Рішення від 16.02.2023 по справі 699/1374/22

Справа № 699/1374/22

Номер провадження № 2-а/699/2/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2023 м. Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого - судді Свитки С.Л.,

за участю секретаря судового засідання Таран О.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Корсуні-Шевченківському в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся у Корсунь-Шевченківський районний суд з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, в якому просив скасувати постанову серії ЕАР №6168081 від 14.11.2022 в справі про адміністративне правопорушення, винесену старшим лейтенантом Шагієвою Ю.С. ; закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення та скасувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.

Позиція позивача.

Позов обгрунтований тим, що 14.11.2022 службовою особою УПП в Черкаській області старшим лейтенантом Шагієвою Ю.С. винесено постанову серії ЕАР № 6168081, якою позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 та на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.

При цьому позивач посилається на те, що 14.11.2022, рухаючись в м. Черкаси по вул. Тараскова приблизно о 9-ій год. ранку на автомобілі GEELY, номерний знак НОМЕР_1 , він був зупинений екіпажем патрульного автомобіля.

Патрульний, старший лейтенант Танасієнко Андрій Миколайович повідомив, що його автомобіль є переобладнаним, оскільки в ньому були відсутні пасажирські сидіння, які позивач зняв тимчасово для перевезення габаритного вантажу. Пояснивши причину відсутності сидінь, а також повідомивши, що конструкція автомобіля дозволяє йому зробити це, він хотів їхати далі, однак поліцейські заборонили йому подальший рух і почали вимагати документи про реєстрацію транспортного засобу та водійські права.

Він відмовився надати документи, тому що з його боку не було вчинено жодних правопорушень. Оскільки поліцейські не довели йому жодних фактів порушення ним чинних законів України, він не повинен був надавати їм свої документи.

Після його відмови поліцейські розпочали процедуру встановлення його особи, а встановивши її, вони склали оскаржувану ним постанову. Вважає, що оскаржувана постанова є незаконною, тому що вимога пред`явити документи без належним чином задокументованих та доведених належними допустимими доказами фактів порушення ним ПДР України є незаконною. При цьому на підтвердження правильності своєї позиції позивач посилається на постанову Верховного Суду від 15.03.2019 у справі №686/11314/17.

Позиція відповідача.

Відповідач Департамент патрульної поліції подав відзив на позов, згідно якого позовні вимоги позивача не визнає повністю, посилається на те, що 14.11.2022 близько 19 год. 04 хв. інспектор роти №1 батальйону управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції Шагієва Юлія Сергіївна (надалі - інспектор) несла службу по забезпеченню публічної безпеки і порядку шляхом патрулювання на службовому автомобілі та виконувала службові обов`язки відповідно до повноважень, передбачених Законом України «Про Національну поліцію».

В цей час інспектор стала очевидцем того, як в м. Черкаси по вул. Тараскова, 16, водій керує транспортним засобом GEELY д.н.з. НОМЕР_1 з переобладнанням, а саме: із відсутністю 4 (чотирьох) місць для сидіння, чим порушив п. 31.3.а) Правил дорожнього руху України (надалі - ПДР), а тому, на підставі п.1 ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію», вказаний транспортний засіб був зупинений.

Відповідач посилається на те, що відсутність 4 (чотирьох) місць для сидіння у транспортному засобі призводить до зміни повної маси та її розподілу по осях, тобто є переобладнанням, у розумінні Закону України «Про дорожній рух» та ПДР України.

Інспектор, згідно із ч. 3 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», звертаючись до позивача, який був за кермом автомобіля, представилась (назвала своє прізвище, посаду, спеціальне звання), відповідно до ч. 3 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» проінформувала про вищезазначене порушення ПДР.

Надалі, інспектор, згідно п. 2 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» та п. 2.4 ПДР оголосила законні вимоги щодо пред`явлення посвідчення водія, свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу.

Позивач відмовився надавати документи інспектору для перевірки.

У відповідності до вимог ст. 279 КУпАП, з врахуванням положень ст.280 КУпАП, інспектор здійснила розгляд справи про адміністративне правопорушення, при цьому роз`яснила позивачеві права та обов`язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП, а також положення ст. 63 Конституції України.

Розглянувши справу, інспектор, відповідно до ст. 258 КУпАП, з дотриманням вимог ст. 283 КУпАП, з врахуванням ч. 2 ст. 33 КУпАП, ст. 251 КУпАП, ст. 252 КУпАП винесла постанову серії ЕАР № 6168081 за ч. 1 ст. 126 КУпАП відносно позивача та наклала стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 (чотириста двадцять п`ять) грн.

Також, позивачеві було роз`яснено зміст ст. ст. 307, 308 КУпАП, щодо порядку виконання постанови про накладення штрафу та ст. 289 КУпАП, щодо порядку оскарження постанови.

Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає, що інспектор діяла виключно на підставі у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та Законами України і постанова винесена нею з дотриманням та у повній відповідності норм матеріального і процесуального права та є такою, яка не має підстав для скасування, тому просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

На відзив відповідача позивач надав відповідь, в якій зазначив, що не згідний із доводами відповідача з підстав, вказаних у позовній заяві, а тому наполягає на задоволенні його позовних вимог.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 28.11.2022 залишено без руху позовну заяву позивача до УПП в Черкаській області інспектора старшого лейтенанта поліції Шагієвої Юлії Сергіївни 1 батальйон 1 рота про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності з наданням позивачу строку для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 06.12.2022 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 11.01.2023 замінено первісного відповідача - Управління Національної поліції в Черкаській області на належного відповідача - Департамент патрульної поліції.

Позивач у судове засідання з`явився та надав пояснення, аналогічні, викладеним у його позовній заяві.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання свого представника не направив, що в даному випадку не є перешкодою для розгляду справи по суті.

У судовому засіданні судом досліджено докази:

-копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії EAP №6168081. Постанова містить відомості про дату розгляду справи - 14.11.2022, час - 09:19:14, місце розгляду справи - вул. Тараскова, 16, м. Черкаси; посаду, спеціальне звання та прізвище, ім`я, по батькові особи, яка розглядає справу - інспектор роти №1 батальйону управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції Шагієва Юлія Сергіївна; особа, щодо якої розглядається справа - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; час та місце скоєння, суть і обставини правопорушення -14.11.2022 09:04:52 в м. Черкаси вул. Тараскова, 16 водій, керуючи ТЗ з переобладнанням, а саме із відсутністю 4-х місць для сидіння, а також не пред`явив п/в відповідної категорії, чим порушив п.2.1 ПДР; стаття, частина статті КУпАП - ч.1 ст. 126 КУпАП; прийняте по справі рішення, вид адміністративного стягнення та сума штрафу - накласти штраф 425 грн. Крім вказаних даних, постанова також містить порядок сплати штрафу; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів для оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Постанова містить підпис особи, яка винесла постанову, також позивач підтвердив своїм підписом, що права за статтею 268 КУпАП та строк оскарження за статтею 289 КУпАП йому роз`яснено, копію постанови він отримав;

- копію паспорта позивача;

- копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера позивачу;

- копію посвідчення водія НОМЕР_2 , виданого позивачу 03.052022 ТСЦ 7144, категорія В1, В;

- копію Положення про Департамент патрульної поліції, затверджене Наказом Національної поліції України 06.11.2015 року №73 (у редакції наказу Національної поліції України 19.12.2022 року №903);

- копію наказу Національної поліції України 19.12.2022 року №903 «Про внесення змін до Положення про Департамент патрульної поліції.

Вирішуючи вказаний спір по суті, суд застосовує наступні норми законодавства.

Відповідно до вимог ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Водночас суд зазначає, що порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюється нормами КУпАП.

Так, ст.7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених нею завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Статтею 52 Закону України «Про дорожній рух», контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).

Згідно Положення про Департамент патрульної поліції, затвердженого Наказом Національної поліції України 06.11.2015 року №73 (у редакції наказу Національної поліції України 19.12.2022 року №903), департамент патрульної поліції є міжрегіональним територіальним органом Національної поліції, який, в тому числі, відповідно до законодавства України здійснює контроль за дотриманням власниками (володільцями) транспортних засобів, а також громадянами, посадовими і службовими особами вимог Закону України «Про дорожній рух», правил, норм і стандартів з питань забезпечення безпеки дорожнього руху, які регламентують вимоги щодо технічного стану транспортних засобів, здійснює контроль за дотриманням вимог законодавства України про дорожній рух та правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі і здійснює провадження в справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції України, приймає рішення про застосування в межах компетенції адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Таким чином, оцінюючи доводи позивача, суд враховує, що відповідно п. 31.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.

Згідно п 31.3 «а» ПДР забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством у разі їх виготовлення або переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху.

Пунктом 32.2 «б» ПДР визначено, що з територіальними органами з надання сервісних послуг МВС узгоджуються переобладнання транспортних засобів.

Згідно ч. 2 ст. 32 Закону України «Про дорожній рух» Не дозволяється без погодження з виробниками транспортних засобів та їх складових частин або іншої спеціально уповноваженої на це Кабінетом Міністрів України організації переобладнання, що призводить до зміни повної маси та її розподілу по осях,розміщення центру ваги, типу двигуна, його ваги і потужності, колісної бази чи колісної формули, системи гальмового і рульового керування та трансмісії.

Пункт 5.2 ДСТУ 3649:2010 Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання визначає, що не дозволено вносити зміни у конструкцію КТЗ, а також застосовувати додаткове обладнання та експлуатаційні матеріали та рідини без узгодження таких дій за встановленим законодавством порядком.

Переобладнання, що призвело до зміни облікових даних механічного транспортного засобу, повинно бути відображено у його реєстраційних документах (ч.4 ст.32 Закону України «Про дорожній рух»).

Згідно ч. 5 ст.32 Закону України «Про дорожній рух» переобладнання транспортних засобів здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, а саме: Порядком переобладнання транспортних засобів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2010 року №607.

Разом з тим, враховуючи зміст позовних вимог щодо оскарження позивачем притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП, суд не входить в оцінку підстав для зупинення працівниками поліції транспортного засобу під керуванням останнього, оскільки це виходить за межі позову виходячи з наступного.

Так, у відповідності п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський має право зупиняти транспортні засоби, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

Положеннями ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, зокрема, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001.

В розділі 2 ПДР України закріплено обов`язки і права водіїв механічних транспортних засобів.

Відповідно до пункту 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

За приписами пункту 2.4 ПДР України на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені у пункті 2.1 ПДР України.

Аналогічні положення закріплені законодавцем також у статті 16 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353-XII, згідно якої водій зобов`язаний:

-мати при собі посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб (у разі найму (оренди)/лізингу транспортного засобу замість реєстраційного документа на транспортний засіб водій може мати при собі та пред`являти його копію, вірність якої засвідчено нотаріально, разом з оригіналом або копією договору про найм (оренду)/лізинг транспортного засобу, вірність якої засвідчено нотаріально), а у випадках, передбачених законодавством, - поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страховий сертифікат "Зелена картка"), пред`явити у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія, реєстраційному документі на транспортний засіб, або пред`явити електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії, або відображення інформації про його наявність в електронному свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу), а також інші документи, передбачені законодавством;

-виконувати передбачені законом вимоги поліцейського, а водії військових транспортних засобів - поліцейського або посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами. У випадку подання сигналу про зупинку водій зобов`язаний:

а) зупинити транспортний засіб з дотриманням вимог Правил дорожнього руху;

б) тримати руки в полі зору поліцейського або посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України і не виходити з транспортного засобу без дозволу;

- на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - поліцейського або посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України пред`явити у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страховий сертифікат "Зелена картка") або пред`явити електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на паперовому чи електронному носії або відображення інформації про його наявність в електронному свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу), інші документи, що визначені законодавством.

Виходячи з наведених вище правових норм, право органів Національної поліції перевіряти наявність зазначених у пункті 2.1 ПДР України документів кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такі документи.

Частиною першою статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка») у вигляді накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Стаття 69 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року за № 1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року, № 1408/27853 у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Проаналізувавши вищевказані норми діючого законодавства та досліджені у справі докази та обставини, суд приходить до висновку що адміністративний позов не підлягає до задоволення в силу наступного.

Судом встановлено, що інспектор УПП зупинила транспортний засіб під керуванням позивача в зв`язку із відсутністю 4 (чотирьох) місць для сидіння, вважаючи, що позивач порушив п. 31.3.а) Правил дорожнього руху України, згідно якого забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством у разі їх виготовлення або переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху.

Інспектор УПП, маючи підстави вважати, що позивач, як водій, допустив порушення правил дорожнього руху (ст. 32 Закону України «Про національну поліцію»), мала право зупинити автомобіль позивача для з`ясування всіх обставин справи і заявити до нього вимогу про пред`явлення посвідчення водія, свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що згідно законодавства України на вимогу поліцейського, водій транспортного засобу зобов`язаний пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується самим позивачем, останній відмовився пред`явити посвідчення водія, що вказує на правомірність притягнення його до відповідальності та накладення адміністративного стягнення на підставі частини першої статті 126 КУпАП.

Оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення ЕАР №6168081 від 14.11.2022 складена інспектором з огляду на відмову позивача пред`явити посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, оскільки останній вважав, що має право не пред`являти ці документи для перевірки, доки інспектор не доведе, що зупинка його транспортного засобу була законною.

Суд приходить до висновку, що такі доводи позивача не ґрунтуються на вимогах законодавчих актів та не мають відношення до обов`язку водія транспортного засобу мати при собі та пред`явити на вимогу поліцейського для перевірки зазначені вище документи, що узгоджується із позицією Верховного Суду у постанові від 25.09.2019 у справі №127/19283/17, провадження №К/9901/17925/18.

Зокрема, Верховний Суд наголосив, що право органів Національної поліції перевіряти наявність посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такі документи.

Право не пред`являти посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб на вимогу поліцейського для перевірки, доки останній не доведе, що зупинка його транспортного засобу була законною не ґрунтуються на вимогах законодавчих актів та не мають відношення до обов`язку водія транспортного засобу мати при собі та пред`явити на вимогу поліцейського для перевірки зазначені вище документи.

Окремо Верховний Суд зауважив, що притягнення позивача до відповідальності та накладення стягнення за частиною першою статті 126 КУпАП за одне правопорушення з числа вчинених, є обґрунтованим, навіть коли не знайшов свого підтвердження під час розгляду справи факт невиконання ним тих вимог ПДР, в зв`язку з якими транспортний засіб було зупинено.

При цьому суд звертає увагу, що Верховний суд неодноразово при розгляді справ у подібних правовідносинах наголошував у своїх постановах на праві органів Національної поліції перевіряти наявність посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, який кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такі документи (постанова від 10.09.2019 у справі №537/2324/17, постанова від 13.03.2020 у справі №161/11159/16-а).

Виходячи з вищевикладеного, керуючись частиною 5 ст. 242 КАС України, згідно якої при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду, суд приходить до висновку, що хоча факт невиконання позивачем тих вимог ПДР, в зв`язку з якими його транспортний засіб було зупинено, і не знайшов свого подальшого оформлення інспектором, однак його дії по не пред`явленню на вимогу поліцейського посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є порушенням п.2.4 ПДР України і містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП.

Також суд зауважує, що ним при вирішенні спору застосовані саме постанови Верховного Суду від 25.09.2019 у справі №127/19283/17, від 10.09.2019 у справі №537/2324/17, від 13.03.2020 у справі №161/11159/16-а, оскільки вони прийняті пізніше, чим та постанова Верховного Суду від 15.03.2019 у справі №686/11314/17, на яку посилається позивач у своїй позовній заяві, та у такий спосіб усуває сумніви щодо порядку застосування висновків Верховного Суду.

Будь-яких інших аргументованих доказів щодо незаконності дій відповідача та скасування оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення судом не встановлено.

Відповідно, враховуючи те, що обставини, вказані в постанові про адміністративне правопорушення (непред`явлення на вимогу поліцейського для перевірки посвідчення водія, реєстраційного документа на транспортний засіб) мали місце, суд приходить до висновку що в діях позивача є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, а інспектор мала всі законні підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, у зв`язку з чим постанова у справі про адміністративне правопорушення обґрунтована, винесена на підставі та у порядку передбаченому законодавством, а підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 243-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути поданою до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлений 16.02.2023.

Суддя Свитка С.Л.