Постанова

від 09.02.2023 по справі 924/293/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2023 року Справа № 924/293/22

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Василишин А.Р. , суддя Олексюк Г.Є.

секретар судового засідання Гладка Л.А.

за участю представників сторін:

позивача: не з`явився

відповідача: Загородній В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон" в особі філії "Смотрич" товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське товариство "Нібулон" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.12.2022 у справі №924/293/22, ухвалене суддею Грамчуком І.В., повний текст рішення складено 09.12.2022 у справі №924/293/22

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон" в особі філії "Смотрич" товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське товариство "Нібулон"

про стягнення 95 880,24 грн. заборгованості

До господарського суду 24.05.2022 надійшла позовна заява акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон" в особі філії "Смотрич" товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське товариство "Нібулон" с.Кам`янка Кам`янець-Подільський район Хмельницька область про стягнення 95 880,24 грн. заборгованості, за зберігання вантажів.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 05.12.2022 р. у справі №924/293/22 позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон" в особі філії "Смотрич" товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське товариство "Нібулон" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського селу Хмельницької області від 05.12.2022 у справі №924/293/22 скасувати. Ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити повністю. Судові витрати стягнути з позивача. Розгляд апеляційної скарги здійснити за участю сторін.

Ухвалами Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.01.2023 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон" в особі філії "Смотрич" товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське товариство "Нібулон" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.12.2022 р. у справі №924/293/22, розгляд апеляційної скарги призначено на 09.02.2023 р. об 11:00 год.

02.02.2023 р. на адресу апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить апеляційну скаргу ТОВ СП «Нібулон» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.12.2022 р. у справі №924/293/22 без змін.

У судовому засіданні представник Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон" в особі філії "Смотрич" товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське товариство "Нібулон" підтримав доводи апеляційної скарги, вважає що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить оскаржуване рішення скасувати.

Представник Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" у судове засідання не з`явився, хоча про дату час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1.Зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 05.12.2022 р. позов задоволено. Задовольняючи позов, місцевий суд дійшов висновку, що наданий позивачем розрахунок збору за зберігання вантажу на коліях загального користування по накопичувальній картці форми №10121061, проведений у відповідності до умов укладеного договору в межах максимально можливих нарахувань, а тому є обґрунтованим. При цьому відповідач жодним чином не заперечував проти суми розрахунку, наведеної позивачем. З огляду на викладене, позивач правомірно заявив до стягнення 95880,24 грн. за зберігання вантажу.

2.Узагальнені доводи апеляційної скарги та заперечення щодо них інших учасників справи.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт вважає, що вказане рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з`ясування обставин справи, з невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, з неправильним застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті з огляду на таке.

Як вбачається із матеріалів справи судом першої інстанції неправильно встановлено спірні правовідносини, що склались між сторонами. Відповідно матеріалів справ між сторонами склались спеціальні правовідносини з перевезення вантажів - а саме перевезення маршрутним потягом (маршрут). Даний вид перевезення має свої специфічні характеристики та відмінний від загального порядку оформлення перевізних документів. В той же час суд першої інстанції не застосував норми права, що регулюють оформлення перевізних документів маршрутного потягу та умови Додатку №1-4.

Апелянт звертає увагу на те, що в даній справі під час формування «маршрутного потягу» здійснювалось оформлення декількома перевізними документами (накладними). Однак суд першої інстанції дійшов помилкового висновку: «вагони простоюють в очікуванні оформлення відправницького маршруту». При цьому суд посилається на загальні норми перевезення ч.3, 3 ст.909 ЦК України (укладання договору перевезення підтверджується складанням транспортної накладної-)., ст.6 Статуту (накладна - основний перевізний документ) та п.9 Правил зберігання вантажів. В той же час судом першої інстанції не застосовані спеціальні норми що регулюють «маршрутні перевезення» та їх оформлення.

На думку, скаржника, ТОВ СП «НІБУЛОН», повністю дотримано умови Договору та нормативних актів щодо оформлення маршрутного потягу декількома накладними з відомість вагонів що перевозяться маршрутом. Накопичення вагонів з вантажем (маршрут) в даному випадку відбувається в рамках договірних відносин (є предметом послуги за яку сплачується тариф), отже не може кваліфікуватись як «матеріальна відповідальність» та не має такого елементу як «вина» відправника. Натомість суд першої інстанції проігноровано факт наявності договірних відносин щодо накопичення маршруту та залишено поза увагою, що свідчить про не повне з`ясування обставин справи.

Судом першої інстанції застосовані норми права які не застосовуються до спірних правовідносин. Відповідно до матеріалів справі відповідач є відправником вантажу в той же час суд застосував норми права які встановлюють відповідальність для отримувача вантажу - це різні суб`єкти. В рішенні суд І інстанції застосував ст.46 Статуту (зобов`язання одержувача); п.5 Правил зберігання вантажу (Одержувач).

Крім того, накопичення вагонів з вантажем (маршрутний поїзд) - є предметом «окремої послуги» обов`язковою умовою якої є формування поїзду установленої довжини (50 вагонів).

Відповідно до п.1 Додатку №1-4 до Договору «Умови накопичення вагонів» на окреме замовлення перевізник надає послуги замовнику з накопичення, порожніх та / або з вантажем власних вагонів перевізника та/або вагонів замовника на коліях загального користування станцій накопичення для відправлення їх групами (маршрутами) на станції призначення.

У даному випадку, метою укладання між сторонами Договору було саме накопичення вагонів для формування маршрутного поїзда в 50 вагонів за що стягується відповідна оплата яка кореспондується послузі.

Судом першої інстанції не були досліджені умови даного договору, який регулює спірні правовідносини.

Отже, сама по собі процедура «накопичення вагонів» передбачає затримку окремих вагонів (порожніх/з вантажем) на певний час обумовлений обома сторона з метою формування маршрутного поїзда (50 вагонів), на що залізниця надала свою згоду шляхом укладання з відповідачем Договору. Дана послуга кореспондується з тарифом встановленим на цю послугу.

Також судом першої інстанції проігноровано той факт, що маршрут був сформований відповідно розділу 17 пункту 2 Правил перевезення вантажів (Правила перевезень вантажів маршрутами відправника) та накопичений на станції відповідно додатку 1-4 до Договору про надання послуг з погодженим замовленням про окремі послуги, а саме організація накопичення вагонів з вантажем на станції накопичення. Додаток 1-4, який регулює дану послугу встановлює розмір оплати в п.9 який повністю кореспондується обсягу послуги.

Скаржник акцентує увагу на тому, що спеціальні правовідносини «Послуги накопичення вагонів маршрутного потягу» передбачають сплату платежів виключно за «затримку власних вагонів Перевізника» до складу якої входить «затримка вантажу з вини Замовника».

Умовами Договору про подачу та збирання вагонів від 23.10.2018 №2362, який географічними і часовими межами не співвідноситься до спірних правовідносин. Даний Договір регулює правовідносини на коліях ТОВ СП «Нібулон» під час навантаження, а спірні правовідносини виникли після того як вагони були завантажені і переставлені з колій ТОВ СП «Нібулон» на загальні колії АТ «Українська залізниця» і здійснювалась послуга з накопичення маршрутного потяга.

Також, апелянт звертає увагу на те, що 20.11.2019 АТ "Укрзалізниця" видано роз`яснення №Ц-2/58/405-19 щодо надання послуг з організації перевезень вантажів та порожніх вагонів за узгодженим розкладом руху вантажного поїзда (РРМП), згідно п. 3.5 яких зазначено, що збір за зберігання вантажів та маневрова робота під час накопичення маршрутного поїзда не нараховується. Такі роз`яснення АТ "Укрзалізниця" пояснюють порядок реалізації правовідносин сторін під час накопичення маршрутного поїзда, під час якого збір за зберігання вантажів не нараховується.

Крім того, пункт 9.2, який застосував суд першої інстанції, застосовується до затримки вагонів Замовника, а в даному випадку перевезення здійснювалось вагонами Перевізника, що підтверджується матеріалами справи.

Також, апелянт стверджує, що судом першої інстанції неправильно застосовано п.9 Правил зберігання вантажу (статті 12, 46 Статуту).

Крім того, судом першої інстанції проігноровано той факт, що маршрутний поїзд має свої спеціальні умови формування та оформлення перевізних документів.

Крім вище вказаного, суд першої інстанції помилково ототожнив предмет спеціальної послуги - «накопичення вагонів» з «простоюванням вагонів з вини відправника» (п.8, 9 Правил), що є порушення правил перевезень на загальних умовах та/або «затримкою вагонів/вантажу на шляху прямування з вини Замовника» (п.9.2, 9.3 Додатку 1-4 Договору).

Також судом першої інстанції не правильно застосовано норми статті 46 Статуту, п. 5,8 Правил.

Таким чином, не правильне застосування судом першої інстанції норм матеріально права свідчить про незаконність оскаржуваного рішення.

Заперечуючи доводи апеляційної скарги Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" у відзиві вказує на те що відповідач помилково об`єднав дві різних послуги в одну послугу: накопичення вагонів (формування маршрутного поїзду на станційних коліях, тобто коліях загального користування, на підставі укладеного із Перевізником Договору) та зберігання вантажів (матеріальна відповідальність за зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених в вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевезення відповідно до Правил №644). Відповідно до абз.3 п. 2.6. Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 864/5085, усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість.

При виконанні Договору про надання послуг з організації перевезень вантажів залізничним транспортом №14291113/2020-001 від 24.03.2020 року, пунктом 1.1. якого передбачено надання всіх необхідних для Замовника послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів, сторони використовують Правила перевезення вантажів, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 664, а звідси слідує, що використовують в тому числі Правила Зберігання вантажів, затвердженні цим же наказом Міністерства транспорту України №664 від 21.11.2000 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №866/5087, без виконання вимог яких не можливе надання Замовнику послуг з перевезення вантажів.

Таким чином, надання послуг і виконання вимог Договору не можливе без виконання Правил перевезення вантажів, які затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 664 і які об`єднують в собі всі Правила по наданню послуг з організації перевезення вантажів, в тому числі Правила Зберігання вантажів.

Водночас, згідно вимог п. 9 Правил Зберігання вантажів, за зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених у вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевезення (у тому числі під митним оформленням та з інших причин, не залежних від залізниці), збір сплачується з моменту ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення затримки. Факт затримки вантажу засвідчується актом загальної форми.

У даному випадку були складені відповідні акти загальної форми ГУ-23 та відповідач погодився зі змістом останніх, про що свідчить наявний підпис представника, а тому жодним чином не заперечував проти їх змісту.

Процедура «накопичення вагонів» дійсно передбачає затримку окремих вагонів (порожніх/з вантажем) на певний час і відповідач за використання колій загального користування при накопичені вагонів зобов`язаний сплачувати відповідну плату, ставки та коефіцієнти за які передбачені додатками 1-1 та 1-2 до Договору.

Однак, при цьому позивачем надається відповідачу послуга - зберігання вантажів, які ввірені Перевізнику згідно пам`ятки про забирання вагонів і на якій проставлені підписи відповідальних осіб у відповідних графах: «вагони здав» і «вагони прийняв», і за зберігання яких останній несе повну матеріальну відповідальність з моменту прийняття.

Апелянт помилково звертає увагу суду на умови накопичення вагонів згідно додатку 1-4 Договору, оскільки позивач не заявляє позовних вимог щодо їх виконання, так як останні виконані належним чином і за належне їх виконання відповідачем сплачені відповідні кошти.

3.Обставини справи, встановлені апеляційним судом.

26.06.2020 відповідач ТОВ СП "Нібулон" направило АТ "Українська залізниця" заяву про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №14291113/2020-001 від 25.02.2020, в якій визнало всі умови договору та виразило волевиявлення укласти договір в порядку, встановленому ст.634 ЦК України. Вказана заява підписана шляхом накладення електронного цифрового підпису 26.06.2020 заступником генерального директора з логістики Калкутіним С.О., який діяв на підставі довіреності № 10 від 21.01.2019.

Відповідно до повідомлення про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 40-14291113/2020-0001 від 26.06.2020, АТ "Укрзалізниця" засвідчило прийняття від ТОВ СП "Нібулон" заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення договору та повідомило про присвоєння замовнику кодів відправника/одержувача 8496, платника 8211375 з відкриттям особового рахунку з ідентичним номером. Також повідомлено, що код платника використовується для ідентифікації договірних відносин як номер договору.

За умовами п. 1.1 договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, предметом договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та /або вагонах замовника, пов`язаних з цим супутніх послуг (далі - послуги) і проведення розрахунків за ці послуги.

Відповідно до п.1.2 договору при виконанні договору сторони використовують такі скорочені найменування нормативно-правових актів:

- Статут залізниць України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (далі - Статут залізниць України);

- Правила перевезення вантажів, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082 (далі - Правила перевезення вантажів);

- Правила планування перевезень вантажів (статті 17-21 Статуту), затверджені наказом Міністерства транспорту України від 09.12.2002 № 873 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2002 за № 1030/7318 (далі - Правила планування перевезень вантажів);

- Правила користування вагонами і контейнерами, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за № 165/3458 (далі - Правила користування вагонами);

- Збірник Тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги та Коефіцієнти, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів, затверджені наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 № 317 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за № 340/16356 (далі - Збірник Тарифів, Коефіцієнти, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів, відповідно);

- Угода про міжнародне залізничне вантажне сполучення (далі - СМГС)

- Конвенція про міжнародні залізничні перевезення (далі - КОТІФ).

У п. 1.3 договору сторони погодили, що наведені нижче визначення вживаються в договорі в такому значенні:

маршрутна відправка - партія вантажу за однією накладною, яка відповідає ваговій нормі та/або кількості вагонів у поїзді, що встановлені перевізником;

маршрутний поїзд - вантажний поїзд, одночасно пред`явлений до перевезення замовником, який відповідає установленій перевізником масі та/або довжині та прямує без переробки на одну станцію призначення/вихідну станцію. Маршрутний поїзд може бути оформлений одним або декількома перевізними документами;

Згідно з п.1.4 договору надання послуг за договором може підтверджуватись накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, зведеними відомостями та іншими документами.

Відповідно до п.1.5 договору він є публічним договором, за яким перевізник бере на себе обов`язок здійснювати надання послуг, пов`язаних з організацією та здійсненням перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Пропозиції та зміни до договору приймаються і враховуються відповідно до п. 9.3. та 9.4. договору та законодавства.

Договір укладається шляхом надання перевізником пропозиції укласти договір (оферти) і прийняття в цілому пропозиції (акцепту) другою стороною. Приймаючи пропозицію укласти договір друга сторона засвідчує, що ознайомилася та згодна з усіма умовами договору (п. 1.7 договору).

Згідно з п.1.10 договору він є укладеним з дня надання замовнику перевізником інформаційного повідомлення про укладення договору, але не раніше дня введення його в дію відповідно до п. 12.1. договору.

Підпунктами 2.1.4, 2.1.5 договору визначено обов`язок замовника сплачувати послуги перевізника та інші платежі, належні перевізнику за договором з сум внесеної передоплати за кодом платника; відшкодовувати перевізнику витрати, пов`язані із затримками вагонів, контейнерів і вантажів з причин, що не залежать від перевізника, які виникли на станціях залізниць України, зокрема з наступних причин: неправильне оформлення відправниками перевізних документів; недодання до накладної документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил чи невірне їх оформлення; перевірка вантажів (маси вантажу) митними та іншими державними органами контролю; недотримання технічних умов розміщення та кріплення вантажів; недостатність грошових коштів та закриття коду платника; інші причини. Оплата вказаних послуг здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати за кодом платника.

За умовами п.п. 2.3.2, 2.3.5 договору перевізник зобов`язаний приймати до перевезення вантажі у вагонах (контейнерах) замовника або у власних вагонах (контейнерах) перевізника, надавати власні вагони (контейнери) перевізника для навантаження вантажів згідно із затвердженими планами і заявками замовника згідно інформації розміщеної у системі планування перевезень, надавати додаткові послуги, пов`язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається в додатках до договору та Збірнику тарифів; складати документи, передбачені п. 1.3., 1.4. та розд. 4 договору, щодо нарахування сум платежів.

Відповідно до п. 3.1 договору розмір провізних платежів за перевезення вантажу у вагонах замовника та вагонах залізниць інших держав, додаткових зборів, пов`язаних з перевезенням, розраховується за ставками і тарифами, які визначаються у відповідності до умов Збірника Тарифів.

Згідно з п. 3.4 договору замовник зобов`язаний сплачувати у визначеному договором розмірі плату за користування власними вагонами перевізника: під час виконання вантажних операцій на місцях загального користування; переданих замовнику на місцях не загального користування; затриманих на станціях в очікуванні подавання під вантажні або інші операції, з причин, які залежать від замовника; затриманих під час перевезення з інших причин, що не залежать від перевізника (далі - плата за користування власними вагонами перевізника).

Розмір плати за користування власними вагонами перевізника встановлюється відповідно п. 3.4.2 договору (п. 3.4.1 договору).

Відповідно до п.4.1 договору розрахунки за договором здійснюються через філію "Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень" АТ "Укрзалізниця".

Оплата послуг відповідно до договору здійснюється у національній валюті України на умовах попередньої оплати шляхом перерахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання перевізника, вказаний в розд. 14 договору. Датою надходження платежів вважається дата зарахування коштів обслуговуючим банком на поточний рахунок перевізника зі спеціальним режимом використання. Одержані на поточний рахунок з спеціальним режимом використання кошти перевізник зараховує на особовий рахунок замовника (п. 4.2 договору).

Договір діє з дня укладення, але не раніше дати введення в дію, що визначається перевізником в повідомленні про оприлюднення договору здійсненого на веб-сайті http://uz-cargo.com/ та діє до його припинення. Дата введення в дію не може бути раніше 30 днів з дня оприлюднення договору. На звернення замовника умови договору застосовуються до відносин з замовником, які виникли між сторонами до його укладення та введення в дію (п. 12.1 договору).

Відповідно до п. 13 договору невід`ємною частиною договору є додатки, зокрема: додаток 1-1 "Ставки плати за додаткові послуги, пов`язані з перевезенням вантажів, що надаються за вільними тарифами", додаток 1-4 "Умови накопичення вагонів" (далі додаток 1-4).

Відповідно до п.1 додатку 1-4 на окреме замовлення перевізник надає послуги замовнику з накопичення порожніх та/або з вантажем власних вагонів перевізника та/або вагонів замовника на коліях загального користування станцій накопичення для відправлення їх групами, маршрутними або контейнерними поїздами на станції призначення (далі - накопичення вагонів).

Згідно з п.2 додатку 1-4 станціями накопичення можуть бути станції відправлення та/або станції на шляху прямування вагонів до станції призначення.

Для організації накопичення вагонів замовник направляє для погодження перевізником звернення із зазначенням бажаних станцій накопичення та максимальної кількості вагонів, що може бути накопичено на кожній з них. Строк розгляду перевізником такого звернення становить не більше ніж 15 робочих днів. За результатом розгляду звернення замовника, перевізник інформує про можливість накопичення вагонів із зазначенням станцій накопичення та кількості вагонів, що може бути накопичено на них, або надає обґрунтовану відмову (п.3 додатку 1-4).

За умовами п.4 додатку 1-4 в межах узгоджених станцій накопичення та кількості вагонів, що може бути накопичено, замовник щомісячно надає перевізнику на такі станції накопичення заявки на накопичення вагонів із зазначенням: станції накопичення; граничної кількості вагонів для накопичення; розподілу для накопичення вагонів за їх видами, різновидом вантажу, станції призначення; періоду дії такої заявки.

На станціях накопичення на шляху прямування перевізник контролює накопичення вагонів відповідно до заявки замовника для подальшого формування поїзду та відправлення на станцію призначення (п. 5 додатку 1-4).

Відповідно до п.6 додатку 1-4 початком накопичення вагонів є: на шляху прямування порожніх та/або з вантажем - прибуття вагонів на станцію накопичення; на станції відправлення - момент фактичної передачі замовником вагонів перевізнику.

Часом закінчення накопичення вагонів є: на шляху прямування порожніх та/або з вантажем - формування поїзду з таких вагонів; на станції відправлення - приймання останнього вагону перевізником (п. 7 додатку 1-4).

Згідно з п.8 додатку 1-4 час перебування вагонів на коліях загального користування станції накопичення відображається в акті загальної форми ГУ-23.

Відповідно до п.9 додатку 1-4 за послугу з накопичення вагонів замовник сплачує: плату за вільним тарифом "Організація перевезень і накопичення власного рухомого складу" відповідно до додатку 1-1 до договору. При нарахуванні такої плати 1 вагоно-доба розраховується з округленням неповної доби (24 години від початку накопичення) до повної (24 години до закінчення накопичення) (п.9.1); за затримку вагонів замовника: платежі пов`язані з затримкою вантажу на шляху прямування з вини замовника згідно з Збірником тарифів та Правилами перевезення вантажів (п.9.2); за затримку власних вагонів перевізника: платежі пов`язані з затримкою вантажу на шляху прямування з вини замовника згідно з Збірником тарифів та Правилами перевезення вантажів та п. 3.4. договору (9.3).

Плата за маневрову роботу під час надання послуг з накопичення замовнику не нараховується.

За умовами п.10 додатку 1-4 нарахування платежів відбувається на станції накопичення за накопичувальною карткою ФДУ-92, відомістю плати за користування вагонами ГУ-46 з коду платника замовника, яким замовлено надання такої послуги.

Матеріали справи містять також договір про подачу та забирання вагонів при станції Кам`янець - Подільський регіональної філії "Південно - Західна залізниця", укладений між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" та Товариством з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство "Нібулон" від 23 жовтня 2018 року, прийнятий до обліку за № 2362. Зі сторони ТОВ СП "Нібулон" вказаний договір підписаний директором філії "Смотрич".

Термін дії договору визначений з 23.10.2018 по 23.10.2023.

Відповідно до п.1 вищевказаного договору, згідно із Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору здійснюється подача, розставлення на місця навантаження і забирання вагонів з під`їзної колії, яка належить користувачу, та примикає до станції Кам`янець-Подільський регіональної філії "Південно-Західна залізниця" через стрілку №85 до колії № 24 і обслуговується локомотивом залізниці.

Вагони на під`їзну колію подаються локомотивом залізниці із розставленням вагонів на місцях навантаження. Здача вагонів проводиться: на місцях навантаження. Загальна кількість вагонів, які передаються на під`їзну колію однією групою, відповідно до встановлених фронтів навантаження, вказаних у пункті 9 договору (п.6 договору від 23.10.2018).

У п.9 договору від 23.10.2018 передбачена максимальна переробна спроможність вантажних пунктів: найменування вантажу - зернові вантажі; розмір одночасної подачі у вагонах - 14.

Згідно з п.10 договору від 23.10.2018 час перебування вагонів на під`їзній колії обчислюється з моменту подачі вагонів на під`їзну колію до моменту отримання залізницею повідомлення користувача про готовність вагонів до забирання.

В період з 20 по 21 грудня 2021 року ТОВ СП "Нібулон" проводило навантаження 52 вагонів по станції Кам`янець-Подільський, які надалі слідували по маршрутній відправці №33811118 Кам`янець-Подільський - Миколаїв-вантажний.

Накопичення вагонів проводилось на коліях станції (коліях загального користування), що засвідчено актами загальної форми ГУ-23: № 2868 від 21.12.2021 та № 2876 від 12.11.2021 на вагони №№ 95605234, 95932083, 95606216, 95932216, 95931416, 95606224, 95411468, 95605580, 95407631, 95931515, 95606331, 95931473, 95931648, 95605440;

№2872 від 21.12.2021 та № 2878 від 22.12.2021 на вагони №№95605903, 95931572, 95606075, 95411310, 98208564, 91134445, 91134429,95410809, 95407664, 95410569,95605689, 95606588, 95932034, 95932117;

№2870, від 21.12.2021 та №2877 22.12.2021 на вагони №№ 95410247, 95410551, 95411054, 95411187, 95411864, 95412078, 95605762, 95606117, 95606455, 95931440, 95931531, 95931622, 95931978, 95932174;

Відповідачем сплачено збір за накопичення вищевказаних вагонів на коліях загального користування по накопичувальній картці форми ФДУ-92 №22121085 у сумі 9684,64 грн., а також здійснено оплату за користування вищевказаними вагонами по відомості №22120246 у сумі 22800,50 грн. (без ПДВ. ).

Водночас, збір за зберігання вантажу на коліях загального користування по накопичувальній картці форми ФДУ-92 №27121100 у сумі 47398,40 (без ПДВ), а з врахуванням 20% ПДВ у сумі 56 878,08 грн. - не сплачений і Перевізником не стягнутий, в зв`язку із внесенням Замовником у накопичувальну картку заперечень.

Крім того, відповідач упродовж 25-26 грудня 2021 року по станції Кам`янець-Подільський проводив навантаження 47 вагонів, які надалі слідували по маршрутним відправкам № 33876897, 33876905, 33876921,33876947 Кам`янець-Подільський - Миколаїв-вантажний.

Накопичення вагонів проводилось на коліях станції (коліях загального користування), що засвідчено актами загальної форми ГУ-23:

№ 2927 від 25.12.2021, № 2939 від 26.12.2021 на вагони №№95344875, 95619151, 95451100, 95378303, 95920500, 95538633, 95454245, 95368767, 95792883, 95649778, 95757183, 95724530, 95314415, 95449906;

№ 2931 від 25.12.2021, № 2938 від 26.12.2021 на вагони №№ 95680864, 95666806, 95361580, 95678876, 95760203, 95679809, 95618849, 95357885, 59597666, 95389409, 95832630, 95391157, 95616561;

№№ 2935, 2937 від 26.12.2021 на вагони №№ 95448288, 95006409, 95751889, 95833406, 95328266, 95759171, 95794913, 95450607,95332755, 95561452, 95398988, 59563834;

Відповідачем сплачено збір за накопичення вищевказаних вагонів на коліях загального користування по накопичувальній картці форми ФДУ-92 №27121101 у сумі 6744,66 грн., а також здійснено оплату за користування вищевказаними вагонами по відомості №27120250 у сумі 80929,30 грн. (без ПДВ. ).

Водночас, збір за зберігання вантажу на коліях загального користування по накопичувальній картці форми ФДУ-92 № 27121102 у сумі 32501,80 (без ПДВ), а з врахуванням 20% ПДВ у сумі 39 002,16 грн. - не сплачений і Перевізником не стягнутий, в зв`язку із внесенням Замовником у накопичувальну картку заперечень.

Усі пам`ятки про подання вагонів (№224, №225, №226, №227; №231, №232, №233, №234) і про забирання вагонів (№217,№218, №219, №220; №224,№225, №226, №227), повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, акти загальної форми ГУ-23 містять підписи працівника станції та працівника вантажовласника Лебідя В.В.

Матеріали справи містять детальний розрахунок заборгованості ТОВ СП "Нібулон" по накопичувальній картці №27121100 за 27 грудня 2021року на загальну суму 47398,40 грн. без ПДВ та №27121102 від 27 грудня 2021 на загальну суму 32501,80 грн. без ПДВ згідно з яким загальна сума заборгованості становить 95880,24 грн з ПДВ. Розрахунок виконаний позивачем на підставі п. 2.1 розділу 3 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 № 317, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за № 340/16356, виходячи зі ставки плати в розмірі 4,00 грн. за одну тонну вантажу за кожну добу із застосуванням коефіцієнту 3,023 грн згідно з наказом Міністерства інфраструктури України від 16.08.2021 № 0005/ЦМ.

Позивач звертався до відповідача з претензією згідно з якою пропонував здійснити оплату збору за зберігання вантажу на коліях загального користування по накопичувальній картці форми ФДУ - 92.

Враховуючи, що відповідач не сплатив вказані кошти, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 05.12.2022 р. у справі №924/293/22 позов задоволено.

4.Правові норми, застосовані апеляційним судом до спірних правовідносин.

Статтею 306 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов`язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Суб`єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.

Частина 5 ст.307 ГК України, яка кореспондується із ч.2 ст.908 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), встановлює, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Відповідно до ст. 909 ЦК України, ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (ч.ч. 2, 3 ст. 909 ЦК України).

Вантажовідправник і перевізник у разі необхідності здійснення систематичних впродовж певного строку перевезень вантажів можуть укласти довгостроковий договір, за яким перевізник зобов`язується у встановлені строки приймати, а вантажовідправник - подавати до перевезення вантажі у погодженому сторонами обсязі (ч. 3 ст. 307 ГК України).

Таким чином, права і обов`язки сторін виникають не лише з умов укладеного сторонами договору, а і на підставі норм, встановлених актами законодавства, в тому числі нормативно-правових актів, які регулюють взаємовідносини в певних випадках.

Відносини залізниці з відправниками та одержувачами вантажів, багажу, вантажобагажу і пошти з урахуванням специфіки функціонування цього виду транспорту як єдиного виробничо-технологічного комплексу регулюються Законом України "Про залізничний транспорт".

Згідно із ст.3 Закону України "Про залізничний транспорт" законодавство про залізничний транспорт загального користування складається із законів України "Про транспорт", "Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України. Нормативно-правові акти, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України, є обов`язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Статут залізниць України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (далі - Статут), визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту (ст.2 Статуту).

Згідно з ст. 5 Статуту на підставі цього Статуту Мінтранс затверджує: а) Правила перевезення вантажів; б) Технічні умови навантаження і кріплення вантажів; в) Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України; г) інші нормативні документи.

У ст. 6 Статуту визначено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення; Правила перевезення вантажів - нормативний акт, що конкретизує передбачені цим Статутом положення, які регламентують участь та обов`язки сторін у процесі перевезення вантажів.

Відповідно до п.2 Правил перевезення вантажів маршрутами відправника, затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.05.2002 № 334 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 565/6853, маршрутом відправника (далі - маршрут) уважається поїзд установленої маси або довжини, сформований відправником відповідно до Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Мінтрансу України від 20.12.96 № 411 та зареєстрованих у Мін`юсті України 25.02.97 за № 50/1854, та плану формування поїздів на залізничній під`їзній колії підприємства або за договором із залізницею - на коліях залізничної станції призначенням на одну станцію або з розпиленням на кількох станціях з обов`язковим зменшенням кількості його переробок на попутних технічних станціях.

5. Правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши доводи і обґрунтування апеляційної скарги, апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини за своєю правовою природою є правовідносинами з надання послуг, пов`язаних з перевезенням вантажів залізницею. Так, відповідно до умов договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 26.06.2020 (далі - договір), в період з 20 по 21 грудня 2021 року ТОВ СП "Нібулон" проводило навантаження 52 вагони, які надалі слідували по маршрутній відправці №33811118 Кам`янець-Подільський-Миколаїв вантажний.

Накопичення вагонів проводилось на коліях станції (коліях загального користування), що засвідчено актами загальної форми ГУ-23:

№ 2868 від 21.12.2021 та № 2876 від 12.11.2021 на вагони №№ 95605234, 95932083, 95606216, 95932216, 95931416, 95606224, 95411468, 95605580, 95407631, 95931515, 95606331, 95931473, 95931648, 95605440;

№ 2872 від 21.12.2021 та № 2878 від 22.12.2021 на вагони №№95605903, 95931572, 95606075, 95411310, 98208564, 91134445, 91134429,95410809, 95407664, 95410569,95605689, 95606588, 95932034, 95932117;

№ 2870, від 21.12.2021 та №2877 22.12.2021 на вагони №№ 95410247, 95410551, 95411054, 95411187, 95411864, 95412078, 95605762, 95606117, 95606455, 95931440, 95931531, 95931622, 95931978, 95932174.

Крім того, відповідач упродовж 25 - 26 грудня 2021 року по станції Кам`янець-Подільський проводив навантаження 47 вагонів, які надалі слідували по маршрутним відправкам № 33876897, 33876905, 33876921,33876947 Кам`янець-Подільський - Миколаїв-вантажний.

Накопичення вагонів проводилось на коліях станції (коліях загального користування), що засвідчено актами загальної форми ГУ-23:

№ 2927 від 25.12.2021, № 2939 від 26.12.2021 на вагони №№ 95344875, 95619151, 95451100, 95378303, 95920500, 95538633, 95454245, 95368767, 95792883, 95649778, 95757183, 95724530, 95314415, 95449906;

№ 2931 від 25.12.2021, № 2938 від 26.12.2021 на вагони №№ 95680864, 95666806, 95361580, 95678876, 95760203, 95679809, 95618849, 95357885, 59597666, 95389409, 95832630, 95391157, 95616561;

№№ 2935, 2937 від 26.12.2021 на вагони №№ 95448288, 95006409, 95751889, 95833406, 95328266, 95759171, 95794913, 95450607,95332755, 95561452, 95398988, 59563834.

В матеріалах справи знаходяться пам`ятки про подання вагонів ( №224, №225, №226, №227; №231, №232, №233, №234,) і про забирання вагонів (№217,№218, №219, №220; №224, №225, №226, №227), повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, акти загальної форми ГУ-23 містять підписи працівника станції та працівника вантажовласника Лебідя В.В.

Оскільки відповідач не має власних потужностей для формування маршрутного поїзду, то накопичення вагонів проводилось на коліях станції, тобто коліях загального користування, на підставі укладеного із залізницею договору.

Додатком 1-4 до договору, укладеного між сторонами, врегульовано порядок, строки, оплату послуги з накопичення вагонів.

Так, відповідно до п.1 додатку 1-4 на окреме замовлення перевізник надає послуги замовнику з накопичення порожніх та/або з вантажем власних вагонів перевізника та/або вагонів замовника на коліях загального користування станцій накопичення для відправлення їх групами, маршрутними або контейнерними поїздами на станції призначення (далі - накопичення вагонів).

Згідно з п.6 додатку 1-4 початком накопичення вагонів є, зокрема на станції відправлення - момент фактичної передачі замовником вагонів перевізнику.

Часом закінчення накопичення вагонів є на станції відправлення - приймання останнього вагону перевізником (п. 7 додатку 1-4).

За умовами п.8 додатку 1-4 час перебування вагонів на коліях загального користування станції накопичення відображається в акті загальної форми ГУ-23.

Відповідно до п.9 додатку 1-4 за послугу з накопичення вагонів замовник сплачує: плату за вільним тарифом "Організація перевезень і накопичення власного рухомого складу" відповідно до додатку 1-1 до договору. При нарахуванні такої плати 1 вагоно-доба розраховується з округленням неповної доби (24 години від початку накопичення) до повної (24 години до закінчення накопичення) (п.9.1); за затримку вагонів замовника: платежі пов`язані з затримкою вантажу на шляху прямування з вини замовника згідно з Збірником тарифів та Правилами перевезення вантажів (п.9.2); за затримку власних вагонів перевізника: платежі пов`язані з затримкою вантажу на шляху прямування з вини замовника згідно з Збірником тарифів та Правилами перевезення вантажів та п. 3.4. договору (9.3).

За умовами п.10 додатку 1-4 нарахування платежів відбувається на станції накопичення за накопичувальною карткою ФДУ-92, відомістю плати за користування вагонами ГУ-46 з коду платника замовника, яким замовлено надання такої послуги.

Таким чином, при перевезенні вантажу маршрутними відправками та відсутності можливості формувати маршрут на під`їзній колії, що належить відповідачу, навантажені вагони затримуються на коліях станції, що відображається в актах загальної форми ГУ-23.

Суди встановили, що в зв`язку з простоєм вагонів відповідача на коліях станції в очікуванні відправлення маршруту були складені акти загальної форми ГУ-23: №2868 від 21.12.2021 (час початку затримки вагонів 21.12.2021 о 00:20 год., №2870 від 21.12.2021 (час початку затримки вагонів 21.12.2021 о 07:25 год., №2872 від 21.12.2021 (час початку затримки вагонів 21.12.2021 о 16:50 год.), № 2876 від 22.12.2021 (час початку затримки вагонів 21.12.2021 о 00:20 год., час закінчення затримки вагонів о 04.50 год. 22.12.2021), №2877 від 22.12.2021 (час початку затримки вагонів 21.12.2021 о 07:25 год., час закінчення затримки вагонів о 04.50 год. 22.12.2021), № 2878 від 22.12.2021 (час початку затримки вагонів 21.12.2021 о 16:50 год., час закінчення затримки вагонів о 04:50 год. 22.12.2021).

У вищевказаних актах зазначені обставини, що викликали складання актів: інші обставини, що спричинили затримку вагонів з вини клієнта після забирання їх з місць навантаження/вивантаження; затримка вагонів, пов`язана з оформленням вантажу після забирання їх з місць навантаження/вивантаження. Дані акти підписані уповноваженою особою відповідача Лебідєм В.В.

За накопичення вагонів на коліях загального користування позивачем було нараховано плату за накопичення вагонів в сумі 9684,64 грн без ПДВ по накопичувальній картці форми ФДУ-92 №22121085 від 22.12.2021, який сплачений відповідачем.

Також позивач нарахував відповідачу збір за зберігання вантажів при перевезеннях по накопичувальній картці форми ФДУ-92 №27121100 від 27.12.2021 в сумі 47398,40 грн. без ПДВ, а з врахуванням 20% ПДВ у сумі 56878,08 грн. та №27121102 від 27.12.2021 в сумі 32501,80 грн. без ПДВ, а з врахуванням 20% ПДВ у сумі 39002,16 грн.

Однак відповідач не сплатив вказаний збір, в зв`язку із внесенням у накопичувальну картку заперечень. У накопичувальній картці уповноважена особа відповідача зазначила, що кошти нараховано неправомірно, так як було сплачено за накопичення маршруту згідно додатку 1-4 договору про надання послуг.

Колегія суддів акцентує увагу на тому, що послуга зберігання вантажів регламентується Правилами зберігання вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №866/5087 (далі - Правила).

Статтею 46 Статуту залізниць України передбачено, що одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

У п. 5 Правил передбачено, що якщо одержувач не вивіз вантаж з місця загального користування у терміни, встановлені статтею 46 Статуту, з нього стягується плата за зберігання вантажу, встановлена тарифом, незалежно від того, чиїми засобами здійснюється охорона вантажу.

Згідно з п. 8 Правил збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо), при цьому термін безоплатного зберігання обчислюється при затримці - з моменту затримки.

За зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених у вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевезення (у тому числі під митним оформленням та з інших причин, не залежних від залізниці), збір сплачується з моменту ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення затримки. Факт затримки вантажу засвідчується актом загальної форми (п. 9 Правил).

Статтею 129 Статуту залізниць України встановлено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Аналогічні вимоги містять також Правила складання актів, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 №334, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за №567/6855. Відповідно до п.3 зазначених Правил, акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, зокрема, у разі затримки вагонів на станції призначення з очікуванні подачі під вивантаження з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства; затримки вагонів (контейнерів), пов`язаної з митним оформленням вантажу, а також затримки через недодання чи неналежне оформлення відправником документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил; в інших випадках для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта.

Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами.

Таким чином, відповідно до вищезазначених норм чинного законодавства акти загальної форми №№2868, 2870, 2872 від 21.12.2021 та №№ 2876 від 12.11.2021, 2877, 2878 від 22.12.2021, 2927, 2931 від 25.12.2021, №2939, 2939, 2935,2937 від 26.12.2021, які були складені позивачем, є належними і допустимими доказами посвідчення обставин, що є підставою для нарахування плати за зберігання вантажу.

Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ним послуги (Тарифне керівництво №1), затверджений наказом Мінтрансу України від 23.09.2009 №317 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за №340/16356, в пункті 2 розділу 3 встановлює розміри зборів за зберігання вантажів за кожну добу, зокрема: 4,0 грн за одну тонну - при зберіганні вантажів у вагонах, у тому числі у контейнерах - за масу брутто, округлену до повних тонн. У всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної.

Пунктом 10 розділу 1 вищевказаного Збірника тарифів визначено, що ставки тарифів, плати і зборів, що містяться у цьому Збірнику, є базовими та визначені без урахування податку на додану вартість.

Наказом Міністерства інфраструктури України від 29.03.2009 №317, зареєстрованим Міністерством юстиції України 15.04.2009 за №341/16357, затверджені коефіцієнти, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ним послуги. Згідно з наказом Міністерства інфраструктури України від 11.08.2021 №418, яким були внесені зміни до вищевказаного наказу, коефіцієнт, що застосовується до тарифів, плат та зборів, що вказані в розділах ІІ і ІІІ Збірника тарифів становив з 17.08.2021 - 3,023.

Із поданого позивачем розрахунку вбачається, що розмір збору за зберігання обчислювався з врахуванням вищевказаних коефіцієнтів та виходячи із плати 4,0 грн. за одну тонну за кожну добу, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок збору за зберігання вантажу на коліях загального користування по накопичувальній картці форми №10121061, колегія суддів вважає, що даний розрахунок проведений в межах максимально можливих нарахувань, а тому є обґрунтованим. При цьому відповідач жодним чином не заперечував проти суми розрахунку, наведеної позивачем.

Відтак, апеляційний суд робить висновок, що позивач правомірно заявив до стягнення 95 880,24 грн. за зберігання вантажу.

Крім того, колегія суддів критично оцінює доводи відповідача про те, що збір за зберігання вантажу та плата за накопичення вагонів є тотожними послугами, оскільки при формуванні (навантаженні та накопиченні) маршрутної відправки між сторонами існували договірні відносини з приводу накопичення вагонів на коліях станції у відповідності до умов Договору. Відповідач сплатив Позивачу плату за накопичення вагонів на станції з метою навантаження та формування усіх вагонів та оформлення їх як маршрутної відправки.

Також твердження відповідача про те, що відсутні підстави для нарахування збору за зберігання вантажу, позаяк затримка вагонів відбувалась за обставин, що залежали від Залізниці, а саме: наявність договірних відносин з накопичення вагонів на коліях залізниці з метою формування маршрутного поїзда, про що відповідач вказав у зауваженнях до відповідних накопичувальних карток, що надав позивач та наявності вини відповідача у затримці вагонів на коліях станції немає, а тому позивач намагається двічі отримати грошові кошти за де-факто одну і ту саму послугу перебування вагонів відправника на коліях станції в очікуванні формування маршрутної відправки судом до уваги не береться за підстав викладених вище.

Доводи відповідача з приводу відсутності його вини у затримці вагонів та безпідставності нарахування збору за зберігання вантажів з огляду на положення додатку 1-4 договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 26.06.2020 та договору про подачу та забирання вагонів при станції Кам`янець-Подільський № 2362 від 23.10.2018, колегія суддів до уваги не приймає зважаючи на наступне.

Так, умовами договору про подачу та забирання вагонів при станції Кам`янець-Подільський №2362 від 23.10.2018 врегульовані виключно технічні питання подачі, розставлення на місця навантаження і забирання вагонів з під`їзної колії, яка належить відповідачу, та примикає до станції Кам`янець-Подільський регіональної філії "Південно-Західна залізниця".

В той же час затримка вагонів відбулася у зв`язку із очікуванням оформлення відправницького маршруту на коліях загального користування, що врегульовано положеннями договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 26.06.2020, зокрема додатком 1-4 до договору.

Так, у п.9 даного додатку сторони погодили, що окрім плати за вільним тарифом "Організація перевезень і накопичення власного рухомого складу" відповідно до додатку 1-1 до договору, за послугу з накопичення вагонів відповідач сплачує також платежі, пов`язані з затримкою вантажу на шляху прямування з вини замовника згідно з Збірником тарифів та Правилами перевезення вантажів.

Правила перевезення вантажів, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 866/5087, об`єднують в собі всі правила по наданню послуг з організації перевезення вантажів, в тому числі і Правила зберігання вантажів.

Колегія суддів зазначає, що послуги з накопичення вагонів (формування маршрутного поїзду на коліях загального користування на підставі укладеного із перевізником договору) та послуги зі зберігання вантажів (матеріальна відповідальність за зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених в вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевезення відповідно до Правил № 644), не є тотожними.

Отже, умовами договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 26.06.2020 передбачений обов`язок відповідача сплачувати збір за зберігання вантажу у разі надання послуги з накопичення вагонів. При цьому вина відповідача підтверджується складеними актами загальної форми №№2868, 2870, 2872 від 21.12.2021 та №№ 2876 від 12.11.2021, 2877, 2878 від 22.12.2021, 2927, 2931 від 25.12.2021, №2939, 2939, 2935,2937 від 26.12.2021.

Крім того, умовами договору про подачу та забирання вагонів при станції Кам`янець-Подільський № 2362 від 23.10.2018 у п. 14 також передбачено обов`язок відповідача сплачувати інші збори і плати згідно Тарифного керівництва № 1, в тому числі і збір за зберігання вантажу.

Отже, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для скасування рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.12.2022 р.

Відтак, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне і обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

6. Висновки за результатами апеляційного розгляду.

Таким чином, у апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б прийти до висновку про помилковість додаткового рішення суду першої інстанції.

Виходячи з положень статті 11 ГПК України, апеляційний суд виходить з того, що як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відтак, застосовуючи наведену практику Європейського суду , апеляційний суд вважає що, враховуючи зміст статті 269 ГПК України, надавши оцінку основним доводам апеляційних скарг, а також не встановивши у додатковому рішенні суду першої інстанції неправильного застосування норм матеріального права в сукупності з відсутніми порушеннями норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування додаткового рішення, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність таких доводів, які б були оцінені як переконливі і достатні для скасування додаткового рішення суду.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів за наслідком апеляційного перегляду приходить до висновку, що доводами апеляційної скарги висновків господарського суду не спростовано, підстав скасування чи зміни додаткового рішення, передбачених ст.277-279 Господарського процесуального кодексу України не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, додаткове рішення господарського суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон" в особі філії "Смотрич" товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське товариство "Нібулон" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.12.2022 у справі №924/293/22 - залишити без задоволення, рішення Господарського суду Хмельницької області - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не може бути оскаржена в касаційному порядку згідно п.2 ч.3 ст.287 ГПК України.

Справу №924/293/22 повернути Господарському суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складений "16" лютого 2023 р.

Головуючий суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Олексюк Г.Є.