Ухвала

від 25.01.2023 по справі 910/1870/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

м. Київ

25.01.2023Справа № 910/1870/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А.М., за участю секретаря судового засідання Гаврищук К.М., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

За позовом Приватного підприємства "Львівська Америка" вул.Торф`яна буд.21, м. Львів,79058

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТБУДІНВЕСТ" вул.Межгірська 8-В, м. Перемишляни, Перемишлянський район, Львівська область,81200

2. Головного центру капітального будівництва та реконструкції Державної прикордонної служби України (1 окремий відділ капітального будівництва та реконструкції) вул.Ялтинська 11, м. Київ, 02099

3. Адміністрації Державної прикордонної служби України вул.Володимирська 26, м.Київ, 01601

про визнання правочинів недійсними в частині та визнання недійсними актів

Представники сторін:

Від позивача: Борисова Т.М.;

Від відповідача 1: Іорданов К.І.;

Від відповідача 2: Кучер О.О.;

Від відповідача 3: Бєляєв В.М.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Львівська Америка" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестбудінвест", Головного центру капітального будівництва та реконструкції Державної прикордонної служби України та Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання недійсними:

- пункту 3 Додаткової угоди № 5/31-07/7 від 23.05.2016 року до Договору № 31-07/7 від 14.02.2007 року про спільну діяльність у будівництві;

- пункту 1 Додаткової угоди № 18/31-07/7 від 14.06.2019 року про внесення змін до Договору № 31-07/7 від 14.02.2007 року про спільну діяльність у будівництві;

- пункту 1 додаткової угоди № 12/31-07/7 від 27.12.2018 року про внесення змін до Договору № 31-07/7 від 14.02.2007 року про спільну діяльність у будівництві;

- пункту 3 Додаткової угоди № 17/31-07/7 від 14.06.2019 року про внесення змін до Договору № 31-07/7 від 14.02.2007 року про спільну діяльність у будівництві;

- Попередній акт розподілу загальної площі житла (квартир) у 51-квартирному 6-8-поверховому житловому будинку (по генплану С-4), та об`єктів соціальної інфраструктури з вбудованими приміщеннями соціально-побутового, торгівельного і адміністративного призначення II черги будівництва по вул. Володимира Великого 10. (Додаток № 1 до Договору № 31-07/7 від 14.02.2007 року в редакції Додаткової угоди № 5/31-07/7 від 23.05.2016 року);

- Попередній акт розподілу загальної площі житла у житлових будинках № № Б2, СІ, С2, СЗ, Д1, Д2 по генплану з вбудованим приміщенням громадської функції та підземним паркінгом зі знесенням існуючих нежитлових будівель по вул. Володимира Великого 10. (Додаток № 1 до Додаткової угоди № 18/31-07/7 від 14.06.2019 року про внесення змін до Договору № 31-07/7 від 14.02.2007 року про спільну діяльність у будівництві);

- Попередній акт розподілу загальної площі житла (квартир) у 179-квартирному 16-поверховому житловому будинку (по генплану Б-1) та об`єктів соціальної інфраструктури з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально побутового, торгівельного адміністративного призначення 1 черги 1 етапу будівництва по вул. Володимира Великого 10 (Додаток № 1 до договору № 31-07/7 від 14.02.2007 в редакції додаткової угоди № 12/31-07/7 від 27.12.2018).

- Попередній акт розподілу загальної площі житла (квартир) у 69-квартирному 8-9-поверховому житловому будинку (по генплану будинок СІ) з вбудованими приміщеннями громадської функції та підземним паркінгом зі знесенням існуючих нежитлових будівель, 1 черги 2 етапу будівництва по вул. Володимира Великого 10 (Додаток № 2 до Договору № 31- 07/7 від 14.02.2007 року в редакції Додаткової угоди № 12/31-07/7 від 27.12.2018 року).

- Остаточний акт розподілу загальної площі жила (квартир) 179- квартирного 17 поверхового житлового будинку (по генплану Б-1) та об`єктів соціальної інфраструктури з вбудованими приміщеннями соціально-побутового, торгівельного та і адміністративного призначення І черги 1 етапу будівництва по вул. Володимира Великого 10 в м. Львові. (Додаток № 1 до Договору № 31-07/7 від 14.02.2007 року в редакції Додаткової угоди № 17/31-07/7 від 14 червня 2019 року).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вказані додаткові угоди в частині та акти розподілу суперечать предмету та змісту Договору про спільну діяльність № 31-07/7 від 14.02.2007 року, а саме п.п.5.1, 5.2, 5.3, якими передбачено здійснення розподілу результатів спільної діяльності після завершення будівництва об`єкта та введення його в експлуатацію, як такі, що підписані на початковій стадії будівництва та не відображають об`єми фактично збудованих площ відносно всього об`єкту, у зв`язку з чим мають бути визнані недійсними згідно ст.ст. 203, 215 ЦК України в судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2022 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Засобами електронного зв`язку 12.04.2022 року від позивача на виконання вимог ухвали суду від 21.02.2022 року надійшла заява № 16-03/22 від 16.03.2022 року про усунення недоліків позовної заяви, яка також містить клопотання позивача про поновлення пропущеного процесуального строку звернення із заявою про усунення недоліків у зв`язку з введенням на території України воєнного стану з 24.02.2022 року.

Також через канцелярію суду 11.05.2021 року від позивача надійшла заява № 04-05/22-1 від 04.05.2021 року про долучення документів до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2022 року з урахуванням норм статті 3 Конституції України та положень статті 2 Господарського процесуального кодексу України, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/1870/22, приймаючи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом на підставі ч.3 ст. 12 ГПК України постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 06.07.2022 року.

У підготовчому судовому засіданні 06.07.2022 року судом протокольною ухвалою оголошено перерву на 28.07.2022 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2022 року продовжено строк підготовчого провадження у справі № 910/1870/22 на 30 днів з ініціативи суду, підготовче засідання у справі відкладено на 15.09.2022 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2022 року, враховуючи те, що судом остаточно з`ясований предмет спору та характер спірних правовідносин, позовні вимоги та склад учасників справи, визначені обставини справи, які підлягають встановленню, та зібрані відповідні докази, вчинені усі дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі № 910/1870/22 та початок розгляду справи по суті, судове засідання призначено на 20.10.2022 року.

Проте, у зв`язку із відключенням електроенергії згідно з графіком від ДТЕК "Київські Регіональні Електромережі" у місті Києва 20.10.2022 року судове засідання не відбулося.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2022 року з урахуванням норм статті 3 Конституції України та положень статті 2 ГПК України судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 14.12.2022 року.

Так, до початку судового засідання 14.12.2022 року засобами електронного зв`язку від відповідача 1 - ТОВ "Вестбудінвест" надійшло клопотання № 011122-1 від 01.11.2022 року про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття у зв`язку з необхідністю дослідження обставин справи № 910/10678/22 про тлумачення умов договору, які мають безпосередній вплив на об`єктивне вирішення даної справи № 910/1870/22, а також 02.11.2022 року - клопотання № 0111/22-1 від 01.11.2022 року про зупинення провадження у справі, в якому ТОВ "Вестінбудсервіс" просить суд зупинити провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням у справі № 910/10678/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестбудінвест" до Головного центру капітального будівництва та реконструкції Державної прикордонної служби України та Адміністрації Державної прикордонної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Приватне підприємство "Львівська Америка", про тлумачення умов договору № 361-07/7 від 14.02.2007 року. Клопотання разом з доданими до них доказами судом долучені до матеріалів справи.

У судових засіданнях з розгляду справи по суті 14.12.2022 року та 22.12.2022 року судом протокольними ухвалами оголошувались перерви на 22.12.2022 року та 25.01.2023 року відповідно.

У судові засідання з розгляд справи по суті 14.12.2022 року, 22.12.2022 року та 25.01.2023 року з`явились уповноважені представники позивача та відповідачів 1-3.

Судом доведено до відома, що до початку судового засідання 22.12.2022 року засобами електронного зв`язку від відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестбудінвест" 14.12.2022 року надійшло клопотання № 1411/22-1 від 14.11.2022 року про зупинення провадження у справі (доповнення), в якому останній просить суд зупинити провадження у справі № 910/1870/22 до набрання законної сили рішенням у справі № 910/10678/22 про тлумачення умов договору; 20.12.2022 року від позивача надійшли пояснення № 19-12/22 від 19.12.2022 року щодо поданого ТОВ "Вестбудінвест" клопотання про зупинення провадження у справі № 910/1870/22, в яких позивач підтримує подане клопотання та зазначає про наявність підстав для зупинення провадження у справі. Документи судом долучені до матеріалів справи.

В свою чергу через канцелярію суду 20.12.2022 року від відповідача 2 - Головного центру капітального будівництва та реконструкції Державної прикордонної служби України надійшли заперечення № 723/1410-22-Вих від 19.12.2022 року на клопотання відповідача 1 від 26.10.2022 року № 2610/22-1, в яких відповідач 2 заперечує проти повернення до стадії підготовчого провадження та зупинення провадження у справі, посилаючись на те, що волевиявлення сторін та надані останніми докази дозволяють однозначно встановити наміри сторін договору. Подані заперечення долучено судом до матеріалів справи.

Судом також повідомлено, що до початку судового засідання 25.01.2023 року від відповідача 1 через канцелярію суду та засобами електронного зв`язку надійшли доповнення № 2301/23-1 від 23.01.2023 року до клопотання про зупинення провадження у справі, які судом долучені до матеріалів справи.

У судових засіданнях з розгляду справи по суті 22.12.2022 року та 25.01.2023 року уповноважений представник відповідача 1 підтримав подане клопотання № 011122-1 від 01.11.2022 року про повернення до стадії підготовчого провадження та клопотання № 0111/22-1 від 01.11.2022 року про зупинення провадження у справі, з урахуванням доповнень.

Уповноважений представник позивача у судовому засіданні 22.12.2022 року проти зупинення провадження у справі не заперечував.

Уповноважені представники відповідачів 2 та 3 проти задоволення клопотань відповідача 1 про повернення до стадії підготовчого провадження та зупинення провадження у справі заперечували.

Будь-яких інших заяв та клопотань процесуального характеру від сторін станом на час проведення судового засідання 25.01.2023 року до суду не надходило.

Розглянувши в судовому засіданні 25.01.2023 року клопотання відповідача 1 про повернення в підготовче судове засідання та зупинення провадження у справі, заслухавши пояснення представників сторін судом встановлено, що у поданому клопотанні ТОВ "Вестбудінвест" посилається на наявність в провадженні Господарського суду міста Києва господарської справи № 910/10678/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Карпати» до Головного центру капітального будівництва Державної прикордонної служби України та Адміністрації Державної прикордонної служби України про тлумачення умов п.5.1 та п. 5.3 Договору про спільну діяльність № 312-07/40 від 24.12.2007 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2022 року (суддя Морозов С.М.) відкрито провадження у справі № 910/10678/22, постановлено здійснювати розгляд справи в загальному позовному провадженні, залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Приватне підприємство "Львівська Амарика" та призначено підготовче засідання на 13.12.2022 року. Ухвалою від 13.12.2022 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та в підготовчому засіданні оголошено перерву до 21.02.2023 року.

При цьому, за твердженням відповідача 1, даний спір виник між сторонами внаслідок неоднозначного трактування умов правочину, оскільки на переконання ТОВ "Вестбудінвест" розподіл результатів спільної діяльності можливий лише після закінчення будівництва всього об`єкту та здачі його в експлуатацію як цілого комплексу житлових будинків, відтак тлумачення умов Договору про спільну діяльність вирішить питання дійсності правочинів, які є спірними у справі № 910/1870/22, оскільки ці правочини направлені саме на достроковий розподіл площ об`єкту на стадії будівництва до моменту його завершення.

В свою чергу, як вбачається з матеріалів справи, Головним центром капітального будівництва Державної прикордонної служби України здійснено розподіл площ об`єкту до моменту здачі в експлуатацію об`єкту будівництва згідно п.п.6.1.13, 6.2.11 та 7.4 Договору про спільну діяльність № 312-07/40 від 24.12.2007 року. Водночас, на підтвердження своєї правової позиції щодо правомірності дострокового розподілу площ відповідач 2 зазначає, що саме позивач здійснював оформлення права власності за відповідачем 1 на підставі п. 5 додаткової угоди від 14.06.2019 року № 17/31-07/7 до спірного Договору відповідно до остаточного акту розподілу загальної площі житла, а також посилається на п. 5.3 спірного Договору, згідно якого сторони протягом дії договору до введення об`єкту в експлуатацію шляхом підписання відповідного протоколу визначають перелік квартир і приміщень згідно п.5.1, що будуть розподілені між сторонами за результатами будівництва об`єкту; остаточні показники кількості квартир та загальної житлової площі об`єкту буде визначено на підставі довідки бюро технічної інвентаризації.

Таким чином, за твердженням заявника, з вищенаведеного вбачається різне розуміння та тлумачення сторонами спору умов п.5.1 та п. 5.3 Договору про спільну діяльність № 312-07/40 від 24.12.2007 року, зокрема, різне тлумачення поняття Об`єкт та, відповідно, різне визначення моменту виникнення права розподілу результатів спільної діяльності.

Частиною 1 статті 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Пунктами 1, 2, 4, 5 частини 3 статті 2 ГПК України встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність.

За приписами ч.ч. 1, 4 ст. 13 ГПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, керує ходом судового процесу, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

При цьому положеннями ч.2 ст.2 ГПК України визначено, що суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Пунктом 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Зі змісту наведеної норми випливає, що причиною зупинення провадження у справі в даному випадку є неможливість її розгляду до вирішення пов`язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом.

Господарський суд повинен зупинити провадження у справі за наявності інформації про розгляд іншої справи, незалежно від заяв учасників судового процесу. Така інформація підтверджується тільки судовими документами: ухвалами, рішеннями, постановами судів, позовними заявами, скаргами. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку з`ясовує, як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом, а також те, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Пов`язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти що мають преюдиціальне значення.

Під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Поряд із цим сама по собі взаємопов`язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду однієї справи до прийняття рішення в іншій справі. Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 06.05.2020 року у справі № 910/15293/19, від 04.12.2020 року у справі № 917/514/19.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів, що не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупиняється. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

Суд наголошує, що метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи не спрямоване на затягування процесу розгляду справи, а його метою є саме виявлення обставин, підстав, фактів, що не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупиняється.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).

Як слідує з усталеної практики Європейського суду з прав людини, за умови конкуренції у судовій практиці двох принципів вимог процесуального законодавства, а саме, дотримання змагальності та дотримання розумних строків розгляду справи, суд має зберегти баланс забезпечення справедливого публічного розгляду справи та дотримання розумного строку.

Так, у своїй діяльності суд виходить з того, що бажання зекономити час і прискорити провадження не обґрунтовує невиконання такого фундаментального принципу, як право на змагальні провадження (Niderцst-Huber v. Switzerland (Нідерьост-Хубер проти Швейцарії), заява №104/1995/610/698, п. 30). Застосовуючи зазначений підхід, Верховний Суд у постанові від 3 жовтня 2018 року у справі №134/18/13-ц, виходив також з того, що у пункті 1 статті 6 Конвенції гарантується "процесуальна" справедливість, тобто змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін (рішення "Star Cate Epilekta Gevmata and Others v. Greece" №54111/07); справедливість проваджень завжди оцінюється їх розглядом загалом для того, щоб окрема помилка не порушувала справедливість усього провадження (рішення "Mirolubovs and Others v. Latvia", №798/05, №103).

Суд звертає увагу, що необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку. При цьому порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейського суду з прав людини у справах проти України. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається насамперед на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

В свою чергу, зупинення провадження з урахуванням обставин цієї справи та, відповідно, змісту позовних вимог у справі № 910/10678/22 відповідає та водночас сприяє реалізації принципу процесуальної економії, який забезпечує відсутність необхідності подальшого звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту та перегляду рішення суду з урахуванням висновків, викладених у судовому рішенні про тлумачення умов договору.

При цьому, судом врахована об`єктивна неможливість розгляду даної справи по суті, оскільки у справі № 910/10678/22 встановлюються обставини та висновки, що безпосередньо вплинуть на подання і оцінку доказів у справі №910/1870/22, в тому числі правові висновки щодо тлумачення пунктів укладеного між сторонами договору щодо стадії, на якій має відбуватись розподіл результатів спільної діяльності у будівництві, які є первинними для вирішення даного спору.

Відтак, суд погоджується з позицією відповідача 1, що результат правильного вирішення спору у даній справі № 910/1870/22 залежить від правового висновку суду, який буде зроблено у господарській справі № 910/10678/22.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадку встановленому пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Таким чином, враховуючи обставини справи та доводи сторін, з метою виключення суперечностей та неоднозначностей обставин, що входять до предмета доказування у даній справі, а також те, що на розгляді у Господарському суді міста Києва перебуває справа, якою буде встановлено висновки, що впливають на вирішення спору по суті у справі № 910/1870/22, зокрема, тлумачення умов п.п.5.1, 5.3 Договору про спільну діяльність № 312-07/40 від 24.12.2007 року може вплинути на вирішення питання дійсності правочинів, які є спірними у справі № 910/1870/22, з метою повного та всебічного розгляду справи, господарський суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у даній справі до розгляду та набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/10678/22.

В свою чергу суд наголошує, що відповідно до ч. 3 ст. 195 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3-1 частини 2 ст. 227 та п. 1 ч. 1 ст. 228 ГПК України.

Частиною 1 статті 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Пунктами 1, 2, 4, 5 частини 3 статті 2 ГПК України встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність.

За приписами ч.ч. 1, 4 ст. 13 ГПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, керує ходом судового процесу, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

При цьому положеннями ч.2 ст.2 ГПК України визначено, що суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Так, згідно ч. 1 ст. 210 ГПК України суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази тощо.

Докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення (ч. 2 ст. 210 ГПК України).

Статтею ст. 177 ГПК України визначено завдання та строк підготовчого провадження.

Так, згідно з ч. 1 ст. 177 ГПК України завданням підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

За приписами ст. 181 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання, дата і час якого призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.

Відповідно до ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд здійснює дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

В свою чергу відповідно до ст. 194 Господарського процесуального кодексу України завданнями розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Як вже зазначалося судом вище, ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2022 року закрито підготовче провадження у справі № 910/1870/22 та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.10.2022 року.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка згідно з ч.1 ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

В свою чергу оцінюючи правову та фактичну складність справи, слід враховувати, зокрема, наявність обставин, що утруднюють розгляд справи, та впливають на оцінку доказів і фактичних обставин у справі.

Суд зазначає, що господарським процесуальним законодавством не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.

Так, в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі №234/1107/20 (провадження №61-15126св21) зроблено висновок, що: "при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод".

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 ст. 3 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Окрім цього, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).

Разом з тим, згідно з практикою Верховного Суду, викладеною у постановах від 03.09.2019 року у справі №9802/271/18, від 16.02.2021 року у справі №922/2115/19, в ухвалі від 22.06.2021 року у справі №923/525/20, постанові від 16.12.2021 року у справі №910/7103/21, а також Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2021 року у справі №910/7960/20 суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

Однак такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.

Таким чином, враховуючи обставини справи та доводи сторін, з метою повного, всебічного та об`єктивного дослідження усіх матеріалів справи та фактичних обставин спору, оскільки нормами ст. 182 ГПК України передбачене зупинення провадження у справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України лише на стадії підготовчого провадження, господарський суд дійшов висновку про необхідність повернення на стадію підготовчого провадження для вирішення питання про можливість зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у господарській справі № 910/10678/22 .

З урахуванням викладеного, розглянувши заяву відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестбудінвест" про зупинення провадження у справі, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, приймаючи до уваги вплив висновків суду у справі № 910/10678/22 для визначення результату розгляду даної справи, а також з метою дотримання принципу верховенства права, складовою якого є юридична визначеність, суд дійшов висновку, що наведене свідчить про необхідність зупинення розгляду даної справи до вирішення господарської справи № 910/10678/22 та набрання рішенням у вказаній справі законної сили.

Керуючись ст.ст. 2, 177, 183, 228, 229, 233 - 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

1.Повернутися до розгляду справи № 910/1870/22 у підготовчому провадженні.

2. Продовжити підготовче засідання у цьому ж судовому засіданні.

3. Клопотання відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТБУДІНВЕСТ" про зупинення провадження у справі № 910/1870/22 задовольнити.

4. Провадження у справі № 910/1870/22 зупинити до вирішення пов`язаної з нею господарської справи № 910/10678/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестбудінвест" до Головного центру капітального будівництва та реконструкції Державної прикордонної служби України та Адміністрації Державної прикордонної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Приватне підприємство "Львівська Америка", про тлумачення умов договору, та набрання рішенням у вказаній справі законної сили.

5. Зобов`язати сторін повідомити суд про усунення обставин, що стали підставою для зупинення провадження в справі № 910/1870/22, надавши суду відповідні письмові докази.

6. Копію ухвали направити сторонам по справі.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення 25.01.2023 року та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги в порядку і строки, передбачені ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.М.Селівон