Рішення

від 13.02.2023 по справі 160/12098/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

13 лютого 2023 рокуСправа №160/12098/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Марафон" про ухвалення додаткового рішення у справі №160/12098/22 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Марафон» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.10.2022 у справі №160/12098/22 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Марафон» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку від 01.04.2019 №38485/10/04-36-53-43, прийняте Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області.

Зобов`язано Головне управління ДПС у Дніпропетровській області поновити реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Марафон» (код ЄДРПОУ 25018449) платником єдиного податку третьої групи зі ставкою податку 3 відсотки, із реєстрацією ПДВ, в реєстрі платників єдиного податку з 31.03.2019, про що внести запис до Реєстру платників єдиного податку.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Марафон» (код ЄДРПОУ 25018449) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 481,00 грн.

При цьому, у відповіді на відзив від 06.10.2022 представник позивача просив, зокрема, здійснити розподіл судових витрат у справі №160/12098/22 та стягнути з відповідача на користь позивача понесені позивачем витрати з надання правничої допомоги адвоката.

02.02.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою з процесуальних питань звернувся представник ТОВ фірма "Марафон", в якій просить:

- ухвалити додаткове рішення у справі №160/12098/22, яким вирішити питання розподілу понесених позивачем судових витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 5 000,00 грн.

Заява обґрунтовується тим, що у відповіді на відзив від 06.10.2022 представник позивача просив суд здійснити розподіл судових витрат у справі №160/12098/22 та стягнути з відповідача на користь позивача понесені позивачем витрати зі сплати судового збору та надання правової допомоги адвоката. До відповіді на відзив позивачем також були долучені докази понесення ним витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 5 000,00 грн., а саме Акт приймання-передачі послуг адвоката за договором №1 від 28.07.2022 з описом наданих послуг та детальним розрахунком їх вартості; рахунок №1 від 28.08.2022 і копія платіжного доручення про сплату послуг адвоката. Поряд з цим рішенням суду від 31.10.2022 було вирішено питання про судові витрати лише в частині стягнення з відповідача судового збору та не було вирішено питання судових витрат в частині стягнення з відповідача витрат позивача на надання правової допомоги адвоката.

Враховуючи зміст вказаної заяви, суд дійшов висновку, що вирішення питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу в даному випадку підлягає розгляду в порядку ст. 252 КАС України, шляхом винесення додаткового рішення у вказаній справі.

Відповідно до ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Таким чином, Кодексом адміністративного судочинства передбачено процесуальний інститут додаткового судового рішення, яким вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткове судове рішення може прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.

Розглянувши заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення по справі, дослідивши докази, доданих до цієї заяви, суд приходить до висновку про наявність підстав для винесення додаткового рішення та зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно положень ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Також, відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому ч. 5 ст.134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Іншого порядку розподілу судових витрат КАС України не передбачено.

Стаття 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року № 5076-VI передбачає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, суд зазначає, що при вирішенні питання про відшкодування витрат враховані критерії, відповідно до яких визначається розмір витрат на оплату послуг адвоката, встановлені частиною п`ятою статті 134 КАС України.

Як встановлено судом між позивачем та адвокатом Гусаровим Владиславом Олександровичем укладено договір про надання правової допомоги №1 від 28.07.2022.

Суд вказує, що пунктом 1.1. Договору встановлено, що Адвокат зобов`язується надати правові послуги щодо оскарження в судовому порядку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку від 01.04.2019 №38485/10/04-36-53-43, прийнятого Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області, та супроводження справи за даним позовом в суді першої інстанції, а Клієнт зобов`язуться прийняти послуги та оплатити Адвокату гонорар на умовах, визначених цим Договором, розмір якого за домовленістю Сторін складає 5000,00 грн.

На підтвердження витрат на правову допомогу до суду надано: Акт про виконання адвокатом договору про надання правової допомоги №1 від 28.07.2022 від 30.09.2022; рахунок на оплату №1 від 28.09.2022; платіжне доручення №577 від 28.09.2022 на суму 5 000,00 грн.

За правилами оцінки доказів, встановлених ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Як вже встановлювалося судом, за надання правничої допомоги клієнт сплачує Адвокату суму в розмірі 5 000,00 грн. (п. 1.1. Договору).

Отже, суд звертає увагу, що розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у Договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Представник відповідача не надав відповідних доказів щодо зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

Отже, суд, з огляду на умови договору про надання правової допомоги, враховуючи складання і підписання адвокатом процесуальних документів від імені і в інтересах позивача, доходить висновку, що в даній конкретній справі витрати на правову допомогу в сумі 5 000,00 грн. є реальними та підтвердженими.

При цьому, суд зауважує, що в межах цієї справи розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.12.2020 року у справі № 640/18402/19.

Зважаючи на викладені обставини вимога щодо відшкодування понесених витрат на правничу допомогу адвоката підлягає задоволенню, оскільки заявлені витрати на професійну правничу допомогу пов`язані саме з розглядом справи в суді та є співмірними по відношенню до складності справи, а розмір заявлених витрат є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області витрати на правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 243, 252 КАС України, суд-

ВИРІШИВ:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Марафон" про ухвалення додаткового рішення у справі №160/12098/22 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Марафон» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Марафон» (код ЄДРПОУ 25018449) судові витрати на правову допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

Додаткове рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. 295, 297 КАС України.

Суддя А. Ю. Рищенко