Рішення

від 16.02.2023 по справі 914/2356/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2023 Справа № 914/2356/22

Господарський суд Львівської області у складі судді Кидисюка Р.А. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-технічний центр Нафтогазбудпроект, м. Борислав Львівської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Корона, м. Трускавець Львівської області

про стягнення 341243,01 грн заборгованості за Договором №16/03-2 на розробку науково-технічної продукції (проектної документації) від 29.07.2016 з яких 45524,79 грн 3% річних за період з 09.02.2021 по 21.09.2022 та 295718,22 інфляційні втрати за період з січня 2021 по серпень 2022 включно

За участю представників сторін: не викликались

Судові процедури

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-технічний центр Нафтогазбудпроект до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Корона про стягнення 341243,01 грн заборгованості за Договором №16/03-2 на розробку науково-технічної продукції (проектної документації) від 29.07.2016 з яких 45524,79 грн 3% річних за період з 09.02.2021 по 21.09.2022 та 295718,22 інфляційні втрати за період з січня 2021 по серпень 2022 включно.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 27.09.2022 справу №914/2356/22 передано на розгляд судді Кидисюку Р.А.

Ухвалою суду від 03.10.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без судового засідання та без виклику сторін.

Позиція позивача

Позовні вимоги обґрунтовуються неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором №16/03-2 на розробку науково-технічної продукції (проектної документації) від 29.07.2016 в частині прийняття та оплати виконаних позивачем робіт, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість.

Заперечення відповідача

Відповідач проти задоволення позову не заперечив, відзиву на позовну заяву чи заяву про продовження строку для подання відзиву у встановлений ухвалою суду від 03.10.2022 п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали не подав, поважності причин пропуску строку для подання відзиву або заяви про продовження встановленого судом строку для подання відзиву не навів.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Частиною 8 статті 80 ГПК України встановлено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Обставини справи

29.07.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-технічний центр «Нафтогазбудпроект» (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Корона» (Замовник) укладено Договір № 16/03-2 на розробку науково-технічної продукції (проектної документації) (Договір), відповідно до п.п. 1.1., 1.2. якого Замовник доручив, а Виконавець взяв на себе зобов`язання виготовити робочий проект (проект) в частині: архітектура, будівельні конструкції та інженерні мережі: «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з нежитловими приміщеннями комерційного призначення та підземним авто-паркінгом по вул. І. Мазепи 5 в м. Трускавець Львівської області» (роботи). Виконавець передає Замовнику виготовлений та узгоджений РП, а Замовник приймає та оплачує виконані Роботи відповідно до умов цього Договору.

Згідно з п.2.1. Договору кошторисна вартість Робіт згідно з Додатком № 1, що є невід`ємною частиною Договору, становить 938788,00 грн. (дев`ятсот тридцять вісім тисяч сімсот вісімдесят вісім грн. 00 коп.), без ПДВ.

На виконання своїх договірних зобов`язань ТОВ «НТЦ «Нафтогазбудпроект» виконало роботи щодо розроблення робочого проекту (проекту) в частині: архітектура, будівельні конструкції та інженерні мережі: «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з нежитловими приміщеннями комерційного призначення та підземним авто-паркінгом по вул. І. Мазепи 5 в м. Трускавець Львівської області».

Так, рішенням Господарського суду Львівської області від 18.12.2019 року у справі №914/1666/19 позов було задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Корона» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-технічний центр «Нафтогазбудпроект» заборгованість у розмірі 998741,83 грн, з яких 938788,00 грн основний борг, 55092,71грн пеня, 4861,12 грн три проценти річних, а також 14981,13 грн судового збору. Дане рішення не оскаржувалось та набрало законної сили 16.01.2020 року.

Оскільки протягом тривалого часу ТОВ «Корона» свого зобов`язання з сплати боргу, стягнутого за рішенням Господарського суду Львівської області від 18.12.2019 не вчиняло, позивач звернувся до суду з метою стягнення донарахованих 3 % річних та інфляційних втрат у загальному розмірі 94 737,86 грн, а саме:

-інфляційні втрати з вересня 2019 року по грудень 2020 року включно у розмірі 59706,92 грн.

-3 % річних за період з 12.11.2019 року по 08.02.2021 включно у розмірі 35030,94 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 08.04.2021 року у справі №914/358/21 позов було задоволено та стягнуто із ТОВ «Корона» на користь ТОВ «НТЦ «Нафтогазбудпроект» 35030,94 грн 3% річних, 59706,92 грн інфляційних витрат та 2270,00 грн судового збору. Рішення не оскаржувалось та набрало законної сили 05.05.2021 року.

Як зазначив позивач у позовній заяві, станом на дату підписання цієї позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем за рішеннями Господарського суду Львівської області від 18.12.2019 року по справі №914/1666/19 та від 08.04.2021 року у справі №914/358/21 не погашена.

Відтак, відповідно до долученого до позовної заяви розрахунку розміру позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 341243,01 грн, з яких: 45524,79 грн 3 % річних за період з 09.02.2021 року по 21.09.2022 року; 295718,22 грн інфляційні втрати за період з січня 2021 року по серпень 2022 року включно (за ті періоди, що не були включені в обсяг заявлених вимог у справі № 914/1666/19 та справі №914/358/21).

Відповідач доказів погашення заборгованості не подав.

Позиція суду

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов`язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Господарські зобов`язання між сторонами виникли на підставі укладеного між ними Договору №16/03-2 на розробку науково-технічної продукції (проектної документації) від 29.07.2016.

Відповідно до ч.1 ст.887 ЦК України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом (ч.2 ст.887 ЦК України).

Рішенням Господарського суду Львівської області від 18.12.2019 року у справі №914/1666/19 встановлено, що матеріалами справи підтверджено та відповідачем не спростовано факт прийняття відповідачем виконаних позивачем у відповідності до умов Договору Робіт.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до положень частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Також згідно частини 2 ст. 625 ІІК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі та стягнення з відповідача на користь позивача 45524,79 грн 3 % річних за період з 09.02.2021 року по 21.09.2022 року та 295718,22 грн інфляційних втрат за період з січня 2021 року по серпень 2022 року включно.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Судові витрати

За звернення до суду з позовною заявою майнового характеру позивачем сплачено судовий збір у розмірі 5118,65 грн, що підтверджується долученим до матеріалів справи платіжним дорученням №0.0.26849362171 від 23.09.2022.

Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч.1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

В позовній заяві позивачем визначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат на правову допомогу становить 30000,00 грн.

20.12.2022 на адресу суд надійшла заява вх.№26304/22 про стягнення витрат на правничу (правову) допомогу, відповідно до якої позивач просив суд стягнути з відповідача 20000,00 грн.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем до заяви долучено копії договору про надання правової (правничої) допомоги між ТОВ «НТЦ «Нафтогазбудпроект» та АО «Західна правова група» від 19.07.2019 року, додатку №4 до Договору про надання правової (правничої) допомоги, детального опису виконуваних робіт (надаваних послуг) від 19.12.2022 року, Акту виконаних робіт (наданих послуг) від 19.12.2022 року, платіжного доручення про оплату послуг за актом виконаних робіт від на суму 20 000,00 грн.

Відповідно до п.1 Додатку №4 від 23.09.2022 до договору про надання правової допомоги від 19.07.2019 року, Сторонами Договору про надання правової допомоги б/н від 19.07.2019 року, а саме, ТзОВ «НТЦ «Нафтогазбдпроект» та Адвокатським об`єднанням «Західна правова група», у відповідності до умов Договору, було погоджено наступну фіксовану вартість послуг з надання правової (правничої) допомоги у спорі з ТзОВ «Корона» про стягнення нарахувань (3 % річних, інфляційних втрат та пені) на заборгованість, що існує за договором № 16/03-2 на розробку науково-технічної продукції від 29.07.2016 року (загальний розмір нарахувань - 341 243,01 грн.) у розмірі 20 000,00 грн. (двадцять тисяч грн. 00 коп.)

Згідно з Актом виконаних робіт (наданих послуг) від 19.12.2022 року Адвокатське об`єднання виконало, а клієнт прийняв роботу за Договором про надання правової допомоги № б/н від 19.07.2019 року (з врахуванням Додатку № 4 від 23.09.2022 року), зокрема:

-Консультація усна з вивченням документів щодо стягнення нарахувань на заборгованість, яка існує за договором № 16/03-2 на розробку науково-технічної продукції (проектної документації) від 29.07.2016 року

-Підготовка та позовної заяви в інтересах ТОВ «НТЦ «Нафтогазбудпроект» до ТОВ «Корона» про стягнення нарахувань на заборгованості за договором № 16/03-2 на розробку науково-технічної продукції (проектної документації) від 29.07.2016 року (загальний розмір нарахувань - 341 243,01 грн.)

Загальна вартість виконаних робіт складає 20000,00 грн. (двадцять тисяч гривень 00 коп.).

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 сформувала правовий висновок щодо визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат та зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. Зокрема, відповідно до ч.5 ст. 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Водночас, відповідно до ч.4 ст.126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч.5, 6 ст.126 Кодексу).

В розумінні положень згаданих норм законодавства, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у вищенаведеній нормі.

Слід зауважити, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Верховний Суд у постанові від 30.11.2020 у справі №922/2869/19 вказав, що під час вирішення питання про розподіл витрати на професійну правничу допомогу суд:

-має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

-з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Враховуючи складність даної справи, встановлені обставини та зібрані докази в межах спорів у справах № 914/1666/19 та №914/358/21, обсяг наданих адвокатом послуг згідно Акту виконаних робіт (наданих послуг) від 19.12.2022 року, суд дійшов висновку, що у даному випадку розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 20000,00 грн не відповідає критеріям реальності (дійсної необхідності їх понесення) та розумності їх розміру, а відтак, є необґрунтованим.

Суд дійшов висновку, що 2000,00 грн витрат на правничу допомогу є співмірним із складністю справи та наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на виконання надання послуг та обсягом виконаних робіт.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Керуючись статтями 2, 12, 20, 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Корона» (код ЄДРПОУ 22411666; 82200, Львівська обл., місто Трускавець, ВУЛИЦЯ СТЕБНИЦЬКА, будинок 66, квартира 12) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-технічний центр «Нафтогазбудпроект» (код ЄДРПОУ 25254977; 82300, Львівська обл., місто Борислав, ВУЛ.ДРОГОБИЦЬКА, будинок 42) 45524,79 грн (сорок п`ять тисяч п`ятсот двадцять чотири гривні 79 копійок) 3 % річних за період з 09.02.2021 року по 21.09.2022 року; 295718,22 грн (двісті дев`яносто п`ять тисяч сімсот вісімнадцять гривень 22 копійок) інфляційних втрат за період з січня 2021 року по серпень 2022 року включно, 5118,65 грн (п`ять тисяч сто вісімнадцять гривень 65 копійок) судового збору та 2000,00 грн (дві тисячі гривень) витрат на правничу допомогу.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в Західному апеляційному господарському суді в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 16.02.2023.

Суддя Кидисюк Р.А.