ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
16.02.2023Справа № 910/9583/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (проведення судового засідання) господарську справу
за позовом Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ СІ СІСТЕМС"
про стягнення 452 101,92 грн
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ СІ СІСТЕМС" (далі - відповідач) про стягнення 452 101,92 грн, з яких 396 629,29 грн - пеня та 55 472,63 грн - штраф.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки № 2005548 від 10.12.2020 в частині поставки товару у встановлений договором строк.
Ухвалою суду від 28.09.2022 було залишено позовну заяву без руху.
Від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2022 відкрито провадження у справі № 910/9583/22 та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено сторонам строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та доказів в обґрунтування своєї позиції.
Судом встановлено факт належного повідомлення сторін про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, ухвала суду від 25.10.2022 була отримана позивачем 07.11.2022, а відповідачем - 11.11.2022, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, які долучені до матеріалів справи.
03.11.2022 від відповідача з дотримання встановленого строку надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідачем відхиляються заявлені позивачем вимоги з посиланням на те, що заявка на поставку товару не містить оригінального підпису начальника відділу Салащенка О.А. Крім того, відповідачем вказується, що порушення ним строків поставки сталось у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин.
21.11.2022 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивачем заперечуються доводи відповідача, викладені у відзиві на позов, оскільки у позивача при отриманні заявки на отримання товару не виникало питання щодо справжності підпису та у відповіді на претензію позивача відповідач не посилався на вказаний факт. Крім того, щодо посилань відповідача на настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) позивач зазначає, що відповідачем не надано сертифікату, який би засвідчував той факт, що невиконання договірних зобов`язань сталось внаслідок непереборної сили (форс-мажору), зокрема, довідки чи сертифікату про настання саме для відповідача таких обставин.
Відповідач у встановлений строк правом на подання заперечення на відповідь на відзив не скористався
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Суд відзначає, що сторонам було надано достатньо часу (з урахуванням введеного на території України воєнного стану та затримок у доставці поштової кореспонденції, відключень світла, завдання масований ракетних ударів) для подання всіх пояснень, заяв та клопотань.
Від сторін не надходило клопотань про розгляд даної справи з повідомленням викликом представників сторін.
Зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ч. 9 ст. 165, ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:
10.12.2021 між позивачем (далі - покупець) та відповідачем (далі - постачальник) укладений договір поставки № 2005548, за умовами якого постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві товар, а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар та оплатити його вартість в порядку і за умовами, передбаченими цим договором.
Детальна інформація про кількість та якісні характеристики товару міститься у специфікаціях (додатки) до цього договору (п. 2.2 договору).
Згідно з п. 3.3 договору постачальник здійснює поставку товару в строки, обумовлені в специфікаціях до договору.
Поставка товару здійснюється постачальником після отримання письмового повідомлення (належним чином оформленої заявки) покупця. У письмовому повідомленні (заявці) покупець вказує графік поставки, зазначає обсяги та терміни поставки товару в межах періоду поставки, який сторони вказують у специфікації (додатку) до цього договору (п. 3.4 договору).
Відповідно до п. 14.3 Договору усі зміни та доповнення, що є невід`ємною частиною до цього договору, здійснюється шляхом оформлення таких документів в електронному вигляді з використанням кваліфікованого електронного підпису та кваліфікованої електронної печатки, що є відбитком підпису і відбитком печатки сторони або шляхом оформлення таких документів на паперовому носії, підписаних і скріплених печаткою кожної сторони.
Крім того, 23.12.2021 сторонами за допомогою електронних підписів, накладених 30.12.2021, укладено додаткову угоду, якою внесено зміни до строку дії договору, встановивши строк його дії до 31.12.2022, але не раніше повного виконання зобов`язань обома сторонами.
Крім того, 30.12.2021 сторонами за допомогою електронних підписів узгоджено заяву № 3/2106605 від 23.12.2021, якою погоджено постачання товару вартістю 554 726,28 грн протягом 90-110 календарних днів з дати підписання специфікації, з поставкою товару на склад покупця та строком оплати поставленого товару з відстрочкою платежу 30 календарних днів з дати підписання акту приймання-передачі товару.
13.01.2022 позивачем на адресу відповідача була направлена заявка на поставку товару, обумовленого сторонами в специфікації №3/2106605 від 23.12.2021 у строк до 19.04.2022.
Вказана заявка отримана відповідачем 17.01.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Проте, як вказується позивачем та не заперечується відповідачем, у строк до 19.04.2022 (110 днів з дня узгодження специфікації, яка, в свою чергу, узгоджена 30.12.2021) товар, обумовлений специфікацією №3/2106605 від 23.12.2021, відповідачем позивачу поставлено не було.
15.06.2022 позивач звернувся до відповідача з претензією, в якій вимагав сплатити штрафні санкції в розмірі 208 022,36 грн у десятиденний строк з дня отримання претензії.
Вказана претензія отримана відповідачем 20.06.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
22.06.2022 відповідачем надано відповідь на претензію, в якій повідомлено позивача про настання форс-мажорних обставин у зв`язку з військовою агресією проти України з 24.02.2022 та введення воєнного стану.
Крім того, у вказаній відповіді відповідачем повідомлено, що ним 28.02.2022 направлено відповідачу повідомлення про неможливість поставки товару згідно зі специфікацією №3/2106605 від 23.12.2021, а також про те, що постачання товару, обумовленого вказаною специфікацією, можливе не раніше грудня 2022 року за умови повної передплати обладнання. Також у вказаній відповіді відповідач у разі, якщо строки поставки не прийнятні для позивача, просив погодження останнього для розірвання договору/специфікації.
Розглядаючи даний спір та вирішуючи його по суті, суд виходив з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Під час розгляду сторонами не надано доказів поставки товару.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
При цьому, в силу ч. 2, 3 вказаної норми штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
При цьому, у відзиві на позов позивачем зазначалось, що ним вживались заходи для отримання товару, обумовленого специфікацією також і у інших постачальників, проте такі заходи не дали позитивного результату (товар відсутній та не може бути поставлений в України), проте доказів такого звернення позивачем не надано.
Щодо посилання відповідача на настання форс-мажорних обставин з 24.02.2022 та відповідно наявність підстав для звільнення його від відповідальності за порушення взятих на себе зобов`язань, суд зазначає про наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Згідно зі ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Як встановлено ч. 4 ст. 219 Господарського кодексу України, сторони зобов`язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов`язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.
Як погоджено сторонами в п. 8.1 договору, сторони не несуть відповідальність за повне або часткове невиконання будь-яких своїх зобов`язань за цим договором, якщо таке невиконання стало наслідком таких обставин непереборної сили, як, зокрема, війна або військові дії.
Настання форс-мажорних обставин та їх тривалість підтверджується сертифікатом ТПП України (п. 8.3 договору).
Згідно з п. 8.4 договору сторона зобов`язана негайно, не пізніше 3 календарних днів з моменту настання форс-мажорних обставин у письмовій формі повідомити іншу сторону про їх настання, передбачуваний термін дії та про їх припинення.
Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про настання форс-мажорних обставин позбавляє сторону, що оголосила про форс-мажорні обставини, права посилатись на зазначені обставини як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов`язань за договором.
Проте, відповідачем під час розгляду даної справи не надано доказів повідомлення позивача про настання форс-мажорних обставин у письмовій формі.
При цьому посилання відповідача на повідомлення позивача про настання форс-мажорних обставин, здійснене 28.02.2022, у відповіді на претензію від 22.06.2022 та у відзиві не позовну заяву не підтверджено документально.
Крім того, відповідачем не надано суду сертифікату Торгово-промислової палати України, який би засвідчував факт настання форс-мажорних обставин щодо виконання зобов`язання з поставки позивачу товару, обумовленого сторонами у специфікації.
За вказаних обставин судом не беруться до уваги доводи відповідача у вказаній частині.
Як погоджено сторонами в п. 10.4.2 договору, у випадку порушення строку поставки товару згідно з цим договором постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,5% від вартості товару за кожен день такого прострочення. Розрахунок виконується з наступного дня від кінцевої дати поставки і до дня фактичної дати поставки товару (включаючи день поставки). У разі продовження такого прострочення більше 10 календарних днів, постачальник додатково сплачує штраф в розмірі 10% від вартості непоставленого в строк товару.
Перевіривши наведені позивачем в позовній заяві розрахунки штрафу та пені, суд зазначає, що такі розрахунки є арифметично вірними та виконаними відповідно до норм чинного законодавства, у зв`язку з чим заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими.
Поряд з цим, відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Стаття 233 ГК України надає право суду у випадку, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, зменшити розмір цих санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Таким чином, враховуючи загальні принципи цивільно-господарського законодавства, зокрема, розумності, добросовісності, справедливості, пропорційності, а також зважаючи на майнові інтереси сторін, співвідношення вартості товару з розміром неустойки, суд вважає за можливе зменшити заявлені позивачем до стягнення вимоги до 20%, а саме пені з 396 629,29 грн до 79 325,86 грн та штрафу з 55 472,63 грн до 11 094,53 грн.
При цьому, судом враховано, що обумовлений специфікацією товар мав бути поставлений відповідачем після запровадження в України правового режиму воєнного часу, закриття авіаційного сполучення, що суттєво позначилось на можливості отримання відповідачем товару.
Крім того, суд зазначає, що сторонами під час розгляду даної справи не надано доказів оплати позивачем такого товару, що, у свою чергу, вказує на відсутність у нього майнової шкоди у зв`язку з непоставкою відповідачем товару.
Судові витрати з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача без врахування того, що судом зменшено розмір заявлених до стягнення вимог про стягнення пені та штрафу, оскільки зменшення неустойки є правом суду та не вказує про необґрунтованість заявлених позивачем вимог.
Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ СІ СІСТЕМС" (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 28, код 39752090) на користь Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (52200, Дніпропетровська обл., м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 310, код 00186520) пеню в розмірі 79 325,86 грн грн (сімдесят дев`ять тисяч триста двадцять п`ять грн 86 коп.), штраф в розмірі 11 094,53 грн (одинадцять тисяч дев`яносто чотири грн 53 коп.), а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 6 781,53 грн (дві тисячі дев`ятсот шістдесят дві грн 53 коп.).
3. У задоволенні іншої частини позову відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення підписано 16.02.2023.
Суддя О.Г. Удалова
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 16.02.2023 |
Оприлюднено | 20.02.2023 |
Номер документу | 109043711 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Удалова О.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні