Ухвала

від 16.02.2023 по справі 908/353/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

16.02.2023 Справа № 908/353/23

м. Запоріжжя Запорізької області

Суддя Господарського суду Запорізької області Горохова Ігоря Сергійовича, розглянувши заяву про видачу судового наказу №06/14 від 31.01.2023

заявник концерн «Міські теплові мережі», 69091, місто Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137

до боржника товариства з обмеженою відповідальністю «Консул ВЛ», 69118, м. Запоріжжя, вул. Нагнибіди, буд. 15, кв. 2

про стягнення коштів

установив

Концерн «Міські теплові мережі» звернувся до Господарського суду Запорізької області з заявою про видачу судового наказу, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Консул ВЛ» заборгованість у розмірі 56 485,27 грн, яка виникла у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань по сплаті наданих послуг з постачання теплової енергії, отриманих за договором № 72205531 від 01.11.2021.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.02.2023 заяву про видачу судового наказу передано для розгляду судді Горохову І.С.

Дослідивши заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу виходячи з наступного.

Відповідно до ст. ст. 147-149 ГПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень. Судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір. Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для подання позовної заяви.

Згідно з вимогами п. 2 ч. 2 ст. 150 ГПК України у заяві повинно бути зазначено, зокрема ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника.

Заявник з заяві зазначає ідентифікаційний код боржника (юридичної особи) 32121458.

Разом з тим, відповідно до інформації, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридична особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Консул ВЛ» має ідентифікаційний код 33960927. Аналогічна інформація міститься в базі «Діловодство спеціалізованого суду».

Пояснень або будь-яких належних та допустимих доказів в підтвердження правомірності зазначення заявником ідентифікаційного коду боржника 32121458 при зверненні до суду заява не містить.

Враховуючи наведені вище факти, заява концерну «Міські теплові мережі» заявлена з порушенням вимог статті 150 ГПК України, оскільки невірно зазначений ідентифікаційний код боржника.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, зокрема якщо заяву подано з порушенням вимог статті 150 цього Кодексу та якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Згідно з ч. 2 ст. 154 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає відповідний наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Консул ВЛ» заборгованості у розмірі 56 785,27 грн на підставі п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України.

Суд вважає за необхідне роз`яснити заявнику, що у відповідності до ч. 1 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

У разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви (ч. 2 ст. 151 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись ст. ст. 148, 149, п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 152, ст. ст. 153, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

Керуючись ст. ст. 150-153, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив

1. Відмовити концерну «Міські теплові мережі» у видачі судового наказу про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Консул ВЛ» заборгованості у розмірі 56 485,27 грн в рамках договору № 72205531 від 01.11.2021.

2. Копію даної ухвали надіслати на адресу заявника та боржника у справі.

3. Повернути заявнику копію заяви № 06/14 від 31.01.2023 з додатками, що призначались для надсилання боржнику.

Звернути увагу учасників судового процесу, що з судовим рішенням можливо ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади: http://court.gov.ua/fair/sud5009/. Електронна адреса господарського суду Запорізької області: inbох@zp.arbitr.gov.ua.

Відповідно до ст. 235, п. 1 ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 256 ГПК України ухвала суду набрала законної сили 16.02.2022 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення.

Суддя І.С. Горохов