Постанова

від 16.02.2023 по справі 580/4149/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 580/4149/20

адміністративне провадження № К/9901/7115/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача - Радишевської О.Р.,

суддів - Мацедонської В.Е., Уханенка С.А.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу №580/4149/20

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним і скасування наказу, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року, прийняте в складі: головуючого судді Гаврилюка В.О., і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Коротких А.Ю., суддів Сорочка Є.О., Єгорової Н.М.,

УСТАНОВИВ:

І. Суть спору

1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС в Черкаській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Черкаській області) з вимогою визнати протиправним і скасувати наказ від 17.09.2020 №3-ДС, яким застосовано до начальника Управління податкових перевірок, трансферного ціноутворення та міжнародного оподаткування ГУ ДПС у Черкаській області ОСОБА_2 дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

2. Позов обґрунтовано тим, що спірний наказ не містить обґрунтувань щодо необхідності застосування до позивача такого виду дисциплінарного стягнення як догана. До того ж наказ містить вказівку про закриття дисциплінарного провадження стосовно позивача, що свідчить про відсутність у його діях дисциплінарного проступку та неможливість притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

3. 26.06.2020 посадовими особами ГУ ДПС у Черкаській області (робочою групою) проведено перевірку організації роботи при проведенні та реалізації матеріалів фактичних перевірок щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, зокрема про обіг та оподаткування підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства стосовно укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) за період з 28.08.2019 по 31.05.2020.

4. За результатами перевірки виявлено порушення, які зафіксовано в акті позапланової перевірки від 26.06.2020 №7/23-00-01-0206.

5. Зокрема встановлено нескладання, відповідно до частини першої статті 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), протоколу за вчинення адміністративного правопорушення (порушення порядку проведення готівкових розрахунків) за результатами проведення перевірок, а саме: ФОП ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ФОП ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ТОВ «Діана-Бест» (ЄДРПОУ 39471186), ФОП ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_3 ), ФОП ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_4 ), що, на думку осіб, які здійснювали перевірку, має наслідком уникнення платниками податків адміністративної відповідальності.

6. 29.07.2020 ГУ ДПС у Черкаській області прийняло наказ №818 про порушення дисциплінарного провадження стосовно начальника Управління податкових перевірок, трансферного ціноутворення та міжнародного оподаткування ГУ ДПС у Черкаській області ОСОБА_1 , яким вирішено провести дисциплінарне провадження у термін з 03.08.2020 по 17.08.2020.

7. За результатами дисциплінарного провадження Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ ГУ ДПС у Черкаській області викладено твердження, що в діях начальника Управління перевірок, трансферного ціноутворення та міжнародного оподаткування ГУ ДПС у Черкаській області ОСОБА_1 наявний дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 5 частиною другою статті 65 Закону України «Про державну службу» (невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень), а саме: неналежне виконання обов`язків, порушення вимог Тимчасово положення про Управління податкових перевірок, трансферного ціноутворення та міжнародного оподаткування, затвердженого наказом ГУ ДПС у Черкаській області від 22.08.2019 №7 (пункти 1.2.3, 4.3), що призвело до порушення Управлінням вимог Інструкції з оформлення органами доходів і зборів матеріалів про адміністративні правопорушення (абзац 5 частини другої пункту 12), КУпАП (статті 155-1) та Тимчасово положення про Управління податкових перевірок, трансферного ціноутворення та міжнародного оподаткування (пункти 1.128, 1.128.2).

8. На підставі наведеного висновку головою Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ГУ ДПС у Черкаській області внесено подання від 02.09.2020 №25/23-00-42-004, адресоване в.о. начальниці ГУ ДПС у Черкаській області Тетяні Харьковській, про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

9. Наказом від 17.09.2020 №3-ДС за підписом в.о. начальника ГУ ДПС у Черкаській області Тетяни Харьковської закрито дисциплінарне провадження стосовно начальника Управління податкових перевірок, трансферного ціноутворення та міжнародного оподаткування ГУ ДПС у Черкаській області ОСОБА_1 ; відповідно до пункту 2 частини першої статті 66 Закону України «Про державну службу» застосовано до начальника Управління податкових перевірок, трансферного ціноутворення та міжнародного оподаткування ГУ ДПС у Черкаській області ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді догани за вчинення ним дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу».

10. Позивач уважає вказаний наказ протиправним, а тому за захистом своїх прав, свобод та інтересів звернувся до суду.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

11. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 10.12.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2021, позов задоволено повністю.

12. Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Водночас наданими у справі доказами відповідач не підтвердив наявності вини позивача у вчиненні дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу».

13. Так, суди попередніх інстанцій зазначили, що вказані в акті позапланової перевірки від 26.06.2020 №7/23-00-01-0206 ймовірні недоліки в роботі не призвели до порушення норм податкового законодавства та втрат бюджету. Більш того частину недоліків усунуто під час перевірки.

14. У матеріалах справи є пояснення посадових осіб контролюючого органу, які проводили перевірки, за результатами яких не було складено протоколу про адміністративне правопорушення відповідно до статті 155 КУпАП. У вказаних поясненнях працівники виклали факти, що унеможливлювали складання протоколів про адміністративне правопорушення.

15. Повноваження щодо проведення фактичних перевірок здійснює відділ фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями, який є структурним підрозділом Управління податкових перевірок, трансферного ціноутворення та міжнародного оподаткування, що очолював позивач. Як свідчать матеріали справи, позивачем постійно проводились наради та роз`яснення з працівниками Управління податкових перевірок, трансферного ціноутворення та міжнародного оподаткування та начальниками відділів з питань, які входять до повноважень начальника Управління, про що складались відповідні протоколи. З указаних питань позивач надавав пояснення дисциплінарній комісії, які не були взяті до уваги.

ІV. Провадження в суді касаційної інстанції

16. 01.03.2021 до Суду надійшла касаційна скарга відповідача на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10.12.2020 і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2021.

17. У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їхні рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

18. Як на підставу для касаційного оскарження скаржник посилається на пункт 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та пункт 2 частини другої статті 353 КАС України.

19. Відповідач зазначає, що суди попередніх інстанцій помилково віднесли цю справу до справ незначної складності і розглянули її в порядку спрощеного позовного провадження.

20. Зазначені порушення, на думку відповідача, унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

21. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Мацедонській В.Е., Уханенку С.А.

22. Ухвалою Суду від 20.04.2021 відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.

23. Проаналізувавши доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що аргументи скаржника є достатньо мотивованими та потребують перевірки у межах правильності застосування судами норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, у взаємозв`язку із застосуванням вимог пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України.

24. Від позивача надійшли заперечення на касаційну скаргу відповідача, в яких він наполягає на безпідставності останньої, просить у її задоволенні відмовити і залишити оскаржувані судові рішення без змін.

V. Джерела права та акти їхнього застосування

25. Відповідно до частин першої-третьої статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

26. За визначенням, наведеним у пункті 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - це адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

27. Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище, є для цілей цього Кодексу справами незначної складності.

28. Частинами другою-третьою статті 257 КАС України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

29. При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

30. Відповідно до частини четвертої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

VI. Позиція Верховного Суду

31. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

32. Касаційне провадження у цій справі відкрито з підстав, передбачених пунктом 4 частини четвертої статті 328 у взаємозв`язку з пунктом 2 частини другої статті 353 КАС України: порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

33. У контексті доводів касаційної скарги про неможливість розгляду цієї справи у порядку спрощеного позовного провадження, Суд зазначає таке.

34. Спрощене позовне провадження є формою адміністративного судочинства, призначеною для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення.

35. Справами незначної складності є, зокрема, справи з приводу прийняття, проходження, звільнення з публічної служби, крім справ, стороною яких є службові особи, які в розумінні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне або особливо відповідальне становище.

36. Предметом цієї справи є застосування дисциплінарного стягнення щодо позивача - начальника Управління податкових перевірок, трансферного ціноутворення та міжнародного оподаткування ГУ ДПС у Черкаській області.

37. Згідно з приміткою до статті 50 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 №1700-VII (яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин і на момент відкриття провадження у справі) до службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище віднесено, зокрема, осіб, посади яких належать до посад державної служби категорії «А» або «Б».

38. Пунктом 2 частини другої статті 6 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що до категорії «Б» посад державної служби віднесено, зокрема, керівників та заступників керівників структурних підрозділів державних органів незалежно від рівня юрисдикції таких державних органів (аналогічні норми містилися в цій статті і в редакції Закону України «Про державну службу» станом на час відкриття провадження судом першої інстанції).

39. Беручи до уваги, що посада, яку займав позивач на момент існування спірних правовідносин, відноситься до посад державної служби категорії «Б», позивач є службовою особою, яка займає відповідальне та особливо відповідальне становище, а тому ця справа не відноситься до малозначних.

40. Проте ця обставина автоматично не наділяє цю справу ознаками справи, що має виняткову складність і вимагає її розгляду із застосуванням особливостей загального позовного провадження.

41. Аналіз частини другої статті 12 та частини другої статті 257 КАС України дає підстави для висновку, що крім малозначних справ у порядку спрощеного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, за винятком справ, які обов`язково мають бути розглянуті в порядку загального позовного провадження.

42. Перелік справ, що не можуть розглядатися у порядку спрощеного позовного провадження, визначено у частині четвертій статті 12 та частині четвертій статті 257 КАС України.

43. Справи, пов`язані з проходженням публічної служби службовими особами, які, у розумінні Закону України «Про запобігання корупції», займають відповідальне або особливо відповідальне становище, до вказаного переліку не відносяться.

44. З урахуванням викладеного аргументи касаційної скарги про обов`язковість розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження є необґрунтованими.

45. Аналогічні висновки в частині того, що справи щодо проходження служби службовими особами, які займають відповідальне або особливо відповідальне становище, не є справами, розгляд яких здійснюється виключно за правилами загального позовного провадження, неодноразово викладався Верховним Судом у постановах, зокрема у постановах від 07.07.2022 у справі №826/6203/17 та від 28.04.2022 у справі №140/16013/20.

46. Критерії, якими має керуватися суд першої інстанції, обираючи форму адміністративного судочинства, визначені у частині третій статті 257 КАС України: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорія та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес: 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

47. Доводи стосовно того, що ця справа, у контексті зазначених критеріїв, не могла бути розглянута в порядку спрощеного позовного провадження у касаційній скарзі відсутні.

48. Зазначаючи, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження унеможливив встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, скаржник у касаційній скарзі не зазначає як особливості розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження вплинуло на повноту, всебічність та об`єктивність у з`ясуванні обставин справи. Зокрема, скаржник не наводить істотних для справи доказів, одержання/дослідження яких стало неможливим унаслідок розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження.

49. Посилаючись на пункті 2 частини другої статті 353 КАС України, скаржник лише повторює встановлені судами попередніх інстанцій обставини, надаючи їм протилежну оцінку.

50. Водночас указані посилання не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних судових рішень із зазначених у касаційній скарзі підстав.

51. На підставі пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

52. Згідно зі статтею 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

53. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

54. З огляду на результат касаційного розгляду витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, не розподіляються.

55. Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

56. Залишити без задоволення касаційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області.

57. Залишити без змін рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року.

58. Судові витрати не розподіляються.

59. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська

Судді: В.Е. Мацедонська

С.А. Уханенко