ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.02.2023Справа № 910/10899/22
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Сабалдаш О. В., розглянувши у загальному позовному провадженні господарську справу
за позовною заявою ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трайголд Корпорейшн"
про визнання трудових відносин припиненими, зобов`язання вчинити певні дії
за участю представників:
від позивача: Борт П. С.
від відповідача: не з`явився
В С Т А Н О В И В:
До Господарського суду міста Києва з позовом звернулась Фізична особа ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трайголд Корпорейшн" (далі - ТОВ "Трайголд Корпорейшн", відповідач) про визнання трудових відносин припиненими, зобов`язання вчинити певні дії.
Позов мотивований тим, що 24.09.2021 рішенням засновника товариства № 1 від 24.09.2021 було вирішено створити на праві приватної власності ТОВ "Трайголд Корпорейшн", а обов`язки директора товариства покласти на ОСОБА_1 . У подальшому, у зв`язку з тим, що учасники товариства перестали мати на меті здійснення господарської діяльності в Україні, а позивач втратила будь-яку зацікавленість у перебуванні на посаді директора ТОВ "Трайголд Корпорейшн", ОСОБА_1 прийняла рішення звільнитись із займаної посади та подала відповідну заяву, направивши її за юридичною адресою товариства та адресами учасників. Однак, відповіді від учасників товариства ОСОБА_1 не отримала, тому нею були скликані позачергові загальні збори учасників товариства, на порядок денний яких було винесене питання про звільнення ОСОБА_1 з посади директора ТОВ "Трайголд Корпорейшн". Проте, загальні збори учасників товариства не відбулись за відсутністю кворуму, відтак, заява позивача про звільнення з посади директора розглянута не була.
У позові, посилаючись на ст. 38 Кодексу законів про працю України, ст. 98 ЦК України, ст. 29, 30 Закону України "Про товариства з додатковою та обмеженою відповідальністю", ОСОБА_1 просить:
- визнати припиненими трудові відносини ОСОБА_1 з ТОВ "Трайголд Корпорейшн" з 24.09.2022 у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 із займаної посади директора ТОВ "Трайголд Корпорейшн" на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України;
- виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (з розділу: "відомості про органи управління юридичної особи") відомості про ОСОБА_1 як керівника ТОВ "Трайголд Корпорейшн".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2022 за вказаною позовною заявою було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.
Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у визначений законом строк відзиву на позов не надав. Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Отже, враховуючи, що відповідач не скористався наданим йому правом у межах визначеного законом процесуального строку на подання відзиву, суд дійшов висновку про можливість вирішення спору за відсутності відзиву відповідача.
Під час розгляду справи по суті представник позивача підтримав та обґрунтував заявлені позовні вимоги, просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи або про розгляд справи без його участі до суду не подав, позиція відповідача з приводу даного позову суду невідома.
Отже, розглянувши заявлені позовні вимоги, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Установлено, що 12.10.2021 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, було зареєстроване ТОВ "Трайголд Корпорейшн" (згідно з рішенням засновника № 1 від 24.09.2021). Відповідно до вищевказаного рішення директором ТОВ "Трайголд Корпорейшн" була призначена ОСОБА_1 .
Згідно з актом приймання-передачі від 25.10.2021 власниками часток у статутному капіталі ТОВ "Трайголд Корпорейшн" є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (по 50 % кожний).
Також встановлено, що 02.08.2022 позивач направила на адресу учасників ТОВ "Трайголд Корпорейшн" заяву про своє звільнення з посади директора ТОВ "Трайголд Корпорейшн" за власним бажанням з 17.08.2022, проте, будь-яких відповідей від них не отримала.
25.08.2022 ОСОБА_1 направила на адресу кожного з учасників товариства повідомлення від 24.08.2022 про скликання 24.09.2022 позачергових загальних зборів ТОВ "Трайголд Корпорейшн" із порядком денним: розгляд заяви ОСОБА_1 від 02.08.2022 про звільнення директора товариства та про призначення нового директора ТОВ "Трайголд Корпорейшн".
Однак, 24.09.2022 на позачергові загальні збори ТОВ "Трайголд Корпорейшн" учасники - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не з`явились, у зв`язку з чим такі збори не відбулися, а директором ТОВ "Трайголд Корпорейшн" ( ОСОБА_1 ) був складений відповідний акт від 24.09.2022.
Разом з тим, встановлено, що 14.09.2022 на адресу позивача надійшли листи від учасників ТОВ "Трайголд Корпорейшн", у яких останні не заперечували проти звільнення ОСОБА_1 з посади директора товариства.
Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 вказує, що оскільки загальні збори учасників товариства не відбулися, вона не має можливості звільнитись із займаної посади без рішення загальних зборів товариства, а тому просить вирішити питання щодо припинення трудових правовідносин між нею та ТОВ "Трайголд Корпорейшн" у судовому порядку.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.
Статтею 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 ГК України, передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Названими нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 28.05.2020 по справі № 910/7164/19, для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітко визначену та дієву можливість оскаржити подію, яка на її думку порушує її права й охоронювані законом інтереси.
Згідно зі статтею 38 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу, власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору. Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.
Отже, відповідно до трудового законодавства України, керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. Разом з тим, особливість звільнення директора товариства полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства. Вказана позиція викладена Верховним Судом у постанові від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18.
Згідно з ч. 1 статті 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників є вищим органом товариства.
Загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства (ч. 1 статті 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").
Відповідно до частин 1, 2, 4 ст. 98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не визначено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства.
Згідно з ч. 1-3 статті 99 ЦК України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.
Відповідно до частин 2, 3 статті 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.
Як вже зазначалось, 25.08.2022 ОСОБА_1 ініціювала скликання загальних зборів учасників ТОВ "Трайголд Корпорейшн", про що їх було повідомлено листами від 24.08.2022, проте, згідно з актом директора від 24.09.2022 загальні збори учасників товариства, призначені на 24.09.2022, не відбулись у зв`язку із неявкою усіх учасників.
Згідно з рішеннями Конституційного Суду України від 07.07.2004 № 14-рп/2004, від 16.10.2007 № 8-рп/2007 та від 29.01.2008 № 2-рп/2008 визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.
Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.
Незважаючи на те, що право на працю безумовно є правом, а не обов`язком, для належної реалізації свого права на звільнення за власним бажанням керівник (директор) товариства має не тільки написати заяву про звільнення за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України та подати/надіслати її всім учасникам товариства, а й за власною ініціативою, як виконавчий орган товариства, скликати загальні збори учасників товариства, на вирішення яких і поставити питання щодо свого звільнення.
У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, керівнику із метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими. Аналогічну позицію висловив Верховний Суд від 24.12.2019 у постанові по справі № 758/1861/18.
Передбачений частиною 1 статті 38 КЗпП України порядок розірвання трудового договору з ініціативи директора передбачає попередження ним про це власника або уповноваженого органу письмово за два тижні та ініціювання скликання загальних зборів учасників. У випадку вчинення директором відповідних дій, на учасників товариства покладено обов`язок розглянути заяву директора про звільнення та прийняти відповідне рішення про таке звільнення. При цьому на особу, яка ініціює питання проведення загальних зборів, покладено обов`язок належного повідомлення інших учасників товариства про скликання зборів у порядку, встановленому чинним законодавством та статутом підприємства.
Матеріалами справи підтверджено, що 02.08.2022 учасникам ТОВ "Трайголд Корпорейшн" позивач направила заяву про звільнення з посади директора з 17.08.2022, а 25.08.2022 - повідомлення про скликання на 24.09.2022 загальних зборів учасників товариства. Вказані докази свідчать про дотримання ОСОБА_1 вимог закону щодо реалізації свого права на припинення трудових відносин із товариством. Проте, невирішення загальними зборами учасників товариства питання про звільнення за власним бажанням працівника з посади директора є порушенням прав позивача.
За таких обставин суд вважає, що наявні підстави для визнання припиненими трудових відносин ОСОБА_1 з ТОВ "Трайголд Корпорейшн" з 24.09.2022 у зв`язку зі звільненням позивача з посади директора за власним бажанням на підставі частини першої статті 38 КЗпП України, відтак - позов ОСОБА_1 у цій частині підлягає задоволенню.
Щодо позовних вимог про виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про ОСОБА_1 як керівника ТОВ "Трайголд Корпорейшн", суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 13 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості, зокрема, про керівника юридичної особи.
Згідно з частиною 4 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі щодо змін про керівника юридичної особи,
подається, зокрема заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі; примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до Єдиного державного реєстру; реєстр осіб (громадян), які брали участь в засіданні уповноваженого органу управління юридичної особи, - у разі внесення змін до відомостей про громадські об`єднання, політичні партії; відомості про керівні органи громадського формування (ім`я, дата народження керівника, членів інших керівних органів, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), посада, контактний номер телефону та інші засоби зв`язку) - у разі внесення змін до складу керівних органів; відомості про керівні органи громадського формування (ім`я, дата народження керівника, членів інших керівних органів, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), посада, контактний номер телефону та інші засоби зв`язку) - у разі внесення змін до складу керівних органів.
Частиною 1 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" визначено, що державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації або судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі.
Вказана норма Закону передбачає, що таким судовим рішенням може бути рішення про зобов`язання державного реєстратора вчинити відповідні реєстраційні дії (п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону).
Разом з тим, у позові ОСОБА_1 відсутня позовна вимога, заявлена до державного реєстратора, щодо зобов`язання його внести відомості про керівника юридичної особи, також до розгляду справи не залучалась особа, уповноважена на здійснення реєстраційних дій. Водночас, і суд не вправі самостійно втручатися у діяльність органу державної реєстраційної служби, зобов`язуючи його вносити будь-які відомості до єдиного державного реєстру. Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 03.07.2019 у справі № 520/11437/16-ц, у постанові від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18.
Відповідно практики Великої Палати Верховного Суду, розглядаючи справу суд має з`ясувати: 1) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 2) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 3) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах.
Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню.
Отже, вимоги позивача про виключення судом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про керівника ТОВ "Трайголд Корпорейшн" ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
За таких обставин позов ОСОБА_1 задовольняється частково.
У разі часткового задоволення позову судові витрати зі сплати судового збору, згідно зі ст. 129 ГПК України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. 73-79, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трайголд Корпорейшн" про визнання трудових відносин припиненими, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати трудові відносини між ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трайголд Корпорейшн" (01014, м. Київ, вул. Соловцова Миколи, буд. 2, офіс 38/1; ідентифікаційний код 44532156) припиненими з 24.09.2022.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трайголд Корпорейшн" (01014, м. Київ, вул. Соловцова Миколи, буд. 2, офіс 38/1; ідентифікаційний код 44532156) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп.
У решті вимог - відмовити.
Рішення ухвалене в нарадчій кімнаті та проголошені його вступна та резолютивна частини в судовому засіданні 9 лютого 2023 року.
Повний текст рішення складений 17 лютого 2023 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головіна К. І.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 09.02.2023 |
Оприлюднено | 20.02.2023 |
Номер документу | 109043725 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин пов’язані з діяльністю органів управління товариства |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Головіна К.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні