Рішення

від 15.02.2023 по справі 917/1328/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.02.2023 Справа № 917/1328/22

Господарський суд Полтавської області у складі судді Ківшик О.В., секретар судового засідання Теницька С.В., розглянувши справу №917/1328/22

за позовною заявою Заступника керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області, вул. Старо-Троїцька, 13, м. Лубни, Полтавська область, 35700

в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах

Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, вул. Олени Теліги, 8, кімн. 58-а, 58-б, 59, м. Київ, 04112 (фактична адреса : вул. Б.Грінченка, 1, кімн. 503-509, м. Київ, 01601)

до відповідача Фермерського господарства Родинний сад, вул. Калинова, 20, с. Остапівка, Лубенський р-н, Полтавська обл., 37543

про стягнення 94 265,07 грн,

Без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

24.10.2022 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Заступника керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Українського державного фонду підтримки фермерських господарств до відповідача Фермерського господарства Родинний сад про стягнення 94 265,07 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 07.10.2019 року між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств та Фермерським господарством Родинний сад Договору № 378ФГ-2019 про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству, з яких : 70 000,00 грн основна заборгованість, 11 875,07 грн пеня за період з 02.11.2021 року по 15.07.2022 року, 12 390,00 грн. інфляційні втрати за період з листопада 2021 року по червень 2022 року.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідач неналежним чином здійснює повернення коштів фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі.

На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивач надав наступні докази : копію копію листа від 06.09.2022 № 16/23; копію Договору № 378ФГ-2019 від 07.10.2019; копію платіжного доручення; копію вимоги про сплату заборгованості; копію довіреності; копію положення; копію статуту; розрахунок боргу; копію відповіді Фонду; копію повідомлення про заявлення позову.

Суд ухвалою 27.10.2022 року суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 917/1328/22 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України протягом 15 днів з дня отримання ухвали; після отримання від позивача відповіді на відзив - подати до суду заперечення в строк 5 днів з дня отримання такої відповіді від позивача з урахуванням вимог ст.167,184 ГПК України. Встановив позивачу строк для подання відповіді на відзив з урахуванням вимог ст. 166 ГПК України - 5 днів з моменту отримання від відповідача відзиву на позов.

Сторони були належним чином та завчасно повідомлені за місцем їх реєстрації про покладені на них обов`язки та строк їх виконання, про що свідчать матеріали справи (поштові повідомлення про вручення даної ухвали наявні у матеріалах справи, а.с. 44-46). Крім того, ухвала суду у даній справі була своєчасно розміщена судом в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідач заяви з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження суду не надав.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) сторони суду не надали.

Суд розпочав розгляд справи по суті в установлені строки. Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Ухвалу суду про прийняття позовної заяви до розгляду від 27.10.2022 відповідач отримав 29.11.2022, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, тому останнім днем строку для подання відзиву є 14.12.2022 р.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень ГПК України строк не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

07.10.2019 між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств ( далі - позивач, Укрдержфонд) та Фермерським господарством Родинний сад (далі - відповідач) згідно до Порядку використання коштів державного бюджету для надання фінансової підтримки фермерським господарствам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 №1102 (зі змінами) укладено договір №378фг-2019 (далі - Договір) про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству на поворотній основі в сумі 350 000 грн.

При цьому сторони у Договорі узгодили, зокрема, наступне :

- Укрдержфонд надає фінансову підтримку на поворотній основі Фермерському господарству Родинний сад в сумі 350 000,00 грн., а фермерське господарство зобов`язується використати її за цільовим призначенням, повернути зазначену суму фінансової підтримки у строк та на умовах, що визначені цим Договором (п. 1 Договору);

- фермерське господарство зобов`язується повернути кошти фінансової допомоги Укрдержфонду згідно з встановленим графіком: до 01.11.2020 року - 70 000,00 грн.; до 01.11.2021 року - 70 000,00 грн; до 01.11.2022 року - 70 000,00 грн; до 01.11.2023 року - 70 000,00 грн; до 14.08.2024 року - 70 000,00 грн (п. 3.4.2. Договору);

- відповідно до законодавства України у випадку прострочення строку виконання зобов`язання з повернення коштів фінансової підтримки Укрдержфонд фермерське господарство зобов`язане сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу (п. 5.1. Договору);

- за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки фермерське господарство сплачує Укрдержфонду пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення (п.5.2. Договору);

Позивач - Укрдержфонд на виконання умов Договору надав відповідачу фінансову допомогу на загальну суму 350 000,00 грн. Зазначене підтверджується наявною у матеріалах справи копією платіжного доручення №378 від 26.12.2019 на суму 350 000,00 грн з призначенням платежу - надання кредиту ФГ Родинний сад : дог. №378 ФГ-2019 від 07.10.2019; Без ПДВ (а.с. 9).

Згідно з розрахунком Укрдержфонду належні до повернення до 01.11.2021 року кошти в сумі 70 000,00 грн відповідач не повернув і за ним станом на 10.03.2021 року рахується заборгованість за Договором №378ФГ-2019 про надання фінансової підтримки в загальному розмірі 70 000,00 грн.

З матеріалів справи Полтавським відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств 15.07.2022 направлено в адресу Відповідача вимогу № 16/29 (а.с. 10) щодо сплати заборгованості по державному кредиту. За даними позивача відповіді не отримано, заборгованість лишається не сплаченою.

Враховуючи відсутність реагування на вказану вимогу та вважаючи інтереси держави порушеними, Заступник керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області з метою їх захисту звернувся до Господарського суду Полтавської області з даним позовом в особі в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств про стягнення з Фермерського господарства Родинний сад 94 265,07 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 07.10.2019 року між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств та Фермерським господарством Родинний сад Договору № 378ФГ-2019 про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству, з яких : 70 000,00 грн основна заборгованість, 11 875,07 грн пеня за період з 02.11.2021 року по 15.07.2022 року, 12 390,00 грн. інфляційні втрати за період з листопада 2021 року по червень 2022 року.

При прийнятті рішення суд керувався наступним.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Відповідно ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов`язки відповідно до договору.

Виходячи з визначення поворотної фінансової допомоги вона за своєю суттю є договором безпроцентної позики та регулюється нормами ЦК України, в тому числі, параграфом 1 глави 71.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1,3, ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається. Зазначені положення викладені і в ст. 193 ГК України.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач належним чином виконував зобов`язання за вищезазначеним Договором щодо надання відповідачу фінансової допомоги на загальну суму 350 000,00 грн., тоді як відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань за вказаним Договором не здійснених повне повернення коштів фінансової допомоги до 01.11.2021 року в сумі 70 000,00 грн. і заборгованість останнього складає 70 000,00 грн. Дана обставина відповідачем не спростована.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у даному випадку мало місце порушення договірних зобов`язань з боку відповідача щодо повернення коштів фінансової допомоги і позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 70 000,00 грн. є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов`язань відповідно ст. 546, ст. 549 ЦК України та ст. 199 Господарського кодексу України (далі - ГК України), є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Пунктом 4 ст. 231 ГК України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Пунктом 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.1. Договору сторони погодили, що відповідно до законодавства України у випадку прострочення строку виконання зобов`язання з повернення коштів фінансової підтримки Укрдержфонд фермерське господарство зобов`язане сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу.

Згідно з п.5.2. Договору за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки фермерське господарство сплачує Укрдержфонду пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення.

На підставі вищевикладеного прокуратурою заявлено до стягнення з відповідача 11 875,07 грн пені за період з 02.11.2021 року по 15.07.2022 року, 12 390,00 грн. інфляційні втрати за період з листопада 2021 року по червень 2022 року.

Перевіряючи розмір заявлених позивачем до стягнення пені судом враховано наступне.

Пунктом 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

З урахуванням вищевикладеного за перерахунком, здійсненим судом, до стягнення підлягає пеня в сумі 6 601,10 грн за період з 02.11.2021 по 02.05.2022. В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 5 273,97 грн пені за період з 03.05.2022 по 15.07.2022 позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача втрат від інфляції, судом встановлено, сума втрат від інфляції за підрахунком позивача не перевищує розрахунок суду. Отже, суд задовольняє позовні вимоги в цій частині у заявленому розмірі - 12 390,00 грн.

Згідно зі ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка, зокрема, здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч. 4, ч. 5 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також визначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Обираючи форму представництва прокурор визначає, в чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту. Про це йдеться у рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі про представництво інтересів в арбітражному судочинстві, яке відповідно до ст. 89 Закону України "Про Конституційний Суд України" є обов`язковим. Згідно з вказаним рішенням інтереси держави можуть збігатися, так і не збігатися з інтересами державних органів. Поняття "інтереси держави" є оціночним і у кожному конкретному випадку прокурор самостійно визначає, в чому саме відбулося або має відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту.

Згідно з ст. 10 Закону України Про фермерські господарства передбачено, що Український державний фонд підтримки фермерських господарств (далі - Фонд) є державною бюджетною установою, яка виконує функції з реалізації державної політики щодо фінансової підтримки становлення і розвитку фермерських господарств, діє на основі Статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики.

Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України Про фермерські господарства фермерським господарствам надається допомога за рахунок Державного бюджету України і місцевих бюджетів, у тому числі через Український державний фонд підтримки фермерських господарств, на поворотній основі строком до п`яти років на такі цілі: придбання техніки, обладнання, поновлення обігових коштів, на виробництво та переробку сільськогосподарської продукції, будівництво та реконструкцію виробничих і невиробничих приміщень, у тому числі житлових, закладення багаторічних насаджень, розвиток кредитної та сільськогосподарської кооперації, зрошення та меліорацію земель.

У відповідності до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України № 1102 від 25.08.2004 Про порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам фінансова підтримка надається в межах коштів, передбачених у державному бюджеті на відповідні цілі.

Відповідно до п.п.12, 13 Порядку використання коштів фермерське господарство несе відповідальність згідно із законодавством за нецільове використання одержаних коштів та своєчасне і в повному обсязі повернення до державного бюджету коштів фінансової підтримки. Кошти фінансової підтримки, наданої фермерським господарствам на конкурсних засадах на поворотній основі, повертаються згідно з укладеними відповідно до цього Порядку договорами на відповідний рахунок Фонду, відкритий в Казначействі за місцем реєстрації, і протягом двох робочих днів перераховуються до державного бюджету.

Фонд є державною спеціалізованою кредитно-господарською організацією. Кошти Фонду формуються за рахунок коштів державного, обласного та місцевих бюджетів, передбачених для надання фінансової підтримки фермерським господарствам.

Прокуратурою 06.09.2022 направлено в адресу Фонду лист щодо самостійного вжиття органом заходів для стягнення заборгованості (а.с. 13).

Згідно до відповіді на запит від 20.09.2022 Фонд не може самостійно заявити позов про стягнення заборгованості з відповідача через відсутність коштів на сплату судового збору.

Про свій намір звернутися з даним позовом прокурор повідомив позивача в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» 06.10.2022.

Враховуючи викладене, цей позов правомірно заявлено прокурором на захист інтересів держави, оскільки Фонд, не має можливості вжити заходів спрямованих на стягнення заборгованості.

Згідно із ч.2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.

Допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 70 000,00 грн. боргу з повернення фінансової підтримки, 6 601,10 грн пені та 12 390,00 грн інфляційних нарахувань, підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню. В частині стягнення з відповідача 5 273,97 грн пені позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вище викладеного суд приходить до висновку, що сума судового збору в розмірі 2 253,57 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 129, 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Фермерського господарства «Родинний сад» (код ЄДРПОУ 42418503, вул. Калинова, 20, с. Остапівка, Лубенський район, Полтавська область) на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (код ЄДРПОУ 20029342, юридична адреса: 04112, м. Київ, вул. Олени Теліги,8, кім. 58-а, 58-б, 59; фактична адреса: Україна, 01601, м. Київ, вул. Б. Грінченка, 1, кім. 503- 509) 70 000,00 грн боргу з повернення фінансової підтримки, 6 601,10 грн пені та 12 390,00 грн інфляційних нарахувань.

3. Стягнути з Фермерського господарства «Родинний сад» (код ЄДРПОУ 42418503, вул.Калинова, 20, с. Остапівка, Лубенський район, Полтавська область) на користь Полтавської обласної прокуратури (м. Полтава, вул. 1100-річчя Полтави, 7, pax UA118201720343130001000006160 ДКСУ м.Київ, код ЄДРПОУ 02910060, код класифікації видатків бюджету - 2800) 2 253,57 грн витрат по сплаті судового збору.

Видати накази із набранням цим рішенням законної сили.

4. В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 5 273,97 грн пені відмовити..

5. Рішення надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Рішення підписане 15.02.2023 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Суддя О.В.Ківшик