Рішення

від 17.02.2023 по справі 911/2123/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2023 р. м. Київ Справа № 911/2123/22

Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, за участю секретаря судового засідання Д.С.Бабяка, розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СОТА УКРАЇНА», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК ЛАНД», Київська обл., м. Ірпінь

про стягнення заборгованості

представники:

від позивача Л.В.Кальчев

від відповідача не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СОТА УКРАЇНИ» №1753 від 21.10.2022 року (вх. №1839/22 від 24.10.2022) (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК ЛАНД» (далі відповідач) про стягнення заборгованості за Договором поставки №03/08/21/01-П від 03.08.2022 року у сумі 443534,85 грн., з яких 280866,34 грн. основного боргу, 60636,35 грн. пені, 65691,81 грн. інфляційних втрат, 8253,71 грн. 3% річних, 28086,64 грн. штрафу.

Ухвалою суду від 07.11.2022 року відкрито провадження у справі №911/2123/22 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 06.12.2022 року.

Відповідач, повідомлений про час та місце розгляду справи, у судове засідання 06.12.2022 року не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.

Ухвалою суду від 06.12.2022 року відкладено підготовче засідання на 24.01.2023 року.

Відповідач, повідомлений про час та місце розгляду справи, у судове засідання 24.01.2023 року повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.

Ухвалою суду від 24.01.2023 року закрито підготовче провадження у справі №911/2123/22 та призначено розгляд справи по суті на 14.02.2023 року.

Відповідач, повідомлений про час та місце розгляду справи, у судове засідання 14.02.2023 року не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача у судовому засіданні 14.02.2023 року позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Судом враховано, що ухвали Господарського суду Київської області направлялись учасникам справи на юридичні адреси згідно витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Крім того, ухвали суду у справі офіційно оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua. Інформацію про розгляд справи №911/2123/22 оприлюдено на сайті «Судова влада України».

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Беручи до уваги викладене, суд вважає, що відповідач належним чином та завчасно повідомлявся про розгляд справи, а також, керуючись ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, яка зобов`язує учасників справи сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій щодо повідомлення відповідача про розгляд справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважного представника відповідача.

Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та об`єктивного розгляду спору по суті у судовому засіданні 14.02.2023 року, відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «СОТА УКРАЇНА» (за договором - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТК ЛАНД» (за договором - покупець) 03.08.2021 року укладено Договір поставки №03/08/21/01-П (далі Договір), згідно умов п. 1.1. якого, постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставити та передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити металопрокат (надалі - Товар) в асортименті та за цінами, вказаними у Додатку (Специфікації) та Додаткових угодах до цього Договору, які є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п. 1.2 Договору, детальна інформація про кількісні та якісні характеристики Товару міститься в Додатках (Специфікаціях) та Додаткових угодах до цього Договору.

Поставка Товару здійснюється партіями. Під партією Товару розуміється переданий на умовах цього Договору Товар по одній Специфікації. Умови поставки Товару, із застосуванням Міжнародних правил тлумачення комерційних термінів «Інкотермс» в редакції 2010 року (якщо інше не зазначено в Специфікаціях), зазначаються в Специфікаціях до цього Договору. Поставка товару здійснюється залізничним транспортом, якщо інше не зазначено в Специфікаціях до цього Договору (п.п. 3.1, 3.2,3.3 Договору).

Згідно п.п. 3.6, 3.7 Договору, строки поставки партій Товару зазначаються в Специфікаціях. Право власності на Товар та ризики випадкового знищення або пошкодження Товару переходять до Покупця з дати поставки Товару. Датою поставки Товару вважається: при поставці на будь-яких умовах, за винятком ЕХW, з доставкою Товару залізничним транспортом - дата про приймання Товару до перевезення, проставлена залізничною станцією відправлення в залізничній накладній; при поставці на будь-яких умовах із доставкою автомобільним транспортом - дата прийняття Товару на транспортний засіб, зазначена в документі, відповідно до якого здійснюється перевезення Товару (товарно-транспортна накладна тощо).

Поставка Товару здійснюється за цінами в національній валюті України, які визначені відповідно до умов поставки, зазначені в Специфікаціях і включають в себе всі податки, збори та інші обов`язкові платежі, а також вартість тари, упаковки і маркування та інші витрати Постачальника, пов`язані з поставкою Товару, якщо інше не передбачено умовами цього Договору, Специфікацій, Додаткових угод та інших документів до цього Договору. Фактична загальна сума Договору складається з сумарної вартості Товару, поставка якого здійснюється за цим Договором, а також вартості всіх витрат, передбачених цим Договором (п.п. 4.1, 4.4 Договору).

Пунктом 5.3 Договору визначено, що покупець здійснює попередню оплату в розмірі 100% (сто відсотків) вартості Товару, узгодженого до постачання. Покупець зобов`язується сплатити вартість доставки Товару протягом 7 (семи) календарних днів з дати відповідної видаткової накладної (акта накладних послуг). Інші форми оплати можуть бути встановлені в Специфікаціях, Додаткових угодах за письмовою згодою Сторін. Вартість поставленого Товару та всіх витрат, передбачених цим Договором, що перевищують суму попередньої оплати, оплачуються Покупцем протягом 5 (п`яти) календарних днів з дати поставки Товару (пп. 5.7.2 п. 5.7 Договору).

У п. 11.6 Договору сторони погодили, що цей Договір діє до 31.12.2021 року. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє Сторін від виконання прийнятих на себе зобов`язань за цим Договором.

Згідно Специфікації №3 від 28.10.2021 року до Договору сторони погодили найменування товару - Арматура №16 А500С, міра 12м, його кількість 21,900 т. та ціну товару 21666,67 грн. Загальна сума поставки за Специфікацією складає 569400,08 грн. в т.ч. ПДВ 94900,01 грн.

Згідно п.п. 1-3 Специфікації №3 від 28.10.2021 року до Договору, умови поставки товару: РСА - склад Продавця, м. Бровари, вул. Богдана Хмельницького 1; умови оплати товару: 100% оплата до 01.11.2021 (включно); термін поставки: до 28.10.2021 (включно).

Як зазначає позивач, згідно погодженої сторонами Специфікації №3 від 28.10.2021 та на виконання умов Договору поставки ним поставлено відповідачу товар на загальну суму 569400,08 грн., що підтверджується видатковою накладною №779 від 28.10.2021 року та товарно-транспортною накладною №Р779 від 28.10.2021 року, які підписано представниками обох сторін та скріплено їх печатками.

Однак, як зазначає позивач, відповідач свої зобов`язання з оплати поставленої продукції виконав частково, сплативши 288533,74 грн. Враховуючи зазначене, за відповідачем утворилась заборгованість за поставлений товар у сумі 280866,34 грн.

До матеріалів справи додано підписаний представниками обох сторін та скріплений їх печатками акт звірки взаємних розрахунків за період з 13.08.2021 по 30.08.2022, згідно якого заборгованість відповідача перед позивачем станом на 30.08.2022 року складає 280866,34 грн.

Позивачем на адресу відповідача надіслано претензію №1642 від 04.10.2022 року з вимогою погасити наявну заборгованість у сумі 280866,34 грн. та штрафні санкції (докази направлення додано до матеріалів справи). Однак, вказана претензія залишена відповідачем без відповіді, заборгованість за Договором не погашена, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 280866,34 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України (далі ГК України), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Матеріалами справи підтверджується та не спростовано відповідачем, що позивач здійснив поставку продукції на загальну суму 569400,08 грн., що підтверджується доданими до матеріалів видатковою накладною №779 від 28.10.2021 року та товарно-транспортною накладною №Р779 від 28.10.2021 року, а відповідач поставлену продукцію оплатив частково на суму 288533,74 грн., а решта вартості продукції залишилась неоплаченою, що відповідачем не спростовано, доказів протилежного суду не надано.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлену продукцію у сумі 280866,34 грн. станом на день прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, факт поставки позивачем продукції відповідачу документально підтверджено, отримання відповідачем продукції не спростовано, тому, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 280866,34 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім стягнення основного боргу, у зв`язку з простроченням оплати за поставлений товар позивач також просить стягнути з відповідача 60636,35 грн. пені за період з 20.04.2022 по 20.10.2022, 65691,81 грн. інфляційних втрат та 8253,71 грн. 3% річних за період з 03.11.2021 по 23.12.2021, а також, 28086,64 грн. 10 % штрафу у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.

Відповідно до п. 7.2 Договору, за порушення строків оплати вартості Товару, що поставляється за цим Договором та/або вартості витрат, передбачених цим Договором, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення. Пеня нараховується за весь період прострочення. Крім сплати пені за той самий період Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 10% від суми неоплаченого Товару в зазначені в Договорі та додатках до нього строки.

Частиною 1 ст. 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені у сумі 60636,35 грн. судом встановлено, що такий розрахунок є обґрунтованим, арифметично вірним, а тому, вимоги в цій частині підлягають задоволенню в заявленій сумі.

Також, до стягнення з відповідача підлягає штраф у сумі 28086,64 грн., що передбачений п. 7.2 Договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних у сумі 8253,71 грн. та інфляційних втрат у сумі 65691,81 грн. судом встановлено, що такий розрахунок є обґрунтованим, арифметично вірним, а тому, вимоги в цій частині підлягають задоволенню в заявлених сумах.

Крім того, позивач просив суд зазначити в рішенні про нарахування 3% річних до моменту виконання рішення, з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Згідно ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення, з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Правовий аналіз наведених вище норм чинного законодавства свідчить про те, що остання передбачає право, а не обов`язок суду зазначити про нарахування відсотків або пені у рішенні про стягнення боргу, і таке право надано суду для нарахування відсотків, або для нарахування пені, тобто за вибором позивача один з видів відповідальності.

Враховуючи викладене, беручи до уваги, що зазначення про нарахування відсотків або пені є правом суду, а не обов`язком, враховуючи відсутність доказів ухилення відповідача від виконання рішення, а також те, що позивачем, в порушення ч. 10 ст. 238 ГПК України, заявлено про нарахування і 3% річних і пені одночасно, суд не вбачає підстав для застосування п. 10 ст. 238 ГПК України.

Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 123, 129, 233, 236 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СОТА УКРАЇНА» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК ЛАНД» про стягнення заборгованості задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК ЛАНД» (08202, Київська область, м. Ірпінь, вул. Мінеральна, 7Е, офіс 1040, код ЄДРПОУ 41581153) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СОТА УКРАЇНА» (04111, м. Київ, вул. Черняховського, 29, код ЄДРПОУ 41323412) 280866 (двісті вісімдесят тисяч вісімсот шістдесят шість) грн. 34 коп. основного боргу, 60636 (шістдесят тисяч шістсот тридцять шість) грн. 35 коп. пені, 8253 (вісім тисяч двісті п`ятдесят три) грн. 71 коп. 3% річних, 65691 (шістдесят п`ять тисяч шістсот дев`яносто одну) грн. 81 коп. інфляційних трат, 28086 (двадцять вісім тисяч вісімдесят шість) грн. 64 коп. штрафу, 6653 (шість тисяч шістсот п`ятдесят три) грн. 02 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 17.02.2023 року.

Суддя Д.Г. Заєць