Ухвала

від 17.02.2023 по справі 908/2353/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/161/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

17.02.2023 Справа № 908/2353/21

м. Запоріжжя Запорізької області

Суддя Господарського суду Запорізької області Дроздова С.С., розглянувши заяву Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню

УСТАНОВИВ:

15.02.2023 Державним підприємством Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом було сформовано в системі «Електронний суд» заяву, відповідно до якої заявник просить суд:

- прийняти до розгляду заяву Державного підприємства «НАЕК «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька АЕС» про визнання виконавчого документа у справі N 908/2353/21 таким, що не підлягає виконанню частково;

- врахувати, що боржник Відповідач (ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП Документ сформований в системі «Електронний суд» 15.02.2023 7 «Запорізька АЕС») не був письмово повідомлений про заміну первісного кредитора Позивача (ТОВ «ЮГСВЕТ» ІК: 39115503) новим кредитором правонаступником Позивача (ТОВ «ЮГСВЕТ» ІК: 44348597), яка (заміна) відбулася 09.04.2021, в зв`язку з чим добровільне виконання грошового зобов`язання в розмірі 2 839 576,92 грн (заборгованість за договором, підтверджена рішенням Господарського суду Запорізької області від 29.11.2021 у справі N 908/2353/21 основний борг) є належним виконанням боржником свого обов`язку первісному кредитору;

- постановити ухвалу, якою заборонити приймати виконавчий документ (наказГосподарського суду Запорізької області від 09.02.2023 у справі N 908/2353/21, за яким загальна сума стягнення: 2 897 331,58 грн) до примусового виконання. Визнати виконавчий документ: наказ Господарського суду Запорізької області від 09.02.2023 у справі No908/23530/21 про стягнення з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3; ідентифікаційний код юридичної особи: 24584661) в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, 133; ідентифікаційний код відокремленого підрозділу: 19355964) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГСВЕТ» (73026, Херсонська область, м. Херсон, пр. Ушакова, буд. 57, прим. 78; ідентифікаційний код юридичної особи: 39115503): 2 839 576,92 грн (два мільйона вісімсот тридцять дев`ять тисяч п`ятсот сімдесят шість грн 92 коп.) основного боргу; 14 936,95 грн (чотирнадцять тисяч дев`ятсот тридцять шість грн 95 коп.) три проценти річних; 42 817,71 грн (сорок дві тисячі вісімсот сімнадцять грн 71 коп.) судового збору, таким, що не підлягає виконанню частково в розмірі суми основного боргу: 2 839 576,92 грн (два мільйона вісімсот тридцять дев`ять тисяч п`ятсот сімдесят шість грн 92 коп.).

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16.02.2023 заяву передано до розгляду судді Дроздовій С.С.

Дослідивши подані матеріали заяви суд приходить до висновку, що заяву необхідно повернути заявнику без розгляду виходячи з такого.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини у справі Мушта проти України, N 8863/06, від 18.11.2010, право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, але ці обмеження не будуть сумісними з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, якщо вони не мають легітимної мети та не є пропорційними між використаними засобами та поставленими цілями.

Конституційний Суд України у рішенні № 2-рп/2007 від 12.06.2007 року вказав, що необхідно відрізняти поняття "обмеження основоположних прав і свобод" від прийнятого у законотворчій практиці поняття "фіксація меж самої сутності прав і свобод" шляхом застосування юридичних способів (прийомів), визнаючи таку практику допустимою (абзац другий пункту 10 мотивувальної частини).

При цьому, як слідує зі змісту Рішення Конституційного Суду України № 9-зп від 25.12.1997, не є порушенням права на судовий захист відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених не у відповідності до чинного законодавства.

Статтею 170 ГПК України встановлені загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.

Згідно частини другої статті 170 ГПК України, до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Суд зазначає, що направлення вказаної скарги усім учасникам судового процесу є необхідною умовою для дотримання принципу рівності та диспозитивності сторін спору під час розгляду поданої заяви.

Відповідно до п. 59 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення.

Крім того, пунктом 61 вказаних Правил встановлено, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення.

Із наведених норм вбачається, що належним доказом відправлення копії скарги та доданих до неї документів при зверненні до господарського суду є оригінали опису вкладення в поштовий конверт, в якому зазначений поіменний перелік документів, що надсилається адресату, та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

У додатках до заяви заявник під пунктом 3 вказує про докази відправлення 650.pdf.

Позивачем надано до позову не чітку копію документа під назвою «Заява ВП ЗАЕС № 21-650/28 від 15.02.2023 з електронної пошти, згідно якої на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 надіслано вкладення: 21-650_28-вих_15_02_2023 (1).zip (4 МБ).

Відповідно до наданого документу неможливо зробити висновку, що на електронну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю ЮГ СВЕТ, який відповідно до ухвали суду від 30.01.2023 є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю ЮГСВЕТ направлено саме подану до суду 15.02.2023 заяву про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню з доданими до неї документами.

Опису вкладення у цінний лист, який свідчить про надіслання на адресу позивача (правонаступника) заяви в редакції, яка надіслана на адресу Господарського суду Запорізької області з докладним поіменним переліком направлених документів, які також надіслані на адресу суду та які зазначені у додатках до заяви заявником також не надано..

Таким чином, заявником порушені приписи ч. 2 ст. 170 ГПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 170 ГК України, суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Отже, суд доходить висновку про необхідність застосування процесуальних наслідків, які передбачені ч. 4 ст. 170 ГПК України.

Враховуючи викладене, заява підлягає поверненню заявнику без розгляду.

Суд вважає за необхідне зазначити, що заявник не позбавлений права на повторне звернення до господарського суду з заявою, оформленою відповідно до вимог ст. 170 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 170, 234, 235 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню повернути заявнику без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до ст.ст. 253, 255 ГПК України.

Ухвала підписана 17.02.2023.

Суддя С.С. Дроздова