Постанова

від 14.02.2023 по справі 953/11506/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

14 лютого 2023 року

місто Київ

справа № 953/11506/20

провадження № 61-10948св22

Верховний Суд, який діє у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «ПАКС»,

відповідачі: ОСОБА_1 , приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Погрібна Тетяна Петрівна, ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства «ПАКС» на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 07 жовтня 2022 року, постановлену колегією суддів у складіПікуля В. П., Одринської Т. В., Панченка О. О.,

ВСТАНОВИВ:

І. ФАБУЛА СПРАВИ

Стислий виклад позиції позивача

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «ПАКС» (далі - ТОВ НВП «ПАКС») у липні 2020 року звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Погрібної Т. П., ОСОБА_2 , у якому просило вилучити запис про право власності з реєстру речових прав, визнати право власності та витребувати майно з чужого незаконного володіння.

Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою від 01 грудня 2021 року Київський районний суд м. Харкова залишив без розгляду позов ТОВ НВП «ПАКС» на підставі пункту 8 частини першої статті 257 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), у зв`язку з неусуненням недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 07 жовтня 2022 року Полтавський апеляційний суд повернув апеляційну скаргу ТОВ НВП «ПАКС».

Суд апеляційної інстанції зазначив, що апеляційна скарга, яка підписана ОСОБА_3 , підлягає поверненню заявнику на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК України, оскільки у матеріалах справи немає доказів на підтвердження його посадового становища та наявності повноважень виступати у суді від імені юридичної особи, яка перебуває в стані припинення.

ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Короткий зміст вимог касаційної скарги

ТОВ НВП «ПАКС» 07 листопада 2022 року із використанням засобів електронного зв`язку направило до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Полтавського апеляційного суду від 07 жовтня 2022 року, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

ТОВ НВП «ПАКС», наполягаючи на тому, що оскаржуване судове рішення ухвалено з порушенням норм процесуального права, як підстави касаційного оскарження наведеного судового рішення визначило, що:

- суд апеляційної інстанції не застосував правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 19 грудня 2019 року у справі № 520/11429/17 (провадження № 61-19719св19), щодо преюдиційності фактів. Згідно з цим висновком преюдиційно встановлені обставини є обов`язковими для суду, який розглядає справу навіть у тому випадку, коли він вважає, що вони встановлені неправильно;

- суд апеляційної інстанції не врахував, що повноваження ОСОБА_3 перевірялися Київським районним судом м. Харкова, який постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, що не оскаржувалася та набрала законної сили. Отже, обставини щодо наявності повноважень у ОСОБА_3 як голови ліквідаційної комісії ТОВ НВП «ПАКС» представляти інтереси товариства встановлені судом першої інстанції та не підлягають у подальшому доказуванню на підставі частини четвертої статті 81 ЦПК України.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Відзиви на касаційну скаргу від інших учасників справи до Верховного Суду не надійшли.

ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ

Ухвалою від 28 листопада 2022 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ТОВ НВП «ПАКС».

За змістом правила частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд перевірив у межах доводів касаційної скарги правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, за наслідками чого зробив такі висновки.

Оцінка аргументів, викладених у касаційній скарзі

Статтею 129 Конституції України визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюються зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Згідно з частинами першою, другою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

За змістом статті 352 ЦПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу.

Окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо залишення позову (заяви) без розгляду (пункт 16 частини першої статті 353 ЦПК України).

Форма і зміст апеляційної скарги має відповідати вимогам статті 356 ЦПК України.

Частиною третьою та пунктом 1 частини четвертої статті 356 ЦПК України визначено, що апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. До апеляційної скарги додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подана представником і ці документи раніше не подавалися.

Частина п`ята статті 357 ЦПК України визначає самостійні підстави неприйняття апеляційної скарги до розгляду та повернення її судом апеляційної інстанції.

Відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо вона подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Згідно з частиною першою статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до частини третьої статті 58 ЦПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

У частинах першій, третій та четвертій статті 105 Цивільного кодексу України зазначено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов`язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.

Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.

До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (провадження № 14-105цс21) про закриття касаційного провадження зроблено висновки про те, що з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування

(в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частиною другою статті 13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У справі, що переглядається, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції підписана та подана від імені ТОВ НВП «ПАКС» Черкасовим С. А., який зазначив, що є головою ліквідаційної комісії цього товариства.

Втім, дійсно до апеляційної скарги ОСОБА_3 не долучив доказів на підтвердження того, що він є головою ліквідаційної комісії товариства та, як наслідок, має повноваження на представництво інтересів позивача в порядку самопредставництва.

Доказів, які б засвідчували процесуальну можливість заявника діяти від імені названого товариства за правилами самопредставництва такої юридичної особи, не було й в матеріалах справи; такі документи не надавалися й до суду першої інстанції.

Лише до касаційної скарги на оскаржувану ухвалу апеляційного суду ОСОБА_3 додав такі належні документи на підтвердження своїх повноважень: копію рішення зборів учасників ТОВ НВП «ПАКС» від 14 червня 2017 року, оформленого протоколом № 1, відповідно до змісту якого припинено товариство шляхом його ліквідації за рішенням власника, призначено ОСОБА_3 ліквідатором товариства; копії витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 03 липня 2017 року та на 06 листопада 2022 року, у яких зазначено, що засновником, керівником та підписантом є ОСОБА_4 , а головою комісії з припинення (ліквідатором) - Черкасов С. А.

Верховний Суд наголошує на тому, що суд касаційної інстанції надає оцінку законності та обґрунтованості оскаржуваного судового рішення станом на момент його ухвалення.

На момент постановлення судом апеляційної інстанції оскаржуваної ухвали про повернення згаданої апеляційної скарги доказів на підтвердження посадового становищата повноважень особи, яка підписала апеляційну скаргу, не було додано до скарги та не було їх і в матеріалах справи, що позбавляло апеляційний суд можливості встановити повноваження ОСОБА_3 на здійснення представництва інтересів ТОВ НВП «ПАКС» в суді.

Доводи поданої касаційної скарги зводяться до того, що суд апеляційної інстанції не застосував правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 19 грудня 2019 року у справі № 520/11429/17

(провадження № 61-19719св19), щодо преюдиційності фактів та не врахував, що обставини наявності повноважень у ОСОБА_3 як голови ліквідаційної комісії ТОВ НВП «ПАКС» представляти інтереси товариства встановлені судом першої інстанції та не підлягають доказуванню на підставі частини четвертої статті 81 ЦПК України.

Зазначені доводи касаційної скарги є помилковими з таких мотивів.

У постанові Верховного Суду від 19 грудня 2019 року у справі № 520/11429/17 (провадження № 61-19719св19) зазначено, що згідно з частиною четвертою статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини якщо інше не встановлено законом. Преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і означається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини. Преюдиційні обставини є обов`язковими для суду, який розглядає справу навіть у тому випадку, коли він вважає, що вони встановлені неправильно. Так, законодавець намагається забезпечити єдність судової практики та запобігти появі протилежних за змістом судових рішень.

Тож преюдиційно встановлені в одній справі факти враховуються як встановлені під час розгляду та вирішення судом інших фактів. Відповідно наведені висновки Верховного Суду не є релевантними, тому не підлягають врахуванню у справі, що переглядається. В ухвалах суду першої інстанції, постановлених у цій справі, не зазначено, на якій правовій підставі ОСОБА_3 підписав та подав позов від імені та в інтересах ТОВ НВП «ПАКС», як і не встановлено, що ОСОБА_3 є головою ліквідаційної комісії товариства. До суду першої інстанції такі докази подані не були й, відповідно, не оцінювалися судом. Водночас докази на підтвердження повноважень на представництво інтересів мають містити актуальну інформацію станом на час вчинення кожної окремої процесуальної дії, у цьому випадку - на момент подання апеляційної скарги.

Та обставина, що суд першої інстанції відкрив провадження у справі за позовною заявою, підписаною ОСОБА_3 , не отримавши доказів на підтвердження наявності у нього повноважень на представництво інтересів ТОВ НВП «ПАКС», не зумовлює обов`язок апеляційного суду діяти всупереч приписам процесуального закону, як вчинив суд першої інстанції.

Отже, наведені доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують, на законність судового рішення не впливають, фактично зводяться до вимоги про здійснення переоцінки досліджених судом апеляційної інстанції доказів, що не належить до повноважень суду касаційної інстанції, визначених у статті 400 ЦПК України.

Інших підстав касаційного оскарження, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України, заявник не навів, конкретних порушень норм процесуального права, допущених апеляційним судом, у касаційній скарзі не зазначив, а за правилами частини першої статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження. Підстав для виходу за межі доводів касаційної скарги, передбачених частиною третьою статті 400 ЦПК України, Верховний Суд не встановив.

Враховуючи те, що ОСОБА_3 , подаючи апеляційну скаргу, не надав документів на підтвердження повноважень щодо представництва інтересів ТОВ НВП «ПАКС», Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для повернення апеляційної скарги особі, яка її подала, на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК України.

Водночас Верховний Суд зазначає, що право на апеляційне оскарження ТОВ НВП «ПАКС» може реалізувати у порядку, визначеному процесуальним законом, повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Верховний Суд, переглянувши у касаційному порядку судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, встановив, що ухвалу суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність судового рішення не впливають.

Враховуючи наведене, Верховний Суд зробив висновок, що касаційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Підстави для розподілу судових витрат не встановлені.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства «ПАКС» залишити без задоволення.

Ухвалу Полтавського апеляційного суду від 07 жовтня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді С. О. Погрібний

І. Ю. Гулейков

О. В. Ступак