Рішення

від 19.08.2010 по справі 292.1-2010

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИ М

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Л юксембург/Речна, 29/11, к. 311

РІШЕННЯ

Іменем України

19.08.2010 Справа №2-18/292.1-2010

За позовом - Науково - виро бничого підприємства “Исар - ВК” (95001, м. Сімферополь, вул. С.Це нського, 22, оф.4).

До відповідачів - 1. Кримсько ї республіканської установ и “Центральний музей Таврід и” (95011, м. Сімферополь, вул. Гогол я, 14);

2. Головного управління Держ авного казначейства України в Автономній республіці Кри м (95015, м. Сімферополь, вул. Севаст опольська, 19)

Про стягнення 36997,87 грн. суми 3% річних, 150458,99 грн. суми інфляці ї та спонукати ГУ Державного казначейства України в АР Кр им провести списання зазнач ених сум

Суддя І.К. Осоченко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача - Бакаєв С.М . - представник, довіреніс ть від 01.09.2009р.

Від відповідача-1 - Гнезд ов О.В. - представник, довір еність від 08.02.2010р.

Від відповідача-2 - Єфре мов А.Б. - представник, дов іреність від 28.12.2009р.

З участю прокуратури - не з' явився

Суть спору: Науково - виро бниче підприємство “Исар-ВК” звернулося до господарськог о суду АР Крим із позовною зая вою до Кримської республіка нської установи “Централь ний музей Тавріди” та Головн ого управління Державного ка значейства України в Автоном ній Республіці Крим про с тягнення індексу інфляції з а весь час прострочення вико нання рішення суду від 18.10.2001 р. у сумі 253 903 грн. 70 коп., стягнути 3% рі чних за весь час прострочен ня виконання рішення суду ві д 18.10.2001 р. у сумі 65 353 грн. 33коп. та сп онукати ГУ Державного казнач ейства України в АР Крим пров ести списання зазначених су м.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням ГС АР Крим ві д 18.10.2001р, яке набрало законної с или, був задоволений позов НП П “Исар-ВК” до Кримського рес публіканського краєзнавчог о музею Міністерства культур и АР Крим та було стягнуто 304440 г рн. 85 коп. заборгованості, 1700,00 гр н. державного мита та 118,00 грн. ви трат на інформаційно - техні чне забезпечення судового пр оцесу. Але сума, яка була стягн ена з КРУ “Центральний музей Тавриди”, який являється пра вонаступником Кримського ре спубліканського краєзнавчо го музею Міністерства культу ри АР Крим, погашена частково - у розмірі 304440 грн. 85 коп. лише 26.12.20 08р., що стало підставою для зве рнення позивача із позовною заявою до суду.

Представник відповідача н адав суду відзив на позов, яки м просить суд у задоволені по зовних вимог відмовити. Тако ж зазначає, що оскільки музей являється комунальним закла дом, який фінансується з бюдж ету АР Крим, тому самостійно в иконати рішення суду не міг, т оді як примусове списання ко штів було здійснено лише у 2008 р оці, коли було перевиконання прибуткової частини бюджету , тому як раніше ці кошти у бюд жет не закладалися. Більш тог о, а ні виконавчою службою, а н і стягувачем не здійснювалис я ніякі дії по виконанню судо вого рішення.

Рішенням господарського с уду АР Крим від 31.03-23.04.2009 у задовол енні позовних вимог відмовле но, з підстав відсутності вим оги кредитора про стягнення інфляційних та річних, оскіл ьки момент настання виконанн я зобов' язання зі сплати су ми боргу з урахуванням встан овленого індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми залежить від наявності вимог и кредитора, тобто направлен ня (вручення) боржникові тако ї вимоги.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарськог о суду від 20.05.2009 року до участі у справі в якості іншого відпо відача було залучено Головне управління Державного казна чейства України в Автономній Республіці Крим.

Постановою від 23.06.2009 Севастоп ольського апеляційного госп одарського суду рішення від 31.3-23.4.2009 господарського суду Авт ономної Республіки Крим скасовано. Прийнято нове ріш ення. Позов задоволено частк ово. Стягнено з Кримської рес публіканської установи "Цент ральний музей Тавриди" на кор исть Науково-виробничого під приємства "Исар - ВК" 3% річних у сумі 36997,87 грн. та 143 737,49 грн. інфляці йних витрат, 2711,02 грн. державног о мита та 67,26 грн. витрат на інфо рмаційно-технічне забезпече ння судового процесу. В решті позову відмовлено.

Постанова мотивована тим, щ о відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивіль ного кодексу України боржник , який прострочив виконання г рошового зобов'язання, на вим огу кредитора зобов'язаний с платити суму боргу з урахува нням встановленого індексу і нфляції за весь час простроч ення, а також три проценти річ них від простроченої суми, як що інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Не погоджуючись з постанов ою Кримська республіканська установа "Центральний музей Тавриди" звернулась до Вищог о господарського суду Україн и з касаційною скаргою і прос ила її скасувати, посилаючис ь на те, що судом порушено норм и матеріального та процесуал ьного права, зокрема, ст. 613, ч. 3 с т. 267 Господарського кодексу У країни, ст. 1119 Господарського п роцесуального кодексу Украї ни.

Постановою Вищого господа рського суду України від 25.11.2009 р оку постанова Севастопольсь кого апеляційного господарс ького суду від 23.06.2009 та рішення господарського суду Автоном ної Республіки Крим від 31 .3-23.4.2009 у справі № 2-2/1102-2009 скасовані. Справа була направлена на но вий розгляд до господарськог о суду АР Крим.

Справі привласнений № 2-18/292.1-2010 і її розгляд доручений судді господарського суду АР Крим Осоченко І.К.

29.12.2009р. до Вищого господарськ ого суду України надійшла ка саційна скарга НВП “Исар - ВК” на постанову від 25.11.2009р. у справ і № 2-2/1102-2009, у зв' язку з чим справ а була направлена до Вищого г осподарського суду України.

09.02.2010р. до суду надійшло повід омлення Прокуратури АР Крим про вступ у справу прокурора для представництва інтересі в держави, в порядку ст. 29 Госпо дарського процесуального ко дексу України.

25.02.2010р. ухвалою Верховного су ду України було відмовлено у порушенні касаційного прова дження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 25.11.2009р. у справі № 2-2/110 2-2009.

01.04.2010р. до господарського суд у Автономної Республіки Крим повернулись матеріали справи № 2-18/292.1-2010.

06.04.2010р. ухвалою господарськог о суду провадження у справі б уло поновлено.

20.04.2010р. у судовому засіданні в ід сторін було заявлено клоп отання відповідно до ст. 69 ГПК України про продовження стр оку розгляду справи. Суд задо вольнив клопотання сторін та продовжив строк розгляду сп рави.

17.06.2010р. на виконання ухвали го сподарського суду від 20.04.2010р., у судовому засіданні представ ник позивача надав суду пись мові пояснення. Суд залучив н адані пояснення до матеріалі в справи.

15.06.2010р. у судовому засіданні в ідповідач подав заяву про за стосування строків позовно ї давності. Суд залучив заяву відповідача до матеріалів с прави.

16.08.2010р. у судовому засіданні п редставник позивача надав за яву про уточнення позовних в имог, в якої просить стягнути з КРЗ «Центральний музей Тав риди» 36997,87 грн. суми 3% 150458,99 грн. су ми інфляції та спонукати ГУ Д ержавного казначейства Укра їни в АР Крим провести списан ня зазначених сум

Суд вважав можливим прийня ти до свого розгляду заяву по зивача про уточнення позовни х вимог.

Вивчивши матеріали справи , заслухавши пояснення предс тавників сторін, суд -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського с уду АР Крим по справі № 2-1/19604-2001 за позовом Науково - виробнич ого підприємства “Исар - ВК” до Кримського Республікансь кого Краєзнавчого музею Міні стерства культури АР Крим пр о стягнення 346 639, 55 грн. позов бу в задоволений частково: стяг нуто на користь Науково - ви робничого підприємства “Иса р - ВК” 304440, 85 грн. заборгованост і, яка складається із 172347, 08 грн . основного боргу з врахуванн я інфляційної суми та 3 % річни х, 1700,00 грн. держмита та 69 грн. вит рат на інформаційно-технічне забезпечення судового проц есу. В іншої частині позову ві дмовлено.

У судовому засіданні 18.10.2001 ро ку, коли судом була оголошена резолютивна частина рішення були присутні як представни к позивача, так і представник відповідача.

Таке рішення набрало закон ної чинності враховуючи те, щ о воно ні в апеляційному, ні в касаційному порядку не пере глядалося.

Враховуючи, що повний текст такого рішення був підписан ий суддею 20.11.2001 року, 29.11.2001 року с удом по справі № 2-1/19604-2001 був вида ний наказ на примусове викон ання судового рішення.

22.01.2002 року позивач звернувся до господарського суду АРК з заявою про видачу дублікат у приказу по справі № 2-1/19604-2001 в зв ' язку з його втратою.

Ухвалою господарського с уду АР Крим по справі № 2-1/19604-2001 (2-1/60 82.1-2002) позивачу був виданий дуб лікат наказу на примусове виконання рішення суду.

07.02.2002 року державним виконавц ем ВДВС Центрального району м. Сімферополя Стоцьким П.В . була розглянута заява про прийняття для примусового в иконання наказу господарсь кого суду АРК по справі № 2-1/19604- 2001 та винесена Постанова про відмову у відкритті виконав чого провадження. Свою Поста нову державний виконавець м отивував тим, що накази про с тягнення коштів виконуються через установи банка.

21.02.2002 року позивач звернувся до господарського суду АР Кр им з заявою про зміну порядку та засобу виконання судовог о рішення по справі № 2-1/19604-2001.

21.05.2002 року така заява позивач а була судом задоволена, про щ о судом прийнята ухвала та ви даний новий наказ від 21.05.2002 рок у про звернення стягнення на майно відповідача.

03.03.2003 року ВДВС Центрального району м. Сімферополя була ви несена Постанова про закінче ння виконавчого провадження в зв' язку з тим, що згідно ст .. 32 Закона України «Про держав ний бюджет на 2003 рік», виконанн я рішень, прийнятих державни м органом, який відповідно до закону має право на його зас тосування, про стягнення кош тів з рахунків, на яких врахо вується кошти державного бюд жету України, виконується Де ржавним казначейством Укра їни.

Згідно такої Постанови ВД ВС Центрального району м. Сім ферополя приказ на примусов е виконання рішення по справ і № 2-1/19604-2001 був скерований держв иконавцем до відділу державн ого казначейства в АР Крим.

07.03.2007 та 24.07.2007 року позивач напра вив на адресу Управління де ржказначейства в АР Крим зап ити відносно виконання наказ у господарського суду по спр аві 2-1/19604-2001, на які була отримана відповідь, что такий наказ до Управління держказначейств а в АР Крим не надходив.

Враховуючи дані обставини , 29.10.2007 року позивач звернувся д о Господарського суду АР Кри м з заявою про видачу дубліка ту наказу.

Враховуючи, що дублікат нак азу може бути виданий тільки в продовж строку дії оригіна лу наказу, господарський суд АР Крим, вважаючи, що строк ді ї такого наказу для його пред ' явлення для примусового в иконання ще не стік, задоволь нив таку заяву позивача, про с відчить ухвала суду від 06.12.2007 ро ку по справі № 2-1/6082.1-2002, яка не бул а оскаржена.

06.03.2008 року ухвалою Господарсь кого суду АР Крим по справі № 2 -1/6082.1-2002 була задоволена заява Ц ентрального ВДВС Симферопол ьського ГУЮ в АРК від 21.02.2008 року про заміну сторони її правон аступником: проведена заміна боржника - Кримський респу бліканський краєзнавчий муз ей на Кримський республіканс ький заклад “Центральний му зей Тавриди”.

28.12.2008 року рішення Господарсь кого суду АР Крим по справі № 2-1/19604-2001 було частково виконано: позивачу була перерахована сума у розмірі 304440, 85 грн.

Як свідчать письмові поясн ення відповідача - 2 від 23.07.2010 р оку № 22-02/2855 (а/с 108 т. 2) відповідно до Порядку обліку зобов' язан ь розпорядників бюджетних ко штів в органах Державного ка значейства України, затверд женого наказом ДКУ від 09.08.2004 ро ку № 136 зі змінами реєстрація з обов' язань та фінансових зо бов' язань для перерахуванн я коштів у сумі 304440, 85 грн. з рахун ку КРУ «Центральний музей Та вриди» НВП «Исар - ВК» за кап італьний ремонт музею пров одилась на підставі н а к а з у Господарського суду АРК від 06.12.2007 р. № 2-1/6082.1 - 2002 за КЕКВ 2133.

Підставою для перерахуван ня коштів з реєстраційного р ахунку № 35414001001306 КРУ «Центральни й музей Тавріди» відповідно до Порядку казначейського о бслуговування місцевих бюдж етів, затвердженого наказом Державного казначейства Укр аїни від 04.11.2002 року № 205 зі змінам и було платіжне доручення ві д 26.12.2008 р. № 575 на суму 304440, 85 грн. за п і д п и с а м и к е р і в н и к а та г о л о в н о г о б у х г а л т е р а установи.

26.02.2009 року Науково - виробни че підприємство “Исар-ВК” зв ернулося до господарського с уду АР Крим із позовною заяво ю до Кримської республіканс ької установи “Центральний музей Тавріди” та Головного управління Державного казна чейства України в Автономній Республіці Крим про стяг нення індексу інфляції за ве сь час прострочення виконан ня рішення суду від 18.10.2001 р. у сум і 253 903 грн. 70 коп., стягнути 3% річни х за весь час прострочення в иконання рішення суду від 18.10.20 01 р. у сумі 65 353 грн. та спонукати ГУ Державного казначейства України в АР Крим провести сп исання зазначених сум.

В процесі розгляду справи позивач уточнив свої позовні вимоги, що підтверджується й ого заявою від 16.08.2010 року, яка б ула прийнята судом до свого р озгляду, згідно якої остаточ ні позовні вимоги Науково - виробничого підприємств а “Исар - ВК” складають: стяг нути з КРЗ «Центральний музе й Тавриди» 36997,87 грн. суми 3% 150458,99 гр н. суми інфляції та спонукати ГУ Державного казначейства України в АР Крим провести сп исання зазначених сум.

Вивчивши матеріали даної с прави, суд прийшов до висновк у про часткове задоволення п озовних вимог, при цьому суд виходить з наступного:

Згідно статті 598 Цивільного Кодексу України Зобов'язанн я припиняється частково або у повному обсязі на підстава х, встановлених договором аб о законом.

Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допу скається лише у випадках, вст ановлених договором або зако ном.

Ці підстави зазначені у ста ттях 599, 600, 601, 604-609 ЦК України, які не передбачають підставою при пинення зобов' язання ухвал ення судом рішення про задов олення позовних вимог позива ча.

За відсутності інших підст ав припинення зобов' язання , передбачених договором або законом, зобов' язання прип иняється його виконанням, пр оведеним належним чином (ст.. 5 99 ЦК України).

Належним виконанням зобов ' язання є виконання, прийня те кредитором, у результаті я кого припиняються права та о бов' язки сторін зобов' яз ання.

Саме по собі ухвалення судо м рішення про задоволення по зовних вимог, виконання яког о не здійснено, н е п р и п и н я є зобов' язальних правові дносин сторін договору й не з вільняє відповідача 1 як борж ника від відповідальності за невиконання ним грошового з обов' язання та не позбавляє боржника 1 від відповідально сті за невиконання ним грошо вого зобов' язання та не поз бавляє кредитора права на ст ягнення сум, передбачених ча стиною 2 статті 625 ЦК України.

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошов ого зобов'язання, на вимогу кр едитора зобов'язаний сплатит и суму боргу з урахуванням вс тановленого індексу інфляці ї за весь час прострочення, а т акож три проценти річних від простроченої суми, якщо інши й розмір процентів не встано влений договором або законом .

Наявність судового рішенн я про стягнення боргу за відс утності реального виконання боржником свого зобов' язан ня (добровільного чи примусо вого) не свідчить про припине ння договірних правовідноси н сторін.

Суд не може погодитися з тве рдженням відповідача про від сутність його вини у невикон анні судового рішення, оскіл ьки відповідач не був позба влений можливості погашенн я своєї заборгованості пере д позивачем в д о б р о в і л ь н о м у порядку, не чикаючи за стосування мір примусового х арактеру.

Як вже було зазначено судом у своєму рішенні, стягнення з аборгованості було проведен о на підставі платіжного дор учення л и ш е від 26.12.2008 р о к у № 575 на суму 304440, 85 грн. за п і д п и с а м и к е р і в н и к а та г о л о в н о г о б у х г а л т е р а устан ови.

Що стосується періоду стяг нення інфляційної суми та 3 % р ічних, то позивач просить їх с тягнути за період з листопад а 2001 року по декабрь 2008 року.

Відповідач при новому роз гляді справи, надав суду Заяв у від 15.07.2010 року про застосуван ня строків позовної давності (а/с 82 т. 2).

Враховуючи Заяву відповід ача про застосування строку позовної давності, суд заува жує:

Дійсно, ч.2 статті 625 ЦК Україн и передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошов ого зобов'язання, на вимогу кр едитора зобов'язаний сплатит и суму боргу з урахуванням вс тановленого індексу інфляці ї за в е с ь ч а с п р о с т р о ч е н н я, а також три проценти річ них від простроченої суми, як що інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно статті 256 ЦК Укра їни Позовна давність - це стр ок, у межах якого особа може зв ернутися до суду з вимогою пр о захист свого цивільного пр ава або інтересу.

Стаття 257 ЦК України встанов лює, що Загальна позовна дав ність встановлюється тривал істю у три роки.

При цьому суд вважає, що так і позовні вимоги у частині с тягнення інфляційної суми та 3% річних, заявлені по даній сп раві, обмежується 3 річним ст роком позовної давності.

Тому , враховуючи, що рішен ня суду було виконано лише 28.12.2008 року, позивач з врахуван ням 3 - річного строку позов ної давності мав можливість стягнути з відповідача інф ляційну суму та 3 % річних лише за період з 28.12.2005 року по 28.12.2008 рок у.

Але с такою вимогою позивач звернувся до суду лише 26.02.2009 р оку, про свідчить штамп суду на першому аркуші позовної з аяви, тому така вимога може бу ти задоволена судом лише за п еріод - з 26.02.2006 року по 28.12.2009 року .

За такий період інфляційна сума складає - 78073, 22 грн.;

3% річних - 14703, 81 грн.

Саме ці суми і підлягають ст ягненню з відповідача на кор исть позивача. В задоволенні іншої частини позову про ст ягнення суд відмовляє.

Що стосується доводу відпо відача відносно того, що судо м по справі № 2-1/19604-2001 року була ви несена ухвала про зміну поря дку та способу виконання су дового рішення, то суд зауваж ує, що така ухвала стосувалас я саме зміни порядку та спос обу в и к о н а н н я судового рі шення, а саме рішення суду ві д 18.01.2001 року є незмінним.

Що стосується другої вимог и позивача - спонукати ГУ Дер жавного казначейства Україн и в АР Крим провести списання зазначених у позові сум, то с уд зауважує,що відповідно д о статті 14 Цивільного Кодексу України цивільні обов'язки в иконуються у межах, встановл ених договором або актом цив ільного законодавства.

Особа не може бути примушен а до дій, вчинення яких не є об ов'язковим для неї.

Суд зауважує, що відсутні п равові підстави разом у ріше нні стягувати грошові кошті і спонукати орган власних по вноважень провести їх списа ння.

Позивач не довів суду дока зи та і не міг їх довести, від носно того, що між позивачем та відповідачем - 2 існує спі р відносно списання таких су м , докази того, що відповідач - 2 дійсно уклоняється від сп исання таких сум.

На підставі вищевикладено го, суд прийшов до висновку, пр о часткове задоволення позов них вимог.

Судові витрати суд відноси ть на сторони пропорційно ро зміру задоволених вимог на п ідставі ст. 49 ГПК України.

При цьому суд вважає за нео бхідне звернути увагу на так е:

Згідно п. 6 листа Вищого Госп одарського суду України від 13.08.2008 року № 01 - 8/482 зазначено, що факт зменшення ціни позову о бов' язково відображається господарським судом в опи совій частині рішення зі спр ави. При цьому будь-які підст ави для припинення провадже ння у справі в частині зменш ення позовних вимог у господ арського суду відсутні.

Відповідно до пункту 4.2 Р оз' яснень Вищого Арбітраж ного суду України від 04.03.1998 № 02-/ 78 «Про деякі питання практики застосування розділу УІ Го сподарського процесуальног о кодексу України» доведено , що якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі роз гляду спору зменшив позо вні вимоги, або господарськи й суд відмовив у стягненні п евних сум, держав не мито у ці й частині не повертаєтьс я.

При розгляді даної справи п озивач у процесі її розгляду фактично зменшив розмір сво їх позовних вимог у частині с тягнення суми, про що судом зазначалося у ухвалі про пр ийняття Заяви про уточнення (фактичне зменшення) позовни х вимог, а також остаточно ві дображено судом в описовій частині даного рішення по справі.

Вступна та резолютивна час тина рішення оголошена судом у судовому засіданні 19.08.2010 рок у.

Повний текст рішення підпи саний суддею 20.08.2010 року.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України , суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити ч астково.

2. Стягнути з Кримсько ї республіканської устано ви “Центральний музей Таврі ди” (95011, м. Сімферополь, вул. Гого ля, 14, ОКПО 02219613) на користь Наук ово - виробничого підприємс тва “Исар - ВК” (95001, м. Сімферопол ь, вул. С.Ценського, 22, оф.4, ОКПО 1918 7107) інфляційну суму 78073,22 грн., 3% річ них 14703,81 грн., держмито 927,77 грн. та 34,29 грн. витрат на інформаційн о-технічне забезпечення судо вого процесу.

Видати наказ після вступу рішення у законну силу.

3. В інший частині позов у відмовити.

4. Стягнути з Науково - виробничого підприємства “И сар - ВК” (95001, м. Сімферополь, вул . С.Ценського, 22, оф.4, ОКПО 19187107) в до ход державного бюджету Украї ни (р/р 31115095700002 в банку одержувача ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, МФ О 824026, одержувач: Держбюджет м. С імферополя, ЗКПО 34740405, код плате жу 22090200) держмито 85,00 грн.

Видати наказ після вступу рішення у законну силу.

5. Повернути Науково - виробничому підприємству “И сар - ВК” (95001, м. Сімферополь, вул . С.Ценського, 22, оф.4, ОКПО 19187107) з де ржавного бюджету України (р/р 31115095700002 в банку одержувача ГУ ДК У в АРК м. Сімферополь, МФО 824026, о держувач: Держбюджет м. Сімфе рополя, ЗКПО 34740405, код платежу 22090 200) 0,42 грн. зайве сплаченого держ авного мита.

6. Наказ видати після на брання рішенням законної сил и.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Осоченко І.К.