Рішення

від 07.02.2023 по справі 906/896/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2023 р. м. Житомир Справа № 906/896/22

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

секретар судового засідання Шундрик Т.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Решетник А.П. - голова комісії з припинення, наказ № 26-к від 15.07.2022; Мудрик С.В. - довіреність №208 від 02.01.2023;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Комунального підприємства "Агенція з питань регіонального розвитку" Житомирської обласної ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРО-ФОТО"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Комунальне підприємство по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради

про стягнення 131 551,20грн та розірвання договору оренди нерухомого майна №166 від 08.07.2021

Комунальне підприємство "Агенція з питань регіонального розвитку" Житомирської обласної ради звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРО-ФОТО" заборгованість з орендної плати в сумі 131 551,20грн та розірвати договір оренди нерухомого майна №166 від 08.07.2021, укладений між сторонами.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на істотне порушення відповідачем умов договору оренди нерухомого майна №166 від 08.07.2021 та вимог закону, через систематичну несплату орендної плати, внаслідок чого орендодавець просить розірвати договір оренди, а також стягнути заборгованість з орендної плати.

В якості правових підстав позивач зазначає, зокрема, ст.11, 525, 526, 530, 612, 625, 638, 640, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст.193, 283 Господарського кодексу України.

Ухвалою від 06.12.2022 суд залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Комунальне підприємство по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради та відклав підготовче засідання.

Ухвалою суду від 27.12.2022 постановлено закрити підготовче провадження та призначити справу №906/896/22 до судового розгляду по суті; призначити судове засідання на 07.02.2023 о 09:20.

Представники позивача в судовому засіданні 07.02.2023 позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Зазначили, що вважають за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності представників відповідача та третьої особи.

Представник відповідача в судове засідання 07.02.2023 не прибув. 06.01.2023 до суду повернулася ухвала суду від 27.12.2022, направлена на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві, а також у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 111-113), з відміткою поштового відділення: "адресат відсутній за вказаною адресою". Іншої адреси для листування з відповідачем у справі господарському суду не відомо.

Відповідно до ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Водночас, відповідач про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений вчасно засобами електронного зв`язку, про що свідчить відповідна роздруківка відправлення копії ухвали суду від 27.12.2022 (а.с. 102).

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно ч.1, 2 ст.3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач мав доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Отже, відповідача та третю особу належним чином повідомлено про дату, час та місце судового засідання у справі №906/896/22.

Враховуючи, що явка представників відповідача та третьої особи у судове засідання обов`язковою не визнавалася, суд вважає, що їх відсутність не перешкоджає розгляду справи по суті.

Заслухавши пояснення представників позивача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Фактичні обставини справи.

08.07.2021 між Комунальним підприємством "Агенція з питань регіонального розвитку" Житомирської обласної ради (орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРО-ФОТО" (орендар, відповідач) укладено договір оренди нерухомого майна №166 (далі - Договір) (а.с. 15-25).

Згідно п.1.1 частини ІІ (з врахуванням змісту п.4.1 частини І) зазначеного Договору, орендодавець і балансоутримувач передають, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлові приміщення (на першому поверсі) будівлі, що знаходяться на балансі Комунального підприємства по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради в будівлі за адресою: м. Житомир, вул. Шевченка, 18- А, загальною площею 133,10кв.м, інв.№13, 14, 15.

За змістом п.3.3 частини І Договору балансоутримувачем об`єкту оренди є Комунального підприємства по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача).

Відповідно до п.2.1 частини ІІ Договору орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання акта приймання-передачі майна.

Пунктом 3.1 частини ІІ Договору встановлено, що орендна плата становить суму, визначену в п.9 частини І Договору, а саме - 9 966,00грн (без ПДВ). До складу орендної плати не входять витрати на утримання орендованого майна.

Згідно п.3.2 частини ІІ Договору, якщо орендна плата визначена за результатами аукціону, орендна плата за січень-грудень року оренди, що настає за роком, на який припадає перший місяць оренди, визначається шляхом коригування орендної плати за перший місяць оренди на річний індекс інфляції року, на який припадає перший місяць оренди. Орендна плата за січень-грудень третього року оренди і кожного наступного календарного року оренди визначається шляхом коригування місячної орендної плати, що сплачувалась у попередньому році, на річний індекс інфляції такого року.

За змістом п.3.3 частини ІІ Договору орендар сплачує орендну плату орендодавцю щомісяця до 15 числа поточного місяця.

Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується орендодавцем. Орендодавець може звернутися із позовом про стягнення орендної плати та інших платежів за цим договором, за яким в орендаря є заборгованість (п.3.8 частини ІІ Договору).

Припинення договору оренди не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи пеню та неустойку (за наявності) (п.3.11. частини ІІ Договору).

Відповідно до п.12.7.1 частини ІІ Договору договір може бути достроково припинений на вимогу орендодавця, якщо орендар допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців або сумарна заборгованість з орендної плати більша, ніж плата за три місяці.

Згідно п.12.1 частини ІІ Договору цей договір укладено на строк, визначений у пункті 12 Умов (з 08.07.2021 по 07.07.2026). Перебіг строку договору починається з дня набрання чинності цим договором. Цей договір набирає чинності в день його підписання сторонами (нотаріального посвідчення, якщо відповідно до законодавства договір підлягає нотаріальному посвідченню). Строк оренди за цим договором починається з дати підписання акта приймання-передачі і закінчується датою припинення цього договору.

Нежитлове приміщення будівлі (на першому поверсі), загальною площею: 133,10кв.м за адресою: м. Житомир, вул. Шевченка 18-А, передано у користування ТОВ "ПРО-ФОТО", що підтверджується актом приймання-передачі від 08.07.2021 (а.с. 26).

Таким чином, позивач належним чином виконав свої зобов`язання, визначені договором оренди нерухомого майна №166 від 08.07.2021.

Водночас, відповідачем умови договору оренди нерухомого майна №166 від 08.07.2021 та вимоги закону не виконано належним чином, оскільки ним допущено систематичну несплату орендної плати.

З огляду на те, що відповідачем не було виконано зобов`язання щодо здійснення орендних платежів за період січень-жовтень 2022 року, позивач вирішив здійснити заходи досудового врегулювання спору шляхом направлення останньому претензії №0033 від 07.07.2022 з проханням розрахуватися за користування нежитловим приміщенням та попередженням щодо можливості дострокового припинення договору оренди нерухомого майна №166 від 08.07.2021 в разі невиконання відповідачем обов`язку з внесення орендних платежів (а.с. 42-44, 46-47).

Проте, станом на дату подання до суду позовної заяви відповідач відповіді на претензію не надав та не задовольнив її, що спонукало позивача звернутися до суду з відповідним позовом.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасником справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)).

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ч.1 ст.173 Господарського кодексу України (далі - ГК України)). Сторони можуть за взаємною згодою конкретизувати або розширити зміст господарського зобов`язання в процесі його виконання, якщо законом не встановлено інше (ч. 3 ст. 173 ГК України).

Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 175 ГК України).

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, між сторонами виникли правовідносини оренди на підставі договору оренди нерухомого майна №166 від 08.07.2021.

Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

За змістом ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (у редакції, чинній станом на дату укладення Договору) орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендна плата визначається за результатами аукціону. У разі передачі майна в оренду без проведення аукціону орендна плата визначається відповідно до Методики розрахунку орендної плати, яка затверджується Кабінетом Міністрів України щодо державного майна та представницькими органами місцевого самоврядування - щодо комунального майна. У разі якщо представницький орган місцевого самоврядування не затвердив Методику розрахунку орендної плати, застосовується Методика, затверджена Кабінетом Міністрів України. Орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У матеріалах справи наявні рахунки на оплату №27 від 11.01.2022, №423 від 07.02.2022, №816 від 14.03.2022, №1202 від 12.04.2022, №1570 від 10.05.2022, №1945 від 09.06.2022, №2320 від 11.07.2022, №2692 від 08.08.2022, №3064 від 12.09.2022, №3440 від 12.10.2022, виставлені позивачем відповідачу за користування нежитловим приміщенням згідно договору оренди нерухомого майна №166 від 08.07.2021 (а.с. 27-36).

З поданого позивачем акту взаємних розрахунків за період 01.01.2022-12.10.2022 вбачається, що за період дії договору оренди з січня по жовтень 2022 року у відповідача виникла заборгованість з нарахованої орендної плати в сумі 131 551,20грн (а.с. 37).

Перевіривши вказаний розрахунок, судом встановлено, що він є законним та обґрунтованим, позивачем вірно обраховано щомісячну орендну плату, виходячи з розміру ставки за базовий місяць з врахуванням коригування на індекс інфляції за наступні місяці.

Доказів сплати вказаного боргу матеріали справи не містять.

За таких обставин, вимоги позивача в частині стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 131 551,20грн за договором оренди нерухомого майна №166 від 08.07.2021 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про розірвання договору оренди нерухомого майна №166 від 08.07.2021, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як судом зазначалося вище, згідно п.12.1 частини ІІ Договору цей договір укладено на строк, визначений у пункті 12 Умов (з 08.07.2021 по 07.07.2026). Перебіг строку договору починається з дня набрання чинності цим договором. Цей договір набирає чинності в день його підписання сторонами (нотаріального посвідчення, якщо відповідно до законодавства договір підлягає нотаріальному посвідченню). Строк оренди за цим договором починається з дати підписання акта приймання-передачі і закінчується датою припинення цього договору.

Згідно ч.1,2 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч.2 ст. 24 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.

Частиною 1 статті 782 ЦК України передбачено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

За змістом п.12.7.1 частини ІІ договору оренди нерухомого майна №166 від 08.07.2021 він може бути достроково припинений на вимогу орендодавця, якщо орендар допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців або сумарна заборгованість з орендної плати більша, ніж плата за три місяці.

Як встановлено судом, зазначаючи про обґрунтованість вимог про розірвання спірного договору оренди нежитлового приміщення, що належить до комунальної власності, позивач у позовній заяві посилається на обставину порушення відповідачем істотної умови договору, а саме - систематичної несплати орендних платежів.

Так, розірвання договору в судовому порядку з причин істотного порушення договору є правовим наслідком порушення зобов`язання іншою стороною договору у відповідності до п.1 ч.1 ст.611 ЦК України, тобто, способом реагування та захисту права від порушення договору, яке вже відбулося. Отже, однією з підстав розірвання договору є істотне порушення стороною цього договору.

При цьому, істотним є таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. Водночас, йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.08.2018 у справі № 910/22259/17, від 14.08.2018 у справі № 910/22454/17, від 28.08.2018 у справі № 910/20932/17, від 02.10.2018 у справі № 910/21033/17, від 16.10.2018 у справі № 910/3568/18, від 19.02.2019 у справі №910/4427/18, від 07.05.2020 у справі № 910/5027/19.

Оцінка істотного порушення договору здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені законом. Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати. Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 18.09.2013 у справі № 6-75цс13.

Судом встановлено, що відповідач, в порушення взятих на себе зобов`язань, систематично не вносив орендну плату, в зв`язку з чим, на кінець кожного місяця спірного періоду за відповідачем рахувалась заборгованість.

Як судом зазначалося вище, враховуючи, що відповідачем не було виконано зобов`язання щодо здійснення орендних платежів за період січень-жовтень 2022 року, позивач вирішив здійснити заходи досудового врегулювання спору шляхом направлення останньому претензії №0033 від 07.07.2022 з проханням розрахуватися за користування нежитловим приміщенням, а також - з попередженням щодо можливості дострокового припинення договору оренди нерухомого майна №166 від 08.07.2021 в разі невиконання відповідачем обов`язку з внесення орендних платежів (а.с. 42-44, 46-47).

З огляду на допущене відповідачем порушення, зобов`язання фактично позбавило орендодавця за спірним договором того, на що останній розраховував при його укладенні, таке порушення ТОВ "ПРО-ФОТО" свідчить про наявність обставини істотного порушення умов спірного договору, а отже вимога позивача про розірвання договору оренди нерухомого майна №166 від 08.07.2021 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно ч. 2, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд.

Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 ГПК України сторонами доказів.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи докази, які містяться у матеріалах справи, а також норми чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, суд прийшов до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктами 1,2 частини 1 статті 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на задоволення позовних вимог у повному обсязі, суд приходить до висновку, що судовий збір слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРО-ФОТО" (10008, м. Житомир, вул. Шевченка, буд. 18А; ідентифікаційний код 37755833) на користь Комунального підприємства "Агенція з питань регіонального розвитку" Житомирської обласної ради (10014, м.Житомир, м-н ім. С.П. Корольова, буд. 12; ідентифікаційний код 32744337):

- 131 551,20грн заборгованості з орендної плати;

- 4 962,00грн судового збору.

3.Розірвати договір оренди нерухомого майна №166 від 08.07.2021, укладений між Комунальним підприємством "Агенція з питань регіонального розвитку" Житомирської обласної ради (10014, м. Житомир, м-н ім. С.П. Корольова, буд. 12; ідентифікаційний код 32744337) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРО-ФОТО" (10008, м. Житомир, вул. Шевченка, буд. 18А; ідентифікаційний код 37755833).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 15.02.23

Суддя Шніт А.В.

Віддрукувати:

1 - у справу

2 - позивачу на електронну пошту: agencia@meta.ua

3 - відповідачу (рек.) та на електронну пошту: profoto37755833@gmail.com, ankorzun@gmail.com

4 - третій особі на електронну пошту: kpeab@ukr.net