Рішення

від 15.02.2023 по справі 912/1865/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2023 рокум. Кропивницький Справа № 912/1865/22

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Закуріна М.К., розглянув справу

за позовом першого заступника керівника Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі

позивача - Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алгрейн»

про розірвання договору оренди землі та зобов`язання повернути земельну ділянку,

за участю:

- секретаря судового засідання Ліподат Я.В.,

- прокурора - Володіної А.Г., представників: позивача не з`явився, відповідача не з`явився, та

у с т а н о в и в:

ДІЇ ТА АРГУМЕНТИ ПРОКУРОРА

14.12.2022 перший заступник керівника Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Олександрівської селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алгрейн» та просить суд:

- розірвати укладений 01.07.2019 між Олександрівською селищною радою та ТОВ «Алгрейн» договір оренди земельної ділянки площею 10 га, з кадастровим номером 35200555100:02:000:8007;

- зобов`язати ТОВ «Алгрейн» повернути земельну ділянку площею 10 га, з кадастровим номером 35200555100:02:000:8007, розташовану у межах населеного пункту смт. Олександрівіка Кропивницького району Кіровоградської області.

Обґрунтовуючи позовні вимоги Прокурор вказав, що:

- позовна заява вжита ним як захід прокурорського реагування та направлена на захист економічних інтересів держави, якій спричинено шкоду внаслідок утримання Відповідачем земельної ділянки без сплати орендної плати;

- 01.07.2019 Олександрівська селищна рада та ТОВ «Алгрейн» уклали договір оренди земельної ділянки, загальною площею 10 га, строком на 25 років,

- за договором Відповідач зобов`язаний своєчасно сплачувати орендну плату, проте цього починаючи з 14.05.2021 не здійснює, маючи заборгованість за період з 01.07.2021 по 31.12.2021 у сумі 346151,67грн;

- систематичне невиконання умов договору щодо сплати орендної плати є підставою для дострокового розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки її власнику;

- правовими підставами для розірвання договору є положення статті 651 Цивільного кодексу України, статті 141 Земельного кодексу України, статей 24, 25, 32 Закону України «Про оренду землі»;

- у свою чергу, правовими підставами повернення земельної ділянки є положення статті 34 Закону України «Про оренду землі» та статті 785 ЦК України.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ ТА РІШЕННЯ СУДУ

Ухвалою від 19.12.2022 суд відкрив провадження у справі за правилами загального провадження та сторонам установив строки для надання процесуальних заяв. Ухвалу суд направив на адресу Відповідача, яка вказана у позовній заяві, та вона відповідає адресі, котра зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У встановлений строк Відповідач відзив не подав, а безпосередньо сама ухвала про відкриття провадження повернулась до суду 30.12.2022 з відміткою поштового оператора: "адресат відсутній за вказаною адресою".

Таким чином суд вжив належні заходи щодо повідомлення Відповідача про заявлений до нього позов та його судовий розгляд.

Безпосередньо підготовче засідання суд провів 25.01.2023, а розгляд справи по суті 15.02.2023.

Розгляд справи по суті суд здійснив без участі представників Позивача та Відповідача, оскільки вони не з`явилися, а причини неявки не повідомили. При цьому ухвала про призначення судового засідання на 15.02.2023 повернулася до суду без вручення з відміткою поштового оператора: "адресат відсутній за вказаною адресою".

УСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ

01.07.2019 Олександівська селищна рада, виступаюча у якості Орендодавця, та ТОВ «Алгрейн», як Орендар, уклали договір оренди землі (а.с. 24-30), за умовами якого:

- Орендодавець надає, а Орендар приймає в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 35200555100:02:000:8007 (пункт 1);

- в оренду передається земельна ділянка площею 10 га (пункт 2);

- з кадастровим номером 35200555100:02:000:8007;

- нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 692033,06 грн (пункт 5);

- договір укладений на 25 років та набуває чинності з дня підписання і діє до 24.05.2044 (пункт 8);

- орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі у розмірі 10 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (починаючи з 01.07.2020) та індексується щорічно з урахуванням коефіцієнту індексації (пункт 10);

- орендна плата вноситься рівними частками щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця;

- після припинення дії договору Орендар повертає Орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він її одержав в оренду (пункт 19);

- дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених умовами договору (пункт 34).

Відповідно до Акту прийому-передачі орендованої земельної ділянки від червня 2019 року (а.с. 31) Позивач передав, а Відповідач прийняв обумовлену договором оренди земельну ділянку.

Як слідує з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 317334634 від 11.12.2022 (а.с. 32) до Реєстру 01.07.2019 внесені відомості про державну реєстрацію прав за договором оренди землі від 01.07.2019, укладеного між сторонами.

Згідно з листа Головного управління ДПС у Кіровоградській області № 4660/5/11-28-13-02-03-2 від 03.11.2022 Відповідач не сплачує зобов`язання з орендної плати за договором оренди землі та за період з 01.07.2021 по 31.12.2021 має заборгованість у сумі 346151,67 грн (а.с. 47).

Поряд з цим, з листа Головного управління ДПС у Кіровоградській області № 5392/5/11-28-13-02-03-2 від 06.12.2022 вбачається, що Відповідач не сплачує зобов`язання з орендної плати за договором оренди землі та за 2021 рік має заборгованість у сумі 795218,50 грн, з якої сплачено лише 35000 грн. (а.с. 51).

Відповідно до рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду у справі № 340/5428/21 від 15.11.2021 з Відповідача на користь Головного управління ДПС у Кіровоградській області стягнута заборгованість з орендної плати за землю у сумі 683556,70 грн.

ОЦІНКА УСТАНОВЛЕНИХ ОБСТАВИН ТА ЗАКОНОДАВСТВА

Щодо прокурорського представництва

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді урегульовано у статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина 1); прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (частина 3); наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді; прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва; прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень (абзаци перший - третій частини 4).

У свою чергу, частиною 3 статті 53 Господарського процесуального кодексу Українивстановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а за абзацом другим частини 5 цієї ж статті у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Відповідно до положень частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: у чому полягає порушення інтересів держави; необхідність їх захист; визначені законом підстави для звернення до суду прокурора; зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Поряд з цим, Верховним Судом (у постанові колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.12.2018 у справі № 922/901/17, у постанові колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18) надані правові висновки стосовно застосування вказаних правових положень щодо прокурорського представництва, основними з яких є:

- обов`язок прокурора обґрунтувати та довести підстави для представництва, у тому числі у чому полягає бездіяльність компетентного органу;

- недотримання таким органом розумного строку на звернення до суду із позовом;

- розумність строку повинна визначатися судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту, а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Отже, з огляду на викладене, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Таким чином, з огляду на вказані правові положення та висновки Верховного Суду стосовно їх застосування, суд вважає, що:

- Прокурор у справі має обґрунтувати та довести підстави для представництва, у тому числі повноважність Позивача представляти інтереси держави у спірних правовідносинах та його бездіяльність у виконанні наявних повноважень;

- бездіяльність Позивача наявна у тому випадку, коли він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не зверталися до суду з відповідним позовом у розумний строк;

- розумність строку повинна визначатися судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту, а також таких чинників, як значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

У спорі Прокурор визначив Позивача у якості органу, який мав здійснювати захист інтересів держави, а тому суд надає оцінку повноважності відповідного представництва.

Система, засади організації та діяльності, а також правового статусу місцевого самоврядування в Україні визначені положеннями Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

За змістом частини 1 статті 10 Закону про місцеве самоврядування сільська рад є органом місцевого самоврядування, що представляє відповідну територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування.

Поряд з цим за статтею 18-1 Закону про місцеве самоврядування орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Отже, Олександрівська селищна рада є органом місцевого самоврядування, що представляє інтереси відповідної територіальної громади та може бути позивачем у суді у випадку, коли це необхідно для реалізації її повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Листом № 12.52-70-3946вих-22 від 14.09.2022 (а.с. 35-36) перший заступник керівника Знам`янської окружної прокуратури звернувся до Олександрівської селищної ради з вимогою про надання інформації про вжиття заходів стосовно розірвання договору оренди землі з ТОВ «Алгрейн».

Згідно з листом № 2144/01-16 від 22.09.2022 (а.с. 37) Олександрівська селищна рада повідомила Прокурора про нею вживалися заходи претензійного характеру, але з позовом до суду вона не зверталася.

Як слідує з листа Новоукраїнської окружної прокуратури за вих. № 12.52-70-4247вих-22 від 29.09.2022 (а.с. 52-53) Прокурор повідомив Раду про звернення до суду в її інтересах стосовно розірвання договору.

З викладеного слідує, що Позивачем не вживалися належні та необхідні заходи для розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки, а тому суд приходить до висновку, що Прокурором доведена наявність бездіяльності Позивача у зверненні до суду з позов для захисту інтересів держави в суді. Більш того, суд зазначає, що такі заходи не вживалися Позивачем у розумні строки, тобто з моменту несплати орендної плати протягом трьох місяців підряд.

Таким чином, Прокурор, здійснюючи представництво інтересів держави, з метою захисту її економічних інтересів, які полягають у контролі за недопущенням завдання збитків унаслідок несплати орендної плати, правомірно звернувся до суду з позовом про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки.

Щодо договору та договірних відносин

Частина перша статті 2 Закону України «Про оренду землі» встановлює, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Стаття 1 Закону України «Про оренду землі» визначає, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності, а за стаття 13 того ж Закону договір оренди землі характеризує, як договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Підпункт «в» частини 1 статті 96 Земельного кодексу України зобов`язує землекористувача своєчасно сплачувати орендну плату, а частина 1 статті 21 Закону України «Про оренду землі» визначає, що нею є платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Зміст та умови договору, аналіз правовідносин та господарсько-договірних зобов`язань, які виникли між сторонами на його підставі, з урахуванням наведених правових норм, свідчать, що за своєю юридичною природою між ними укладений договір оренди землі, основними обов`язком Відповідача за яким є сплата орендної плати.

Обов`язок орендаря земельної ділянки своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку встановлений також статтею 25 Закону України «Про оренду землі».

Отже, за вказаними правовими положеннями та умовами договору сплата орендної плати у встановлений строк є обов`язком Відповідача, а тому починаючи з дати державної реєстрації договору оренди землі він зобов`язаний був сплачувати орендну плату.

У даному випадку відповідно до облікових даних податкового органу Відповідач несвоєчасно та не у повному обсязі сплачував орендну плату, у зв`язку з чим за період з 01.07.2021 по 31.12.2021 має заборгованість у сумі 346151,67 грн. Відповідна несплата за весь 2021 рік складає 795218,50 грн.

Частинами 3 та 4 статті 31 Закону України «Про оренду землі» встановлені підстави для розірвання договору оренди землі: за згодою сторін; на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом; розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором. Поряд з цим, частиною першою статті 32 того ж Закону передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

У свою чергу, систематична несплата орендної плати є підставою для припинення права користування земельною ділянкою, що передбачено пунктом «д» частини 1 статті 141 ЗК України.

Разом з тим, частина друга статті 651 Цивільного кодексу України встановлює, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором; істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, у тому числі розірвання договору.

У даному контексті суд також зазначає, що Верховний Суд у постанові Великої Палати від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17 надав правові висновки стосовно застосування вказаних правових положень та вказав, що:

- при вирішенні судом питання щодорозірвання договору оренди земліза обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України (пункт 8.11.),

- стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору (пункт 8.13),

- застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 8.14.).

У контексті наведених висновків стосовно застосування правових норм суд вказує, що за пунктом 6 статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, з-поміж інших, справедливість, добросовісність та розумність.

Надаючи оцінку впливу наведених принципів на наявні між сторонами правовідносини суд зазначає, що вони втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів і регулюють конкретні ситуації таким чином, що кожен з учасників відносин зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки - захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Безпосередньо сутність справедливості виражається у ментальних уявленнях, що є добро і зло, правда і неправда, вона виражає право, відповідає праву і випливає з духу права. Добросовісність означає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. Розумність являє собою зважене вирішення питання регулювання правових відносин з урахуванням усіх учасників, а також інтересів громадян (публічного інтересу), з урахуванням накопичених у суспільстві уявлень за даних історичних умов інтелектуальних можливостей, знань, досвіду з метою забезпечення справедливості, балансу інтересів у суспільстві.

Отже, зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання, мають ґрунтуватися на засадах добросовісності, справедливості та розумності; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, з урахуванням інтересів другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З огляду на викладене, суд висновує, що Відповідач, не сплачуючи тривалий час орендну плату, проявив недобросовісність, нерозумність та несправедливість по відношенню до наявних зобов`язань за договором оренди землі, що з позиції цих принципів повинно оцінюватися як дії, які не відповідають праву, а тому у такому випадку повинне мати місце судове втручання шляхом подальшого припинення таких порушень.

Отже, несплата орендної плати є істотним порушення умов договору та діючого законодавства через значну міру позбавлення того, на що орендодавець розраховував при укладенні договору з орендарем. Безпосередньо несплата орендної плати має відповідні наслідки, а саме дострокове розірвання договору у випадку систематичної її несплати.

Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку, що Відповідач, несплачуючи орендну плату, допустив істотне порушення його умов, чим позбавив Позивача матеріальної вигоди, на яку той розраховував при передачі землі в оренду, а тому така обставина є підставою для дострокового розірвання договору.

Поряд з цим, суд вважає, що принцип справедливості також повинен бути присутнім при вирішенні спору та прийнятті рішення, оскільки за його використання втілюється основна суть цього принципу «не всім одне і теж, а кожному розмірне». Зокрема, у даному випадку він полягає у тому, що дострокове розірвання договору, який хоча і укладений на 25 років, є справедливою сатисфакцією, справедливим наслідком за допущене Відповідачем тривале та істотне порушення його умов щодо своєчасності та повноти сплати орендної плати.

Положеннями частини 1 статті 34 Закону України «Про оренду землі» установлено, що у разі розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Таким чином, Відповідач зобов`язаний за наслідками дострокового розірвання договору повернути Позивачеві орендовану земельну ділянку без висунення будь-яких зустрічних вимог щодо її утримання.

При цьому ідентифікуючою та достатньою ознакою спірної земельної ділянки є її кадастровий номер.

Зокрема, за змістом статті 16 Закону України «Про державний земельний кадастр» земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер (частина 1), а кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі (частина 2).

Поряд з цим, статтею 15 цього ж Закону встановлений перелік відомостей про земельні ділянки, які включаються до Державного земельного кадастру, а саме: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.

Отже, у випадку присвоєння земельній ділянці кадастрового номеру за таким номером можна визначити всі характерні її ознаки, у тому числі місцезнаходження та площу.

ВИСНОВКИ СУДУ

На підставі викладеного, за результатами оцінки доказів, обставин справи та вказаних правових положень, суд вважає, що Відповідач допустив порушення умов договору оренди в частині сплати орендної плати, що є підставою для дострокового його розірвання та зобов`язання повернути земельну ділянку.

З огляду на зроблені висновки позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Судовими витратами у справі є витрати Прокурора, які здійснені Кіровоградською обласною прокуратурою, на сплату судового збору відповідно до платіжного доручення № 2006 від 06.12.2022 у сумі 4962 грн, які відповідно до приписів статті 129 ГПК України підлягають стягненню з Відповідача.

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 238, 240 ГПК України ,

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Розірвати укладений 01.07.2019 між Олексадрівською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Алгрейн» договір оренди землі щодо оренди земельної ділянки площею 10 га, з кадастровим номером 35200555100:02:000:8007.

3. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Алгрейн» (02092, м. Київ, вул. Бориспільська, б. 7; ідентифікаційний код 40964087) повернути Олександрівській селищній раді Кропивниського району Кіровоградській області (27300, Кіровоградська область, Кропивницький район, смт. Олександрівка, вул. Незалежності України, б. 42-А; ідентифікаційний код 04364035) земельну ділянку площею 10 га, з кадастровим номером 35200555100:02:000:8007, розташовану в межами населеного пункту смт. Олександрівка Кропивницького району Кіровоградської області.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алгрейн» (02092, м. Київ, вул. Бориспільська, б. 7; ідентифікаційний код 40964087) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Пермська, буд. 4; ідентифікаційний код 02910025) 4962 грн компенсації по сплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 16.02.2023

Суддя М.К. Закурін

Копії рішення надіслати в електронній формі до Електронного кабінету першого заступника керівника Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області, а також паперові копії на поштову адресу Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області (27300, Кіровоградська область, Кропивницький район, смт Олександрівка, вул. Незалежності України, 42А) та ТОВ "Алгрейн" (02092, м. Київ, вул. Бориспільська, 7).