Ухвала
від 13.02.2023 по справі 143/669/22
ПОГРЕБИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 143/669/22

УХВАЛА

Іменем України

13.02.2023 року м. Погребище

Погребищенський районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Сича С.М.,

за участю секретаря Левченко М.О.,

прокурора Огірчук О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Погребище Вінницького району Вінницької області цивільну справу за позовом керівника Немирівської окружної прокуратури Вінницької області, поданого в інтересах держави в особі Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області, Комунального підприємства «Погребищенська центральна лікарня» Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області, до ОСОБА_1 про стягнення витрат, понесених закладом охорони здоров`я на лікування потерпілого від кримінального правопорушення,-

Встановив:

У серпні 2022 року керівник Немирівської окружної прокуратури Вінницької області звернувся в інтересах держави в особі Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області, Комунального підприємства «Погребищенська центральна лікарня» Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області, до ОСОБА_1 про стягнення витрат, понесених закладом охорони здоров`я на лікування потерпілого від кримінального правопорушення в сумі 3204 грн.76 коп.

Позов мотивовано тим, що вироком Погребищенського районного суду Вінницької області від 10.05.2022 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, та призначено йому покарання у виді штрафу розміром п`ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. 00 коп.

Вироком суду встановлено, що 27.09.2021 року ОСОБА_1 приблизно о 22 год. 00 хв. було спричинено ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забою грудної клітки, множинних набряків, саден лиця, гематоми правої вушної раковини, які відповідно до висновку експерта №1102 від 07.12.2021року належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Згідно довідки Комунального підприємства «Погребищенська центральна лікарня» Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області №02-1636 від 29.07.2022 потерпілий ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , перебував на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні з 28.09.2021р. по 11.10.2021 р. (загальна кількість ліжко- днів-13). Середня вартість 1 ліжко-дня становить 246 грн.52 коп., загальна вартість лікування (13 ліжко-днів) становить 3204 грн.76 коп.

Враховуючи те, що лікування потерпілого ОСОБА_2 проводилось за рахунок коштів КП «Погребищенська центральна лікарня» в сумі 3204 грн.76 коп., то стягнення за лікування потерпілого необхідно проводити на користь вказаного закладу охорони здоров`я.

Факт лікування потерпілого ОСОБА_2 та витрати на його лікування підтверджуються довідкою Комунального підприємства «Погребищенська центральна лікарня» Погребищенської міської ради від 29.07.2022 року №02-1636.

У відповідності до ст.1206 ЦК України ОСОБА_1 зобов`язаний відшкодувати витрати, понесені закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 , однак на дату звернення до суду з цим позовом понесені витрати закладом охорони здоров`я не відшкодовано.

Разом з тим, відповідно до Статуту Комунального підприємства «Погребищенська центральна лікарня» Погребищенської міської ради є юридичною особою публічного права з часу його державної реєстрації, є лікарняним закладом охорони здоров`я комунальним унітарним некомерційним підприємством, що надає послуги вторинної - спеціалізованої медичної допомоги, здійснює господарську некомерційну діяльність, спрямовану на досягнення соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку, засновником та органом управління вищезазначеного лікарняного закладу охорони здоров`я є Погребищенська міська рада, які тривалий час не здійснюють захист прав і законних інтересів, у тому числі представницького характеру Вказана бездіяльність, на думку прокурора, призводить до ненадходження коштів, які мали б поступити до бюджету, що змушує керівника Немирівської окружної прокуратури звернутись до суду з позовною заявою на захист державних інтересів про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, попередньо у відповідності до абз.3 п.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» повідомивши про це Погребищенську міську раду та КП «Погребищенську центральну лікарню» листом від 09.08.2022 року.

Посилаючись на наведені обставини та положення ст.131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст.ст. 56, 82, 175 ЦПК України, просить стягнути з ОСОБА_1 витрати на лікування потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_2 в сумі 3204 грн.76 коп. на користь Комунального підприємства «Погребищенська центральна лікарня» Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області та судові витрати.

Ухвалою судді від 31.08.2022 року прийнято заяву до розгляду та постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. 41-42).

Ухвалою суду від 29.09.2022 року ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 48).

В судовому засіданні прокурор Огірчук О.Ю. позовну заяву підтримала з підстав викладених у ній та просила суд задовольнити позов.

Комунальне підприємство«Погребищенська центральналікарня» та Погребищенська міська рада, будучи належним чином повідомленими, своїх представників в судове засідання не направили, та причини їх неявки суду не повідомили (а.с.77,78).

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, натомість через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи у його відсутність (а.с. 76).

Заслухавши учасників справи та дослідивши її матеріали, суд встановив наступне.

Вироком Погребищенського районного суду Вінницької області від 10.05.2022 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, та призначено йому покарання у виді штрафу розміром п`ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. 00 коп. (а.с.16-19).

Внаслідок скоєння даного кримінального проступку ОСОБА_1 було спричинено ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забою грудної клітки, множинних набряків, саден лиця, гематоми правої вушної раковини, які відповідно до висновку експерта №1102 від 07.12.2021року належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Згідно довідки Комунального підприємства «Погребищенська центральна лікарня» Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області №02-1636 від 29.07.2022 потерпілий ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , перебував на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні з 28.09.2021р. по 11.10.2021 р. (загальна кількість ліжко- днів-13). Середня вартість 1 ліжко-дня становить 246 грн.52 коп. загальна вартість лікування (13 ліжко-днів) становить 3204 грн.76 коп. ( а.с.20).

Щодо обґрунтування підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд дійшов наступного висновку.

Статтею 6 Конституції Українипередбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цієюКонституцієюмежах і відповідно до законів України.

Відповідно дост. 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно з п. 3 ч. 1ст. 131-1 Конституції Українив Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно із ч. 4ст.23Закону України«Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Частинами 1, 2ст. 4 ЦПК Українивизначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно до частин 3, 4, 5ст. 56 ЦПК Україниу визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбаченихстаттею 185 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Виходячи з аналізу наведених правових норм, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.

Так, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99, з`ясовуючи поняття «інтереси держави» визначив, що державні інтереси закріплюються як нормамиКонституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорони землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (ч. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України).

Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття «інтереси держави» має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого уст. 131-1 Конституції Українитаст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

З огляду на викладене, з урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п. 3 ч. 1ст. 131-1 Конституції Українищодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Таким чином, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п. 3 ч. 2ст. 129 Конституції України).

Враховуючи зазначене, наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17 та від 15.05.2019 року у справі № 911/1497/18

Разом з тим, участь прокурора в судовому процесі можлива за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суб`єктом влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтверджено відсутність такого органу (ч. ч. 3, 4ст. 56 ЦПК України, ч. 3ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

«Нездійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. Сама по собі обставина не звернення позивача/позивачів з позовом протягом певного періоду, без з`ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неналежне виконання таким органом/органами своїх функцій із захисту інтересів держави.

При цьому прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень для захисту інтересів держави.

У кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.

У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) «Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві права» передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

При цьому, на сьогодні однозначною є практика ЄСПЛ, яка відстоює позицію про можливість участі прокурора у справі тільки за наявності на це відповідних законних підстав.

Отже, звертаючись з позовом у справі, прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду, довести належними та допустимими доказами обставини того, що суб`єкт владних повноважень не здійснює або здійснює неналежним чином захист інтересів держави.

Саме лише посилання прокурора у позовній заяві на те, що орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження захисту державних інтересів, не достатньо для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом абзацу 2 ч. 4ст.23Закону України«Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва (відповідний висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 911/1497/18, ).

Надаючи оцінку наявності достатніх підстав для представництва прокурором інтересів держави у розглядуваній справі, суд виходить із того, що відповідно до підпунктів 1.1, 1,3,1.4 та 1,5 пункту 1 Статуту КП «Погребищенська центральна лікарня», затвердженого рішенням Погребищенської міської ради №93 5 сесії 8 скликання від 30.12.2020 року, КП «Погребищенська центральна лікарня» є комунальним унітарним некомерційним підприємством та знаходиться у спільній власності об`єднаної територіальної громади Погребищенської міської ради Вінницької області, засновником та органом управління майном є Погребищенська міська рада, здійснює господарську некомерційну діяльність, тобто не є органом державної влади чи органом місцевого самоврядування (а.с.22).

Верховний Суд у постановах від 08.11.2021 року у справі №917/561/21 та від 07.12.2021 року у справі №903/865/20 додатково звернув увагу на те, щоу випадку звернення прокурором за захистом інтересів держави в особі комунального підприємства/установи, необхідним є дослідження судами питання наявності у такого підприємства/установи делегованих органом місцевого самоврядування повноважень здійснювати владні управлінські функції, що, в такому випадку, наділяє комунальне підприємство/установу статусом суб`єкта владних повноважень(у розумінні пункту 7 частини 1статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України) як іншого суб`єкта при здійсненні ним публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, утому числі на виконання делегованих повноважень.

Поряд із цим, судом не встановлено наявності у КП «Погребищенська центральна лікарня» делегованих органом місцевого самоврядування повноважень здійснювати будь-які владні управлінські функції у спірних правовідносинах.

Підпунктом 4.1, 4.6 та 4.7 пункту 4 Статуту КП «Погребищенська центральна лікарня» визначено, що це комунальне підприємство є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, Державному Казначействі України, печатку із своїм найменуванням, має право укладати угоди (договори), набувати майнових та особистих немайнових прав, нести обов`язки, бути особою, яка бере участь у справі, що розглядається в судах України, міжнародних та третейських судах, тобто наділена правом сторони у справі, відтак може самостійно захищати свої порушені права (а.с.24-25).

З огляду на те, що КП «Погребищенська центральна лікарня» як комунальне підприємство не є суб`єктом владних повноважень, тому суд дійшов висновку, що прокурор не може звертатися з позовом в інтересах держави в особі КП «Погребищенська центральна лікарня», а КП «Погребищенська центральна лікарня», у свою чергу, не позбавлена права самостійно звертатися з позовом за захистом порушених прав.

Крім того, прокурор звертаючись до суду з позовом в інтересах держави в особі Погребищенської міської ради, обґрунтовує звернення тим, що остання є органом місцевого самоврядування, засновником та органом управління майном КП «Погребищенська центральна лікарня», джерелами формування майна якого є майно комунальної власності.

Суд звертає увагу на ту обставину, що хоч прокурор і звернувся з позовом в інтересах держави в особі Погребищенської міської ради, однак позовна заява прокурора містить вимоги про стягнення витрат саме на користь КП « Погребищенська центральна лікарня», а не на користь органу місцевого самоврядування.

Отже, позовні вимоги заявлені прокурором у даній справісвідчать про дійсний намір захистити права КП « Погребищенська центральна лікарня» шляхом стягнення коштів саме на користь останнього, а не на користь Погребищенської міської ради.

З огляду на наведене вище суд вважає помилковим визначення прокурором Погребищенської міської ради, як органу, якийздійснює управління у спірних відносинах, оскільки право звернення засновника до суду в інтересах заснованого ним комунального підприємства законом не передбачено.

Отже, у цій справі звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі Погребищенської міської ради та КП «Погребищенська центральна лікарня» є безпідставним.

Такого висновкусуд дійшовз урахуваннямправової позиції,сформульованої упостанові Верховного Суду від 14.07.2022 року у справі № 924/1285/21.

З метою забезпечення єдності судової практики у питанні застосування положеньГПК Україниу справах за позовами прокурорів Велика Палата Верховного Суду у справі №912/2385/18 дійшла висновку, щоякщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини першоїстатті 226 ГПК України(залишення позову без розгляду). Такого ж висновку щодо застосування наведеної норми процесуального права дійшов і Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 19.02.2019 у справі № 925/226/18.

Вирішуючи питання щодо юридичних процесуальних наслідків встановлення судом відсутності підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у цивільній справі, суд ураховує, що ст.257 ЦПК України не передбачено таку підставу залишення позову без розгляду, як підписання позовної заяви особою, яка не має права підписувати її.

Натомість, пунктом 2 частини 1статті 257 ЦПК Українивстановлено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Наведена норма цивільного процесуального законодавства за своїм сутнісним змістом є близькою до приписів пункту 2 частини першоїстатті 226 ГПК України, оскільки подання позовної заяви від імені заінтересованої особи особою, яка не має повноважень на ведення справи, водночас свідчить про те, що таку позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати.

Таким чином, суд дійшоввисновку, що позов керівника Немирівської окружної прокуратури Вінницької області, в інтересах держави в особі Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області, Комунального підприємства «Погребищенська центральна лікарня» Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області до ОСОБА_1 про стягнення витрат, понесених закладом охорони здоров`я на лікування потерпілого від кримінального правопорушення слід залишити без розгляду.

Керуючисьп.2 ч.1ст. 257 , ст.ст. 258-260 ЦПК України, суд,-

Ухвалив:

Позовну заяву керівника Немирівської окружної прокуратури Вінницької області, подану в інтересах держави в особі Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області, Комунального підприємства «Погребищенська центральна лікарня» Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області, до ОСОБА_1 про стягнення витрат, понесених закладом охорони здоров`я на лікування потерпілого від кримінального правопорушення,- залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена через Погребищенський районний суд Вінницької області до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали буде складений протягом п`яти днів з дня оголошення її вступної та резолютивної частини.

Повний текст ухвали складено 17.02.2023 року.

Суддя

Дата ухвалення рішення13.02.2023
Оприлюднено20.02.2023
Номер документу109043783
СудочинствоЦивільне
Сутьстягнення витрат, понесених закладом охорони здоров`я на лікування потерпілого від кримінального правопорушення

Судовий реєстр по справі —143/669/22

Ухвала від 17.02.2023

Цивільне

Погребищенський районний суд Вінницької області

Сич С. М.

Ухвала від 13.02.2023

Цивільне

Погребищенський районний суд Вінницької області

Сич С. М.

Ухвала від 13.02.2023

Цивільне

Погребищенський районний суд Вінницької області

Сич С. М.

Ухвала від 29.09.2022

Цивільне

Погребищенський районний суд Вінницької області

Сич С. М.

Ухвала від 30.08.2022

Цивільне

Погребищенський районний суд Вінницької області

Сич С. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні