури у справі №2/325/-Б.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що заперечення скаржника та відповідні обґрунтування в апеляційній скарзі щодо обставин справи є безпідставними та такими, що не можуть впливати на розгляд справи по суті.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.

Слід також зазначити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.

В силу приписів ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Натомість, скаржником не надано достатніх належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст.75, 76 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.

Відповідно до ст.276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За наведених обставин, ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 05.12.2022р. у справі №2/325-Б в частині затвердження основної грошової винагороди (ліквідатора) та стягнення основної грошової винагороди та витрат по справі №2/325-Б про банкрутство Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Старокостянтинівський елеватор" з кредитора - Головного управління ДПС у Хмельницькій області слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області - без задоволення.

Керуючись ст.ст.129, 255, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 05.12.2022р. у справі №2/325-Б в частині затвердження основної грошової винагороди (ліквідатора) та стягнення основної грошової винагороди та витрат по справі №2/325-Б про банкрутство Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Старокостянтинівський елеватор" з кредитора - Головного управління ДПС у Хмельницькій області - без змін.

2. Справу №2/325-Б повернути до Господарського суду Хмельницької області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний текст постанови складений "15" лютого 2023 р.

Головуючий суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Дужич С.П.

Суддя Савченко Г.І.