Ухвала

від 17.02.2023 по справі 903/178/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

про забезпечення позову

17 лютого 2023 року Справа № 903/178/23Суддя Господарського суду Волинської області Слободян О.Г., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Волинська облспоживспілка

про забезпечення позову

у справі №903/178/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Волинська облспоживспілка

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Луцький ринок

про стягнення 2 421 827грн. 15коп.

встановила: ТОВ Волинська облспоживспілка (позивач) звернувся до суду з позовом про стягнення з ТОВ Луцький ринок (відповідача) 2 421 827грн. 15коп., з яких: 1870000грн. заборгованості по оплаті придбаного майна, 187155грн. 81коп. інфляційних втрат, 332074грн. 43коп. пені, 32596грн. 91коп. 3% річних.

Зазначає, що орієнтовна сума судових витрат складається з витрат по сплаті судового збору та 120000грн. витрат на правничу допомогу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань згідно договору купівлі-продажу майна від 13.12.2021р., в частині оплати придбаного майна.

Ухвалою суду від 16.02.2023 постановлено відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено "14" березня 2023 р.

16.02.2023 на адресу суду від ТОВ Волинська облспоживспілка надійшла заява про забезпечення позову (вх.№01-74/249/23), в якій заявник просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно відповідача в межах ціни позову в сумі 2421827,15грн.

На обґрунтування заяви позивач зазначає, що 19 січня 2023 року Господарським судом Волинської області у справі №903/70/23 видано судовий наказ про стягнення з ТОВ «Луцький ринок» на користь ТОВ «Волинська облспоживспілка» заборгованості, штрафних санкцій та судових витрат в загальній сумі 169423,11 грн. Також, 31 січня 2023 року Господарським судом Волинської області у справі №903/102/23 видано судовий наказ про стягнення з ТОВ «Луцький ринок» на користь ТОВ «Волинська облспоживспілка» заборгованості, штрафних санкцій та судових витрат в загальній сумі 267017,95 грн.

Крім того, 31 січня 2023 року ухвалою суду у справі №903/119/23 відкрито провадження за позовом ТОВ «Волинська облспоживспілка» до ТОВ «Луцький ринок» про стягнення заборгованості та штрафних санкцій в сумі 361005,08 грн.

Водночас, 27 січня 2023 року зареєстровано ТОВ «Ритейл Луцьк» (код ЄДРПОУ

44980956), одноосібним засновником та учасником якого є ТОВ "Луцький ринок". Статутний капітал ТОВ «Ритейл Луцьк» становить 2057013,25 грн. Адреса реєстрації новоутвореного товариства співпадає з юридичною адресою ТОВ "Луцький ринок": м.Луцьк, вул.Глушець, 1.

01 лютого 2023 року ТОВ «Луцький ринок» передало у власність ТОВ «Ритейл Луцьк», як внесок до статутного капіталу, павільйон «Заготівельник», площею 37 м.кв. та єдиний майновий комплекс, загальною площею 3970,1 м.кв., що знаходяться за адресою: м.Луцьк, вул. Глушець, 1.

Позивач вказує, що після відчуження вищевказаних об`єктів нерухомості у власності відповідача не залишилося нерухомого майна, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 7 лютого 2023 року.

Після видачі судових наказів про стягнення заборгованості з відповідача, подачі позову та відкриття провадження у справі №903/119/23 ТОВ «Луцький ринок» відчужив всі належні йому об`єкти нерухомості з метою ухилення від виконання грошових зобов`язань перед позивачем та недопущення звернення стягнення на його майно.

Позивач доводить, що відповідач на даний час ухиляється від виконання взятих на себе грошових зобов`язань та не реагує на претензії позивача, невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно відповідача може унеможливити виконання рішення суду.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

З урахуванням наведених законодавчих норм завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів.

Статтею 124 Конституції України визначений принцип обов`язковості судових рішень. Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Згідно ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18).

Вжиття заходів забезпечення позову відповідно до статті 136 ГПК України є правом суду, а за наявності відповідних виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для забезпечення позову.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до ч. 4 наведеної ст.137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з ч.11 ст. 37 Господарського процесуального кодексу України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Забезпечення позову є однією з найважливіших гарантій захисту прав, свобод та інтересів юридичних осіб, певним заходом для створення можливості реального виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог; прийняття передбачених законом заходів щодо забезпечення позову є правом суду, який розглядає спір. Заходи про забезпечення позову застосовується судом, виходячи з обставин справи, змісту заявлених позовних вимог.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Що стосується оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу слід вказати, що такий захід забезпечення, як накладення арешту на земельні ділянки, жодним чином не порушує законних інтересів відповідача, в той же час дозволить уникнути непорозумінь на період вирішення спору і запобігти порушенню прав позивачів.

Щодо наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, суд зазначає, що обраний позивачем захід забезпечення позову спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, оскільки у разі незастосування такого заходу забезпечення позову, до вирішення спору наявні у відповідача активи можуть бути ним відчужені.

Також, суд враховує, що заходи забезпечення позову є тимчасовими на період вирішення спору по суті з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Предметом спору у даній справі є вимога ТОВ "Волинська облспоживспілка" про стягнення з ТОВ Луцький ринок 2 421 827грн. 15коп. коштів у з`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань згідно договору купівлі-продажу майна від 13.12.2021р., в частині оплати придбаного майна.

Виконання в майбутньому судового рішення у цій справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів чи майна на зазначену суму, а отже застосування заходу забезпечення позову, обраного позивачем, безпосередньо пов`язано із предметом позову.

Адекватність такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на грошові кошти відповідача у межах ціни позову дійсно полягає у тому, що такі дії забезпечать реальне виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Судом встановлено, що 19.01.2023 Господарським судом Волинської області видано судовий наказ №903/70/23 про стягнення з ТОВ Луцький ринок на користь ТОВ Волинська облспоживспілка 123 200 грн. 00 коп. основного боргу, 21 061 грн. 85 коп. пені, 2 318 грн. 01 коп. 3% річних, 17 574 грн. 85 коп. інфляційних втрат та 268 грн. 40 коп. витрат по сплаті судового збору, 5 000 витрат на професійну правничу допомогу, а всього: 169 423 грн. 11 коп., яка виникла за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 22.10.2021.

Ухвалою суду від 07.02.2023 у справі №903/70/23 заяву ТОВ Луцький ринок про скасування судового наказу задоволено, судовий наказ №903/70/23 від 19.01.2023 скасовано.

31.01.2023 Господарським судом Волинської області у справі №903/102/23 видано судовий наказ про стягнення з ТОВ "Луцький ринок" на користь Волинської обласної спілки споживчих товариств 267 017,95 грн., з яких: 200 400,00 грн. основного боргу, 34259,73 грн. - пені, 3 770,56 грн. 3% річних, 28 587,66 грн. інфляційних та 268,40 грн. витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою суду від 15.02.2023 у справі №903/102/23 заяву ТОВ Луцький ринок про скасування судового наказу задоволено, судовий наказ №903/102/23 від 31.01.2023 скасовано.

Ухвалою суду від 31.01.2023 відкрито провадження у справі №903/119/23 за позовом ТОВ Волинська облспоживспілка до ТОВ Луцький ринок про стягнення 361 005 грн. 08коп. заборгованості за договором купівлі-продажу від 22.10.2021.

Ухвалою суду від 13.02.2023 у справі №903/119/23 накладено арешт на грошові кошти та майно ТОВ "Луцький ринок" в межах суми позову 361 005 грн. 08 коп.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 27.01.2023 зареєстровано ТОВ Ритейл Луцьк, одноособовим засновником якого є ТОВ Луцький ринок з часткою в статутному капіталі 100 %.

01.02.2023 ТОВ Луцький ринок передало у власність ТОВ Ритейл Луцьк наявне у товариства нерухоме майно, зокрема павільйон Заготівельник площею 37 м.кв. та єдиний майновий комплекс площею 3 970,1 м.кв., що знаходяться за адресою м. Луцьк, вул. Глушець, 1, що підтверджується інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 07.02.2023.

Також, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 07.02.2023 щодо ТОВ "Луцький ринок", у власності ТОВ "Луцький ринок" нерухоме майно відсутнє.

Таким чином, не вжиття дій щодо погашення заборгованості за спірним договором, відчуження нерухомого майна товариства свідчить про ухилення відповідача від виконання взятих на себе зобов`язань згідно укладеного договору, існування реальної загрози нівелювання мети звернення з даним позовом до суду - стягнення з відповідача належних позивачу грошових коштів, адже навіть у випадку задоволення такого позову - грошові кошти можуть бути, в тому числі, виведені з рахунків.

Накладення арешту на кошти та майно у межах спірної суми забезпечить збалансованість інтересів сторін, оскільки надасть можливість виконати рішення у разі задоволення позову та не призведе до втручання у господарську діяльність відповідача, а лише запровадить тимчасові обмеження щодо користування цими коштами та майном відповідачем задля запобігання перешкод у виконанні рішення суду у разі задоволення позову.

Разом із тим, застосування заходів забезпечення позову не порушить прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу, не призведе до втручання у звичайну діяльність учасників судового процесу, а лише запровадить тимчасові обмеження щодо використання коштів та майна, наявних у відповідача, існування яких дозволить створити належні умови для запобігання перешкод у виконанні рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Отже, застосування заходу забезпечення позову гарантуватиме у майбутньому виконання судового рішення у разі задоволення позову, оскільки залежить від наявності у відповідача грошових коштів у значному розмірі.

Таким чином, суд вважає, що заходи забезпечення позову відповідають вимогам процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, а тому заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову підлягає задоволенню.

Суд вважає за необхідне зазначити, що існуючий стан економіки країни та режим воєнного часу посилюють ризики утруднення чи навіть унеможливлення виконання судового рішення. Натомість, якраз саме реальне виконання рішення суду та захист порушених прав господарюючих суб`єктів є одним з факторів, що здатні забезпечити стабільність економічної ситуації в нашій державі.

Стверджуючи про необхідність вжиття заходів забезпечення позову, конкретні заходи забезпечення позову мають бути оцінені з урахуванням критеріїв розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Суд вважає, що накладення арешту на грошові кошти на рахунках відповідача в межах суми позовних вимог є розумним, обґрунтованим та адекватним способом забезпечення позову з огляду на суть спору та предмет позову - стягнення заборгованості за поставлений товар.

Суд враховує, що у випадку арешту коштів на рахунках, гроші залишаються у власності боржника і знерухомлюються з метою недопущення виведення грошових коштів з рахунків боржника й уникнення виконання судового рішення у майбутньому, такий захід може бути скасований у випадку ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позову чи з інших передбачених законом підстав.

Суд, оцінивши заяву про забезпечення позову встановив, що обраний заявником спосіб забезпечення позову співвідносяться з предметом позову, а отже існує конкретний зв`язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, однак не є тотожними з позовними вимогами, що забезпечить фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову. Такий спосіб забезпечення позову відповідає обставинам справи та, водночас, вжиття таких заходів забезпечення позову не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямований лише на збереження існуючого становища сторін до розгляду справи по суті.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки позивачем наведено обґрунтовані підстави того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, а також унеможливити ефективний захист прав позивача.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви про забезпечення позову та наявність підстав для її задоволення у повному обсязі.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст.140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Керуючись ст. 136, 137, 140, 234, 235, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

у х в а л и в:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Волинська облспоживспілка про забезпечення позову задовольнити.

2. Накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Луцький ринок» (43024, Волинська обл., м. Луцьк(з), вул. Глушець, 1, код ЄДРПОУ 44297658), які знаходяться на рахунках у банківських та інших фінансово-кредитних установах та на майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Луцький ринок» (43024, Волинська обл., м. Луцьк(з), вул. Глушець, 1, код ЄДРПОУ 44297658) в межах ціни позову в сумі 2421827грн. 15грн. (два мільйони чотириста двадцять одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень п`ятнадцять копійок).

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю Волинська облспоживспілка (43016, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Ковельська, 13, код ЄДРПОУ 01743401).

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Луцький ринок" (43024, Волинська обл., м. Луцьк(з), вул. Глушець, 1, код ЄДРПОУ 44297658).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 17.02.2023.

Ухвала є виконавчим документом і підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Строк пред`явлення ухвали про забезпечення позову до виконання становить три роки - до 18.02.2026.

Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.255 ГПК України в строк та порядку, встановленому ст. ст. 256, 257 ГПК України.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвала підписана 17.02.2023.

Суддя О. Г. Слободян