Ухвала

від 08.02.2023 по справі 521/2234/23

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №521/2234/23

Провадження №2-о/521/127/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.2023 року м. Одеса

Суддя Малиновського районного суду м. Одеса Леонов О.С., розглянувши матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи ФГ «САПФІР-АГРО» про встановлення факту недостовірності розповсюдженої інформації та її спростування, -

ВСТАНОВИВ:

До суду із заявою звернувсяпредставник ОСОБА_1 адвокат Бойко В.В. про встановлення факту недостовірності розповсюдженої інформації та її спростування та просить:

Встановити юридичний факт, що інформація, яка розміщена на анонімному телеграм-каналі " ІНФОРМАЦІЯ_1 " та на наступних веб- сайтах з посиланнями, а саме :

1. Інформацію в частині, яка викладена на анонімному телеграм-каналі " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", а саме: "Колабораціонізм. Мародерство. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 АДРЕСА_1 (по суті власник він, але директором записана його дружина, ОСОБА_2 , також у співвласниках вся інша сім`я) - вирощування зернових, технічних культур, овочів і баштанних, розведення молочної продукції, свинарство птахівництво. 2010-15 р.р. член ПП "Партії регіонів" і депутат Херсонської обласної ради від цієї партії, 2020 - член ПП "Блок Володимира Сальдо" і депутат Херсонської обласної ради від цієї партії. Співпрацює з окупаційної владою, награбоване ними зерно висипають на його току. Можливо, має відношення до вбивства ОСОБА_3 , котрий був його помічником і учасником ТРО. Мародерство разом з російськими військовими. Надає інформацію хто виїхав і іншу інформацію по селу. Сім`я теж співпрацює з окупантами."

2. Інформацію в частині, яка викладена на шпальтах інтернет видання "Мост" (https://most.ks.ua/news/url/kolaboranti-z-hersonskoji-oblradi-hto-z-deputativ-stav-zradnikom-i-scho-z-nimi-robiti), а саме: " Колабораціонізм. Мародерство. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , с. Музиківка. Співвласник ФГ "Сапфір-Агро" (по суті власник він, але директором записана його дружина, ОСОБА_4 , також у співвласниках - вся інша сім`я) - вирощування зернових, технічних культур, овочів і баштанних, розведення молочної продукції, свинарство птахівництво. 2010-15 рр. член ПП "Партії регіонів" і депутат Херсонської обласної ради від цієї партії, 2020 - член ПП " ОСОБА_5 " і депутат Херсонської "обласної ради від цієї партії. Співпрацює з окупаційної владою, награбоване ними зерно висипають на його току. Можливо, має відношення до вбивства ОСОБА_3 , котрий був його помічником і учасником ТРО. Мародерство разом з російськими військовими. Надає інформацію хто виїхав і іншу інформацію по селу. Сім`я теж співпрацює з окупантами."

3. Інформацію в частині, яка викладена на шпальтах інтернет видання " ОСОБА_6 " ( ІНФОРМАЦІЯ_3 а саме:

"Колабораціонізм. Мародерство. ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 , с. Музиківка. Співвласник ФГ "Сапфір-Агро" (по суті власник він, але директором записана його дружина, ОСОБА_2 , також у співвласниках - вся інша сім`я) - вирощування зернових, технічних культур, овочів і баштанних, розведення молочної продукції, свинарствоптахівництво 2010-15 рр. член ПП "Партії регіонів" і депутат Херсонськоїюбласної ради від цієї партії, 2020 - член ПП " ОСОБА_5 " і депутат ради від цієї партії. Співпрацює з окупаційної владою, награбоване ними зерно висипають на його току. Можливо, має відношення до вбивства ОСОБА_3 , котрий був його помічником і учасником ТРО ОСОБА_7 разом з російськими військовими. Надає інформацію хто виїхав і іншу інформацію по селу. Сім`я теж співпрацює з окупантами." - є недостовірною та такою, що порушує гідність та перешкоджає діловій репутації ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ), та спростувати її.

Так, згідно ч.2 п.5 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Перевіривши заяву та додані до неї документи, приходжу до висновку, що заява подана з порушенням вимог ст. 175-177 ЦПК України, у зв`язку з чим підлягає залишенню без руху виходячи з наступного.

Відповідно до вимогст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Окреме провадження - це одностороннє провадження, в якому відсутній спір про право.

У ч. 1 ст. 315 ЦПК України, йдеться про умови, за яких можливе встановлення юридичних фактів. До таких умов віднесено:

- встановлюваний факт повинен бути юридичним, тобто від його встановлення у особи виникають, змінюються або припиняються особисті чи майнові права;

- коли законом не визначено іншого порядку їх встановлення;

- заявник не має іншої можливості одержати документ, що посвідчує юридичний факт;

- встановлення факту не посвідчується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України №5 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» (із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України №15 від 25.05.1998р.), у тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов`язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Звертаючись до суду з заявою про встановлення факту недостовірності інформації та її спростування в порядку окремого провадження, заявник посилається на те, що особа, яка поширила недостовірну інформацію невідома, а відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 277 ЦК України, якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

При цьому, недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких узагалі не було або які були, але відомості про них не відповідають дійсності. Крім того, законодавець уточнює, що негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка поширила таку інформацію, не доведе протилежне.

Таким чином, відповідно до ч. 2 ст. 302 ЦК України фізична особа, яка поширює інформацію, зобов`язана переконатися в її достовірності.

Захищаючи свої права, особа, щодо якої поширено недостовірну інформацію, має довести факт того, що таке поширення інформації порочить його честь, гідність і ділову репутацію.

Якщо говорити про поширення негативної інформації в мережі інтернет, то відповідачем у такій справі є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайту/порталу. При цьому саме позивач (людина, яка захищає своє чесне ім`я) зобов`язаний знайти і встановити дані цих осіб, оскільки ця інформація повинна бути відображена в позовній заяві (ст. 119 ЦК України).

Якщо ж автор поширеної інформації невідомий, або його місце проживання/перебування встановити не вдається, якщо інформація носить анонімний характер і доступ на сайт є вільним, то належним відповідачем у такій справі буде сам власник веб-сайту, на якому розміщувався інформаційний матеріал, оскільки саме цей власник ресурсу створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.

Згідно п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» визначено, що належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайту, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві. Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.

Дані про власника веб-сайта можуть бути витребувані відповідно до положень ЦПК України в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет. Якщо недостовірна інформація, що порочить гідність, честь чи ділову репутацію, розміщена в мережі Інтернет на інформаційному ресурсі, зареєстрованому в установленому законом порядку як засіб масової інформації, то при розгляді відповідних позовів судам слід керуватися нормами, що регулюють діяльність засобів масової інформації.

Дані про власника веб-сайта можуть бути витребувані в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет.

Відповідно до Закону України «Про телекомунікації», доменне ім`я позначення (словесне, цифрове, словесно-цифрове), яке використовується для ідентифікації діяльності юридичних і фізичних осіб в мережі Інтернет, з будь-якою метою.

Дані про доменне ім`я, якщо до нього підключено діючий в мережі Інтернет веб-сайт, мають містити ІР адреси веб-хостингу дані про провайдера на серверах якого розміщено сторінки веб-сайту. Знаючи назву та адресу провайдера, можна звернутись до нього або з адвокатським запитом, або, якщо він ігнорує адвокатський запит, витребувати інформацію про його клієнта замовника послуги хостингу через суд.

Зі змісту заяви вбачається, що ОСОБА_1 просить суд визнати недостовірною та спростувати інформацію, яка поширена в мережі інтернет на веб-сторінці: ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , телеграм- канал « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Тобто, у даному випадку, відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» належним відповідачем є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайту, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.

Таким чином, заявник може встановити власника веб-сайту: ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , телеграм- канал « ІНФОРМАЦІЯ_1 », звернувшись до хостинг-провайдера цього веб-сайту, яким є Dynadot, LLC та dotPH Domains,Inc, з відповідним запитом.

Доказів такого звернення або доказів відмови у наданні такої інформації заявником до заяви про встановлення факту недостовірності інформації та її спростування надано не було.

Отже, посилання заявника на неможливість встановлення особи, яка поширила недостовірну інформацію та звернення до суду з заявою про встановлення факту недостовірності інформації та її спростування в окремому проваджені, є передчасними, та спростовуються документами, доданими до заяви.

Без надання вищезазначених пояснень та доказів, суд не може визначить, чи вбачається з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, спір про право.

На виконання п.п. 9, 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, до позовної заяви не додано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи .

На виконання п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України до позовної заяви не подано його підтвердження що ним не подано іншого позову до відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.

У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.

З огляду на вищенаведене, суддя приходить до висновку, що подана позовна заява не відповідає вимогам, встановленим законодавством.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяв и постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Суд пропонує позивачу усунути вищезазначені недоліки позовної заяви з метою забезпечення повного захисту його прав та інтересів.

Керуючись ст. ст. 175-178, 185 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи ФГ «САПФІР-АГРО» про встановлення факту недостовірності розповсюдженої інформації та ії спростування -залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви вдесятиденний строкз дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Роз`яснити, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк, виконає вимоги, визначені статтями175,177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві (ч.3ст.185 ЦПК України).

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху направити заявнику до виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: О.С. Леонов

08.02.23