Рішення

від 14.02.2023 по справі 300/3685/22

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2023 р. справа № 300/3685/22

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Панікара І.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Зелбудсервіс" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови від 09.08.2022 № 314814 про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Атаманюк Володимир Михайлович, діючи в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "Зелбудсервіс" (надалі позивач), звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області (надалі відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови від 09.08.2022 № 314814 про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувана постанова за № 314814 від 09.08.2022 року прийнята безпідставно, оскільки під час проведення рейдової перевірки транспортного засобу марки SCANIA 124L420, BODEX KIS 3WS, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , водієм ОСОБА_1 , який працює у ТОВ "Зелбудсервіс", пред`явлено всі визначені Законом України Про автомобільний транспорт документи, що підтверджують законність перевезень, водночас, товарно-транспортну накладну ним було пред`явлено дещо пізніше, однак співробітниками Укртрансбезпеки зазначену обставину не взято до уваги. Наголошено на тому, що при вказаному перевезені вантажу ТОВ "Зелбудсервіс" не було автомобільним перевізником у розумінні частини 1 статті 33 ЗУ Про автомобільний транспорт та не надавало послуг по перевезенню вантажу, внаслідок чого, вимоги Порядку № 1567, Порядку № 340 на це перевезення не поширюється. З урахуванням викладеного, просить суд визнати незаконною та скасувати постанову від 09.08.2022 № 314814 про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000 грн.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.09.2022 року відмовлено в задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Зелбудсервіс" про забезпечення позову (а.с.30-33).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.09.2022 року відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку, визначеному статтею 262 КАС України (а.с.36-37).

Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, що надійшов на адресу суду 13.10.2022 року, згідно змісту якого, представник відповідача щодо можливості задоволення заявлених позовних вимог заперечила. Вказала, що під час проведення рейдової перевірки транспортного засобу марки SCANIA 124L420, BODEX KIS 3WS, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , щодо дотримання перевізником вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень вантажів, виявлено порушення наказу МТЗУ № 363 від 14.10.1997 року, а саме перевізник не забезпечив наявності у водія транспортного засобу, який перевозив вантаж товарно-транспортної накладної. За результатами перевірки складено акт від 25.07.2022 року № 324613, в якому зафіксовані дані. Водночас, вказала на те, що в товарно-транспортній накладній № 971 від 25.07.2022 року були відсутніми наступні обов`язкові реквізити: місце складання; ім`я, по батькові водія та номер його посвідчення; параметри транспортного засобу із зазначенням довжини, ширини, висоти та загальної ваги, внаслідок чого, не може вважатись належним документом на перевезення вантажів. Просить в задоволенні позову відмовити (а.с.51-60).

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши позовну заяву, відзив на позов та в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги, встановив наступне.

Відповідно до щотижневого графіка проведення рейдових перевірок відділу державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області Укртрансбезпеки, затвердженого начальником відділу даної установи 25.07.2022 року, в період з 25.07.2022 року по 31.07.2022 року проводились перевірки на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, які знаходяться на території відповідно до системи адміністративного-територіального устрою України: Івано-Франківської області (а.с.13).

Відповідно до направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) від 25.07.2022 року № 013032 проводилась рейдова перевірка транспортних засобів в м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область: площадки ГВК, а/д Н-09; а/д Н-10; а/д Н-18; а/д Т-09-06; а/д Т-1417; а/д Р-18, а/д Р-20, а/д Р-24 (а. с. 14).

Під час рейдової перевірки зупинено транспортний засіб марки SCANIA 124L420, BODEX KIS 3WS, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 . Відповідно до наданих документів було встановлено, що автомобіль належить ТОВ "Зелбудсервіс".

За результатами перевірки складено акт за № 324613 додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 25.07.2022 року (а.с.12), відповідно до змісту якого констатовано порушення позивачем наступних порушень, зокрема: перевізник не забезпечив наявності у водія транспортного засобу, який перевозив вантаж, товарно-транспортною накладною або іншим передбаченим законодавством документом на вантаж, чим порушено вимоги статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт.

Водій з актом № 324613 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 25.07.2022 ознайомився під особистий підпис (а. с. 12).

Відповідно до пункту 25 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

За результатами розгляду справи відносно ТОВ "Зелбудсервіс", винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 09.08.2022 №314814 за порушення статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт, та відповідно до статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі 17000,00 грн. (а.с.11).

Не погоджуючись з оскаржуваною постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного їх правового регулювання.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту в України визначені Законом України Про автомобільний транспорт (надалі, також Закон №2344-ІІІ).

Згідно статті 3 Закону України Про автомобільний транспорт цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Статтею 6 Закону України Про автомобільний транспорт встановлено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Відповідно до частини 4 статті 6 Закону України Про автомобільний транспорт реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Згідно абзацу 4 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 №442 Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (надалі, також Положення) Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно підпункту 1 пункту 4 Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є: реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному транспорті.

Відповідно до підпунктів 2, 54, 58, 62 пункту 5 Положення Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: пункту 5 даного Положення передбачено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті; проводить перевірки за додержанням суб`єктами господарювання, фізичними особами та юридичними особами вимог законодавства про транспорт; здійснює контроль наявності, видачу дозвільних документів на здійснення перевезень та контроль відповідності виду перевезення, що фактично здійснюється; здійснює інші повноваження, визначені законом.

Згідно з пунктом 8 вказаного Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.

Відтак, саме на Укртрансбезпеку покладені повноваження щодо реалізації державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування.

Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті визначає Кабінет Міністрів України.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (надалі, також Порядок №1567), органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи. Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Відповідно до пункту 14 Порядку №1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

За змістом пункту 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом (абзац 2).

Згідно пункту 21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

Пунктом 22 Порядку №1567 передбачено, що у разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акту перевірки суб`єкта господарювання або акту перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис.

Підставою для висновків відповідача про порушення позивачем вимог статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт є зафіксований в акті перевірки факт відсутності у водія транспортного засобу товарно-транспортної накладної.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України Про автомобільний транспорт, автомобільний перевізник фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - це перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Статтею 48 Закону України Про автомобільний транспорт встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення (частина 1).

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

- для автомобільного перевізника документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

- для водія посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством (частина 2).

Згідно статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт при оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов`язкові реквізити:

- дата і місце складання;

- вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

- автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім`я, по батькові водія та номер його посвідчення;

- вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

- транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто;

- пункти завантаження і розвантаження.

Згідно статті Закону України Про автомобільний транспорт товарно-транспортна накладна єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов`язкові реквізити, передбачені цим Законом та правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом.

Відповідно до глави 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997№363, (надалі, також Правила №363) товарно-транспортна накладна єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Відповідно до пункту 11.1. Правил №363 основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

У відповідності до пункту 11.3. Правил №363 товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках.

Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі примірники товарно-транспортної накладної підписом.

Згідно пункту 11.4. Правил №363 після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її примірники.

Відповідно до пункту 11.5. Правил №363 у разі використання товарно-транспортної накладної у паперовій формі перший примірник товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий водій (експедитор) передає вантажоодержувачу, третій примірник, засвідчений підписом вантажоодержувача, передається Перевізнику.

За змістом пояснень водія транспортного засобу марки SCANIA 124L420, BODEX KIS 3WS, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 - ОСОБА_1 , щодо причини порушення викладених у тексті акту № 324613: Знайшов накладну. Під час перевірки не міг, завалялась в машині (а.с.12).

В даному аспекті суд вказує на те, що як вже зазначалося вище, статтею 48 Закону України Про автомобільний транспорт, у тому числі і на водіїв транспортних засобів, покладено обов`язок мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Проте, саме на момент здійснення перевірки пред`явлення дорожно-транспортної накладної не відбулося, а відповідно, водієм не було дотримано вимог Закону України Про автомобільний транспорт.

Викладені водієм пояснення щодо наявності такої накладної під час складання акту, жодним чином не підтверджені належними та допустимими доказами, водночас сам факт пред`явлення товарно-транспортної накладної під час розгляду справи упововаженою особою відповідача, не може братися судом до уваги, оскільки зазначений документ надано значно пізніше самої події перевірки.

Таким чином, в ході розгляду даної адміністративної справи, судом приходить до переконання, що під час проведення рейдової перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт, перевізником не забезпечено наявності у водія транспортного засобу, який перевозив вантаж, товарно-транспортної накладної.

В доповнення до вказаної позиції, суд зазначає, що надана під час розгляду справи ТТН від 25.07.2022 №971 не була повністю заповнена, не мала обов`язкових реквізитів, визначених законом, а саме: відсутні обов`язкові реквізити, визначені законодавством, а саме: місце її складання; ім`я, по батькові водія та номер його посвідчення, параметри транспортного засобу із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто, внаслідок чого, не є належним документом для перевезення вантажів в розумінні Закону України Про автомобільний транспорт.

Також, частиною 2 статті 49 Закону України Про автомобільний транспорт встановлено, що водій транспортного засобу зобов`язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.

Аналіз положень Закону України Про автомобільний транспорт дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено на необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством, які водій повинен мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам.

Такий висновок відповідає правовим висновкам, що викладені у постанові Верховного Суду від 11.02.2020 у справі №820/4624/17.

Що стосується доводів позивача про те, що на час складання акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом за № 324613 від 25.07.2022 року, ТОВ "Зелбудсервіс" не було автомобільним перевізником, що виключає його відповідальність за відповідне порушення, суд зазначає наступне.

Статтею 60 ЗУ Про автомобільний транспорт встановлено, що відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт застосовуються до автомобільних перевізників.

Відповідно до статті 1 ЗУ Про автомобільний транспорт автомобільний перевізник це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; водій це особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Права, обов`язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів замовників, визначають Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України 14.10.1997 № 363, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568.

Відповідно до глави 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні товарно-транспортна накладна це єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Згідно з пунктом 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Навіть за умови її відсутності, факт перевезення вантажу доводиться змістом акту перевірки та не заперечується позивачем.

Водночас, з огляду на зміст основного документа на перевезення - товарно-транспортної накладної від 25.07.2022 №971, наданої суду, саме ТОВ "Зелбудсервіс" здійснювалось перевезення 2 тонн піску.

Таким чином, ТОВ "Зелбудсервіс" є автомобільним перевізником в розумінні ст.1 ЗУ Про автомобільний транспорт, оскільки є юридичною особою, яка за власний кошт здійснює перевезення вантажів транспортними засобами. Як наслідок, ТОВ "Зелбудсервіс" є суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбаченої статтею 60 Закону № 2344-III.

Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування постанови від 09.08.2022 №314814 про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000 грн., внаслідок чого, в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із нормами частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень довів у повному об`ємі правомірність своїх дій.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог, внаслідок чого, в задоволенні позову слід відмовити.

З огляду на висновок суду про відмову у задоволенні позову, підстав для розподілу судових витрат, відповідно до вимог статті 139 КАС України, суд не вбачає.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Зелбудсервіс" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови від 09.08.2022 №314814 про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000 грн. відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Зелбудсервіс" (код ЄДРПОУ 37684464, вул. Незалежності, 84, Косів, Івано-Франківська область, 78600).

Відповідач:

Державна служба України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 39816845, вул. Тополина, 3, с. Угорники, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, 76492).

Суддя /підпис/ Панікар І.В.