Ухвала

від 19.01.2023 по справі 757/1312/23-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/1312/23-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , представника власника майна ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВЕНТЕ ВОЛЕ» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42022000000000590,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляд слідчого судді надійшло клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ТОВ «ТВЕНТЕ ВОЛЕ» у кримінальному провадженні №42022000000000590 про скасування арешту майна, накладеного 03.11.2022 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва (справа № 757/30167/22-к) на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВЕНТЕ ВОЛЕ» (код ЄДРПОУ 44478670): Рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «ПУМБ».

Обґрунтовуючи клопотання, заявник зазначає, що накладення арешту на вказані грошові кошти суперечить чинному законодавству, є необґрунтованим та грубо порушує законні права та інтереси ТОВ «ТВЕНТЕ ВОЛЕ». Наразі у даному кримінальному провадженні жодній особі не повідомлено про підозру, усі аргументи про накладення арешту на майно ґрунтуються виключно на припущеннях, ТОВ «ТВЕНТЕ ВОЛЕ» є підприємством реального сектору економіки та зареєстроване платником ПДВ. Окрім того, зазначає, що грошові кошти у безготівковій формі на банківському рахунку не підпадають під визначення речових доказів у кримінальному провадженні.

Представник власника майна ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримала у повному обсязі та просила задовольнити. Додатково наголосила, що ТОВ «ТВЕНТЕ ВОЛЕ» є підприємством реального сектору економіки та законно здійснює господарську діяльність, якій перешкоджає накладений арешт. Вказала, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22.12.2022 в цьому ж кримінальному провадженні скасовано арешт з грошових коштів на рахунках ПОГ «ФАСПАК ГРУПП» ГО «ВСЕУКРАЇНСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ СОЮЗ ОСІБ З ІНВАЛІДНІСТЮ УКРАЇНИ».

Прокурор, за клопотанням якого було накладено арешт, прокурор відділу процесуального керівництва та представництва у сфері охорони дитинства Департаменту захисту інтересів дітей та протидії насильству Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 в судове засідання не з?явився. Офіс Генерального прокурора про місце, дату та час розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином, жодних заяв слідчому судді не надходило.

З урахуванням принципу диспозитивності кримінального провадження, положень ч. 2 ст. 174 КПК України, слідчий суддя вважає можливим розглянути клопотання у відсутність ініціатора арешту.

Слідчий суддя, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З огляду на наведену норму закону в даному випадку обов`язок доказування того, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба, покладено на особу, що звернулась із клопотанням про скасування арешту.

Як вбачається із матеріалів справи, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022000000000590 від 17.05.2022 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.

03.11.2022 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва (справа № 757/30167/22-к) накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВЕНТЕ ВОЛЕ» (код ЄДРПОУ 44478670): Рахунок № НОМЕР_1 відкритий в АТ «ПУМБ», шляхом заборони вчинення видаткової частини рахунків за виключенням податкових платежів до бюджетів усіх рівнів.

У вказаній ухвалі слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на грошові кошти, оскільки вказане майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні та метою такого арешту є забезпечення збереження речових доказів.

У клопотанні про скасування арешту майна жодним чином не спростовано тих висновків, до яких дійшов слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва при постановленні ухвали про накладення арешту від 03.11.2022.

Щодо доводів представника власника арештованого майна з приводу того, що жодній особі у даному кримінальному провадженні не повідомлено про підозру, то слід зазначити, що арешт майна, накладений у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, по суті є формою забезпечення доказів у кримінальному провадженні та не вимагає обов`язкового повідомлення підозри у кримінальному провадженні, не пов`язується з особою, підозрюваною чи обвинуваченою у вчиненні кримінального правопорушення.

Також у своєму клопотанні представник власника майна посилається на відсутність правових підстав для накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку ТОВ «ТВЕНТЕ ВОЛЕ», оскільки дане майно було отримане виключно в результаті здійснення законної підприємницької діяльності.

Поряд з тим, представником власника майна в обґрунтування доводів клопотання не долучено жодних доказів того, що грошові кошти, які знаходяться на вказаному банківському рахунку, набуті в результаті правомірної господарської діяльності юридичної особи, що слугувало б підставою слідчому судді дійти беззаперечного висновку про відсутність зв`язку грошових коштів, які обліковуються на зазначеному банківському рахунку, та на які накладено арешт, із кримінальним правопорушенням, обставини вчинення якого є предметом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, та їх невідповідність критеріям речового доказу.

Окрім того, посилання заявника на те, що безготівкові кошти не можуть визнаватися речовими доказами, слідчий суддя вважає необґрунтованими, оскільки зазначене майно може бути предметом вчинення кримінального правопорушення або набутим в результаті його вчинення, а відтак наявні правові підстави, передбачені ч. 3 ст. 170 КПК України, для його арешту. Крім того, ч. 10 ст. 170 КПК України визначено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 170 КПК у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті (арешт з метою забезпечення збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Абзацом 2 ч. 10 ст. 170 КПК України визначено, що не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Слідчий суддя звертає увагу, що досудове розслідування у вказаному провадженні триває, і з метою недопущення можливості приховування, зникнення, втрати, використання чи відчуження означеного майна існує необхідність у подальшому застосуванні вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.

Таким чином, з урахуванням мети накладення арешту - забезпечення збереження речових доказів, вважаю, що заявником не доведено, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба, а тому не знаходжу підстав для задоволення клопотання.

Керуючись ст. ст. 170-174, 309, 392 КПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1