Постанова

від 07.02.2023 по справі 160/1313/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

07 лютого 2023 року м. Дніпросправа № 160/1313/22

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),

суддів: Панченко О.М., Чередниченка В.Є.,

за участю секретаря судового засідання Яковенко О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.05.2022р. у справі №160/1313/22за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «ПромАльянс» до: про:1.Державної податкової служби України 2.Головного управління ДПС у Дніпропетровській області визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії ВСТАНОВИВ:

20.01.2022р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ПромАльянс» (далі ТОВ «ПромАльянс») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України (далі ДПС), Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі ГУ ДПС у Дніпропетровській області) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії. / а.с.1-16/.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.01.2022р. вищезазначений адміністративний позов було залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків позову / а.с. 134-135/.

У межах надано судом строку позивачем недоліки адміністративного позову було усунуто /а.с. 137-13/ та ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.03.2022р. за позовом ТОВ «ПромАльянс» до ДПС, ГУ ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відкрито провадження в адміністративній справі №160/1313/22 та справу призначено до судового розгляду / а.с. 156-157/.

Позивач, посилаючись у уточненому позові / а.с. 140-154/ на те, що ним під час здійснення господарської діяльності за результатами фінансово-господарських відносин в межах укладеного ним (постачальник) з ТОВ «Сумитеплоенерго» договору постачання №38 від 25.05.2021р. по факту постачання товару (по факту настання першої з подій) було складено податкову накладну (далі ПН) №18 від 30.09.2021р., яку засобами електронного зв`язку надіслано до податкового органу для реєстрації, але підприємством отримано квитанцію про зупинення реєстрації ПН у який зазначено що відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН зупинена, платник податку який подає для реєстрації ПН відповідає п. 8 Критеріїв ризикованості платника податків , та запропоновано надати пояснення та /або додаткові документи достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН. Після отримання квитанції позивачем було направлено контролюючому органу письмові пояснення та копії первинних документів, які стали підставою для формування спірної ПН, але комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) або відмову в такій реєстрації, 29.10.2021р. прийнято рішення №3301719/31959197 про відмову в реєстрації ПН №18 від 30.09.2021р. через ненадання платником податків копій документів первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, розрахункових документів та/або банківських виписок особових рахунків, та зазначено додаткову інформацію відсутні первинні документи щодо зберігання ТМЦ (відсутні акти наданих послуг оренди складських приміщень), відсутні акти приймання-передачі транспортного засобу в оренду, акти наданих послуг оренди ТЗ тощо. Позивач оскаржив ще рішення, але податковим органом 10.11.2021р. прийнято рішення №51861/31959197/2 про залишення скарги без задоволення. Позивач вважає прийняті податковим органом рішення необґрунтованими та безпідставними з огляду на те, що ним було надано податковому органу усі первинні документи, які свідчать про проведення господарської операції за якою було сформовано спірну ПН, необхідність та обов`язковість ведення яких визначена чинним законодавством, тому відповідач не мав правових підстав для відмови у реєстрації ПН, і такі дії відповідача порушують права та інтереси платника податків, тому просив суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №51861/31959197/2 від 10.11.2021р. та зобов`язати відповідача зареєструвати ПН №18 від 30.09.2021р.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.05.2022р. у справі №160/1313/22 адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №3301719/31959197 від 29.10.2021р. про відмову у реєстрації податкової накладної складеної ТОВ «ПромАльянс» № 18 від 30.09.2021р.; зобов`язано ДПС зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 18 від 30.09.2021р. складену ТОВ «ПромАльянс» датою її фактичного подання. / а.с. 175-180/.

Відповідач у справі ГУ ДПС у Дніпропетровській області, не погодившись із вищезазначеним рішенням суду першої інстанції від 11.05.2022р. подав апеляційну скаргу / а.с. 185-190/, але ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.07.2022р. у справі №160/1313/22 апеляційну скаргу повернуто заявнику на підставі п. 1 ч. 4 ст. 169, ч. 2 ст. 298 КАС України / а.с.201/.

Відповідачем у справі ГУ ДПС у Дніпропетровській області, було повторно подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 11.05.2022р. , у якій також міститься клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, безпосередньо до суду апеляційної інстанції / а.с. 204-212/.

З метою забезпечення розгляду вищезазначеної апеляційної скарги ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 01.12.2022р. з суду першої інстанції витребувано матеріали адміністративної справи №160/1313/22 / а.с. 214/, які надійшла до Третього апеляційного адміністративного суду 26.12.2022р. / а.с. 228/.

Ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 28.12.2022р. у справі №160/1313/22 заявнику апеляційної скарги поновлено строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.05.2022р. у справі №160/1313/22 /а.с. 229/ та апеляційний розгляд справи у судовому засіданні призначено на 14:00 годин 07.02.2023р. / а.с. 230/, про що судом було повідомлено учасників справи / а.с. 231-238/.

Відповідач ГУ ДПС у Дніпропетровській області, посилаючись у апеляційній скарзі / а.с. 204-209/ на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було з`ясовано усі обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, та зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції від 11.05.2022р. у цій справі та ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні вимог адміністративного позову.

Заслухавши у судовому засіданні:

-представника відповідача - ГУ ДПС у Дніпропетровській області, який підтримав доводи викладені у апеляційній скарзі та просив суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції від 11.05.2022р. у цій справі скасувати та постановити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні вимог адміністративного позову у повному обсязі;

-представника позивача, який заперечував проти доводів апеляційної скарги та посилаючись на те, що судом першої інстанції об`єктивно та повно з`ясовано усі обставини, які мали значення для вирішення справи та постановлено у справі правильне рішення без порушень норм чинного законодавства, тому просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції від 11.05.2022р. залишити без змін;

перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали адміністративної справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ТОВ «ПромАльянс», позивач у справі, зареєстрований як юридична особа 11.04.2022р., ідентифікаційний код 31959197, підприємство є платником податків у тому числі податку на додану вартість (далі ПДВ), основним видом діяльності підприємства є неспеціалізована оптова торгівля (код 46.90) / а.с. 27-51/.

Під час розгляду цієї справи судом встановлено, що позивачем у справі під час здійснення господарської діяльності за результатами фінансово-господарських відносин в межах укладеного ним (постачальник) з ТОВ «Сумитеплоенерго» договору поставки №38 від 25.05.2021р. / а.с. 54-66/ по факту постачання партії товару відповідно до умов договору (по факту настання першої з подій) / а.с. 67,68,70-74/, було складено податкову накладну (далі ПН) №1824 від 30.09.2021р. /а.с. 52/, яку засобами електронного зв`язку надіслано до податкового органу для реєстрації, але підприємством отримано квитанцію про зупинення реєстрації ПН / а.с. 53 / у який зазначено що відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН зупинена, платник податку який подає для реєстрації ПН відповідає п. 8 Критеріїв ризикованості платника податків , та запропоновано надати пояснення та /або додаткові документи достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН.

Після отримання квитанції, позивачем було направлено контролюючому органу письмові пояснення та копії первинних документів, які стали підставою для формування спірної ПН, але комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, 29.10.2021р. прийнято рішення №3301719/31959197 про відмову в реєстрації ПН №18 від 30.09.2021р. через ненадання платником податків копій документів первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, розрахункових документів та/або банківських виписок особових рахунків, та зазначено додаткову інформацію відсутні первинні документи щодо зберігання ТМЦ (відсутні акти наданих послуг оренди складських приміщень), відсутні акти приймання-передачі транспортного засобу в оренду, акти наданих послуг оренди ТЗ тощо/ а.с. 17/, підприємство не погоджуючись з таким рішенням контролюючого органу оскаржило його / а.с. 18,20-23/, але податковим органом 10.11.2021р. прийнято рішення №51861/31959197/2 про залишення скарги без задоволення, а прийнятого рішення без змін / а.с. 25/.

Позивач у справі вважаючи дії податкового органу щодо зупинення та відмови у реєстрації ПН №18 від 30.09.2021р. необґрунтованими та безпідставними, а прийняті ним рішення протиправними, звернувся за захистом свого порушеного права до суду та в уточненому адміністративному позові просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Регіональної комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в ЄРПН ГУ ДПС у Дніпропетровській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН №51861/31959197/2 від 10.11.2021р. / а.с. 25/;

-зобов`язати відповідача зареєструвати ПН №18 від 30.09.2021р.

Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін, і відповідно до п. 201.10 цієї статті підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі ЄРПН, реєстр), який відповідно до пп. 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України є реєстром відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами, встановлюється Кабінетом Міністрів України і реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування у цьому реєстрі може бути зупинена лише в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018р. (далі - Порядок №117), податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Відповідно до змісту пункту 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Положеннями п. 13 Порядку №117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до пп.14.1.60 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010р. (далі Порядок №1246), та відповідно до п. 12 цього Порядку після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

На момент прийняття відповідачем у справі рішення про відмову у реєстрації спірної ПН, критерії ризиковості платника податків визначались додатком 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок №1165), затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11.12.2019р., яким визначено механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ( набрав чинності з 01.02.2020р.).

Так положеннями додатку 1 до Порядку №1165 визначено критерії за якими платника податку відносять до ризикових, одним з таких критеріїв є: - «п.8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування».

Також пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення. У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Аналіз наведених вище норм Порядку №1165 дає можливість зробити висновок про те, що комісією регіонального рівня приймається рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за результатами розгляду інформації та копій документів платника податку, тому контролюючий орган має запропонувати платнику податків надати документи та пояснення на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях, а рішення комісії контролюючого органу повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Під час розгляду цієї справи встановлено, що податковий орган, у якості підстави для відмови у реєстрації спірної ПН зазначав ненадання позивачем копій первинних документів, розрахункових документів, а також зазначив додаткову інформацію відсутні первинні документи щодо зберігання ТМЦ (відсутні акти наданих послуг оренди складських приміщень), відсутні акти приймання-передачі транспортного засобу в оренду, акти наданих послуг оренди ТЗ тощо / а.с. 17/, також податковим органом у квитанції / а.с. 53/, якою позивача було повідомлено про зупинення реєстрації спірних ПН , було запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації зазначеної у ПН, при цьому в квитанції відсутній конкретний перелік копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що факт зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарських операцій, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (придбання товарів/послуг або отримання коштів), що підтверджується тільки первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування

Також під час розгляду цієї справи встановлено, що після отримання вищезазначених квитанцій позивачем у справі було надано податковому органу письмові пояснення / а.с. 20,21/ щодо обставин складання спірної ПН та первинні документи, які стали підставою для її складання позивачем, які підтверджують реальність здійснення господарських операції та дозволяють встановити, що спірна ПН складена позивачем під час здійснення господарської діяльності за результатами фінансово-господарських відносин в межах укладеного ним з ТОВ «Сумитеплоенерго» договору поставки №38 від 25.05.2021р. по факту надання послуг за договором постачання партії товару (по факту настання першої з подій) / а.с. 54-74/, які дозволять встановити факт укладення договору, факт виконання сторонами своїх зобов`язань за договором, факт наявності у позивача товару, який був предметом поставки, факт оренди позивачем транспортного засобу, який здійснювалось постачання цього товару покупцю.

Але незважаючи на надання позивачем пояснень та копій документів за спірною ПН, після отримання квитанції про зупинення її реєстрації в ЄРПН, податковим органом були прийнято рішення про відмову в реєстрації спірної ПН №3301719/31959197 від 29.10.2021р. / а.с. 17/, у яких зазначено, що податковому органу для прийняття рішення про реєстрацію не вистачало надання платником податків копій документів.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків та переліку документів, які контролюючий орган вважає достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Пропозиція контролюючого органу про надання пояснень та/або копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної без наведення переліку документів, які контролюючий орган вважає достатніми для прийняття позитивного рішення, призводить до ситуації невизначеності та необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Через відсутність конкретного переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної.

Вищезазначений висновок відповідає усталеній правовій позиції Верховного Суду, висловленій під час вирішення аналогічний відносин, зокрема, у постановах від 14.05.2019р. у справі №817/1356/18, від 21.05.2019 р. у справі №0940/1240/18, від 03.11.2021р. у справі №360/2460/20, від 16.09.2022р. у справі №380/7736/21 від 22.07.2019рр. у справі №815/2985/18, від 05.08.2021р. у справі №816/2222/18, від 30.09.2022р. у справі №600/332/21-а.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що обставини щодо виконання сторонами за договором поставки №38 від 25.05.2021р., який укладено між позивачем та ТОВ «Сумитеплоенерго», своїх зобов`язань за ним, не були спростовані відповідачем під час розгляду справи, тому обґрунтування відповідачем, який у спірних обставинах виступає у якості суб`єкта владних повноважень, правомірності прийнятого ним рішення про відмову в реєстрації спірної ПН №3301719/31959197 від 29.10.2021р. / а.с. 17/, не наданням позивачем документів на підтвердження реальності господарських операцій, за якими складено спірну ПН, суперечить фактичним обставинам справи, які були встановлені судом та підтверджені належними доказами та не можуть бути прийняті судом до уваги з огляду на те, що приймаючи рішення про реєстрацію податкових накладних, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності, змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України, а при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 16.09.2022р. у справі №380/7736/21, від 28.06.2022р. у справі №380/9411/21.

Рішення податкового органу про відмову в реєстрації спірної ПН є актом індивідуальної дії, тому такий акт є документом, прийнятим із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований, і принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації, тому він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо і повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами, як і є неприпустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи, а несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Враховуючи, що податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії спірних рішень, не дотримано, це призводить до їх протиправності, оскільки зазначивши у спірних рішеннях загальну, неконкретизовану та неоднозначну причину відмови у реєстрації ПН, податковий орган прийняв невмотивоване рішення, адже його зміст не дає чіткого розуміння обставин, за яких було прийнято негативне для платника податків рішення, що дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішення про відмову в реєстрації податкових накладних.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постановах Верховного Суду від 04.12.2018 р. у у справі № 821/1173/17, від 02.07.2019р. у справі №140/2160/18, від 30.09.2022 р. у справі №0340/1803/18, від 10.04.2020р. у справі №819/330/18, від 03.06.2021р. у справі №2040/7098/18, від 10.06.2021р. у справі №822/1886/18, від 05.08.2021р. у справі №816/2222/18.

У уточненому позові позивач у справі просить скасувати рішення податкового органу №51861/3195991978/2 від 10.11.2021р. / а.с. 137-154/, але це рішення прийнято податковим органом за результатами розгляду скарги позивача на рішення про відмову в реєстрації спірної ПН №3301719/31959197 від 29.10.2021р. / а.с. 18,19,25/, і це рішення за результатами розгляду скарги на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 3301719/31959197 від 29.10.2019р. не є таким, що прийняте у зв`язку з реалізацією управлінських повноважень, а є актом вирішення спору в досудовому порядку, не створює юридичного наслідку для позивача, а визнання цього рішення протиправним та його скасування не призведе до відновлення порушеного права.

Такий висновок відповідає правовій позиції, наведеній у постанові Верховного Суду від 07.02.2020 року у справі №826/11086/18, у якій Верховний Суд зазначив, що у разі відмови платнику податку на додану вартість в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних належним способом захисту порушеного права в судовому порядку є позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та, як наслідок, зобов`язання відповідного контролюючого органу вчинити дії щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Тому суд першої інстанції зробив правильний висновок стосовно того, що позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення № 51861/31959197/2 від 10.11.2021р. не підлягає задоволенню судом, а фактично право позивача, як платника податків, у даному випадку порушено прийнятим податковим органом рішенням про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 3301719/31959197 від 29.10.2019р. спірної ПН №18 від 30.09.2021р., і позивачем під час звернення до суду з адміністративним позовом та уточненим адміністративним позовом було обрано не вірний спосіб захисту порушеного права, і суд першої інстанції з урахуванням предмету спору у цій справі, обґрунтовано з метою повного захисту прав та інтересів позивача відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України вийшов за межі заявлених позивачем у справі позовних вимог .

З огляду на вищенаведене колегія суддів вважає, що відповідач у справі під час прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 3301719/31959197 від 29.10.2019р. діяв не у спосіб, який визначено чинним законодавством, та під час розгляду цієї справи судом в порушення вимог ч. 2 ст. 77 КАС України не довів правомірності прийняття ним цього рішення, тому суд першої інстанції зробив правильний висновок про наявність підстав для скасування такого рішення суб`єкта владних повноважень, та визнав це рішення протиправним і скасував рішення № 3301719/31959197 від 29.10.2019р. .

Також колегія суддів, враховуючи вищенаведений висновок суду про наявність підстав для скасування рішення відповідача про відмову в реєстрації поданої позивачем ПН №18 від 30.09.2021р. з огляду на положення пп. 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 ПК України, вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано, з метою здійснення повного захисту прав та інтересів позивача у справі, як платника податків, зобов`язав відповідача здійснити реєстрацію в ЄРПН спірних ПН датою їх фактичного надходження на реєстрацію.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, та постановив правильне рішення про задоволення заявлених позивачем вимог, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, і оскільки під час апеляційного розгляду справи не було встановлено будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які б потягли за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, вважає необхідним рішення суду першої інстанції від 11.05.2022р. у цій адміністративній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки заявником апеляційної скарги доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, і міркування відповідача про неправильне застосування судом першої інстанції норм чинного матеріального та процесуального права не можна визнати спроможними і достатніми підставами для скасування оскаржуваного судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 310,315,316, 321,322 КАС України, суд , -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.05.2022р. у справі №160/1313/22- залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття , та може бути оскаржена у строки та в порядку встановлені ст. ст. 329,331 КАС України.

Постанову виготовлено та підписано 10.02.2022р.

Головуючий - суддяА.О. Коршун

суддяО.М. Панченко

суддяВ.Є. Чередниченко