Рішення

від 16.02.2023 по справі 460/125/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

16 лютого 2023 року м. Рівне№460/125/23

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді С.М. Дуляницька, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна Електро Система" доГоловного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Західна Електро Система» (далі позивач, ТОВ «ЗЕС») звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі відповідач-1, ГУ ДПС у Рівненській області) та Державної податкової служби України (далі відповідач-2, ДПС України) про:

визнання протиправним і скасування Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області від 05 грудня 2022 року №7774138/38756492, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №1 від 19.10.2022 року складеної ТОВ «ЗАХІДНА ЕЛЕКТРО СИСТЕМА»;

зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати складену ТОВ «ЗАХІДНА ЕЛЕКТРО СИСТЕМА» податкову накладну №1 від 19.10.2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її направлення (подання) контролюючому органу на реєстрацію.

Позовні вимоги позивач мотивує тим, що на його думку, відповідачем-1 протиправно винесене Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області від 05 грудня 2022 року №7774138/38756492, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №1 від 19.10.2022 року, складеної ТОВ «ЗАХІДНА ЕЛЕКТРО СИСТЕМА», оскільки після зупинення реєстрації вказаної накладної, ним разом із поясненнями було надано повний пакет документів на підтвердження правомірності своїх дій, однак вони відповідачами враховані не були. Тому вважає оскаржуване рішення протиправним та просить захистити свої порушені права шляхом його скасування та зобов`язання відповідача-2 зареєструвати складену ТОВ «ЗАХІДНА ЕЛЕКТРО СИСТЕМА» податкову накладну №1 від 19.10.2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її направлення (подання) контролюючому органу на реєстрацію.

Відповідачами подано спільний відзив на позовну заяву у якому проти позовних вимог заперечує, зазначаючи, що оскаржуване рішення приймалось комісією та при його ухваленні брались документи, надані платником податків, однак їх було недостатньо для розкриття повного змісту господарської операції та реальності її вчинення та як наслідок, прийнято спірне рішення про відмову в реєстрації податкової накладної. Таке рішення уважають правомірним та просять у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою суду від 04.01.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою суду від 02.02.2023 відмовлено в задоволенні клопотання відповідачів про розгляд справи за участі уповноваженого представника.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд враховує таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Західна Електро Система» є діючою юридичною особою з 2013 року, перебуває на обліку в органах податкової служби, в т. ч. зареєстровано як платник ПДВ з 16.04.2014 року, ІПН 387564917164.

Одним із видів діяльності ТОВ «Західна Електро Система» є код 42.22 «Будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій».

ТОВ «ЗЕС» має ліцензію на здійснення господарської діяльності з будівництва об`єктів IV та V категорії складності, за наступними видами робіт, зокрема: 1.00.00 Будівельні та монтажні роботи загального призначення. 2.00.00 Будівництво об`єктів інженерної інфраструктури: 2.01.00 - Монтаж внутрішніх інженерних мереж, систем, приладів і засобів вимірювання, іншого обладнання.2.02.00 - Монтаж зовнішніх інженерних мереж, систем, приладів і засобів вимірювання, іншого обладнання.

Матеріалами справи підтверджується, що для здійснення господарської діяльності ТОВ «ЗЕС» орендує приміщення офісу та спеціалізовані транспортні засоби, зокрема: Самосвал ГАЗ модель САЗ-3597 (1991 р. випуску, реєстраційний № НОМЕР_1 ); Самосвал МАЗ модель 5551 (1992 р. випуску, реєстраційний №9294РВН кузов № НОМЕР_2 ); Самосвал КРАЗ модель 256БІ (1988 р. випуску, реєстраційний № НОМЕР_3 ); Автомобільний кран СМК 101 модель МАЗ-5334 (1987 р. випуску, реєстраційний № НОМЕР_4 ); Спецмікроавтобус ЛЕК-452-77 УАЗ модель 3303-01 (1986 р. випуску, реєстраційний № НОМЕР_5 кузов №1832); Автопідйомник (фургон малотоннажний) модель RENAULT MASTER (2008 р. випуску, реєстраційний № НОМЕР_6 ) обладнаний маніпулятором з люлькою (а.с.22-29).

Відповідне повідомлення про об`єкти оподаткування, або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням через які проводиться діяльність за формою 20-ОПП позивачем подано до контролюючого органу (а.с.43).

Матеріали справи містять підтвердження того, що 18 липня 2022 року між ПрАТ «Рівнеобленерго» (Замовник) і ТОВ «Західна Електро Система» (Підрядник) було укладено договір підряду, відповідно до п.1.1. якого Замовник доручає, а Підрядник виконує роботи з реконструкції ПЛ-0,4 кВ від ТП-872 с. Колоденка, Рівненської дільниці, Рівненська область.

Загальна вартість робіт визначена у п.3.1. Договору 7 677 280,00 гривень, крім того ПДВ 1 535 456,00 гривень (а.с.30-36).

Пунктом 4.2. Договору визначено, що вартість робіт сплачується на умовах 50% попередньої оплати.

Пунктом 6.3.2. Договору передбачено право Підрядника залучати субпідрядні організації для виконання робіт.

Матеріали справи містять підтвердження того, що 22 серпня 2022 року між ТОВ «ЗЕС» (Генпідрядник) і ТОВ «Проектно-монтажне підприємство «Рівнеелектромонтаж» (Підрядник) укладено договір підряду №22/08/2022, згідно умов якого Генпідрядник доручає, а Підрядник виконує роботи з реконструкції ПЛ-0,4 кВ від ТП-872 с. Колоденка, Рівненської дільниці, Рівненська область (а.с.50-55).

Пунктом 3.1. Договору визначено, що вартість робіт сплачується Генпідрядником на умовах 50% попередньої оплати протягом десяти днів з отримання Генпідрядником рахунка-фактури від Підрядника.

20 жовтня 2022 року ТОВ «ЗЕС» перерахувало ТОВ «ПМП «РЕМ» 1 950 000,00 гривень за роботи з реконструкції в с. Колоденка, згідно рахунка №СФ-0000267 від 17.10.2022 року, в т.ч. ПДВ 20% 325 000,00 гривень.

Також, 21 жовтня 2022 року ТОВ «ЗЕС» перерахувало ТОВ «ПМП «РЕМ» 50 000,00 гривень за роботи з реконструкції в с. Колоденка, згідно рахунка №СФ-0000267 від 17.10.2022 року, в т.ч. ПДВ 20% 8 333,33 гривень.

Наявними є підтвердження того, що Підрядником складено та зареєстровано у встановленому порядку податкові накладні за №8 від 20 жовтня 2022 року та №9 від 21 жовтня 2022 року.

Матеріалами справи підтверджено, що 19 жовтня 2022 року ПрАТ «Рівнеобленерго» перерахувало ТОВ «ЗЕС» 2 000 000,00 (два мільйони гривень 00 коп.), в т.ч. ПДВ 333333,33 гривень із призначенням платежу: реконструкція ПЛ.-0,4 кВ від ТП-872 с. Колоденка р№СФ-33 від 17.10.2022 року (а.с.37).

На виконання норм п.187.1 ст.187, п.201.1, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, 19 жовтня 2022 року ТОВ «ЗЕС» було складено податкову накладну №1 на ім`я ПрАТ «Рівнеобленерго» із зазначенням номенклатури послуг продавця - роботи з реконструкції ПЛ-0,4 кВ від ТП-872 с. Колоденка, Рівненської дільниці, Рівненська область, код послуги згідно ДКПП 42.22, на загальну суму 2 000 000,00 (два мільйони гривень 00 коп.), в т.ч. ПДВ 333333,33 гривень (а.с.38)

11 листопада 2022 року, згідно Квитанції №9239383795 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна №1 від 19.10.2022 року документ прийнято. Реєстрація зупинена. Код ДКПП 42.22 відсутній в Таблиці даних платника ПДВ, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операції. Запропоновано надати пояснення та копії документів для підтвердження інформації (а.с.39).

Судом встановлено, що 25 листопада 2022 року Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН прийнято Рішення №7706389/38756492 про врахування Таблиці даних платника ПДВ (а.с.42).

30 листопада 2022 року Позивачем подано Пояснення із пакетом документів, які підтверджують зміст господарської операції та отримання авансових платежів згідно умов договору, інформацію щодо наявних ліцензії та дозволу, наявність спеціалізованого автотранспорту, відсутність заборгованості по сплаті податків, банківські виписки, однак такі пояснення були відхилені з мотивів ненадання Акту звіряння взаємних розрахунків (а.с.44-46).

Оскаржуваним у даній справі Рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області від 05 грудня 2022 року №7774138/38756492 відмовлено в реєстрації податкової накладної №1 від 19.10.2022 року (а.с.47).

15 грудня 2022 року ТОВ «ЗЕС» подано скаргу до ДПС України, якою, згідно із Рішенням №77697/38756492/2 від 22.12.2022 року, залишено скаргу без задоволення, при цьому підставою для відмови в задоволенні скарги зазначено ненадання платником податків копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (а.с.48).

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Твердження відповідача-1 про ненадання позивачем документів, на підтвердження правомірності складання податкової накладної №1 від 19 жовтня 2022 року, є неприйнятними з огляду на те, що дана податкова накладна складена відповідно до п. п.187.1 ст.187, п.201.1, 201.10 ст.201 ПК України за правилом «першої події» - отримання авансового платежу від замовника ПрАТ «Рівнеобленерго».

Судом також констатується, що контролюючим органом без жодних зауважень чи застережень прийнято та зареєстровано податкову накладну №8 від 30 листопада 2022 року на другу частину авансового платежу на загальну суму 1500 000,00 грн. складену ТОВ «ЗЕС» при виконанні того самого договору із ПрАТ «Рівнеобленерго» (а.с.49).

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу вимог пп. «а» та пп. «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі по тексту ПК України), об`єктом оподаткування податком на додану вартість є, зокрема, операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Згідно з п. 187.1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 188.1 статті 188 Податкового кодексу України передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Відповідно до п.201.1. ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10. статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, яка набула чинності з 01.02.2020, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Додатком 3 до Порядку № 1165 визначено наступні Критерії ризиковості здійснення операцій, зокрема,

1. Відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

За правилами пункту 7 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 10 Порядку № 1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку № 1165).

Відповідно до отриманої позивачем квитанції, реєстрація податкової накладної №1 від 19.10.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена та запропоновано надати пояснення.

Відповідно до п. 5 Порядку № 520, перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Отже, наданню підлягають лише ті документи, які безпосередньо стосуються предмета розгляду господарської операції, згідно якої оформлено податкову накладну чи розрахунок коригування.

Як зазначено вище, позивачем, разом з поясненнями, надано розширений перелік документів, які підтверджують дійсність і реальність господарської операції (наявність відповідних власних та орендованих матеріальних ресурсів та можливостей) за результатами діяльності і складена податкова накладна, однак, в сукупності з усіма обставинами, вони не були враховані ні Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних ні контролюючим органом вищого рівня.

Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування ПДВ визначені статтею 200-1 розділу V Податкового кодексу України і пунктами 33, 34, 341 підрозділу 2 розділу XX ПК України.

Підпунктом 14.1.242 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що у цьому Кодексі поняття вживаються в такому значенні: технічний адміністратор електронного кабінету - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, що здійснює заходи із розробки, створення, впровадження та супроводження програмного забезпечення електронного кабінету, відповідає за виконання всіх етапів життєвого циклу такого програмного забезпечення, за його технічне і технологічне забезпечення, впровадження, функціонування, оновлення, модифікацію, усунення помилок, забезпечення цілісності та автентичності вихідного програмного коду; здійснює технічні та технологічні заходи з надання, блокування та анулювання доступу до електронного кабінету, відповідає за збереження та захист даних цих електронних сервісів.

Згідно з пунктом 200-1.1 статті 200-1 ПК України, система електронного адміністрування ПДВ забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування ПДВ; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 200-1.2 статті 200-1 Податкового кодексу України, платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ. Для відкриття рахунків у системі електронного адміністрування ПДВ центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування ПДВ, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника.

Порядок електронного адміністрування ПДВ затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569 "Деякі питання електронного адміністрування ПДВ" (далі - Порядок №569). Цей порядок визначає механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування ПДВ, особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.

Реєстрація в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних здійснюється виключно у межах реєстраційної суми, яка обчислюється за формулою, встановленою пунктом 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України та пунктом 9 Порядку №569.

Пунктом 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України визначено, що платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН на суму податку (еНакл), обчислену за такою формулою: еНакл = еНаклОтр + еМитн + еПопРах + еОвердрафт - еНаклВид - еВідшкод - еПеревищ; де: еНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в ЄРПН, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в ЄОПН; еМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України, крім сум податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191 цього Кодексу оператором поштового зв`язку, експрес-перевізником; еПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зазначених у підпунктах "а" - "в" пункту 200-1.2 цієї статті. еНаклВид - загальна сума податку за складеними платником податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в ЄРПН; еВідшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань та результатів перевірок, що проводяться відповідно до цього Кодексу; еПеревищ - загальна сума перевищення податкових зобов`язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних без поповнення його електронного рахунку обіговими коштами, які знаходяться на поточному банківському рахунку позивача.

Таким чином, СЕА ПДВ організована на централізованому рівні ДПС України, яка є її адміністратором, а відтак на цьому ж рівні відбувається і автоматичне обчислення реєстраційної суми при зміні значення будь-якого з показників формули, тобто на ДПС України покладається обов`язок щодо забезпечення автоматичного збільшення у системі електронного адміністрування ПДВ суми, на яку платник податків має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН на суму непогашеного від`ємного значення ПДВ.

СЕА ПДВ не працює виключно в автоматичному режимі та на підставі алгоритмів, розроблених відповідно до статті 200-1 Податкового кодексу України та Порядку №569, і допускає ручне втручання в її роботу, тому враховуючи наявність обґрунтованих пояснень та належних доказів з боку позивача, можна зробити висновок про протиправну відмову в реєстрації податкової накладної.

На думку суду, позивач виконав всі умови, додержання яких необхідно для реєстрації податкової накладної відповідно до Податкового кодексу України, а дії відповідача порушують зазначені норми, відтак, у відповідачів відсутні будь-які підстави для невнесення до ЄРПН надісланої позивачем податкової накладної № 1 від 19.10.2022 року за датою її подання на реєстрацію.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача 2 зареєструвати податкову накладну №1 від 19.10.2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних днем її подання, судом враховується наступне.

Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі Порядок №1246), податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку № 1246).

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України №475/97-ВР від 17.07.1997; Конвенція набула чинності для України 11.09.1997.

За приписами статті 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» №3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України», Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

На думку суду, відповідачем 1 зазначених вище принципів при прийнятті оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної дотримано не було, що свідчить про необґрунтованість такого рішення, яке підлягає скасуванню.

Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13 січня 2011 у справі Чуйкіна проти України (заява № 28924/04) констатував: що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom), пп.28 36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II) .

За приписами ч. 2 ст. 124 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Поряд з цим, згідно статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Відтак, суд вважає, що ефективним способом захисту є саме зобов`язання відповідача-2, як адміністратора системи, зареєструвати в ЄРПН складену ТОВ «ЗЕС» податкову накладну від 19.10.2022 року №1 датою її подання на реєстрацію.

Згідно з пп. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов`язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачі не виконали процесуального обов`язку доказування своєї позиції та не довели правомірності своєї поведінки та прийнятих рішень у спірних правовідносинах, натомість доводи позивача відповідають обставинам справи та ґрунтуються на нормах матеріального закону.

Оскільки факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє підтвердження у ході розгляду справи, то позовні вимоги слід задовольнити повністю.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

В матеріалах справи містяться докази сплати позивачем судового збору згідно квитанції № 5 та платіжного доручення № 1168 від 28.12.2022 в загальній сумі 2648,00 гривень.

Також позивач просить стягнути на його користь витрати на правничу (правову) допомогу в розмірі 25000,00 грн. Судом встановлено, що 22 грудня 2022 року між позивачем (Клієнт) та Адвокатським бюро «Тараса Костевича» було укладено договір про надання правничої (правової) допомоги №22-12-022, згідно якого Бюро взяло на себе зобов`язання щодо представництва інтересів Клієнта, зокрема, у справі за позовом Клієнта до Головного управління ДПС у Рівненській області та ДПС України про визнання протиправними та скасування рішень про відмову в реєстрації податкової накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язання відповідача зареєструвати податкові накладні датою їх надсилання на реєстрацію.

Сторонами погоджено фіксований розмір гонорару Бюро в сумі 25000,00 гривень та порядок його сплати.

Факт надання Бюро та отримання Клієнтом за договором правової (правничої) допомоги підтверджено рахунком від 22.12.2022 року, частковою оплатою зі сторони позивача, Актом прийому-передачі від 02 січня 2023 року, позовною заявою.

Згідно правової позиції Верховного Суду, зазначеної в Постанові від 28.12.2020р., справа №640/18402/19, гонорар адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі не потребує надання детального опису робіт.

Також, Верховний Суд 21.01.2020 року у справі №904/1038/19 зазначив, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Судом встановлено, що Позивачем частково сплачено обумовлений договором адвокатський гонорар, що підтверджено банківською випискою від 29.12.2022 року, доказів сплати решти суми гонорару позивачем не надано, а тому витрати за цим гонораром є «фактично понесеними» - рішення ЄСПЛ у справі «Білоусов проти України».

За змістом п.1 ч.3 ст. 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до ч.5 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Таким чином, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У рішенні ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певну суму, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (269).

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Зазначена позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року по справі № 810/2760/17.

Суд зазначає, що надані адвокатським бюро послуги дійсно пов`язані з правничою допомогою. Водночас, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої прийнято рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.

Враховуючи зазначене, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, суд дійшов висновку про стягнення сукупно з двох відповідачів 10000,00 грн на користь позивача, оскільки такий розмір гонорару є співмірним, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, а також те, що розгляд справи здійснено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Суд також враховує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення, витрачених коштів, але і в певному сенсі спонукання суб`єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг і своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних і юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, про що зазначив Верховний Суд у постанові від 05.09.2019 по справі № 826/841/17.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна Електро Система" до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинення певних дій задовольнити повністю.

Визнати протиправним і скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області від 05 грудня 2022 року №7774138/38756492, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №1 від 19.10.2022 року складеної ТОВ "Західна Електро Система".

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати складену ТОВ "Західна Електро Система" податкову накладну №1 від 19.10.2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її направлення (подання) контролюючому органу на реєстрацію.

Стягнути на користь ТОВ "Західна Електро Система" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області сплачений судовий збір в розмірі 1342,00 гривень.

Стягнути на користь ТОВ "Західна Електро Система" за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України сплачений судовий збір в розмірі 1342,00 гривень.

Стягнути на користь ТОВ "Західна Електро Система" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області понесені витрати на правничу (правову) допомогу в розмірі 5000,00 (п`ять тисяч) гривень.

Стягнути на користь ТОВ "Західна Електро Система" за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України понесені витрати на правничу (правову) допомогу в розмірі 5000,00 (п`ять тисяч) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 16 лютого 2023 року

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Західна Електро Система" (вул. Князя Володимира, 82-А,м. Рівне,Рівненська обл.,33027, ЄДРПОУ/РНОКПП 38756492)

Відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12,м. Рівне,Рівненська обл.,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166) Відповідач - Державна податкова служба України (Львівська площа, 8,м.Київ,04053, ЄДРПОУ/РНОКПП 43005393)

Суддя С.М. Дуляницька