Справа № 172/902/22
Провадження № 2/172/315/22
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16.02.2023 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Битяка І.Г. за участі секретаря судового засідання Глушко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у відсутність сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Первомайськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу шахта «Тошківська» про стягнення заборгованості по заробітній платі, -
В С Т А Н О В И В:
Позивачка звернулася до суду з вищевказаним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що у період з 23.10.2001 по 13.09.2022 року вона працювала у Відокремленому підрозділі шахта «Тошківська» Державного підприємства «Первомайськвугілля». Згідно з наказом від 13.09.2022 року №1/13-09п її було звільнено за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію. На дату звільнення вона не використала 111 днів щорічної відпустки. Відповідач компенсації за невикористані дні щорічної відпустки не виплатив. До цього часу відповідач повного розрахунку при звільненні не здійснив.
Як у наказі про звільнення, так і у листі від 26.10.2022 року №7 відповідач зазначив, що належні грошові суми невикористаної щорічної відпустки у кількості 111 днів за період 13.09.2018 - 06.04.2022 року відповідно до ч. 4 ст. 13 ЗУ "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" від 15.03.2022 року №2136-IХ відносяться до сум заробітної плати, відшкодування яких у повному обсязі покладається на державу, що здійснює збройну агресію проти України.
У період з 01.03.2022 по 06.04.2022 року вона фактично не працювала, так як підприємство перебувало у простої, з нарахуванням 2/3 від окладу, але не менше мінімальної заробітної плати, а з 07.04.2022 року з нею було призупинено трудовий договір, тому цей період виключається з розрахункового періоду.
Отже, для визначення середньоденнного заробітку для розрахунку компенсації за невикористані дні щорічної відпустки слід враховувати лише заробітки за період з вересня 2021 по лютий 2022 року.
Таким чином, середньоденна заробітна плата для обчислення компенсації за невикористані дні відпустки складає 61872,47 грн. (8565,60 + 12002,79 + 9694,02 + 11128,54 +11212,95 + 9268,57):181 к.д. = 341,83 грн. Тобто загальна сума невиплаченої заборгованості із заробітної плати за 111 днів невикористаної відпустки складає 341,83 грн. х 111 = 37943,13 грн.
Крім того, листом відповідача підтверджується, що останнім також не виплачено належну їй заробітну плату за період перебування на лікарняному у сумі 1405,45 грн.
Просить суд стягнути з відповідача заборгованість із заробітної плати у сумі 39348,58 грн. та справу розглянути у її відсутність.
Ухвалою судді від 10.11.2022 року провадження у справі відкрито та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивачка у позовній заяві зазначила про розгляд справи у її відсутність.
Відповідач про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.
На підставі ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.
ОСОБА_1 з 23.10.2001 року працювала у Відокремленому підрозділі шахта «Тошківська» Державного підприємства «Первомайськвугілля», що підтверждується записом в трудовій книжці № 27 (підстава: наказ №170к від 30.10.2001 року).
13.09.2022 року позивачка звільнена відповідно до наказу за №1/13-09-п від 13.09.2022 року за власним бажанням згідно зі ст. 38 КЗпП України у зв`язку з виходом на пенсію.
У пункті 1.1 наказу ВП шахта «Тошківська» ДП «Первомайськвугілля» №1/13-09-п від 13.09.2022 року зазначено, що належні грошові суми невикористаної щорічної відпустки у кількості 111 днів за період 13.09.2018 - 06.04.2022 року у відповідності до ч. 4 ст. 13 ЗУ "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" від 15.03.2022 року №2136-IХ відносяться до сум заробітної плати, відшкодування яких у повному обсязі покладається на державу, що здійснює збройну агресію проти України.
На заяву ОСОБА_1 відповідач надав їй відповідь від 26.10.2022 року за вих. № 7, де вказано, що заборгованість станом на 20.10.2022 року складає 1405,45 грн. - за лікарняний лист за травень 2022 року за рахунок підприємства, кількість невикористаної відпустки складає 111 днів. Також повідомлено , що згідно з наказом № 1/09-04-п від 09.04.2022 року ВП ш. «Тошківська» та наказу ДП «Первомайськвугілля» № 60 від 09.04.2022 року з працівниками ВП ш. «Тошківська» 07.04.2022 року було призупинено дію трудового договору на період дії в Україні воєнного стану та стабілізації ситуації у зоні перебування підприємства.
На підтвердження середньоденного заробітку, необхідного для розрахунку компенсації за невикористані дні щорічної відпустки позивачем надана довідка форми ОК-5 та відповідний розрахунок, який відповідачем не спростований.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ст. 4 ЦПК України).
Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності.
Згідно з ч. 1 ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Крім того, ч. 1 ст. 83 КЗпП України передбачено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.
Статтею 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» визначено, що призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв`язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором.
У такому випадку, як передбачено ч. 4 ст. 13 цього Закону, відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам за час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює збройну агресію проти України.
Однак, згідно з абз. 4 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у разі звільнення працівника у період дії воєнного стану йому виплачується грошова компенсація відповідно до статті 24 Закону України "Про відпустки".
Частиною ж 1 статті 24 Закону України "Про відпустки" передбачено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.
За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
В ході розгляду справи встановлено, що позивачка 13.09.2022 року була звільнена з посади начальника зміни Відокремленого підрозділу шахта «Тошківська» Державного підприємства «Первомайськвугілля» за власним бажанням згідно зі ст. 38 КЗпП України у зв`язку з виходом на пенсію, тобто трудові відносини з підприємством були припинені. При цьому відповідач не здійснив у повному обсязі розрахунок зі звільненим працівником як того вимагає чинне трудове законодавство, а саме: не виплатив кошти за тимчасову втрату ОСОБА_1 працездатності в травні 2022 року в сумі 1405,45 грн. та не виплатив грошову компенсацію за невикористані нею 111 днів щорічної відпустки за період з 13.09.2018 по 06.04.2022 року в сумі 37943,13 грн.
Таким чином, аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з відповідача заборгованості із заробітної плати.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, тому з відповідача на підставі за ч. 6 ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір на користь держави пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 47, 83, 94 КЗпП України, Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», Законом України «Про відпустки», ст.ст. 12, 13, 81, 141, 211, 247, 259, 263, 279 ЦПК України, суд -
У Х В А Л И В
1. Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Первомайськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу шахта «Тошківська» про стягнення заборгованості по заробітній платі - задовольнити.
2. Стягнути з Державного підприємства «Первомайськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу шахта «Тошківська» (ЄДРПОУ 26403416) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , заборгованість із заробітної плати в сумі 39348 (тридцять дев`ять тисяч триста сорок вісім) гривень 58 копійок.
3. Стягнути з Державного підприємства «Первомайськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу шахта «Тошківська» (ЄДРПОУ 26403416) судовий збір на користь держави в сумі 992,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Васильківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя І.Г. Битяк
Суд | Васильківський районний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 16.02.2023 |
Оприлюднено | 20.02.2023 |
Номер документу | 109032491 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них про виплату заробітної плати |
Цивільне
Васильківський районний суд Дніпропетровської області
Битяк І. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні