Ухвала

від 16.02.2023 по справі 280/10808/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

16 лютого 2023 року м. Дніпросправа № 280/10808/21

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,

ознайомившись з матеріалами адміністративної справи та апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04 січня 2022 року по справі №280/10808/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІОЛ" до Головного управління ДПС у Запорізькій області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 04 січня 2022 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БІОЛ"задоволено.

Відповідач Головне управління ДПС у Запорізькій області, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, 25.11.2022 через підсистему Електронний суд вдруге подав апеляційну скаргу. Одночасно відповідач подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Оцінивши наведені скаржником підстави пропуску строку, Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 17.01.2023 визнав їх неповажними, у зв`язку з чим зазначену апеляційну скаргу залишив без руху та запропонував скаржнику у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали усунути недоліки апеляційної скарги шляхом надання до суду заяви про поновлення строку апеляційного оскарження, в якій вказати інші підстави для поновлення строку з наданням відповідних доказів на обґрунтування заяви. Окрім того, у зв`язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам п.1 ч.5 ст.296 КАС України, суд запропоновував скаржнику у встановлений строк надати документ про сплату судового збору.

Згідно наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення заявником апеляційної скарги копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху отримано 26.01.2023.

На виконання вимог ухвали суду до Третього апеляційного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» від Головного управління ДПС у Запорізькій області надійшла заява про усунення недоліків, в якій заявник просить визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та поновити цей строк, а також відстрочити сплату судового збору.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку, скаржник зазначає про введення воєнного стану в країні; встановлення простою в роботі Управління на підставі наказу від 24.02.2022 №243-0 та його припинення згідно наказу від 15.04.2022 №96-н; подальше встановлення простою в роботі Управління згідно наказу №405 від 10.10.2022; посилається на лист від 28.02.2022 ТПП України, де визначено військову агресію РФ проти України форс-мажорною обставиною; зазначає про ведення бойових дій на території Запорізької області, ракетні обстріли, часте оголошення повітряних тривог та перебування у звязку з

цим працівників Управління в укриттях, що, у свою чергу, також вплинуло на пропуск процесуального строку; наголошує на тому, що повернення первинної апеляційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до суду; посилається на наявне право на доступ до суду та подання апеляційної скарги до спливу одного року; зазначає про блокування рахунків через здійснення органами казначейської служби безспірного списання коштів з рахунків Управління, що перешкоджає проведенню оплати судового збору (листи про безспірне списання коштів та виписку по рахунку додано).

Оцінюючи доводи заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції виходить з того, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на апеляційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту.

Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин.

Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.

З матеріалів справи слідує, що повернення вперше поданої апеляційної скарги (15 червня 2022 року) було зумовлено невиконанням скаржником вимог ухвали суду від 06 квітня 2022 року про залишення апеляційної скарги без руху, зокрема, в частині сплати судового збору. При цьому, як зазначає скаржник у заяві про поновлення пропущеного строку, неможливість сплати відповідачем судового збору у встановлений судом строк була пов`язана із проведенням органами казначейської служби безспірного списання коштів з рахунків Управління.

З приводу таких посилань скаржника, як на підставу для поновлення пропущеного процесуального строку, суд знов наголошує на тому, що пунктом 1 частини п`ятої статті 296 КАС України передбачено, що однією з вимог апеляційної скарги визначено надання документа про сплату судового збору.

Згідно з положеннями Закону України «Про судовий збір» у цій категорії, до якої віднесена дана справа, органам податкової служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Головне управління ДПС у Запорізькій області, яке діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинно намагатись отримати вигоду від фінансових та інших складнощів, які склались у нього на поточний день, зокрема, здійснення безспірного списання коштів з рахунків останнього, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору. Зазначене пов`язано з тим, що держава повинна дотримуватися принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Надані ГУ ДПС Листи про безспірне списання коштів не можуть слугувати належним підтвердженням неможливості здійснення відповідачем оплати судового збору, оскільки відповідно до пункту 25 Порядку №845 під час здійснення безспірного списання коштів проводяться платежі боржника, зокрема, із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору.

Щодо доводів заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження про введення 24.02.2022 воєнного стану на території України та встановлення простою у роботі Управління, суд зазначає, що безперечно, запровадження воєнного стану є обставиною, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС України повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку. Разом з тим, пропуск процесуального строку повинен мати прямий причинний зв`язок з такою обставиною. При цьому, питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку.

Згідно з частиною другою статті 9 Закону України від 12.05.2015 № 389-VIII Про правовий режим воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Отже, лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу, тим більш, якщо пропуск строку відбувся до введення воєнного стану.

Враховуючи, що строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції сплинув до введення воєнного стану, а після введення воєнного стану ГУ ДПС подана повторно апеляційна скарга через недотримання вимог процесуальної норми, зокрема, в частині надання доказів сплати судового збору, пропуск ГУ ДПС строку на апеляційне оскарження судового рішення при зверненні з апеляційною скаргою 25.11.2022 не має прямого (безпосереднього) причинного зв`язку з введенням в країні воєнного стану та запровадженням простою у роботі ДПС України та її територіальних органів.

Слід зауважити також на тому, що посилаючись на встановлення простою у роботі ГУ ДПС, скаржник не обґрунтовує, яким чином вказана обставина виправдовує допущені ним значні зволікання з повторним зверненням до суду з апеляційною скаргою, зважаючи на те, що:

- простій у роботі, що був введений 24.02.2022, припинений на підставі наказу від 15.04.2022;

- ухвалу про повернення первісної апеляційної скарги від 15.06.2022 відповідач отримав 28.06.2022, а наступний простій був встановлений наказом від 10.10.2022, тобто ухвалу суду апеляційної інстанції відповідач отримав не під час простою та за 3,5 місяці до його встановлення;

- в той же час з апеляційною скаргою повторно звернувся лише 25.11.2022, тобто після спливу майже п`яти місяців з дня отримання копії ухвали про повернення первісної апеляційної скарги.

До того ж звернення з апеляційною скаргою 25.11.2022, у той час коли простій в роботі введений наказом, що прийнятий 10.10.2022, свідчить, що встановлення такого простою не стало перешкодою у реалізації скаржником права на апеляційне оскарження судового рішення.

У заяві про поновлення строку скаржник посилається на загальну ситуацію в країні через обставини, які зумовили введення воєнного стану в країні, зокрема, й те, що ракетні обстріли зумовлюють оголошення повітряних тривог та перебування працівників в укриттях, що унеможливлює нормальне функціонування Управління.

Однак, зазначені обставини не мають постійного характеру та не доводять фактичну неможливість повторного подання відповідачем апеляційної скарги у більш стислий строк (з часу отримання ухвали про повернення первісної апеляційної скарги до повторного звернення до суду сплинуло майже 5 місяців, що є значним стороком).

Суд зауважує, що за правилами частини другої статті 9 Закону України від 12.05.2015 № 389-VIII "Про правовий режим воєнного стану" в умовах воєнного часу Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Отже, скаржник, який є органом державної влади, в умовах воєнного часу зобов`язаний здійснювати свої повноваження на підставі, у межах та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

При цьому, слід зауважити, що після затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022 про введення воєнного стану в Україні, будь-яких змін щодо процесуальних строків, зокрема на апеляційне оскарження судових рішень, та їх обчислення до Кодексу адміністративного судочинства України не вносились.

Стосовно аргументів скаржника, що апеляційна скарга вдруге подана ним в межах річного строку з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення, що, на думку відповідача, свідчить про дотримання останнім строку апеляційного оскарження судового рішення, то суд зазначає, що частиною другою статті 299 КАС України імперативно встановлено для суб`єктів владних повноважень граничний (присічний) строк на апеляційне оскарження судових рішень незалежно від поважності причин пропуску строку, натомість ця норма процесуального закону не змінює загальні строки реалізації цими суб`єктами права на апеляційне оскарження, які встановлені статтею 295 КАС України.

Суд апеляційної інстанції, не заперечуючи проти права на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення, на яке посилається скаржник, водночас зауважує, що таке право не є абсолютним.

До того ж повернення апеляційної скарги не зупиняє та не перериває строк на апеляційне оскарження і не дає права скаржнику у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення повторно.

За встановленими у цій справі обставинами, повторна апеляційна скарга подана відповідачем після спливу десяти з половиною місяців з дня отримання копії оскаржуваного судового рішення та після спливу майже п`яти місяців після отримання копії ухвали про повернення первісної апеляційної скарги, тобто зі значним пропуском строку.

Також, суд бере до уваги, що як при поданні апеляційної скарги вперше, так і при повторному зверненні зі скаргою, скаржником не сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги, тобто, відповідачем при зверненні з апеляційною скаргою повторно не усунуто недоліків, які слугували підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги. Не сплачено такий судовий збір і в межах встановленого судом строку для усунення недоліків апеляційної скарги, що, в свою чергу, не може вважатися добросовісним використанням належних процесуальних прав та неухильним виконанням процесуальних обов`язків.

В свою чергу для приведення апеляційної скарги у відповідність з вимогами КАС України (в частині сплати судового збору) у скаржника було достатньо часу, а строк, що сплинув на момент подання цієї апеляційної скарги після ухвалення рішення суду першої інстанції і отримання її повного тексту відповідачем, не можна вважати розумним та оптимальним для реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення.

Відповідно до статті 129 Конституції України та статей 2, 8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов`язків, передбачених законами України.

Та обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до апеляційного суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що звернення до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків, встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обґрунтованого рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.

Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлює особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

Враховуючи зазначене, беручи до уваги те, скаржник є суб`єктом владних повноважень, який в умовах воєнного часу зобов`язаний здійснювати свої повноваження на підставі, у межах та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, та зважаючи на те, що з моменту прийняття оскаржуваного рішення суду першої інстанції до моменту подання повторної апеляційної скарги пройшло майже одинадцять місяців, доводи заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження є необґрунтованими та не можуть бути визнані судом поважною причиною пропуску строку, встановленого КАС України.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

З урахуванням викладеного, у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.

За таких обставин розгляд заявленого скаржником клопотання про відстрочення сплати судового збору є недоцільним.

Керуючись п.4 ч.1 ст.299 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ :

Відмовити в задоволенні заяви Головного управління ДПС у Запорізькій області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04 січня 2022 року по справі №280/10808/21.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04 січня 2022 року по справі №280/10808/21.

Ухвала набирає законної сили з 16.02.2023 відповідно до ч.2 ст.325 КАС України та може бути оскаржена у касаційному порядку в строк, визначений ст.329 КАС України.

Головуючий - суддяЯ.В. Семененко

суддяН.А. Бишевська

суддяІ.Ю. Добродняк