Рішення

від 16.02.2023 по справі 295/11771/22

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/11771/22

Категорія 75

2/295/197/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2023 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира у складі:

головуючого судді Полонця С.М.,

секретаря с/з Лукасевич А.Є.,

за участю: позивача ОСОБА_1 ,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Український науково-практичний центр народної та нетрадиційної медицини» про визнання трудового договору припиненим, -

встановив:

Позивач звернулася в суд з даним позовом, в якому просить визнати трудовий договір, укладений між сторонами припиненим на підставі ст. 38 КЗпП України (за власним бажанням) з 30.09.2017 року, посилаючись на те, що вона фактично працювала у відповідача по 30.09.2017 року. У зв`язку з вагітністю і пологами у 2014 році змушена була піти на лікарняний, а потім в декретну відпустку. Фактично з 2017 року трудові відносини між сторонами були припинені. У трудовій книжці не було дотримано вимог п.п. 2.26, 2.29 Інструкції №58 порядку заповнення трудової книжки при звільненні. Копію трудового договору позивач не отримувала. У подальшому позивач була працевлаштована з 2021 року неодноразово, проте запис про звільнення з роботи у відповідача так і не було внесено. Відповідач на даний час господарську діяльність не здійснює, трудові відносини припинені, позивач не може у встановленому законом порядку розірвати укладений з відповідачем строковий трудовий договір, що призводить до порушення її трудових прав.

Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира від 21.11.2022 року у справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін.

В судовому засіданні позивач підтримала позов та просила його задовольнити, а також не заперечувала щодо вирішення справи в заочному порядку.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з`явився, хоча про час, день та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, відзив на позов не надав, а тому суд вважає за можливе вирішити спір без участі представника відповідача на підставі наявних у справі даних та доказів згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України.

Вислухавши пояснення позивача та дослідивши докази в їх сукупності, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 14.05.2012 року була прийнята на роботу офіціантом у Приватному акціонерному товаристві «Український науково-практичний центр народної та нетрадиційної медицини» по строковому трудовому договору та 08.10.2012 року звільнена з роботи у зв`язку із закінченням строку трудового договору за п.2 ст. 36 КЗпП України.

18.06.2013 року позивач була прийнята на роботу офіціантом у Приватному акціонерному товаристві «Український науково-практичний центр народної та нетрадиційної медицини» по строковому трудовому договору.

Відповідно до копії листка непрацездатності серії АГТ №159768 позивач повинна була стати до роботи з 08.11.2016 року.

Згідно копії витягу із наказу ПрАТ «Український науково-практичний центр народної та нетрадиційної медицини» від 25.11.2014 року офіціанту ОСОБА_1 надано відпустку без збереження заробітної плати по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років з 27 листопада 2014 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У подальшому 01.09.2021 року позивач була прийнята на роботу до ФОП ОСОБА_2 буфетером та 22.10.2021 року її звільнено з роботою.

01.02.2022 року позивача прийнято на роботу кухарем до ФОП ОСОБА_3 та 24.02.2022 року звільнено з роботи за угодою сторін.

31.08.2022 року позивачем поштою було направлено до відповідача заяву, в якій вона просила звільнити її з посади за власним бажанням.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Відповідно до ст. 2 КЗпП України працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Згідно з ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до ст. 23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Згідно ст. 39 КЗпП України строковий трудовий договір (пункти 2 і 3 статті 23) підлягає розірванню достроково на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором, порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного або трудового договору та у випадках, передбачених частиною першою статті 38 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 391 КЗпП України якщо після закінчення строку трудового договору (пункти 2 і 3 статті 23) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк. Трудові договори, що були переукладені один чи декілька разів, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 23, вважаються такими, що укладені на невизначений строк.

Положеннями ст. 38 КЗпП України визначено, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю І групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк,про якийпросить працівник.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач була прийнята на роботу у відповідача за строковим трудовим договором 18.06.2013 року і позивачем не надано суду жодних доказів того, на який саме строк був укладений цей трудовий договір.

У зв`язку з відсутністю в матеріалах справи відомостей про дату закінчення строку трудового договору, укладеного між сторонами, суд позбавлений можливості прийти до висновку про продовження дії цього договору на невизначений строк у відповідності до вимог ст. 391 КЗпП України.

Крім того, позивач звернулася до відповідача із заявою про звільнення її за власним бажанням без зазначення дати такого звільнення лише 31.08.2022 року, а тому вимоги про визнання трудового договору припиненим на підставі ст. 38 КЗпП України з 30.09.2017 року, є безпідставними.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 81, 82, ч. 4 ст. 223, 259, 263, 265, 279, гл. 11 розд. 3 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Український науково-практичний центр народної та нетрадиційної медицини» про визнання трудового договору припиненим, залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне судове рішення складено 16.02.2023 року.

Позивач: ОСОБА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Приватного акціонерного товариства «Український науково-практичний центр народної та нетрадиційної медицини»; місце знаходження: 10005, м. Житомир, вул. Черняховського, 147-В; код ЄДРПОУ 13549437.

Суддя: