Постанова

від 16.02.2023 по справі 380/18227/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2023 року

м. Київ

справа №380/18227/21

адміністративне провадження № К/990/30562/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 380/18227/21

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чумак ЛТД» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів Запотічного І. І., Глушка І. В., Довгої О. І.) від 28 липня 2022 року,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Чумак ЛТД» (далі - ТОВ «Чумак ЛТД») звернулося до суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області про відповідність платника податків критеріям ризиковості платника податку № 1915 від 02 вересня 2021 року;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області виключити ТОВ «Чумак ЛТД» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості.

2. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2021 року позов задоволено.

3. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Львівській області звернулося до Восьмого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою

4. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2022 року витребувано справу із суду першої інстанції.

5. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2022 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з невідповідністю вимогам статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та надано десятиденний строк з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом направлення вмотивованої заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням поважних підстав його пропуску.

6. На виконання вимог зазначеної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, скаржником було подано до суду заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, в якій останній зазначав про те, що про оскаржуване рішення суду першої інстанції дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень 08 лютого 2022 року.

7. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2022 року у задоволенні заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено, у відкритті апеляційного провадження відмовлено на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

8. Не погоджуючись з ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2022 року, Головне управління ДПС у Львівській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить зазначену ухвалу скасувати, а справу направити для продовження розгляду до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

9. Ухвалою Верховного Суду від 29 грудня 2022 року, після усунення недоліків касаційної скарги, відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.

10. Ухвалою Верховного Суду зазначену справу призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження.

11. Станом на момент розгляду справи відзив на касаційну скаргу від позивача до Верховного Суду не надходив.

IІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

12. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачем пропущено передбачений статтею 295 КАС України строк звернення до суду, а причини пропуску такого строку є неповажними.

12.1 Апеляційний суд зауважив, що копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції було надіслано відповідачу в його електронний кабінет та отримано останнім 31 грудня 2021 року о 17:18. Разом з тим, апеляційну скаргу подано 08 лютого 2022 року, тобто з пропуском 30-денного строку на апеляційне оскарження та доказів поважності пропуску строку на апеляційне оскарження скаржником не надано.

III. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

13. У поданій касаційній скарзі скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та, як наслідок, незаконність прийняття рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження.

14. Так, скаржник зазначає про те, що копія оскаржуваного рішення суду першої інстанції на адресу Головного управління ДПС у Львівській області засобами поштового зв`язку не надходила. Також відповідне рішення не вручалося наручно уповноваженому представнику контролюючого органу.

14.1 При цьому, скаржник зауважує, що про існування судового рішення у справі № 380/18227/21 дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень під час моніторингу, а саме, 08 лютого 2022 року.

14.2 Також скаржник зазначає про те, що в підсистемі «Електронний суд» міститься лист Львівського окружного адміністративного суду від 04 січня 2022 року № 380/18227/21/118/22, яким скеровано копію судового рішення лише позивачу - ТОВ «Чумак ЛТД».

IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

15. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статті 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із наступного.

16. Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

17. Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

18. Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

19. Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

20. Тобто, вказаною законодавчою нормою встановлено дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

21. Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).

22. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

23. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

24. Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

25. Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28 березня 2006 року, заява №23436/03).

26. Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

27. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

28. Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

29. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

30. У справі № 380/18227/21 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2021 року ухвалено в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження).

31. Копію зазначеного рішення суду першої інстанції надіслано відповідачу через систему «Електронний суд» та доставлено в його «Електронний кабінет» 31 грудня 2021 року о 17:18, що підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа (а.с. 173).

32. У заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, поданій на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції від 07 липня 2022 року про залишення апеляційної скарги без руху, скаржник зазначав про те, що копія оскаржуваного рішення суду першої інстанції на адресу Головного управління ДПС у Львівській області засобами поштового та електронного зв`язку не надходила. Водночас про рішення суду першої інстанції скаржник дізнався 08 лютого 2022 року під час моніторингу Єдиного державного реєстру судових рішень.

33. Наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження апеляційний суд визнав неповажними, а тому відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

34. Надаючи оцінку висновками суду апеляційної інстанції щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, Верховний Суд зауважує, що тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

35. Щодо можливості надсилання процесуальних документів в електронному вигляді через систему «Електронний суд», Верховний Суд вважає за необхідне зазначити таке.

36. Частиною п`ятою статті 251 КАС визначено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

37. Відповідно до частини шостої статті 251 КАС днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

38. Отже, допустимим доказом, що підтверджує вручення Головному управлінню ДПС у Черкаській області судового рішення, надісланого в електронній формі, є довідка про доставку електронного листа.

39 Колегія суддів також звертає увагу, що згідно із частинами першою, п`ятою, шостою та сьомою статті 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

40. Положенням про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17 липня 2021 року №1845/0/15-21 (далі - Положення) визначено порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).

41. Згідно з підпунктом 5.6 пункту 5 Положення користувач ЄСІТС (користувач) - це особа, що пройшла процедуру реєстрації в підсистемі «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС), пройшла автентифікацію та якій надано доступ до підсистем ЄСІТС відповідно до її повноважень.

42. Офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України (підпункт 5.8 пункту 5 Положення).

43. Пунктом 17 цього ж підрозділу визначено, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

44. У справах № 459/3660/21, № 460/9523/21, № 240/13276/21, № 380/2760/21, за результатами аналізу наведених норм, Верховний Суд дійшов висновку про те, що функціонування «Електронного кабінету» та надсилання до нього документів в електронній формі у справах, в яких особи, що беруть в них участь, пройшли процедуру реєстрації в ЄСІТС, пов`язується саме з проходженням такими особами процедури реєстрації «Електронного кабінету» з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

45. Водночас Верховний Суд зазначив, що наведеними вище нормами Положення передбачене надсилання відповідних документів саме до «Електронного кабінету» незалежно від прив`язки до електронної адреси користувача такого кабінету, визначеної ним своїм внутрішнім документом як офіційної, оскільки для функціонування ЄСІТС офіційною електронною адресою в розумінні Положення визначається адреса електронної пошти, вказана користувачем в «Електронному кабінеті».

46. Отже, з урахуванням наведеного та наявності у матеріалах справи довідки про доставку в електронному вигляді рішення суду першої інстанції до «Електронного кабінету» відповідача 31 грудня 2021 року, колегія суддів відхиляє довід відповідача щодо ненаправлення йому копії рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2021 року.

47. Водночас апеляційну скаргу у справі № 380/18227/21 відповідачем було подано 08 лютого 2022 року, тобто з пропуском строку, встановленого статтею 295 КАС України.

48. Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що оскільки апеляційну скаргу на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2021 року подано 08 лютого 2022 року, тобто з порушенням строку звернення до суду, при цьому не наведено об`єктивних, тобто таких, що не залежали від волі скаржника, причин, що не давали можливості реалізувати право на апеляційне оскарження, правовим наслідком такої поведінки відповідно до положень статті 299 КАС України є відмова у відкриття апеляційного провадження.

49. Відтак правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.

50. Ураховуючи викладене, Верховний Суд не встановив порушень норм процесуального права при ухваленні судом апеляційної інстанції оскарженого рішення і погоджується з його висновками у цій справі.

51. При цьому, доводи касаційної скарги також не спростовують вищенаведених висновків про правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

V. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

52. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

53. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

54. З урахуванням викладеного, Суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

VI. Висновки щодо розподілу судових витрат

55. Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

56. Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення.

Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2022 року у справі № 380/18227/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов