Ухвала

від 08.02.2023 по справі 757/5004/23-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/5004/23-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання сторони кримінального провадження № 42022000000000483 від 20.04.2022 прокурора третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна,-

В С Т А Н О В И В :

До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання сторони кримінального провадження № 42022000000000483 від 20.04.2022 прокурора третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна.

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Прокурор в судове засідання не з`явився, проте слідчий подав письмову заяву про розгляд клопотання за його відсутності, в якій клопотання з викладених у ньому підстав підтримав, просив задовольнити, розгляд справи просив здійснювати без виклику власника майна.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Частиною 1 статті 172 КПК України, передбачено, окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи положення закону та принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання на підставі наявних доказів.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.

З матеріалів клопотання вбачається, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України, під процесуальним керівництвом Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022000000000483 від 20.04.2022 за фактом вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 332, ч. 3 ст. 368-3, ч. 3 ст. 358 КК України.

В обґрунтування клопотання прокурор вказує наступне.

З метою організації ухилення від призову та незаконного виїзду за кордон особами чоловічої статі призовного віку, службовими особами ТОВ "СТ Агенсі" (код за ЄДРПОУ 43480500), Благодійна організація "Благодійний фонд "ВОСТОК-СОС" (код за ЄДРПОУ 39764400), ТОВ "Брокінвест Груп" 39105267), ТОВ «Лакман» (код за ЄДРПОУ 39861161), ПП«Інтервід» (код за ЄДРПОУ 38017293), ТОВ «Швидкий світ» (код за ЄДРПОУ 39497430), ТОВ «Торговий дім «Юніпрайм» (код за ЄДРПОУ 32774165) та інші суб`єкти господарської діяльності, за грошову винагороду та з інших невстановлених на даний час мотивів внесені недостовірні дані до документів, що подані до Міністерства інфраструктури України та обласних або Київської міської військових адміністрацій, внаслідок чого особи призовного віку, набули незаконних підстав для перетину державного кордону і таким чином ухилилися від призову на військову службу.

Крім того, під час здійснення досудового розслідування, працівниками ДЗІСД Національної поліції України на виконання доручення встановлено групу осіб, які можуть бути причетними до організації ухилення від призову та незаконного виїзду за кордон особами чоловічої статі призовного віку зокрема: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ; ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ; ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Зокрема встановлено, що ОСОБА_4 є фізичною особою підприємцем, який 24.06.2022 отримав ліцензію на здійснення діяльності а саме міжнародні перевезення вантажів вантажними автомобілями а вже 15.09.2022 здійснив припинення своєї діяльності як ФОП.

У зазначений період часу ФОП ОСОБА_4 за допомогою Системи «ШЛЯХ»Укртрансбезпеки/ДСБТ в розділ «електронний кабінет перевізника»», вніс анкетні дані водіїв, які мають право на перетин кордону, які в свою чергу перетнули державний кордон України та на теперішній час не повернулись на територію України.

Крім того, встановлено, що ОСОБА_5 є фізичною особою підприємцем, який 12.07.2022 отримав ліцензію на здійснення діяльності а саме міжнародні перевезення вантажів вантажними автомобілями а вже 15.09.2022 здійснив припинення своєї діяльності як ФОП.

У зазначений період часу ФОП ОСОБА_5 за допомогою Системи «ШЛЯХ»Укртрансбезпеки/ДСБТ в розділ «електронний кабінет перевізника», вніс анкетні дані водіїв, які мають право на перетин кордону, які в свою чергу перетнули державний кордон України та на теперішній час не повернулись на територію України.

Також встановлено,що контактний номер НОМЕР_1 використовувався в телефонах з IMEI номерами НОМЕР_2 та НОМЕР_3 ,якими користувалисяФОП РАКта ФОП ОСОБА_14 відповідно.Контактний номер НОМЕР_4 також рахувавсяза телефоном з IMEI номером НОМЕР_2 , яким користувався ФОП РАК. Номер НОМЕР_5 має прив`язку до телефону IMEI номер НОМЕР_6 , що в свою чергу використовував ДУТКА як контактний номер телефону, який був указаний при реєстрації ФОП ( НОМЕР_7 ).

Так під час здійснення досудового розслідування у оператора мобільного зв`язку «Київстар» отримано інформацію щодо телефонних з`єднань по вище вказаним номерам телефонів. Під час аналізу з`єднань встановлено, що ОСОБА_8 на постійній основі підтримує зв`язок (947 з`єднань) з ОСОБА_15 , який в свою чергу за допомогою автомобіля марки MERCEDES-BENZ SPRINTER 311 CDI, державний номерний знак НОМЕР_8 здійснює супроводження осіб чоловічої статі призивного віку до державного кордону. Після цього ОСОБА_16 залишає вказаний автомобіль а особа яка перетинає кордон сідає за кермо автомобіля та під приводом водія перетинає держаний кордон України. Після цього, ОСОБА_17 або її чоловік ОСОБА_7 на автомобілі марки MERCEDES-BENZ SPRINTER 311 CDI, державний номерний знак НОМЕР_8 перетинають державний кордон України тим самим повертають на територію України вказаний автомобіль.

Крім того встановлено, що автомобіль марки MERCEDES-BENZ SPRINTER 311 CDI, державний номерний знак НОМЕР_8 зареєстрований за ОСОБА_18 , який в свою чергу також зареєстрований як ФОП, однак не здійснює діяльності як підприємець.

Також під час аналізу з`єднань телефонних дзвінків встановлено що ОСОБА_10 підтримує зв`язок як з особами які перетнули державний кордон за допомогою автомобілів які зареєстровані за ФОП ОСОБА_4 та ОСОБА_5 а також підтримує зв`язок з ОСОБА_8 та ОСОБА_17 .

Крім того, ОСОБА_8 на постійній основі підтримує зв`язок з ОСОБА_11 , який в свою чергу спілкується (299 з`єднань) з ОСОБА_12 , якому належить номер телефону НОМЕР_5 . Вказаний номер телефону на даний час використовується телефоном імеі: НОМЕР_6 . Однак під час досудового розслідування встановлено що мобільний телефон з вказаним імеі був зазначений під час подачі документів до контролюючих органів для здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_4 .

Також під час досудового розслідування здійснений тимчасовий доступ до речей та документів у ТОВ «Укрнет» та отримано інформацію по ІР адресі 2022-06-04 11:07:32+03:00 [5.58.2.32]. З вказаної ІР адреси були відправлені документи, які необхідні для подачі контролюючим органам для здійснення підприємницької діяльності, зокрема і ФОП. Також встановлено що вказана ІР адреса закріплена за фізичною особою - ОСОБА_13 .

Додатково встановлено що подружжя ОСОБА_19 продовжуючи свою незаконну діяльність стосовно незаконного перетину державного кордону України використовують автомобіль марки Renault Master, держаний номерний знак НОМЕР_9 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_20 , який 01.06.2022 зареєструвався як фізична особа підприємець. ФОП ОСОБА_20 за допомогою Системи «ШЛЯХ»Укртрансбезпеки/ДСБТ в розділ «електронний кабінет перевізника»», вніс анкетні дані водіїв, які мають право на перетин кордону, які в свою чергу перетнули державний кордон України та на теперішній час не повернулись на територію України, зокрема: ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 .

02.02.2023 на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 31.01.2023 № 757/3914/23 проведений обшук у будинку АДРЕСА_1 під час якого вилучено мобільний телефон марки «Nokia», imei1 НОМЕР_10 з сім картою Київстар, тел. НОМЕР_11 , який належить ОСОБА_12 .

02.02.2023 на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 31.01.2023 № 757/3964/23 проведений обшук за місцем реєстрації та проживання ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_2 , під час якого вилучено тимчасового вилучене майно, а саме: мобільний телефон Рedmi Note 5, imei1 НОМЕР_12 , imei2 НОМЕР_13 , із сім картою Київстар тел. НОМЕР_14 , належний ОСОБА_17 .

02.02.2023 на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 01.02.2023 № 757/4112/23 проведений обшук за місцем реєстрації та проживанняТкача ОСОБА_26 за адресою: АДРЕСА_3 , під час якого вилучено тимчасового вилучене майно, а саме: мобільний телефон марки «ERGO», imei1 НОМЕР_15 , тел. НОМЕР_16 , належний ОСОБА_11

03.02.2023 вказане майно визнано речовим доказом кримінальному провадженні.

Крім того під час досудового розслідування допитано як свідка ОСОБА_27 , який повідомив що він взагалі не здійснював підприємницької діяльності як фізична особа підприємець, а лише в вересні або в серпні 2022 його наглядно знайомий попросив його переоформити автомобіль на нього на що він погодився. Жодних документів до контролюючих органів він не подавав, довіреностей не підписував, водіїв до системи «Шлях» не вносив та йому взагалі про це нічого не відомо.Аналогічні покази надав ОСОБА_28 .

Прокурор вказує, що враховуючи те, що у тимчасово вилучених мобільних телефонах можуть бути зафіксовано сліди кримінального правопорушення, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, вказані предмети мають значення речового доказу у кримінальному провадженні та відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, а тому підлягають збереженню органом досудового розслідування на час слідства та розгляду судом.

Статтею 170 КПК України, передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

У відповідності до ч. 3 ст. 170 КПК України, є достатні підстави вважати, що зазначене майно, відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Статтею 98 КПК України, визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Одночасно при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 172 КПК України, слідчий суддя не вирішує питання належності та допустимості доказів, отриманих в ході досудового розслідування, оскільки оцінка допустимості доказів має бути вирішена відповідно до вимог ст.89КК України під час ухвалення судового рішення при судовому розгляді кримінального провадження.

Прокурором наведено вагомі доводи, які свідчать про необхідність накладення арешту на вказане майно, для ефективного розслідування.

Зокрема, матеріали провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання їх зникнення, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання прокурора про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою забезпечення цілей кримінального провадження, а саме: збереження речових доказів.

Разом з цим, слідчий суддя враховує й те, що у даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від його застосування слідчим суддею не встановлено.

За таких обставин приходжу до висновку про задоволення клопотання.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 2, 26, 107, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт у кримінальному провадженні № 42022000000000483 від 20.04.2022 на тимчасово вилучений майно, а саме:

мобільний телефон марки «Nokia», imei1 НОМЕР_10 з сім картою Київстар, тел. НОМЕР_11 , належний ОСОБА_12 , який вилучений 02.02.2023 в ході обшуку будинку АДРЕСА_1 ;

мобільний телефон марки «ERGO», imei1 НОМЕР_15 , тел. НОМЕР_16 , належний ОСОБА_29 , який вилучений в ході обшуку 02.02.2023 за місцем його реєстрації та проживання: АДРЕСА_3 ;

мобільний телефонРedmiNote5,imei1 НОМЕР_12 ,imei2 НОМЕР_13 ,із сімкартою Київстартел. НОМЕР_14 ,належний ОСОБА_17 ,який вилученийв ходіобшуку 02.02.2023за місцемреєстрації тапроживання ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Зобов`язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу особі, на майно якої, накладено арешт.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1