Рішення

від 16.02.2023 по справі 913/203/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5 м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2023 року м.Харків Справа № 913/203/22

Провадження №34/913/203/22

Суддя господарського суду Луганської області Іванов А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу

за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк», м. Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ялалт», м. Лисичанськ Луганської області,

про стягнення 100 540 грн. 28 коп.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Суть спору: Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» звернулося до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ялалт», в якій просило стягнути з відповідача заборгованість за Договором про надання кредиту на умовах овердрафту №104/2021/WO-02 від 23.07.2021 у розмірі 100 540 грн. 28 коп., з яких заборгованість по кредиту в сумі 87 994 грн. 87 коп., заборгованість по процентах у розмірі 9 567 грн. 78 коп., 3% річних у розмірі 626 грн. 41 коп. та інфляційні втрати в сумі 2 351 грн. 22 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23.07.2021 між сторонами було укладено Договір про надання кредиту на умовах овердрафту №104/2021/WO-02, відповідно до умов якого відповідач приєднався до Правил надання кредиту на умовах овердрафту в АБ «Укргазбанк» та в повному обсязі акцептував їх. Ліміт овердрафту встановлений в розмірі 100 000 грн. з 23.07.2021 по 22.07.2022 та надається на поточний рахунок відповідача. За користування овердрафтом відповідач мав сплачувати позивачу проценти за користування кредитними коштами.

Як зазначає позивач, відповідач порушив умови Договору в частині своєчасного повернення кредиту та сплати процентів, в зв`язку з чим у останнього перед позивачем виникла заборгованість, яка складається із заборгованості по кредиту в сумі 87 994 грн. 87 коп. та заборгованості по процентах у розмірі 9 567 грн. 78 коп., а всього 97 562 грн. 65 коп.

Позивач зазначає, що звертався до відповідача з Листом-вимогою №172/13222/2022 від 14.07.2022, в якому вимагав повернути суму кредиту.

Однак, відповідач заборгованість за Договором не сплатив, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.10.2022 справу №913/203/22 передано на розгляд судді Іванову А.В.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 07.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, без виклику сторін. Повідомлено учасників справи, що судом враховується введення в Україні правового режиму воєнного стану, що може суттєво вплинути на своєчасність подання ними заяв по суті справи, додаткових пояснень, клопотань та інших процесуальних документів.

Судом враховано, що місцезнаходженням відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Ялалт», згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є: 93113, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. В. Сосюри, б. 199.

До моменту відкриття провадження у справі Лисичанську міську територіальну громаду включено до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій №75 від 25.04.2022.

Тому суд був фактично позбавлений можливості надіслати відповідачу копію ухвали про відкриття провадження.

Натомість, відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції» якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться в районі проведення антитерористичної операції, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України (з посиланням на вебадресу відповідної ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень), яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

З огляду на викладене, на офіційному сайті Господарського суду Луганської області було розміщено повідомлення для відповідача про відкриття провадження у справі №913/203/22.

До того ж, електронний варіант ухвали від 07.10.2022 про відкриття провадження у справі №913/203/22 було надіслано відповідачу на адресу його електронної пошти: ylalt@gmail.com, яка зазначена в інформації про нього в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відтак, суд вважає відповідача належним чином повідомленим про відкриття провадження у справі №913/203/22 та її розгляд в умовах воєнного стану.

Проте, відзиву на позовну заяву, письмових пояснень чи будь-яких інших заяв по суті від відповідача в даній справі не надходило.

Оскільки відповідачем не надано суду відзиву із викладенням власної правової позиції, розгляд справи здійснюється на підставі ст. 165 ГПК України за наявними в справі матеріалами.

Частиною 8 ст. 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

23.07.2021 між Публічний акціонерним товариством Акціонерний банк «Укргазбанк» (Банк, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ялалт» (Позичальник, відповідач) було укладено Договір про надання кредиту на умовах овердрафту №104/2021/WO-02 (далі Договір про приєднання), відповідно до умов п. 1.1. якого відповідач приєднався до Правил надання кредиту на умовах овердрафту в АБ «Укргазбанк» та в повному обсязі акцептував їх.

Згідно п. 1 Договору ліміт овердрафту встановлений в розмірі 100 000 грн.

Ліміт овердрафту встановлюється з 23.07.2021 по 22.07.2022 (включно) та надається за поточним рахунком Позичальника (п.п. 2-3 Договору).

Пунктом 4 Договору встановлено, що за користування овердрафтом, в межах строку кредитуваня, визначеного п. 3 цього Договору про приєднання, Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитними коштами, виходячи із встановленої Банком базової процентної ставки в розмірі 20,3 процентів річних в національній валюті.

За приписами п. 5 Договору за користування кредитними коштами, що не повернуті в строки/терміни, що не передбачені Договором про надання кредиту на умовах овердрафту (прострочена заборгованість) процентна ставка встановлюється в розмірі 30,3 процентів річних.

Тарифи на кредитні операції наведені у Додатку 1 до цього Договору про приєднання (п. 6 Договору).

Згідно умов п. 9 Договору інші умови надання кредитних коштів не передбачені цим Договором про приєднання регулюються положеннями Правил надання креиту на умовах овердрафту в АБ «Укргазбанк».

Даний Договір підписаний сторонами та скріплений їх печатками без жодних застережень та зауважень.

Як зазначає позивач, відповідач порушив умови Договору в частині своєчасного повернення кредиту та сплати процентів, в зв`язку з чим у останнього перед позивачем виникла заборгованість, яка складається із заборгованості по кредиту в сумі 87 994 грн. 87 коп. та заборгованості по процентах у розмірі 9 567 грн. 78 коп., а всього 97 562 грн. 65 коп.

Позивач вказує, що звертався до відповідача з Листом-вимогою №172/13222/2022 від 14.07.2022, в якому вимагав повернути суму кредиту.

Однак, відповідач залишив даний лист без відповіді, заборгованість за Договором не сплатив.

Оскільки відповідачем обов`язок щодо сплати заборгованості за Договором не виконано, позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 100 540 грн. 28 коп., з яких заборгованість по кредиту в сумі 87 994 грн. 87 коп., заборгованість по процентах у розмірі 9 567 грн. 78 коп., 3% річних у сумі 626 грн. 41 коп. та інфляційні втрати в розмірі 2 351 грн. 22 коп.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступних підстав.

Приписами ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

За умовами ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За своєю правовою природою договір, який укладено сторонами, є кредитним договором .

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України).

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями ч. 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 7 ст. 193 ГК України унормовано, що не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що позивач належним чином виконав свої договірні зобов`язання та надав в користування кредитні кошти в розмірі 87 994 грн. 87 коп., що підтверджується відповідною випискою по особовому рахунку ТОВ «Ялалт».

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За правилами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України врегульовано, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, п. 2 Договору про надання кредиту на умовах овердрафту №104/2021/WO-02 від 23.07.2021 встановлено, що ліміт овердрафту встановлюється з 23.07.2021 по 22.07.2022 (включно).

Відтак, відповідач мав остаточно повернути надані йому кошти до 22.07.2022.

Натомість відповідач свої зобов`язання неналежним чином не виконав, кредит у повному обсязі та у встановлені Договором строки не повернув, проценти за користування кредитом, а також інші платежі відповідно до умов цього Договору, не сплатив.

Статтею 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У п.п. 4-5 Договору визначено, що Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитними коштами, виходячи із встановленої Банком базової процентної ставки в розмірі 20,3 процентів річних в національній валюті, а за користування кредитними коштами, що не повернуті в строки/терміни, що не передбачені Договором про надання кредиту на умовах овердрафту (прострочена заборгованість) процентна ставка встановлюється в розмірі 30,3 процентів річних.

Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов`язань перед позивачем у нього утворилась заборгованість по кредиту в сумі 87 994 грн. 87 коп. та заборгованість по процентах у розмірі 9 567 грн. 78 коп.

Доказів оплати відповідачем вказаної заборгованості матеріали справи не містять.

Приймаючи до уваги те, що відповідач не вчинив необхідних дій з повернення банку використаних кредитних коштів в повному обсязі, сплати процентів за користування кредитом відповідно до умов цього Договору, доказів протилежного суду не надав, суд дійшов висновку, що останній є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання за Договором про надання кредиту на умовах овердрафту №104/2021/WO-02 від 23.07.2021.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по кредиту в сумі 87 994 грн. 87 коп. та заборгованості по процентах у розмірі 9 567 грн. 78 коп. є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Також позивачем було заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 626 грн. 41 коп.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, в силу вимог ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 05.07.2019 у справі №905/600/18 вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

У відповідності до розрахунку позивача нарахування 3% річних на заборгованість по кредиту в сумі 87 994 грн. 87 коп. здійснено за загальний період з 01.12.2021 по 23.02.2022 на суму 614 грн. 76 коп., а на заборгованість по процентах у розмірі 9 567 грн. 78 коп. за загальний період з 16.12.2021 по 23.02.2022 на суму 11 грн. 65 коп., що в сумі становить 626 грн. 41 коп.

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд зазначає, що він є арифметично вірним, здійсненим у відповідності до норм чинного законодавства та умов Договору.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 626 грн. 41 коп. підлягає задоволенню повністю.

Крім того, позивачем, у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, були нараховані інфляційні втрати в розмірі 2 351 грн. 22 коп.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у п. 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

За розрахунком позивача загальна сума інфляційних втрат нарахованих на заборгованість по кредиту в сумі 87 994 грн. 87 коп. за загальний період з 01.12.2021 по 23.02.2022 складає 2 351 грн. 22 коп., а на заборгованість по процентах за загальний період з 01.12.2021 по 23.02.2022 становить 84 грн. 55 коп. Тобто загалом інфляційні втрати складають 2 435 грн. 77 коп.

Суд, перевіривши розрахунок інфляційних втрат, вважає його частково помилковим, оскільки сума інфляційних втрат на заборгованість по кредиту в сумі 87 994 грн. 87 коп. за загальний період з 01.12.2021 по 23.02.2022 за розрахунком суду мала б становити 3 113 грн. 54 коп.

Проте, з урахуванням принципу диспозитивності, суд не може вийти за межі заявлених позовних вимог, тому судом враховується розмір інфляційних втрат на заборгованість по кредиту саме в сумі 2 351 грн. 22 коп.

До того ж, суд звертає увагу позивача на те, що він припустився помилки та заявив до стягнення лише суму інфляційних втрат нарахованих на заборгованість по кредиту в розмірі 2 351 грн. 22 коп. без додавання інфляційних втрат нарахованих на заборгованість по процентах, що становили 84 грн. 55 коп.

Відтак, розмір інфляційних втрат, який підлягає стягненню, складає саме 2 351 грн. 22 коп., а вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат підлягає задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами та такими, що підлягають задоволенню повністю.

В зв`язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по кредиту в сумі 87 994 грн. 87 коп., заборгованість по процентах у розмірі 9 567 грн. 78 коп., 3% річних у сумі 626 грн. 41 коп. та інфляційні втрати в розмірі 2 351 грн. 22 коп.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

З позовної заяви вбачається, що судовими витратами в даній справі є сума сплаченого судового збору у розмірі 2 481 грн. 00 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі, судовий збір слід покласти на відповідача.

Щодо розгляду даної справи у розумний строк, суд зауважує таке.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях указував на необхідність дотримання судами держав - учасниць Конвенції принципу розгляду справи судами впродовж розумного строку. Практика ЄСПЛ із цього питання є різноманітною й залежною від багатьох критеріїв, серед яких складність справи, поведінка заявника, судових та інших державних органів, важливість предмета розгляду та ступінь ризику терміну розгляду для заявника тощо (пункт 124 рішення у справі Kudla v. Poland заява № 30210/96, пункт 30 рішення у справі Vernillo v. France заява №11889/85, пункт 45 рішення у справі Frydlender v. France заява №30979/96, пункт 43 рішення у справі Wierciszewska v. Poland заява №41431/98, пункт 23 рішення в справі Capuano v. Italy заява №9381/81 та ін.).

Зокрема, у п. 45 рішення у справі Frydlender v. France (заява № 30979/96) ЄСПЛ зробив висновок, згідно з яким Договірні держави повинні організувати свої правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати кожному право на остаточне рішення протягом розумного строку при визначенні його цивільних прав та обов`язків.

Провадження в даній справі було відкрито ухвалою Господарського суду Луганської області від 07.10.2022 та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, без виклику сторін.

Статтею 248 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Натомість Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 в Україні було введено воєнний стан строком на 30 діб.

В подальшому Указами Президента України №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 18.05.2022, №573/2022 від 12.08.2022, №757/2022 від 07.11.2022 та №59/2023 від 06.02.2023 воєнний стан продовжувався та діє на даний час.

Відповідно до рекомендацій Ради суддів України від 02.03.2022 щодо роботи судів в умовах воєнного стану при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні.

Харківську міську територіальну громаду із центром у м. Харків, де розташовано Господарський суд Луганської області, було включено до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій №75 від 25.04.2022.

Отже, розгляд даної справи у строки, визначені ст. 248 ГПК України, було унеможливлено через обставини, які не залежали від волі суду.

Разом з тим, судом було вжито всі залежні від нього заходи для розгляду даної справи в розумний строк.

Як вказав Верховний Суд в постанові від 01.02.2022 у справі №160/12705/19 у процесуальному законодавстві поняття розумний строк та своєчасний розгляд застосовуються у тотожному значенні, зокрема, у розумінні найкоротшого із строків, протягом якого можливо розглянути справу, повно та всебічно дослідити подані сторонами докази, прийняти законне та обґрунтоване рішення. Поняття розумний строк вживається не лише у відношенні до дій, що здійснюються судом (розгляд справи, врегулювання спору за участю судді), але й також для учасників справи (судові дебати, виконання рішення суб`єктом владних повноважень).

Зміст поняття розумні строки охоплює собою такі аспекти: 1) розумний строк - це найкоротший з можливих строків розгляду й вирішення справи, однак, такий строк не можна ототожнювати із швидким розглядом справи: тривалість розумних строків повинна бути найкоротшою, але достатньою для того, щоб справа була всебічно досліджена судом з наданням оцінки аргументам та доводам учасників справи, які ґрунтуються на поданих ними доказах; 2) на тривалість розумного строку мають вплив різні фактори, як об`єктивного (поведінка учасників справи, складність справи, необхідність залучення та дослідження додаткових доказів, завантаженість суду тощо), так і суб`єктивного характеру (поведінка судді та працівників апарату суду).

Отже, складовими елементами розумного строку є періоди (проміжки часу), протягом яких: 1) суд розглядає справу та приймає по ній рішення; 2) здійснює перегляд судового рішення в апеляційному або касаційному порядку, приймає остаточне рішення у справі; 3) остаточне судове рішення набуває законної сили та може бути звернено до виконання; 4) судове рішення виконується.

При цьому, Верховний Суд зазначив, що вимогу стосовно розумності строку розгляду справи не можна ототожнити з вимогою швидкості розгляду справи, адже поспішний розгляд справи призведе до його поверховості, що не відповідатиме меті запровадження поняття розумний строк.

Відтак, суд вважає, що розгляд даної справи здійснено у розумні строки з урахуванням факторів об`єктивного характеру, а саме запровадження воєнного стану в Україні та перебування суду безпосередньо в районі проведення воєнних (бойових) дій.

Суд звертає увагу відповідача, що згідно із ч. 2 ст. 11 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції» учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться в районі проведення антитерористичної операції і які не мають офіційної електронної адреси, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень. З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення.

З огляду на те, що м. Лисичанськ Луганської області включено до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій №75 від 25.04.2022, суд вважає за необхідне розмістити повідомлення для Товариства з обмеженою відповідальністю «Ялалт» про ухвалення рішення у даній справі на офіційному веб-порталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Керуючись ст.ст. 46, 73-74, 76-80, 129, 233, 236-238, 240-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ялалт» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ялалт» (93113, Луганська обл., м. Лисичанськ, вул. В. Сосюри, буд. 199, ідентифікаційний код 43650071) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» (03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1, ідентифікаційний код 23697280) заборгованість по кредиту в сумі 87 994 грн. 87 коп., заборгованість по процентах в розмірі 9 567 грн. 78 коп., 3% річних у сумі 626 грн. 41 коп., інфляційні втрати в розмірі 2 351 грн. 22 коп. та судові витрати у вигляді судового збору в сумі 2 481 грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст. 256 ГПК України та у порядку, визначеному ст. 257 ГПК України.

Рішення складено та підписано без його проголошення 16.02.2023.

Суддя А.В. Іванов