Рішення

від 15.02.2023 по справі 296/5635/22

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №296/5635/22

Категорія 43

2/295/675/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.02.2023 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира у складі головуючого судді Чішман Л.М., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом представника ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в особі Житомирської обласної дирекції НАСК «Оранта» - Сапінського Олександра Павловича до ОСОБА_1 про відшкодування збитків в порядку регресу, -

ВСТАНОВИВ:

27.10.2022 року з Корольовського районного суду м. Житомира до Богунського районного суду м. Житомира для розгляду за підсудністю надійшла вказана цивільна справа.

Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача виплачене страхове відшкодування в сумі 22 229, 63 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2481, 00 грн.

В обґрунтування вимог вказано, що 23.06.2020 року сталася дорожньо-транспортна пригода (далі ДТП) за участю автомобіля «Daewoo Lanos», державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням відповідача ОСОБА_1 та автомобіля «Nissan Juke», державний номерний знак НОМЕР_2 , внаслідок якої вказаним автомобілям завдано механічних пошкоджень. Постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 13.08.2020 року відповідача визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди. На момент вказаної ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача застрахована укладеним між сторонами договором від 06.09.2019 року. Позивачем на підставі заяви потерпілого, страхового акту та розрахунку суми страхового відшкодування здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 22229, 63 грн. Позивач зазначає, що оскільки відповідачем залишено без реагування вимогу про компенсацію витрати по страховому відшкодуванню, позивач змушений звернутись до суду.

Ухвалою від 01.11.2022 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін (а.с. 26).

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, про розгляд справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, на підставі ст.ст. 211, 280 ЦПК України суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що 23.06.2020 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Daewoo Lanos», державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням відповідача ОСОБА_1 та автомобіля «Nissan Juke», державний номерний знак НОМЕР_2 .

Постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 13.08.2020 року по справі №296/5467/20 відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200, 00 грн. Постановою встановлено, що 23.06.2020 року о 15.45 год. в м. Житомирі по вул. І. Сльоти, 60-А, відповідач, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, не забезпечив безпечної швидкості руху та безпечну дистанцію, внаслідок чого здійснив наїзд на автомобіль «Nissan Juke», державний номерний знак НОМЕР_2 , чим порушив п. 12.1. ПДР України (а.с. 3).

Згідно полісу№АО/6211331від 06.09.2019року цивільно-правовавідповідальність власникатранспортного засобу «Daewoo Lanos», державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 була застрахована (а.с. 7).

24.06.2020 року ОСОБА_2 звернулася до ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» із заявою про виплату страхового відшкодування у зв`язку з ДТП, яка є страховим випадком відповідно до умов договору №АО/6211331від 06.09.2019року (а.с. 4).

Позивачем складено страховий акт №ОЦВ-М-20-06-29022/1 та розрахунок страхового відшкодування від 03.07.2020 року, з яких вбачається, що вартість збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу «NissanJuke»,державний номернийзнак НОМЕР_2 становить 22229, 63 грн (а.с. 5-6).

На підставі заяви ОСОБА_2 від 24.06.2020 року, згадуваного страхового акту та розрахунку страхового відшкодування позивачем виплачено ОСОБА_2 22229, 63 грн, що підтверджується платіжним дорученням №32366 від 10.07.2020 року (а.с. 9).

12.01.2021 року та 19.03.2021 року позивач звертався до відповідача з регресною вимогою, якою просив сплатити регресну заборгованість в розмірі 22229,63грнта попереджено, що в разі невиконання регресної вимоги заборгованість буде стягнута в судовому порядку (а.с. 10-11).

Відповідно до ст.11ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Згідно зі ст.27Закону України«Про страхування» та ст.993Цивільного кодексуУкраїни до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з положеннями ст.1166ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до п. 1 ст.1191Цивільного кодексуУкраїни особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно ст. 3 Закону України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно ст.27Закону України«Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 38.1.1 «а» Закону України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників (ст. 3 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (ст. 5 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Обмеження набуття страховиком завдавача шкоди права зворотної вимоги (регресу) випадками, які визначені у ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», зумовлене тим, що набуття цього права щоразу після відшкодування цим страховиком шкоди потерпілому суперечило би меті страхування цивільно-правової відповідальності, об`єктом якого є майнові інтереси завдавача шкоди та яке забезпечує, зокрема їх захист.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України).

Тягар доказування покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України).

Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як роз`яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.6 Постанови № 4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній правовій підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього руху України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі№ 755/18006/15-ц (провадження N 14-176цс18) Верховний Суд зазначив про те, що відповідно до частини першої статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Стаття 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає право страховика подати після виплати страхового відшкодування регресний позов до страхувальника за наявності певних умов.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

З урахуванням викладеного, оскільки відповідач винний у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 23.06.2020 року, позивачем здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 22229, 63 грн потерпілій ОСОБА_2 , відповідно до частини першої статті 1191 ЦК України, статті 38Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивач набув право зворотної вимоги (регресу) до відповідача, на підставі чого, позовні вимоги є законними та підлягають до задоволення.

На підставі ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2481,00 грн.

Керуючись ст.ст. 11, 1166, 1191 ЦК України, ст.ст.3,27,38Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 5, 12, 13, 77, 81, 89, 211, 258, 259, 280, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги представника ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в особі Житомирської обласної дирекції НАСК «Оранта» - Сапінського Олександра Павловича до ОСОБА_1 про відшкодування збитків в порядку регресу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» 22229, 63 грн виплаченого страхового відшкодування.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» судовий збір у розмірі 2481, 00 грн.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач: ПАТ «Національнаакціонерна страховакомпанія «Оранта»(кодЄДРПОУ:00034186,адреса:м.Київ,вул.Здолбунівська,7-д)в особіЖитомирської обласноїдирекції НАСК«Оранта» (код ЄДРПОУ: 40813156, адреса: м. Житомир, вул. Київська, 77).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Повний текст рішення виготовлено 15 лютого 2023 року.

Суддя Л.М. Чішман