Рішення

від 09.02.2023 по справі 925/848/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2023 року м. Черкаси Справа № 925/848/22

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю представників сторін:

від позивача Олійник О.І. - адвокат (у відеоконференції),

від відповідача не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області у місті Черкаси справу

за позовом Приватного агропромислового підприємства Агропродсервіс

до Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Євро Трейд

про стягнення 5175923,59 грн,

ВСТАНОВИВ:

Приватне агропромислове підприємство Агропродсервіс (с. Настасів, Тернопільський район, Тернопільська область, 47734, код ЄДРПОУ 30356854) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Євро Трейд (проспект Хіміків, 74, м. Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 41054335) про стягнення 5175923,59 грн заборгованості на підставі договору поставки № 10/02-2-21 від 10.02.2021, укладеного між сторонами, та понесених судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до умов договору поставки № 10/02-2-21 від 10.02.2021 позивач виконав свій обов`язок щодо своєчасної оплати товару (мінеральних добрив), проте відповідач виконав неповну поставку оплаченого позивачем товару, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 5175923,59 грн. за непоставлений товар.

Ухвалою від 05.09.2022 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу вирішив розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 18.10.2022.

Ухвалою від 18.10.2022 Господарський суд Черкаської області підготовче засідання відклав на 10 листопада 2022 року з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 183 та п. 1 ч. 2 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України. Для забезпечення дотримання прав відповідача бути поінформованими про час і дату призначення наступного судового засідання було розміщено оголошення про виклик відповідача на офіційній сторінці Господарського суду Черкаської області веб-порталу судової влади України.

10 листопада 2022 року до канцелярії суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання та продовження строку, встановленого для подання відзиву на позов.

Ухвалою від 10.11.2022 Господарський суд Черкаської області клопотання представника відповідача про відкладення підготовчого засідання задовольнив; відклав підготовче засідання на 06 грудня 2022 року.

06 грудня 2022 року до суду від представника відповідача надійшли письмові пояснення по справі, в яких зазначено наступні обставини:

- вартість товару збільшилась внаслідок підвищення вартості послуг перевезення, а також сплаченими відповідачем митними платежами та нарахованим ПДВ, за твердженням відповідача відповідно до п. 9 Специфікації зазначене є підставою для зміни ціни;

- відповідно до абз. 2 п. 188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг;

- в силу положень п. 7.3, п. 7.4 Договору, військової агресії російської федерації, з огляду на лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, а також враховуючи, що після введення воєнного стану товарообіг залізничним транспортом з Польщею мав значні перебої, відповідач не зміг виконати зобов`язання з постачання товару у обумовленій специфікацією кількості, оскільки така реалізація була б завідомо збитковою, але відповідач з урахуванням власного збитку продовжував виконання зобов`язання за Договором;

- позивач не зменшив податковий кредит та не реєстрував розрахунки корегування, внаслідок чого відповідач позбавляється права зменшити податкові зобов`язання;

- позивач не підписавши видаткові накладні фактично відмовився від прийняття товару, тобто не підтвердив факт прийняття товару в якості покупця.

Подані представником відповідача письмові пояснення судом приєднані до матеріалів справи.

Ухвалою від 06.12.2022 Господарський суд Черкаської області повідомив учасників справи про дату перенесення розгляду справи у підготовчому засіданні 22 грудня 2022 року

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 22.12.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 10 годин 00 хвилин 16 січня 2023 року.

16 січня 2023 року від представника відповідача до канцелярії суду надійшло клопотання про відкладення судового засідання та надання додаткового строку на подання відзиву.

Призначене на 10 год. 00 хв. 16.01.2023 судове засідання не відбулося через відключення електричної енергії в приміщенні Господарського суду Черкаської області.

Ухвалою від 16.01.2023 Господарський суд Черкаської області розгляд справи по суті відклав на 10 год. 00 хв. 07 лютого 2023 року.

Судом були також постановлені ухвали про забезпечення проведення судових засідань для представника Приватного агропромислового підприємства Агропродсервіс в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням його власних технічних засобів.

06 лютого 2023 року через канцелярію суду представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з проходженням 07.02.2023 військової комісії за повісткою Черкаського міськрайонного військового комісаріату.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання представника відповідача про відкладення судового засідання, оскільки відповідач міг доручити представляти свої інтереси іншому представнику; зазначив, що можливо розглядати справу по суті за відсутності відповідача; надав пояснення щодо позовних вимог, які просив задовольнити в повному обсязі.

Розглянувши клопотання представника відповідача про відкладення судового засідання та заслухавши представника позивача, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Частиною 1 статті 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до п. 1, 2, 4, 5 ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність.

Під час розгляду клопотання представника відповідача про відкладення судового засідання, судом встановлено, що до нього не додано доказів, що підтверджують викладені в клопотанні обставини щодо необхідності з`явитись представникові на обстеження лікарів військово-лікарської комісії саме в день проведення судового засідання, а тому суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

Враховуючи те, що під час воєнного стану суди не припинили свою діяльність та продовжують здійснювати правосуддя, суд, з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи судом, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), зважаючи на те, що до клопотання не додано доказів, що підтверджують викладені в ньому обставини, також з урахуванням думки представника позивача щодо можливості розгляду справи, у судовому засіданні, що відбулося 07.02.2023, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення судового засідання на іншу дату та розгляд справи проводити без участі відповідача.

У судовому засіданні згідно з ст. 240 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, заслухавши представника позивача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.

10 лютого 2021 року приватне агропромислове підприємство Агропродсервіс (покупець, позивач у справі) та Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЄВРО-ТРЕЙД" (постачальник, відповідач у справі) уклали договір поставки № 10/02-2-21 (а. с. 15-21).

Відповідно до п. 1.1 договору поставки постачальник зобов`язується поставляти покупцеві певний товар, а покупець зобов`язується приймати і своєчасно оплачувати його на умовах цього Договору.

Згідно з п. 1.2 договору предметом постачання за даним договором є мінеральні добрива, в т.ч. рідкі добрива, найменування, асортимент, кількість, ціна, термін та місце поставки яких вказується у специфікаціях (додатках), що додаються до цього Договору і є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п.1.3 договору специфікація вважається прийнятою покупцем, якщо він протягом 5 (п`яти) робочих днів після її одержання в сканованому вигляді не заявить щодо неї свої заперечення та/або здійснить прийом товару за нею, що свідчитиме про прийняття умов специфікації.

Згідно з п. 3.1 договору ціна на товари, що поставляються, вказується у специфікації (додатку) в національній валюті України та становить еквівалент долара США / євро на день укладення специфікації.

Відповідно до п. 3.2 договору загальна вартість договору становить суму за всіма специфікаціями (додатками) до даного договору.

Згідно з п. 3.3 договору сторони домовились, що ціна товару, зазначена у специфікаціях (додатках) до даного договору не є остаточною та дійсна тільки на день укладення сторонами відповідної специфікації (додатку), а тому надалі визначається на день оплати за товар відповідно до курсу продажу валют на Мінфін. Вартість товару перераховується лише у випадку збільшення курсу валют на Мінфін, у разі зменшення курсу валют на Мінфін вартість товару не перераховується.

Відповідно до п. 4.1 договору розрахунки за товар здійснюються в національній валюті України, з урахуванням розділу 3 даного договору, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника згідно специфікації (додатку), що є невід`ємною частиною даного Договору.

Згідно із п. 5.1 договору постачання товару здійснюється на умовах, визначених відповідними специфікаціями (додатками), що є невід`ємною частиною даного Договору.

31.01.2022 сторони уклали специфікацію №1 до договору поставки № 10/02-2-21 від 10.02.2021 (а. с. 20), за умовами якої постачальник зобов`язується поставити Polifoska 6 у кількості 820 тон по ціні 752,50 євро за 1 од., всього на загальну суму 3271393,28 грн з ПДВ.

У пункті 2 специфікації сторони передбачили, що загальна вартість товару за цим договором складає 19628359,68 грн, що в еквіваленті до євро складає 617050,00 євро, в т.ч. ПДВ.

Сума специфікації визначається відповідно до курсу продажу валют, джерелом визначення курсу сайту мінфін середній курс мінфіну на 31.01.2022, що становить 31,81 грн за 1 євро (п. 3 специфікації).

У п.4 специфікації сторони передбачили, що вартість товару перераховується на день оплати по курсу сайту мінфін.

Оплата товару покупцем здійснюється в національній валюті України на умовах 50 % попередньої оплати товару покупцем і 50 % в день поставки товару, але не пізніше двох банківських днів шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника (п. 6 специфікації).

У п. 7 специфікації сторони передбачили, що постачальник зобов`язується відвантажити товар у строк до 03.03.2022, але після отримання постачальником 50 % попередньої оплати згідно з п.2, п.6 даної специфікації.

Ця специфікація є невід`ємною частиною договору поставки № 10/02-2-21 від 10.02.2021 (п. 8).

На виконання умов договору та специфікації №1 від 20.01.2022 до договору відповідач надав позивачу рахунок № 3 від 31.01.2022 на оплату товару - Polifoska 6 у кількості 820 тон на суму 19628359,68 грн з ПДВ (а. с. 22);

Позивач сплатив відповідачу 14426379,84 грн, що підтверджується наступними платіжними дорученнями з призначенням платежу: "за Мінеральні добрива згідно з рахунком № 3 від 31.01.2022" (а. с. 23-27).

- 02.02.2022 на суму 5 000 000,00 гривень (платіжне доручення № 377514536);

- 02.02.2022 на суму 4 814 179,84 гривень (платіжне доручення № 245948559);

- 01.03.2022 на суму 1 532 200,00 гривень (платіжне доручення № 245949499);

- 07.03.2022 на суму 1 400 000,00 гривень (платіжне доручення № 245949612);

- 10.03.2022 на суму 1 680 000,00 гривень (платіжне доручення № 245949720).

Відповідно до видаткових накладних станом на 15.03.2022 відповідач поставив позивачу товар - Polifoska 6 у кількості 325 тон:

-видаткова накладна № 3 від 26.02.2022 - 240 тон по ціні 21634,40 грн за тону без ПДВ на загальну суму 6230707,20 грн з ПДВ (а. с. 28);

-видаткова накладна № 6 від 09.03.2022 - 75 тон по ціні 20944,60 грн за тону без ПДВ на загальну суму 1885014,00 грн з ПДВ (а. с. 29);

-видаткова накладна № 8 від 15.03.2022 - 10 тон по ціні 20944,60 грн за тону без ПДВ на загальну суму 251335,20 грн з ПДВ (а. с. 30).

Позивач не підписав зазначені вище видаткові накладні у зв`язку з тим, що відповідачем завищено вартість товару, зокрема:

-у видатковій накладній № 3 від 26.02.2022 зазначена ціна товару в розмірі 25961,28 грн з ПДВ за тону та застосовано курс 33,50 грн за євро (25961,28 грн/752,50 євро), що суперечить умовам договору та специфікації №1 від 31.01.2022.

-у видаткових накладних № 6 від 09.03.2022 та № 8 від 15.03.2022 зазначена ціна товару в розмірі 25133,52 грн з ПДВ за тону та застосовано курс 33,40 грн за євро (25133,52 грн/752,50 євро), що суперечить умовам договору та специфікації №1 від 20.01.2022.

04.04.2022 відповідач надіслав позивачу лист за вих. №0404-1 (а. с. 33-34), у якому повідомив, що на виконання взятих зобов`язань щодо поставки товару поліфоски-6, виробництво якої здійснюється у Польщі, не може здійснювати реалізацію товару за ціною нижчою придбання у виробника. Тому постачання товару найближчим часом не є можливим. Відповідач запевнив, що за наявної можливості виконає зобов`язання з поставки товару /або повернення коштів за не поставлений товар у найкоротший час.

Позивачем в позовній заяві зазначено, що 05.04.22 відповідачем були частково повернені кошти в сумі 1400000,00. Відповідачем всього поставлено Товар в кількості 325 тон вартістю 752,50 Євро/1т. (325 т. * 752,50 Євро/1т. = 244 562,50 Євро). Відповідно, 244 562,50 Євро * 32,10 грн (курс Євро станом на 02.02.2022 р., день оплати) = 7 850 456,25 гривень.

Отже, загальна сума заборгованості за Договором становить (14 426 379,84 грн - проведені оплати - 7 850 456,25 грн - отриманий товар - 1400 000,00 грн - повернені кошти) = 5 175 923,59 гривень.

22.04.2022 позивач надіслав відповідачу претензію за вих. №19-04/22-1 від 19.04.2022 (а. с. 35-36) з вимогою повернути різницю сплачених коштів, які були перераховані 100% попередньої оплати, з врахуванням вже поставленого товару, у розмірі 5246848,34 грн в строк не пізніше 29.04.2022.

Проте, дана претензія залишена відповідачем без відповіді, а вимога без задоволення.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором стало підставою для звернення позивача з позовом до суду для захисту порушеного права та примусового стягнення заборгованості з боржника.

Предметом позову позивача до відповідача є майнова вимога про стягнення коштів. Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує виникнення між сторонами зобов`язальних правовідносин на підставі договору поставки; невиконання відповідачем обов`язку з поставки товару; виникнення у позивача права вимагати повернення попередньої оплати за товар, який не був поставлений.

Відповідно до частини першої статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України між сторонами договору виникло господарське зобов`язання, яке в силу ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Згідно з статтею 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Пунктом 1 ст. 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 202 ГК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договорами поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлене договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відносини купівлі-продажу врегульовані Главою 54 ЦК України, відповідно до положень якої за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Оцінивши фактичні обставини справи та приписи наведеного вище законодавства, суд приходить до наступних висновків.

Із матеріалів справи вбачається та сторонами визнається, що вони уклали договір поставки № 10/02-2-21 від 10.02.2021.

Відповідно до умов договору поставки № 10/02-2-21 від 10.02.2021 і специфікації №1 від 31.01.2022, яка є невід`ємною його частиною у позивача виник обов`язок зі здійснення повної передплати замовленого товару, внаслідок якого у відповідача виник обов`язок поставити передплачений позивачем товар у визначеному специфікацією обсязі та строк.

На підставі досліджених судом доказів суд дійшов висновку про виникнення між позивачем та відповідачем господарського зобов`язання на підставі договору поставки, позивачем належно виконано зобов`язання та умови договору поставки № 10/02-2-21 від 10.02.2021 і специфікації №1 від 31.01.2022, яка є невід`ємною його частиною, зокрема здійснення попередньої оплати в повному обсязі.

Відповідач зобов`язання з поставки товару за договором № 10/02-2-21 та специфікацією №1 від 31.01.2022, яка є невід`ємною його частиною, виконав частково, поставивши товар станом на 15.03.2022 в кількості 325 тон відповідно до видаткових накладних:

-видаткова накладна № 3 від 26.02.2022 - 240 тон по ціні 21634,40 грн за тону без ПДВ на загальну суму 6230707,20 грн з ПДВ (а. с. 28);

-видаткова накладна № 6 від 09.03.2022 - 75 тон по ціні 20944,60 грн за тону без ПДВ на загальну суму 1885014,00 грн з ПДВ (а. с. 29);

-видаткова накладна № 8 від 15.03.2022 - 10 тон по ціні 20944,60 грн за тону без ПДВ на загальну суму 251335,20 грн з ПДВ (а. с. 30).

Таким чином судом встановлено, що внаслідок часткового виконання зобов`язання з поставки товару відповідач не поставив позивачу товар в повному обсязі, а саме в кількості 820 тон відповідно до умов специфікації №1 від 31.01.2022.

Сторони у п. 3 специфікації передбачили, що сума специфікації визначається відповідно до курсу продажу валют, джерелом визначення курсу сайту мінфін середній курс мінфіну на 02.02.2022, що становить 32,10 грн. за 1 євро.

У п. 4 специфікації сторони передбачили, що вартість товару перераховується на день оплати по курсу сайту мінфін.

Позивач здійснив попередню оплату відповідно до виставленого рахунку відповідачем, що підтверджується:

-платіжним дорученням № 377514536 від 02.02.2022 на суму 5 000 000,00 гривень;

-платіжним дорученням № 245948559 від 02.02.2022 на суму 4 814 179,84 гривень;

-платіжним дорученням № 245949499 від 01.03.2022 на суму 1 532 200,00 гривень;

-платіжним дорученням № 245949612 від 07.03.2022 на суму 1 400 000,00 гривень;

-платіжним дорученням № 245949720 від 10.03.2022 на суму 1 680 000,00 гривень.

Відповідач у видатковій накладній № 3 від 26.02.2022 визначаючи вартість товару, застосував курс 33,50 грн. за євро (25961,28 грн/752,50 євро), у видаткових накладних № 6 від 09.03.2022 та № 8 від 15.03.2022 застосував курс 33,40 грн за євро (25133,52 грн/752,50 євро), тобто здійснив перерахування вартості товару на момент поставки, що суперечить умовам договору та специфікації №1 від 31.01.2022.

Внаслідок перерахунку вартості товару у видаткових накладних ціна вартості товару збільшилася та не відповідає ціні, вказаній у п. 3 специфікації №1 від 31.01.2022, рахунку на оплату №3 від 31.01.2022, що призвело до поставки товару в меншій кількості.

05.04.2022 відповідачем були частково повернені позивачу кошти в сумі 1400000,00 грн.

Позивачем в позовній заяві зазначено, що відповідачем всього поставлено Товар в кількості 325 тон вартістю 752,50 Євро/1т. (325 т. * 752,50 Євро/1т. = 244 562,50 Євро). Відповідно, 244 562,50 Євро * 32,10 грн. (курс Євро станом на 02.02.2022, день оплати) = 7 850 456,25 гривень. Отже, загальна сума заборгованості за Договором становить (14 426 379,84 грн. - проведені оплати - 7 850 456,25 грн. - отриманий товар - 1400 000,00 грн. - повернені кошти) = 5 175 923,59 гривень.

Доказів виконання обов`язку з поставки позивачу іншої частини товару в обсязі 495 тон, або повернення коштів в розмірі 5175923,59 грн позивачу за непоставлений товар, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Доказів вжиття відповідачем всіх залежних від нього заходів для виконання умов договору, до матеріалів справи не надано, а відповідно і не доведено визначених п. п. 7.3, п. 7.4 Договору для звільнення відповідача від відповідальності за неналежне виконання зобов`язання з поставки повного обсягу передплаченого товару.

Посилання скаржника на особливості застосування податкового законодавства не входять до предмету доказування в межах господарської справи про стягнення частини попередньої оплати, у еквіваленті якої відповідачем не виконано зобов`язання з поставки товару.

Відповідно до ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Таким чином, те, що вартість майна збільшилась внаслідок збільшення вартості сировини та потрібних для її виготовлення енергоносіїв, що відповідач не зміг виконати зобов`язання з постачання товару у обумовленій специфікацією кількості, оскільки така реалізація була б завідомо збитковою, - відноситься до господарських ризиків відповідача та не може спростовувати наявність вини у неповному виконанні зобов`язання.

Крім того, сторонами обумовлено у п. 11.4 Договору про те, що всі зміни та доповнення до договору чинні за умови, якщо вони укладені у письмовій формі і підписані уповноваженими представниками сторін.

Натомість доказів внесення змін до договору в т.ч. щодо обсягу, строків чи вартості поставки до матеріалів справи не надано.

Відповідно до частини 1 статті 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

З урахуванням наведеного, господарський суд дійшов висновку, що відповідач внаслідок поставки позивачу всупереч умов, укладеного між сторонами договору та специфікації меншої кількості товару, допустив неналежне виконання укладеного сторонами договору. Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача коштів за непоставлений товар у розмірі 5175923,59 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, відомості про розподіл судових витрат.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду за подання позовної заяви позивач сплатив судовий збір у 77638,86 грн.

Оскільки позовні вимоги позивача задоволенні повністю, до відшкодування йому за рахунок відповідача підлягає судовий збір у розмірі 77638,86 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЄВРО-ТРЕЙД" ( адреса місцезнаходження: 18001, м. Черкаси, просп. Хіміків, 74, код ЄДРПОУ 41054335) на користь приватного агропромислового підприємства Агропродсервіс (адреса місцезнаходження: с. Настасів, Тернопільський район, Тернопільська область, 47734, код ЄДРПОУ 30356854) 5175923,59 грн заборгованості, 77638,86 судових витрат зі сплати судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги на рішення, рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене та підписане 16 лютого 2023 року.

Суддя О.В. Чевгуз