Рішення

від 10.02.2023 по справі 200/5184/22

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2023 року Справа№200/5184/22

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3) відповідач 1,

Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вулиця Набережна Перемоги, 26, Дніпро, Дніпропетровська область, 49000) відповідач 2,

про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просила суд:

-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо неврахування при призначенні пенсії ОСОБА_1 довідки про заробітну плату від 15 грудня 2021 р. за №95 , видану ТОВ СТЕП;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідки про заробітну плату від 15 грудня 2021 року за № 95, видану ТОВ СТЕП з 29 січня 2022 року з часу призначення пенсії;

-визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не зарахування ОСОБА_1 до страхового стажу періоду роботи з 01.06.1988 р. по 30.09.1991 р.;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 01.06.1988 р. по 30.09.1991 р., при обчисленні пенсії з 29 січня 2022 р.

14 грудня 2022 року ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

02 січня 2023 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити в задоволенні адміністративного позову та заявив клопотання про заміну неналежного відповідача, мотивуючи це тим, що заяву позивача про призначення пенсії було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

09 січня 2023 року ухвалою суду залучено до участі в справі в якості другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (адреса зареєстрованого місцезнаходження: вулиця Набережна Перемоги, 26, Дніпро, Дніпропетровська область, 49000, ЄДРПОУ 21910427), розгляд адміністративної справи розпочато спочатку, зобов`язано позивача направити відповідачу 2 копію позовної заяви з доданими до неї документами та надати до суду докази направлення, запропоновано Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення їм даної ухвали надати відзив на позовну заяву або заяву про визнання позову.

Вказана ухвала та адміністративний позов з додатками доставлені до кабінету Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в підсистемі ЄСІТС Електронний суд 17.01.2023 року о 19 год. 55 хв., згідно довідки КП Діловодство спеціалізованого суду.

09 лютого 2023 року від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач 2 просив відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Дослідивши матеріали адміністративної справи суд дійшов висновку про їх достатність для вирішення адміністративного спору.

Суд дослідивши подані матеріали справи встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Позивач має статус внутрішньо переміщеної особи, що підтверджується довідкою №7708-7500284456 від 20.04.2022 року, виданою УЗСН Чернівецької РДА, та перебуває на обліку за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач 1 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ 13486010, адреса зареєстрованого місцезнаходження: 84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3, організаційно-правова форма орган державної влади.

Відповідач 2 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ 21910427, адреса зареєстрованого місцезнаходження: 49094, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, організаційно-правова форма орган державної влади.

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначила, що призначенні пенсії відповідач 1 не врахував довідку про заробітну плату за №95 від 15.12.2021 р., видану ТОВ СТЕП за період з грудня 1994 року по травень 2001 року, що вплинуло на розмір призначеної пенсії, та не зарахував період роботи з 01.06.1988 року по 30.09.1991 року.

Підставою для не зарахування періоду роботи з 01.06.1988 року по 30.09.1991 року до стажу є те, що в трудової книжки позивача від 06.08.1985 некоректно зроблено запис про прийом та звільнення.

Проте позивач вважає, що некоректно зроблені запис про прийом та звільнення, не спростовує наявність у позивача стажу роботи. Пенсійний орган фактично переклав відповідальність за належне та правильне оформлення трудової книжки та інших документів щодо відомостей про періоди роботи на позивача, що є непропорційним заявленій легітимній меті (підтвердження періодів роботи позивача). Поряд із цим, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, що не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії по віку на загальних підставах.

Підставою для відмови у зарахування довідки №95 від 15.12.2021 р. при призначенні пенсії є те, що ТОВ СТЕП розташоване в м. Маріуполь Донецької області і на теперішній час належить до непідконтрольної українській владі території та перевірити її не має можливості, тому підстави для перерахунку відсутні.

Проте позивач вважає, що чинним законодавством України не встановлено прямої заборони на використання документів, виданих підприємствами, що наразі знаходяться на тимчасово неконтрольованій території України, окрім того позивач звернувся 02.01.2022 р. з заявою щодо призначення йому пенсії та включення при розрахунку коефіцієнта по заробітній платі довідки № 95 від 15.12.2021р., але протягом двох місяців відповідач таку перевірку не зробив.

Позивач зазначила, що рішення про відмову в зарахуванні довідок по заробітній платі та відмову в зарахуванні певного періоду роботи, який зазначений у трудовій книжці, позивач не отримувала.

Такі дії відповідача 1 позивач вважає протиправними, з огляду на що за допомогою ВЕБ-порталу з метою досудового урегулювання спору відповідачу 1 впродовж 2022 року нею було надіслано три скарги, за наслідками розгляду яких було встановлено причини незарахування спірної довідки та періоду роботи.

Відповідач 1 проти задоволення адміністративного позову заперечує та зазначає, що з 29.01.2022 позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Заява опрацьована за принципом екстериторіальності спеціалістами Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

При призначенні пенсії за рішенням Головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області до страхового стажу не враховано період роботи з 01.06.1988 по 30.09.1991, оскільки наявні виправлення в даті прийняття які не завірені в установленому порядку.

Розрахунок стажу здійснено територіальними органами Пенсійного фонду України згідно ст.24 Закону №1058. Пенсію призначено з урахуванням страхового стажу 33 роки 02 місяці 28 днів, який зараховано по 30.09.2021. Індивідуальний коефіцієнт страхового стажу складав 0,33167.

Пенсія призначена із заробітної плати за період з 01.07.2000 по 30.09.2021 за даними персоніфікованого обліку.

Згідно п. 3 ст.44 Закону №1058 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсій, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Надана довідка від 15 грудня 2021 р. за №95, видану ТОВ СТЕП про заробітну плату за період роботи до 01.07.2000 направлена на перевірку. Після підтвердження достовірності видачі наданих довідок розмір пенсії буде переглянуто незалежно від дати проведення перевірки відповідно до вимог діючого законодавства.

Спираючись на зазначене відповідач 1 вважає належним відповідачем за адміністративним позовом Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Відповідач 2 проти задоволення адміністративного позову також заперечує та зазначає, що підставі наданих документів до страхового стажу позивача не зараховано період роботи з 01.06.1988 по 30.09.1991, оскільки в трудовій книжці серії НОМЕР_3 в записі про прийняття на роботу містяться виправлення, які не засвідчені у встановленому Інструкцією Про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР по праці і соціальних питаннях від 20.06.1974 № 162 (далі - Інструкція № 162), порядку. Відповідач 2 звертає увагу на те, що підставою внесення означеного вище запису був наказ № 111 датований 15.05.1988.

Відповідач 2 також зазначив, що до заяви на призначення пенсії було надано довідку про заробітну плату для обчислення пенсії від 15.12.2021 № 95, видану ТОВ СТЕП та архівні довідки від 24.12.2021 №№ 0147/05-01, 0148/05-01, видані Комунальною установою Трудовий архів м. Маріуполя Маріупольської міської ради.

Приписами частини 3 статті 44 Закону №1058 визначено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсій, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Відповідач 2 вказує на те, що означені вище довідки направлені до управління контрольно-перевірочної роботи для проведення перевірки відповідності сум заробітної плати, зазначених у довідках, первинним документам, про що на звернення позивача було повідомлено листом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 15.08.2022 № 12496-11439/К-15/8-0500/22. Після отримання акту перевірки, розмір пенсії та, відповідно, загальний страховий стаж ОСОБА_1 буде переглянуто у відповідності до норм чинного законодавства.

Дослідивши надані сторонами документи, суд встановив наступне.

З заявою про призначення пенсії позивач звернулась через ВЕБ-портал ПФУ 02.01.2022 року, що підтверджується копією заяви, що міститься в матеріалах справи.

Трудовий стаж позивача підтверджується даними трудової книжки НОМЕР_3 (дата заповнення 06.08.1985 року), згідно записів №№ 3-4 якої позивач працювала на підприємстві "Донбассгражданпроект" Жданівська філія з 01.06.1988 року по 30.09.1991 року.

Дослідивши текст записів №№ 3-4 трудової книжки, суд ознак виправлень не встановив.

Згідно Відомостей про трудову діяльність з Реєстру застрахованих осіб від 09.12.2022 в період з 01.06.1988 року по 30.09.1991 року позивач працювала на підприємстві "Донбасгражданпроект" Ждановська філія, дати та номери наказів відповідають відомостям трудової книжки.

Також матеріалах справи міститься довідка про заробітну плату для обчислення пенсії №95 від 15.12.2021 року, що видана Товариством з обмеженою відповідальністю Степ на підставі особових рахунків за 1994-2001 роки за період з грудня 1994 року по травень 2001 року, згідно якої в означений період за позивача сплачувались страхові внески.

Згідно ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, обставини щодо не зарахування спірних періодів до страхового стажу роботи позивача, відповідачами не спростовано, а тому ці обставини не викликають у суду обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання, що відповідно до ч. 1 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства, є підставою для звільнення від доказування.

Вирішуючи спірні правовідносини суд виходив з наступного.

Згідно ст. 3 Конституції України, Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої та другої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно статті 56 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII Про пенсійне забезпечення (далі - Закон № 1788-ХІІ) передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Відповідно до статті 1 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування №1058-IV від 09.07.2003 року (далі Закон №1058-IV), пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону №1058-IV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 16 Закону №1058-IV, застрахована особа має право на отримання пенсійних виплат на умовах і в порядку, передбачених цим Законом.

Приписами ч.ч. 1, 2 ст. 24 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Частиною четвертою статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст. 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.п. 2.3., 2.14. Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20 червня 1974 № 162, в редакції постанови Держкомпраці СРСР від 2 серпня 1985 р № 252 зі змінами внесеними постановою Державного комітету СРСР з праці і соціальних питань від 19 жовтня 1990 № 412, та чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Інструкція № 162), усі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільненні - у день звільнення повинні точно відповідати текст наказу (розпорядження).

Записи вносяться арабськими цифрами (число та місяць двозначними). Наприклад, якщо робітника або службовця прийнято на роботу 5 січня 1984 р., у графі 2 трудової книжки раніше встановленого зразка (1938 р.) записується: "1984.05.01", у трудових книжках, виданих після 1 січня 1975 р.: "05.01 .84 ".

Якщо за час роботи робітника або службовця найменування підприємства змінюється, то про це окремим рядком у графі 3 трудової книжки робиться запис: "Підприємство таке з такого числа перейменоване в таке", а в графі 4 проставляється підстава перейменування - наказ (розпорядження), його дата та номер.

Спільним Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України N 58 від 29.07.93 р. затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників, п.п. 2.3- 2.9, якої встановлено, що записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується "05.01.1993".

У разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис.

Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

У разі необхідності власник або уповноважений ним орган видає працівникам на їх прохання завірені виписки з трудових книжок відомостей про роботу.

Якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності - вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності - облархівом, держархівом м. Києва, держархівом м. Севастополя і держархівом при Раді Міністрів Криму.

Виправлені відомості про роботу, про переведення на іншу роботу, про нагородження та заохочення та інші мають повністю відповідати оригіналу наказу або розпорядження.

У разі втрати наказу чи розпорядження або невідповідності їх фактично виконуваній роботі виправлення відомостей про роботу здійснюється на основі інших документів, що підтверджують виконання робіт, не зазначених у трудовій книжці.

На виконання ст. 62 Закону № 1788-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 № 637 Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затвердив Порядок № 637.

Згідно п. 1 Порядку № 637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків (пункт 2 Порядку № 637).

В п. 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Виходячи з наведених норм Порядку №637, у разі відсутності в трудовій книжці записів про роботу, такий стаж встановлюється на підставі інших документів, уточнюючих довідок, відомостей та інших документів, які містять відомості про періоди роботи.

У даному адміністративному спорі відповідач піддав сумніву достовірність записів у трудовій книжці щодо окремих періодів роботи позивача.

Суд наголошує, що однією з підстав для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Управління ПФУ не врахувало, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці, право на пенсійне забезпечення особи не повинно безумовно залежати від дій чи бездіяльності осіб, які зобов`язані вести облік трудового стажу працівників і відповідно забезпечувати зберігання цих даних.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 307/541/17 року, який виклав у постанові від 19.12.2019 року.

Дослідивши матеріали справи, обставини спірних правовідносин, доводи сторін, надавши оцінку наданих доказів, суд дійшов висновку, що записи трудової книжки, якими посвідчено спірний період роботи з 01.06.1988 року по 30.09.1991 року не містить виправлень у датах як зазначив відповідач 1, поряд з цим записи трудової книжки №№3-4 не є такими, з яких неможливо встановити факт роботи позивача на відповідній посаді та у відповідному підприємстві в означений в трудовій книжці період часу, отже, доводи відповідачів спростовуються матеріалами справи.

Поряд з цим, в постанові Верховного Суд від 21.02.2018 у справі № 687/975/17 суд касаційної інстанції підтримав висновок, згідно якого, на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, в свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань з призначення пенсії за віком.

Щодо незарахування відповідачем 2 довідки про заробітну плату для обчислення пенсії №95 від 15.12.2021 року, що видана Товариством з обмеженою відповідальністю Степ, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 40 Закону №1058-IV, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

За приписами ч. 3 ст. 44 Закону №1058-IV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Товариство з обмеженою відповідальністю Степ зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за кодом ЄДРПОУ 20392491 в м. Маріуполь Донецької області з 19.11.1997 року, керівником є ОСОБА_2 .

Довідка про заробітну плату для обчислення пенсії №95 від 15.12.2021 року підписана ОСОБА_2 та головним бухгалтером Лукашевою Н.Г.

Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року N 2102-IX, затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року N 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", згідно якого у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" президент України В. Зеленський постановив ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України №133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Вищезазначений Указ Президента України затверджено Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 15 березня 2022 року № 2119-IX.

Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 21 квітня 2022 року N 2212-IX, затверджено Указ Президента України від 18 квітня 2022 року N 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", яким на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року №133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року №2119-ІХ), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України № 341/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 2263-IX від 22.05.2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України 12 серпня 2022 року № 573/202 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 2500-IX від 15.08.2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 7 листопада 2022 року № 757/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" 16 листопада 2022 року № 2738-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Зазначені обставини є загальновідомими та відповідно до приписів ч. 3 ст. 78 КАС України не потребують доказування.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 27 липня 2022 року № 169), затверджено Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 23 липня 2022 року, який діяв до 27.12.2022 року.

До вказаного переліку було віднесено Маріупольську міську територіальну громаду Маріупольського району Донецької області.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309 затвердженого Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, який набрав чинності 27 грудня 2022 року.

Згідно означеного Переліку вся територія Маріупольського району Донецької області окупована з 05.03.2022 року.

З відкритих джерел масової інформації суд встановив, що оборона міста Маріуполя Донецької області почалася після вторгнення рф в Україну і тривала з 24 лютого до 20 травня 2022 року.

Водночас на момент видачі спірної довідки про розмір заробітної плати та звернення позивача за призначенням пенсії м. Маріуполь Донецької області перебувало під контролем уряду України, довідка також містить посилання на особові рахунки позивача за 1994-2001 року, які в цьому випадку є первинними документами.

З огляду на викладене, суд враховує позицію Верховного суду, викладену в постанові від 12.04.2021 у справі № 219/4550/17, згідно якої якщо уточнююча довідка містила посилання на особові рахунки, як на первинні документи, на підставі яких вона видана, а підприємство яке її видало на той час перебувало на обліку, підстави для проведення перевірки поданої довідки у відповідача були відсутні.

Отже, посилання відповідачів на неможливість врахування заробітної плати в зв`язку з неможливістю проведення перевірки обґрунтованості її видачі є безпідставним, оскільки надана позивачем довідка містила посилання на особові рахунки, як на первинні документи, на підставі яких вона видана, підприємство яке її видало на той час перебувало на обліку, а тому підстави для проведення перевірки поданої довідки у відповідача були відсутні.

Поряд з цим, Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію щодо врахування при призначенні та обчисленні пенсії довідок, виданих підприємствами, які знаходяться на непідконтрольній українській владі території, яка полягає в тому, що неможливість провести управлінням Пенсійного фонду перевірку відповідності запису довідки первинним документам через проведення АТО, не може покладати надмірного тягаря та обов`язку на позивача, оскільки довідка видана належним органом та містить усі необхідні реквізити та відомості (справи №583/392/17, №234/3038/17, №360/1628/17).

На думку суду, вказана позиція є застосовною також при розгляді цієї справи.

Надаючи аналіз викладеним приписам законодавства в їх сукупності суд дійшов висновку, що довідка про заробітну плату для обчислення пенсії №95 від 15.12.2021 року, що видана Товариством з обмеженою відповідальністю Степ, безпідставно не врахована відповідачем 2 при призначенні пенсії позивачу.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частин 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши дії відповідача 2 на відповідність приписам ч. 2 ст. 2 КАС України, суд дійшов висновку, що вони вчинені без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та без дотримання принципу пропорційності, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Протилежне відповідачами не доведено.

Таким чином, суд дійшов висновку про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо неврахування при призначенні пенсії позивачу довідки про заробітну плату від 15 грудня 2021 р. за №95, видану ТОВ СТЕП, а також щодо не зарахування позивачу до страхового стажу періоду роботи з 01.06.1988 року по 30.09.1991 року.

Відповідно до п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1) (далі Порядок № 22-1), після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Пунктом 4.3 Порядку № 22-1 встановлено, що створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.

Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

З системного аналізу викладених норм п.п. 4.2.-4.3. Порядку № 22-1 вбачається, що визначений за принципом екстериторіальності структурний підрозділ органу ПФУ є тим органом, що призначає пенсію незалежно від місця реєстрації пенсіонера або перебування його на обліку в іншому органі Пенсійного фонду України за місцем реєстрації, тому обов`язок щодо відновлення порушеного права позивача має бути покладений саме на відповідача 2.

Дискреційні повноваження пенсійного органу та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу, за умови звернення особи з усіма необхідними для призначення пенсії документами, в даному випадку зарахування до страхового стажу спірного періоду та врахування довідки про заробітну плату, що свідчить про те, що за законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями.

Враховуючи фактичні обставини даної справи, питання щодо зарахування до страхового стажу спірного періоду та врахування довідки про заробітну плату не можуть бути віднесені до дискреційних повноважень органу пенсійного фонду з огляду на приписи чинного пенсійного законодавства.

Отже, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо неврахування при призначенні пенсії ОСОБА_1 довідки про заробітну плату від 15 грудня 2021 р. за №95 , виданої ТОВ СТЕП та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідки про заробітну плату від 15 грудня 2021 року за № 95, видану ТОВ СТЕП з 29 січня 2022 року, а також визнання неправомірними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до страхового стажу періоду роботи з 01.06.1988 року по 30.09.1991 року та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 01.06.1988 року по 30.09.1991 року при обчисленні пенсії з 29 січня 2022 року.

Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Таким чином, враховуючи те, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом та сприяти реальному відновленню порушеного права, беручи до уваги приписи ст. 9 КАС України, приймаючи до уваги відзив на позовну заяву відповідача 1, докази наявні у матеріалах справи, а також з аналізу норм чинного законодавства, суд приходить висновку, що обраний позивачем спосіб захисту свого порушеного права є ефективним.

Ухвалою суду від 14.12.2022 року позивачу відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення суду у справі.

Відповідно до ч.ч. 3, 8 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

У випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки адміністративний позов задоволено частково, однак відносно відповідача 2 задоволено всі позовні вимоги, суд стягує судовий збір в повному обсязі на користь Державного бюджету України з відповідача 2 за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса зареєстрованого місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 21910427, адреса зареєстрованого місцезнаходження: 49094, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо неврахування при призначенні пенсії ОСОБА_1 довідки про заробітну плату від 15 грудня 2021 р. за №95 , виданої ТОВ СТЕП.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідки про заробітну плату від 15 грудня 2021 року за № 95, видану ТОВ СТЕП з 29 січня 2022 року.

Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до страхового стажу періоду роботи з 01.06.1988 року по 30.09.1991 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 01.06.1988 року по 30.09.1991 року при обчисленні пенсії з 29 січня 2022 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 992 (Дев`ятсот дев`яносто дві) грн 40 копійок.

Повний текст рішення складено та підписано 10 лютого 2023 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

У випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя О.М. Кониченко