Рішення

від 02.02.2023 по справі 917/1141/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.2023 Справа № 917/1141/22

За позовною заявою Приватного підприємства "Злагода Плюс", вул. Перемоги, 57А, с. Зороків, Житомирський район, Житомирська область, 12336

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олам Плюс", вул. Гагаріна, 1, с. Погреби, Глобинський район, Полтавська область, 39097

про стягнення 21 599,00 грн.

Суддя Погрібна С.В.

Секретар судового засідання Горішна Ю.В.

Представники сторін згідно протоколу судового засідання від 02.02.2023.

Суть справи. До Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Приватного підприємства "Злагода Плюс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олам Плюс" про стягнення 21 599,00 грн. збитків, завданих порушенням зобов`язання за Договором поставки № 21084-Т від 08.08.2022.

Ухвалою суду від 03.10.2022 дану позовну заяву залишено без руху; надано позивачу строк 5 днів з дня вручення даної ухвали для усунення вказаних у ній недоліків позовної заяви.

20.10.2022 позивачем усунуто недоліки та надано відповідні документи (вх. № 7671).

Ухвалою суду від 25.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); встановлено відповідачу строк для подання суду відзиву на позов; строк для подання заяви з запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; строк для подання суду (за бажанням) клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін; строк для подання суду заперечень до 15.12.2022 (включно).

17.11.2022 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 8812) та клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін (вх. № 8813).

Ухвалою суду від 17.11.2022 призначено справу для розгляду по суті у судовому засіданні на 13.12.2022, 10:00.

07.12.2022 від представника відповідача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх. № 9613), в задоволенні якої відмовлено, про що судом постановлено відповідну ухвалу.

08.12.2022 позивачем подано відповідь на відзив (вх. № 9650), яка долучена судом до матеріалів справи.

Судове засідання призначене на 13.12.2022 не відбулось, в зв`язку з перебуванням судді у відпустці.

20.12.2022 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника (вх. № 10102).

Ухвалою суду від 04.01.2023 призначено дату судового засідання розгляду справи по суті на 02.02.2023, 11:00.

30.01.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Олам Плюс" надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх. № 1101), яка задоволена судом, про що постановлено відповідну ухвалу.

Судове засідання 02.02.2023 відбуло за участі представника відповідача в режимі відеоконференції.

В судовому засіданні представником відповідача викладено зміст заперечень.

Судом були з`ясовані обставини справи та досліджено наявні в матеріалах справи докази.

Представнику відповідача надано заключне слово, який підтримав свою позицію викладену письмово та озвучену в судовому засіданні.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, клопотання позивача про проведення судового засідання без участі його представника, суд розглядає спір за наявними матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Встановивши всі обставини справи та дослідивши надані документальні докази, суд встановив, що 08.08.2022 між Приватним підприємством «Злагода Плюс» (Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОЛАМ ПЛЮС» (Відповідач) було укладено Договір поставки № 21084-Т на постачання Товару, асортимент якого вказується в Додатках або в рахунках на оплату (Договір).

Відповідно до п. 1.1. розділу Договору Постачальник зобов`язується поставити Покупцю біг беги поліпропіленові (Товар), а Покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених Договором, прийняти та оплатити Товар.

На виконання умов Договору згідно рахунку-фактури № ОЛ-000058 від 08.08.2022 Позивач сплатив Відповідачеві 64 890,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 360 від 09.08.2022.

Однак, отримавши вказану грошову суму, Відповідач повернув Позивачеві кошти в розмірі 64 890,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 573 від 22.08.2022.

Позивач вказує, що не вимагав повернення коштів, та згідно п. 8.2. Договору № 21084-Т надіслав Вимогу № 57 від 25.08.2022 для вирішення питання в досудовому порядку.

У Вимозі № 57 від 25.08.2022 Позивач окреслив свою позицію та попередив про наслідки, які можуть настати при не виконанні умов Договору.

Станом на 01.09.2022 ПП «Злагода Плюс» не отримавши від ТОВ «ОЛАМ ПЛЮС» Товару та відповіді на Вимогу, уклав договір № Б-01092022 від 01.09.2022 з Фізичною особою-підприємцем Бурлакою Віктором Анатолійовичем на поставку 200 штук біг бегів (Товар), що мав поставити ТОВ «ОЛАМ ПЛЮС» до 18.08.2022.

Згідно рахунку № Б-00000141 від 02.09.2022 ПП «Злагода Плюс» оплатило Фізичній особі-підприємцю Бурлаці В.А. - 80 000, 00 грн за 200 шт. біг бегів (Товар), підтверджується платіжним дорученням № 491 від 02.09.2022.

Згідно видатковій накладній № Б-00000136 від 02.09.2022 підприємство отримало 200 піт. біг бегів, що були необхідні для подальшої господарської діяльності ПП «Злагода Плюс».

Позивач стверджує, що внаслідок невиконання ТОВ «ОЛАМ ПЛЮС» договірних зобов`язань з поставки товару за укладений між сторонами у справі договором поставки № 21084-Т ПП «Злагода Плюс» було змушене купувати непоставлений Відповідачем Товар за вищими цінами у іншого постачальника - Фізичної особи-підприємця Бурлака Віктора Анатолійовича, а саме на 75,55 грн за 1 шт. дорожче відповідно до рахунку № Б-00000141 від 02.09.2022, ніж передбачено договором поставки № 21084-Т від 08.08.2022.

У зв`язку з чим ПП «Злагода Плюс» понесло додаткові витрати - збитки, які полягають у закупівлі біг бегів за ціною, що є вищою від ціни за договором поставки з ФО-П Бурлакою Віктором Анатолійовичем на суму 15 110,00 грн.

Відповідно до п. 6.2 Договору № 21084-Т передбачений штраф у розмірі 10% від вартості несвоєчасного поставленого Товару (більш ніж на 20 календарних днів).

В зв`язку з викладеним, позивач звернувся до суду з даним позовом та просить стягнути з Відповідача: 15 110 грн різниці між вартістю Товару відповідно до рахунку № ОЛ-000058 від 08.08.2022 та вартістю Товару за яких Позивачем було здійснено оплату ФО-П Бурлака В.А; 6489,00 грн штрафу згідно п. 6.2 Договору № 21084-Т.

Відповідач проти вимог Позивача заперечив посилаючись на наступне.

09.08.2022 Позивачем було здійснено оплату рахунку № OJI-000058, що підтверджується копією платіжного доручення № 360 від 09.08.2022 року на суму 64 890,00 грн.

22.08.2022 у зв`язку з неузгодженням з Позивачем строків поставки Товару, Відповідач повернув Позивачу раніше сплачені грошові кошти в сумі 64 890,00 грн з призначенням платежу: повернення помилково перерахованих коштів згідно із листом від 22.08.2022. Вказана обставина підтверджується копією платіжного доручення № 573 від 22.08.2022.

У відповідності до п. 1.1 Договору постачальник зобов`язується протягом дії даного Договору поставити Покупцю біг-беги поліпропіленові (далі - Товар), а Покупець зобов`язується прийняти Товар та оплатити його згідно умовами Договору.

Загальна кількість Товару, що мав бути поставлений за Договором визначена п. 2.2. Договору та становить 2500 штук.

Вартість Товару визначена п. 2.4. Договору - ціна Товару складає 324,45 грн триста двадцять чотири гривні 45 коп. з ПДВ за штуку.

Умови здійснення оплати Товару визначені п. 2.1. Договору, у відповідності до якого, розрахунки за Товар проводяться в національній валюті України шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Постачальника на умовах попередньої оплати у розмірі 100% за відповідну партію Товару.

Порядок здійснення поставки визначений п. 1.2. Договору, а саме: Товар поставляється партіями в терміни, в кількості та асортименті згідно письмових заявок Покупця, погоджених з Постачальником та переданих по електронній пошті.

п. 3.2. Договору передбачено, що поставка Товару здійснюється в строк, що не перевищує 10 (десяти) календарних днів з моменту отримання Постачальником замовлення.

Відповідач звертає увагу на зміст положень п. 1.2. та п. 3.2. Договору у відповідності до яких:

- п. 1.2. передбачає необхідність надання Позивачем узгодженої з Відповідачем письмової заявки на відповідну партію Товару з числа його загальної кількості, що мала бути поставлена за Договором. За змістом вказаного пункту саме таким документом як заявка (саме документом, оскільки передбачено його форму (письмову) та погодження) визначається: 1) термін поставки; 2) кількість Товару в партії; 3) асортимент Товару в партії;

- п. 3.2. визначає строки поставки - не більше 10 днів з дня отримання Постачальником замовлення.

Відповідач стверджує, що ним не було отримано від Позивача замовлення у вигляді письмової заявки, яка б визначала термін поставки, кількість, асортимент Товару в партії та була б з ним узгоджена як це було передбачено п. 1.2. Договору.

Після отримання попередньої оплати на свій рахунок Відповідач намагався узгодити з Позивачем терміни поставки першої партії Товару у кількості 200 штук.

При узгодженні термінів поставки в телефонному режимі виявилося, що термін поставки запропонований Відповідачем не відповідає очікуванням Позивача.

Відповідач не мав можливості запропонувати більш прийнятні для Позивача терміни поставки Товару оскільки у зв`язку з широкомасштабним вторгненням в Україну збройних сил російської федерації та введенням на всій території України воєнного стану було порушено звичайну логістику постачання сировини для виготовлення Товару, яка починаючи з 24.02.2022 постачається з затримкою та перебоями.

Як наслідок вказаних обставин, у зв`язку з недосягненням Сторонами згоди стосовно істотної умови Договору - терміну поставки першої партії товару, Відповідач 22.08.2022 повернув Позивачу раніше сплачені грошові кошти в якості попередньої оплати за першу партію Товару в розмірі 64 890,00 грн, як помилково перераховані грошові кошти.

Станом на сьогоднішній день, незважаючи на наявність укладеного між Сторонами Договору, у Відповідача відсутні будь-які зобов`язання перед Позивачем.

При цьому, Позивач безпідставно пов`язує як виникнення обов`язку здійснити поставку партії Товару так і початок обчислення терміну такої поставки з моментом здійснення попередньої оплати Товару тобто з 09.08.2022, що в свою чергу не відповідає дійсності та спростовується вищенаведеними положеннями п. 1.2. та п. 3.2. Договору.

При прийнятті рішення судом враховано наступне.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами регулюються нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Положеннями пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог частини 1 статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 202 Господарського кодексу України та статтею 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Позивачем заявляється вимога про стягнення збитків в розмірі 15 110 грн, що становлять різницю між вартістю Товару відповідно до рахунку № ОЛ-000058 від 08.08.2022 та вартістю Товару за яких Позивачем було здійснено оплату ФО-П Бурлака В.А.

Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання (частина 1 статті 614 Цивільного кодексу України).

Також, слід зазначити, що відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України, боржник, який порушив зобов`язання має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доводиться кредитором. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання. Аналогічне положення закріплено і в статті 226 Господарського кодексу України.

Згідно сатей 614, 623 Цивільного кодексу України та статті 226 Господарського кодексу України вбачається, що для застосування такого заходу відповідальності, як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) порушення зобов`язання; 2) збитки; 3) причинний зв`язок між порушенням зобов`язання та збитками; 4) вина. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

З вказаних норм законодавства вбачається, що обов`язковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, наявність порушення з боку цієї особи, причинного зв`язку між діями особи та збитками, які складають об`єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Тобто збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ особи, що обмежує її інтереси як учасника певних відносин і проявляється у витратах, зроблених особою, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних особою доходів, які б вона одержала при умові правомірної поведінки особи.

Обов`язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв`язок між вчиненими порушеннями і збитками. Збитки є наслідком, а допущення порушення - причиною. Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок вчиненого порушення, тобто наявності прямого причинного-наслідкового зв`язку між діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною шкоди, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками.

Відшкодування збитків є видом відповідальності учасників цивільних правовідносин за шкоду, яка є негативним наслідком правопорушення. При цьому, враховано, що збиток - це грошова оцінка шкоди, яка підлягає відшкодуванню за неможливості, недоцільності або у разі відмови потерпілого від відшкодування шкоди в натурі.

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Тобто, протиправна дія є причиною, а шкода - наслідком протиправної дії. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов`язку з відшкодування збитків.

Таким чином, саме позивач повинен довести факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов`язань та причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань та заподіяними збитками. При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов`язань для підприємства. Тоді як відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.

Водночас, відсутність або ж недоведеність хоча б одного елементів складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування шкоди (збитків).

Пунктом 1.2. Договору № 21084-Т передбачає необхідність надання Позивачем узгодженої з Відповідачем письмової заявки на відповідну партію Товару з числа його загальної кількості, що мала бути поставлена за Договором.

Пунктом 3.2. Договору визначено, що поставка Товару здійснюється в строк, що не перевищує 10 (десяти) календарних днів з моменту отримання Постачальником замовлення.

На виконання умов Договору згідно рахунку-фактури № ОЛ-000058 від 08.08.2022 Позивач сплатив Відповідачеві 64 890,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 360 від 09.08.2022.

Отримавши вказані гроші Відповідач повернув Позивачеві кошти в розмірі 64 890,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 573 від 22.08.2022 та повідомив про недосягнення згоди щодо термінів поставки.

В матеріалах справи відсутні докази направлення Відповідачу письмової заявки на відповідну партію Товару.

Отже, факт порушення відповідачем зобов`язань за Договором не встановлено, було Позивачем належним чином не доведено.

Оскільки судом факт порушення Відповідачем зобов`язань за Договором не має місця, стягнення збитків та штрафу на користь Позивача є безпідставним.

Враховуючи викладене, а також повернення позивачу коштів, суд дійшов висновку що позовні вимоги є не обґрунтованими, документально не доведеними, а тому, не підлягають задоволенню.

Досліджуючи подані докази, суд звертає увагу, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (стаття 13 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до аналогічних положень частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Вичерпний перелік підстав звільнення від доказування закріплює стаття 75 вказаного Кодексу.

Відповідно до статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судові витрати за подання даного позову до суду покладаються на Позивача у відповідності до вимог статті 129 ГПК України.

Керуючись статтями 123, 129, 209, 210, 232, 233, 236, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 14.02.2023.

СуддяПогрібна С.В.