Ухвала

від 15.02.2023 по справі 160/19164/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 лютого 2023 року

м. Київ

справа №160/19164/21

адміністративне провадження № К/990/3569/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В.,

суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 27.12.2022 у справі №160/19164/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мар-Віл» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мар-Віл» звернулося до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.12.2021 адміністративний позов задоволено повністю.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.12.2022 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровській окружного адміністративного суду 13.12.2021 у справі №160/19164/21.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області 26.01.2023, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою судом з`ясовані такі обставини.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.12.2021 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мар-Віл» задоволено повністю.

Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до Третього апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 17.02.2022 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору та встановлено десятиденний термін з моменту отримання копії ухвали для надання документа про сплату судового збору.

На виконання вимог ухвали податковий орган звернувся з клопотанням про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги. В обґрунтування клопотання апелянт зазначав, що Головне управління ДПС у Дніпропетровській області не має можливості провести платежі за платіжними дорученнями про сплату судового збору в строк, встановлений ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 17.02.2022.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.04.2022 відмовлено у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків, а апеляційну скаргу повернуто заявнику, оскільки недоліки апеляційної скарги не були усунуті у визначений судом строк.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області 09.11.2022 вдруге звернулось з апеляційною скаргою та заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження до Третього апеляційного адміністративного суду.

В обґрунтування поважності пропуску процесуального строку податковий орган зазначав, що скаржник вже подавав апеляційну скаргу на рішення суду в межах строку на апеляційне оскарження, проте вказана апеляційна скарга була залишена без руху, а згодом повернута судом апеляційної інстанції у зв`язку з несплатою судового збору. Зазначав, що на момент подання первинної апеляційної скарги відповідач не мав можливості сплатити судовий збір через обмеження фінансування в період дії воєнного стану та вказував, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.12.2022 апеляційну скаргу залишено без руху, оскільки наведені підстави пропуску строку визнані судом неповажними та встановлено десятиденний термін з моменту отримання копії ухвали для надання обґрунтованої заяви про поновлення строку.

26.12.2022 відповідач звернувся з заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Скаржник у заяві про поновлення строку апеляційного оскарження висловлював свою незгоду з ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.04.2022 про повернення апеляційної скарги. Також зазначав, що запровадження воєнного стану є поважною, об`єктивною причиною пропуску строку, в той же час апеляційна скарга подана в межах процесуального строку, оскільки з дня складання повного тексту судового рішення не минув рік.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.12.2022 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.12.2021 у справі №160/19164/21.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції виходив з того, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права на повторне звернення до апеляційного суду та не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин. Крім того, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для безумовного поновлення скаржнику процесуального строку на звернення до суду з вдруге поданою апеляційною скаргою.

Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.

Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених у надісланій на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, заяві про поновлення строку апеляційного оскарження підстав суддя-доповідач може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв`язку з чим відмовити у відкритті апеляційного провадження на підставі частини третьою статті 298 КАС України.

Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 07.12.2022 надавав податковому органу достатній строк для усунення недоліків вдруге поданої апеляційної скарги щодо надання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження з наведенням причин поважності пропуску такого строку.

Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації відповідачем права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Відтак, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Варто зазначити, що поновлення строку на апеляційне оскарження можливе лише за умови дотримання строку при первинному зверненні та повторного звернення з належно оформленою апеляційною скаргою в найкоротший термін.

В такому випадку, суд апеляційної інстанції встановивши, що податковий орган повторно звернувся з апеляційною скаргою майже через сім місяців після повернення вперше поданої апеляційної скарги без надання доказів поважності пропуску такого строку, правомірно відмовив у відкритті апеляційного провадження.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини першої та частиною другої статті 333 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 27.12.2022 у справі №160/19164/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мар-Віл» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова