Постанова

від 16.02.2023 по справі 640/12845/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/12845/22 Суддя (судді) першої інстанції: Вовк П.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді - Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спарк-Швейне Обладнання» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спартак-Швейне Обладнання» до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ

ТОВ «Спарк-Швейне Обладнання» звернулося до суду з позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів №UA400000/2022/000029/2 від 23 лютого 2022 року;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2022/000179 від 23 лютого 2022 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що при поданні митної декларації для підтвердження заявленої митної вартості товарів товариством було подано документи, що підтверджують митну вартість товару за ціною контракту, однак відповідачем протиправно застосовано резервний метод визначення митної вартості товарів.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2022 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ТОВ «Спарк-Швейне Обладнання» звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

На підтвердження своєї позиції апелянт вказує, що суд першої інстанції не надав жодної оцінки аргументам позивача, які викладені в позовній заяви та доданих до неї доказів.

Зазначив, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару (за ціною договору) та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару.

Вказане, на переконання позивача, свідчить про те, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, внаслідок чого є протиправним та підлягає скасуванню.

Водночас суд першої інстанції вказаного не врахував, що призвело до ухвалення незаконного та необґрунтованого рішення, яке підлягає скасуванню.

Від Хмельницької митниці до суду 09.02.2023 року надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому представник зазначає, що позивачем до митного оформлення були надані документи, які не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів передбачених частиною 10 статті 58 Митного кодексу України, а витрати на транспортування не були підтвердженні належним чином. Такі обставини виключили можливість перевірки числового значення заявленої митної вартості товарів та обумовили необхідність запитувати від позивача додаткові документи та відомості, які надані не буди.

Представник просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом попередньої інстанції норм процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 22 листопада 2021 року між MENGCHENG HUAFEI SEWING EQUIPMENT CO., LTD» (за контрактом - продавець) та ТОВ «Спарк-Швейне Обладнання» (за контрактом - покупець) укладено зовнішньоекономічний договір (контракт-імпорт) № HF11-2011, відповідно до умов якого продавець зобов`язується поставити продавцю за його заявками-замовленнями, а покупець зобов`язується прийняти у власність від продавця, товар згідно з інвойсами за кожну партію товару, які є невід`ємною частиною цього контракту.

З метою митного оформлення товару, ввезеного в Україну на підставі вказаного вище контракту, ТОВ «Спарк-Швейне Обладнання» подано електронну митну декларацію типу ІМ 40 ДЕ від 21 лютого 2022 року № UA400040/2022/004955.

Одночасно, з вказаною вище ЕМД декларантом було подано до митного органу перелік документів, що підтверджує заявлену митну вартість товарів, передбачених частиною другою статті 53 Митного кодексу України, а саме: пакувальний лист б/н від 22 листопада 2021 року; рахунок-фактуру (інвойс) № HF-SM20212211A від 22 листопада 2021 року; накладну УМВС № 30106961 від 14 січня 2022 року; автотранспортну накладну № 8110 від 15 лютого 2022 року; декларацію про походження товару № HF-SM20212211A від 22 листопада 2021 року; банківський платіжний документ, що стосується товару №128 від 29 грудня 2021 року; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиторських послуг № LS-4424368 від 16 лютого 2022 року; довідку про транспортні витрати № 382966 від 16 лютого 2022 року; прайс-лист б/н від 22 листопада 2021 року; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №О-7 від 01 лютого 2022 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) № HF11-2011 від 22 листопада 2021 року; договір про надання послуг митного брокера № 609 від 13 грудня 2021 року; договір (контракт) про перевезення № 0305217 від 03 травня 2017 року; видаткову накладну № 410 від 04 серпня 2021 року; копію митної декларації країни відправлення № 514320220432000275 від 12 січня 2022 року.

За наслідками опрацювання наданих документів Хмельницька митниця дійшла до висновку, що вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числове значення складових митної вартості товарів та містять розбіжності.

Митний орган запропонував декларанту позивача надати додаткові документи на товар, що підтверджують заявлену митну вартість товару, а саме: виписку із бухгалтерської документації.

У відповідь 22.02.2022 року декларантом повідомлено про неможливість подання інших додаткових документів.

Хмельницькою митницею відмовлено позивачу у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA400040/2022/000179.

Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів №/2022/000029/2 від 23 лютого 2022 року, яким митна вартість товару визначена із застосуванням резервного методу.

В подальшому відповідачем надано згоду на випуск товарів у вільний обіг під гарантійні зобов`язання, шляхом сплати до державного бюджету сум податків і зборів згідно митної вартості, визначеної митним органом в повному обсязі, та щодо надання протягом 80 днів з дня випуску товарів відповідних документів для підтвердження заявленої митної вартості.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не скористався правом надати (за наявності) додаткові документи, а лише повідомив листом від 22 лютого 2022 року про неможливість їх надання.

Окрім цього, суд першої інстанції зазначив, що матеріалами справи документально підтверджено факт надання декларантом позивача документів, що містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, на підставі чого контролюючий орган розпочав процедуру консультацій та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Митного кодексу України законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

За змістом частини першої статті 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Статтею 248 Митного кодексу України встановлено, що митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно зі статтею 49 митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 50 Митного кодексу України визначено цілі використання відомостей про митну вартість товарів, згідно якої відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Відповідно до частини першої статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (частина перша статті 52 МК України).

Відповідно до вимог частини другої статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в частині другій статті 53 Митного кодексу України.

Частиною третьої статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

З аналізу частини першої та другої статті 53 Митного кодексу України слідує те, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. Вищенаведений перелік документів є обов`язковим для надання при митному оформленні товару.

Вказана позиція суду першої інстанції щодо обов`язковості надання нормативно визначеного пакету документів узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 15.08.2019 року у справі № 826/19400/15.

Частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України закріплено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Отже, митні органи за наявності відповідних підстав та в установлений законом спосіб мають право здійснювати перевірку правильності визначення декларантом митної вартості товарів, які він переміщує через митний кордон України.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як з`ясовано судом з матеріалів справи, митний орган в оскаржуваному рішенні від 23 лютого 2022 року (графа 33 - обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості) зазначив, що декларантом до митного оформлення надано документи, які не містять всіх відомостей, що підтверджують числове значення складових митної вартості товарів та містять розбіжності, а саме:

1) вартість складових митної вартості, зазначених в довідці про транспортні витрати не відповідають інформації щодо даних складових, зазначених в рахунку та заявці на перевезення;

2) заявка на перевезення видана пізніше завантаження вантажу, що суперечить положенням договору на транспортно-експедиторське обслуговування;

3) дата договору на транспортно-експедиторське обслуговування, зазначена у накладній на перевезення вантажу не відповідає фактичним відомостям;

4) у накладній на перевезення вантажу зазначено специфікацію, яку до митного оформлення не надано;

5) контрактом на поставку товару та умовами поставки передбачено подання коносаменту, який до митного оформлення не надано.

З матеріалів справи вбачається, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів позивача, посадовою особою Хмельницької митниці, яка здійснювала митне оформлення декларації, відбулося спрацювання ризику, згенерованого АСАУР, зокрема, за кодами « 103-1 «Перевірка поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів (в тому числі наданих на вимогу митного органу) та/або відомостей про них на предмет розбіжностей у відомостях, що зазначені у цих документах, митній декларації чи документах, що її заміщують, їх електронних копіях, розміщених в ЄАІС Держмитслужби», « 105-2 «Контроль правильності визначення митної вартості товарів», « 106-2 «Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів».

Якщо за результати аналізу, виявлення та оцінки ризиків посадовою особою митного органу встановлено ризик заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість, у тому числі невірне визначення митної вартості, або якщо за результатами розгляду поданих декларантом або уповноваженою ним особою документів, перелік яких визначений частинами 3 та/або четвертою статті 53 Митного кодексу України, при електронному декларуванні посадова особа за допомогою автоматизованої системи митного оформлення створює та надсилає декларанту або уповноваженій ним особі засвідчене електронним цифровим підписом електронне повідомлення про необхідність подання документів відповідно до частин 3 та/або четвертої статті 53 Митного кодексу України для підтвердження митної вартості товарів і складанням їх переліку.

Наявність у ЄАІС ДФС інформації про іншу митну вартість подібних товарів може бути підставою для витребування у декларанта додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 04.08.2021 року у справі №520/3421/19 та від 04.08.2021 у справі №520/4787/19.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України визначено, що якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органів доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний із договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки на оплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору; виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення з перекладом та проведенням верифікації митної декларації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.

Хмельницькою митницею для підтвердження числового значення митної вартості товарів було витребувано від позивача виписку із бухгалтерської документації, що узгоджується з приписами частини п`ятої статті 53 Митного кодексу України.

Проте, на письмову вимогу митного органу щодо надання додаткових документів, декларантом у відповідь повідомлено про неможливість подання інших додаткових документів.

Також позивачем не заперечувалася сама вимога митного органу щодо надання таких додаткових документів.

Вищенаведеним спростовуються доводи позивача стосовно того, що у відповідача були відсутні підстави для поглибленої перевірки поданих документів та запиту додаткових документів у декларанта.

Суд першої інстанції обґрунтовано взяв до уваги, що в позовній заяві ТОВ «Спарк-Швейне Обладнання» наводить обґрунтування встановлених під час митного оформлення розбіжностей в наданих митниці документах, однак під час безпосереднього митного оформлення ввезених в Україну товарів за ІМ 40 ДЕ від 21 лютого 2022 року № UA400040/2022/004955, такі обґрунтування не були надані відповідачу, та відповідно не враховані контролюючим органом під час прийняття оскаржуваного рішення.

Щодо переліку документів, які були надані позивачем разом із митною декларацією з метою митного оформлення товару, останні містять розбіжності, зокрема вартість складових митної вартості, зазначених у довідці про транспортні витрати не відповідають інформації щодо даних складових, зазначених у рахунку та заявці на перевезення, а саме: загальна сума транспортних витрат в довідці про транспортні витрати складає 40 725,54 грн., тоді як в рахунку та заявці на перевезення 430696,61 грн.

Окрім цього, дата договору на транспортно-експедиторське обслуговування, зазначена у накладній на перевезення вантажу не відповідає фактичним відомостям. Заявка на перевезення видана пізніше завантаження вантажу, що суперечить положенням договору на транспортно-експедиторське обслуговування - згідно п 1.3. якого, заявка подається за два тижні до початку завантаження і готовності вантажу до перевезення.

Як передбачено частиною шостою статті 54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій ст.53 цього Кодексу. Або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку, що коригування митної вартості товарів позивача здійснене Хмельницькою митницею відповідно до ст.ст.52-64 Митного кодексу України, а рішення про коригування митної вартості є законними та обґрунтованими.

У ході розгляду справи суд першої інстанції надав оцінку усім обставинам справи, які мають юридичне значення для правильного вирішення спору, а також усім аргументам сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

З огляду на викладене, колегія суддів не знаходить підстав для скасування судового рішення з мотивів наведених в апеляційній скарзі.

За правилами статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спарк-Швейне Обладнання» залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2022 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя В.П.Мельничук

суддя О.М.Оксененко