Рішення

від 08.02.2023 по справі 914/2263/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.2023 Справа № 914/2263/22

Господарський суд Львівської області у складі судді Долінської О.З., за участю секретаря судового засідання Муравець О.М.,

розглянувши матеріали справи за позовом: Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача: Приватного акціонерного товариства Львівський завод гідромеханічних передач, м. Львів

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Головного управління ДПС у Львівській області, м. Львів

про стягнення заборгованості в розмірі 677 448,89 грн.

Представники сторін:

від позивача: Шаповал О.В. представник згідно повноважень, які містяться в матеріалах справи

від відповідача: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області поступила позовна заява Львівської міської ради до відповідача - Приватного акціонерного товариства Львівський завод гідромеханічних передач про стягнення заборгованості в розмірі 677 448,89 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.09.2022 р., справу № 914/2263/22 розподілено судді Долінській О.З.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 26.09.2022 р., прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; залучено до участі у справі № 914/2263/22 Головне управління ДПС у Львівській області третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача. Судом постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 26.10.2022 р.

25.10.2022 р. від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, надійшли на адресу суду письмові пояснення у даній справі з додатками за вх. № 22010/22, в яких зазначено, що ПрАТ Львівський завод гідромеханічних передач має податковий борг перед бюджетом, який складається із сум податкових зобов`язань з орендної плати з юридичних осіб, що складається із основного платежу. Заборгованість відповідача, згідно карток особових рахунків станом на 29.09.2022 р., становить 39 367,66 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 26.10.2022 р. підготовче засідання у даній справі призначено на 23.11.2022 р.

Призначене на 23.11.2022 р. судове засідання не відбулося через відсутність 23.11.2022 року електропостачання у приміщенні Господарського суду Львівської області, що підтверджується актом від 25.11.2022 р., який долучено до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 28.11.2022 р. продовжено строк підготовчого провадження у справі № 914/2263/22 на тридцять днів за ініціативою суду. Розгляд справи у підготовчому засіданні призначено на 21.12.2022 року.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 21.12.2022 р. закрито підготовче провадження та призначено справу № 914/2263/22 до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 25.01.2023 р.

Судове засідання, призначене на 25.01.2023 року на 09:10 год. не відбулося, у зв`язку із оголошеною повітряною тривогою системою цивільної оборони у м. Львові та Львівській області, яка тривала із 09:10 год. до 10:58 год.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.01.2026 р. розгляд справи по суті призначено на 08.02.2023 р.

08.02.2023 р. представник позивача в судове засідання з розгляду справи по суті з`явився, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та поясненнях, наданих в судових засіданнях.

08.02.2023 р. представник відповідача в судове засідання з розгляду справи по суті не з`явився, вимог ухвали суду від 26.09.2022 р. не виконав, письмового відзиву на адресу суду не подав, хоча належно був повідомлений про час, дату та місце судового засідання (докази містяться в матеріалах справи).

08.02.2023 р. представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, в судове засідання з розгляду справи по суті не з`явився, хоча належно був повідомлений про час, дату та місце судового засідання (докази містяться в матеріалах справи).

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Ухвали суду у даній справі скеровувались відповідачу судом за адресою: 79031, м. Львів, вул. Хуторівка, буд. 1, тобто за його місцезнаходженням, зазначеним у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який міститься в матеріалах справи, а також за адресою: 79031, м. Львів, вул. Демнянська, 1. Однак такі повертались на адресу суду із відміткою Укрпошти «Адресат відсутній за вказаною адресою» (містяться в матеріалах справи).

Ухвали суду у даній справі направлялись також судом на електронну адресу відповідача.

Судом також було здійснено 26 січня 2023 року повідомлення на сайт Господарського суду Львівської області про те, що ухвалою суду від 25.01.2023 року постановлено розгляд справи по суті призначити на 08.02.2023 на 13:20 год. Про призначення судового засідання з розгляду справи № 914/2263/22 по суті на 08.02.2023 на 13:20 год. повідомляється відповідач у справі - Приватне акціонерне товариство Львівський завод гідромеханічних передач (79031, м. Львів, вул. Хуторівка, буд. 1; код ЄДРПОУ 13811651).

Суд зазначає, що відповідач повідомлявся завчасно та належним чином про час, дату та місце розгляду справи, проте своїми процесуальними правами відповідач не скористався, явки представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки не повідомив, відзиву не подав. Таким чином, в розумінні ст. ст. 120, 122, 242 ГПК України, відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження на адресу суду не поступало.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17, отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення юридичної особи і на неї, як на суб`єкта господарської діяльності покладається обов`язок належної організації отримання поштової кореспонденції пов`язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

Як звернув увагу Верховний суд у складі колегії Касаційного господарського суду в постанові від 19.02.2020р. у справі №910/16409/15: свідоме неотримання судової кореспонденції, яка направлялася за офіційною юридичною адресою, є порушенням норм процесуального права та може бути розцінено судом як дії, спрямовані на затягування розгляду справи та свідчити про зловживання процесуальними правами учасника справи, які направлені на перешкоджання здійснення своєчасного розгляду справи. З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що, сторона була обізнана про розгляд справи в суді, повідомлялася про дату, час та місце судових засідань за вказаною адресою, однак не скористався правом участі у судових засіданнях, тому відсутні підстави вважати, що судом під час розгляду справи було порушено норми процесуального права щодо повідомлення останнього про час та місце судового розгляду.

За змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (Постанова Верховного Суду від 11.12.18р. у справі № 921/6/18.).

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, про належне повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду даної справи.

Згідно ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Беручи до уваги те, що відповідач, будучи належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду даної справи, що підтверджується наявними у справі доказами, не скористався своїм правом на подання відзиву, не заперечив у визначеному Законом порядку проти розгляду справи за його відсутності, справа розглядається за наявними матеріалами, у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 43 ГПК України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Враховуючи вищенаведене, судом, згідно вимог ГПК України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів.

Враховуючи те, що норми ст.81 ГПК України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом учасників справи подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції у справі.

Отже, судом було забезпечено принцип змагальності сторін, рівність сторін, що полягає у наданні їм однакових можливостей для реалізації ними своїх процесуальних прав, з огляду на сплив строків для подання доказів, з метою дотримання прав позивача на своєчасне вирішення спору.

В силу приписів ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Одним із основних принципів (засад) господарського судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи.

Крім того, суд враховує, що пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справ упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейського суду з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суд з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).

Водночас, необґрунтоване відкладення розгляду справи призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Враховуючи те, що подані сторонами у цій справі докази, дозволяють суду встановити та оцінити конкретні обставини (факти), які мають суттєве значення для вирішення цього спору, а отже, розглянути та вирішити спір по суті й здійснити розподіл судових витрат у цій справі, що в свою чергу, вказує на можливість виконання завдань господарського судочинства та з урахуванням необхідності дотримання розумних строків розгляду справи і те, що явка повноважного представника відповідача не визнавалась судом обов`язковою ухвалами суду у даній справі, суд вважає, що в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення у справі № 914/2263/22.

В судовому засіданні 08.02.2023 р., відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позиція позивача.

Позовні вимоги позивача обгрунтовані тим, що відповідно до ухвали Львівської міської ради від 13.07.2018 №3797, 11 березня 2019 року між Львівською міською радою та Приватним акціонерним товариством «Львівський завод гідромеханічних передач» укладено договір оренди землі, що зареєстрований у Львівській міській раді 11.03.2019 року за номерами № С-4640. Крім того, відповідно до ухвали Львівської міської ради від 13.07.2018 №3797, 11 березня 2019 року між Львівською міською радою та Приватним акціонерним товариством «Львівський завод гідромеханічних передач», укладено договір оренди землі, що зареєстрований у Львівській міській раді 11.03.2019 року за номерами № С-4641. Позивач зазначає, що Львівська міська рада належно виконала взяті на себе, відповідно до Договорів оренди землі, зобов`язання та передала відповідачу в оренду земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди. Однак, Відповідач не виконує умови договорів оренди землі, які стосуються оплати, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед Позивачем, чим порушено норми чинного законодавства України та права орендодавця земельної ділянки Львівської міської ради. Позивач зазначає, що вказаними діями відповідача, щодо несплати орендної плати за землю, порушується право територіальної громади на своєчасне надходження коштів до міського бюджету. Як зазначає позивач, відповідачу було надіслано претензію про сплату заборгованості за договором оренди землі департаментом містобудування Львівської міської ради від 13.05.2022 року №24-вих-33717 про наявність заборгованості з орендної плати та необхідність її погашення. Проте, орендарем такий лист був проігнорований. На підставі наведеного, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 267 368,95 грн. заборгованості з орендної плати за землю в т.ч. за періоди з 01.10.2021 р. до 31.12.2021 р. 89 319,02 грн.; з 01.01.2022 р. до 31.05.2022 р. 178 049,95 грн.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 19 707,37 грн. втрат від інфляції, 1 900,00 грн. 3 % річних, 388 472,57 грн. штрафу за порушення порядку та строків сплати орендної плати за Договорами оренди землі та судові витрати зі сплати судового збору просить покласти на відповідача.

Позиція відповідача.

В судові засідання з розгляду даної справи відповідач не забезпечив явки повноважного представника, вимог ухвали суду від 26.09.2022 р. не виконав, письмового відзиву на адресу суду не подав, хоча належно був повідомлений про час, дату та місце судового засідання (докази містяться в матеріалах справи).

Ухвали суду у даній справі скеровувались відповідачу судом за адресою: 79031, м. Львів, вул. Хуторівка, буд. 1, тобто за його місцезнаходженням, зазначеним у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який міститься в матеріалах справи, а також за адресою: 79031, м. Львів, вул. Демнянська, 1. Однак такі повертались на адресу суду із відміткою Укрпошти «Адресат відсутній за вказаною адресою» (містяться в матеріалах справи).

Ухвали суду у даній справі направлялись також судом на електронну адресу відповідача.

Судом також було здійснено 26 січня 2023 року повідомлення на сайт Господарського суду Львівської області про те, що ухвалою суду від 25.01.2023 року постановлено розгляд справи по суті призначити на 08.02.2023 на 13:20 год. Про призначення судового засідання з розгляду справи № 914/2263/22 по суті на 08.02.2023 на 13:20 год. повідомляється відповідач у справі - Приватне акціонерне товариство Львівський завод гідромеханічних передач (79031, м. Львів, вул. Хуторівка, буд. 1; код ЄДРПОУ 13811651).

Таким чином, відповідач повідомлявся судом завчасно та належним чином про дату, час і місце розгляду даної справи в розумінні ст.ст. 120, 122, 242 ГПК України.

Однак, відповідач у визначеному законом порядку не заперечив проти позову, не скористався своїми процесуальними правами, визначеними ГПК України, як відповідач у справі.

Крім того, явка учасників справи не визнавалась судом обов`язковою.

Позиція третьої особи.

У поданих письмових поясненнях за вх. № 22010/22 від 25.10.2022 р., Головне управління ДПС у Львівській області зазначає про те, що ПрАТ Львівський завод гідромеханічних передач має податковий борг перед бюджетом, який складається із сум податкових зобов`язань з орендної плати з юридичних осіб, що складається із основного платежу. Заборгованість відповідача згідно карток особових рахунків станом на 29.09.2022 р. становить 39 367,66 грн. Податкова декларація з плати за землю № 10834786 від 20.02.2021 р.

Крім того, явка учасників справи не визнавалась судом обов`язковою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані суду докази, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, заслухавши пояснення представника позивача, здійснивши огляд документів, суд встановив наступне.

13 липня 2018 року Львівською міською радою прийнято ухвалу №3797 «Про затвердження ПрАТ Львівський завод гідромеханічних передач технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки на вул. Стрийській, 45 та надання ТзОВ Атріум Естейт дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на вул. Стрийській, 45».

Відповідно до ухвали Львівської міської ради від 13.07.2018 №3797, 11 березня 2019 року між Львівською міською радою (орендодавець за договором, позивач у справі) та Приватним акціонерним товариством «Львівський завод гідромеханічних передач» (орендар за договором, відповідач у справі) укладено договір оренди землі, що зареєстрований у Львівській міській раді 11.03.2019 року за номерами № С-4640 (надалі Договір оренди землі), про що у книзі записів реєстрації Договорів оренди землі вчинено записи.

Згідно із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на підставі договору оренди землі від 11.03.2019 року №С-4640 за Приватним акціонерним товариством «Львівський завод гідромеханічних передач», зареєстровано право оренди земельної ділянки кадастровий номер №4610136800:03:001:0041 на вул. Стрийській, 45 у м. Львові.

Відповідно до п.1 та п.2 Договору оренди землі №С-4640 від 11.03.2019 р., орендодавець - Львівська міська рада надає, а орендар Приватне акціонерне товариство «Львівський завод гідромеханічних передач» приймає в строкове платне користування земельну ділянку, загальною площею 0,06029 га (у тому числі під забудовою 0,5959 га, під твердим покриттям 0,0032 га, під озелененням 0,0038 га), кадастровий номер №4610136800:03:001:0041 на вул. Стрийській 45 у м. Львові для обслуговування будівлі. На земельній ділянці знаходяться кам`яні нежитлові будівлі. Згідно із п. 5 Договору оренди землі, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 8 999 428,01 грн. Відповідно до п. 8 Договору оренди землі, Договір укладено на 10 (десять) років терміном до 13 липня 2028 року.

Відповідно до п. 9 Договору оренди землі, орендна плата вноситься Орендарем у формі та розмірі 269 982,84 грн. в рік, що становить 3 (три) відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, щомісячно рівними частинами на розрахунковий рахунок № 33216812013008 в ГУДКСУ у Львівській області. Отримувач: Міський бюджет для Сихівського району, ЄДРПОУ 38007636, МФО 899998, код платежу 18010600 для юридичних осіб до 30-го числа місяця наступного за звітним.

Відповідно до ухвали Львівської міської ради від 13.07.2018 №3797, 11 березня 2019 року між Львівською міською радою (орендодавець за договором, позивач у справі) та Приватним акціонерним товариством «Львівський завод гідромеханічних передач» (орендар за договором, відповідач ) укладено договір оренди землі, що зареєстрований у Львівській міській раді 11.03.2019 року за номерами № С-4641 (надалі Договір оренди землі), про що у книзі записів реєстрації Договорів оренди землі вчинено записи.

Згідно із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на підставі договору оренди землі від 11.03.2019 року №С-4641 за Приватним акціонерним товариством «Львівський завод гідромеханічних передач» зареєстровано право оренди земельної ділянки кадастровий номер №4610136800:03:001:0048 на вул. Стрийській, 45 у м. Львові.

Відповідно до п.1 та п.2 Договору оренди землі №С-4641 від 11.03.2019 р., орендодавець - Львівська міська рада надає, а орендар Приватне акціонерне товариство «Львівський завод гідромеханічних передач» приймає в строкове платне користування земельну ділянку, загальною площею 0,2646 га (в межах червоних ліній з обмеженнями без права капітального будівництва та посадки багаторічних насаджень, у тому числі під забудовою 0,0469 га, під твердим покриттям 0,1413 га, під озелененням 0,0764 га), кадастровий номер №4610136800:03:001:0048 на вул. Стрийській 45 у м. Львові для обслуговування будівлі. На земельній ділянці знаходяться кам`яні нежитлові будівлі.

Згідно із п. 5 Договору оренди землі, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 3 949 657, 74 грн.

Відповідно до п. 8 Договору оренди землі, Договір укладено на 5 (п`ять) років терміном до 13 липня 2023 року.

Відповідно до п. 9 Договору оренди землі, орендна плата вноситься Орендарем у формі та розмірі 118 489,73 грн. в рік, що становить 3 (три) відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, щомісячно рівними частинами на розрахунковий рахунок № 33216812013008 в ГУДКСУ у Львівській області. Отримувач: Міський бюджет для Сихівського району, ЄДРПОУ 38007636, МФО 899998, код платежу 18010600 для юридичних осіб до 30-го числа місяця наступного за звітним.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюються з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або змін договору оренди чи продовження його дії (п. 10 Договору оренди землі).

Оренда плата вноситься у такі строки: за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 11 Договору оренди землі).

Пунктом 28 Договору оренди землі передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

За невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору (п. 41 Договору оренди землі).

Позивач виконав взяті на себе відповідно до Договорів оренди землі зобов`язання та передав відповідачу в оренду земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договорів оренди землі.

Проте, відповідач не виконує умови Договорів оренди землі, які стосуються оплати, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість згідно долученого позивачем розрахунку за періоди: з 01.10.2021 р. до 31.12.2021 р. 89 319,02 грн.; з 01.01.2022 р. до 31.05.2022 р. 178 049,95 грн.

Факт наявності заборгованості у відповідача за договором оренди підтверджується долученою до матеріалів справи довідкою дані про сплату орендної плати за період з 01.01.2021 р. до 01.07.2022 р. за договорами оренди землі, укладеними з ПрАТ Львівський завод гідромеханічних передач, яка сформована Департаментом фінансової політики Львівської міської ради.

Позивачем долучено до матеріалів справи розрахунок недоотриманих коштів міським бюджетом, з якого вбачається, що за договорами оренди землі, позивачем нараховано в якості суми орендної плати за користування земельною ділянкою за періоди: 01.10.2021 р.-31.12.2021 р. 89 319,02 грн.; 01.01.2022 р.-31.05.2022 р. 178 049,95 грн.

Позивачем була направлена на адресу відповідача претензія про сплату заборгованості за договором оренди землі за вих. 24-вих.-33717 від 13.05.2022 р., яка залишена відповідачем без відповіді та реагування.

Крім того, позивачем до стягнення нараховано 19 707,37 грн. втрат від інфляції, 1 900,00 грн. 3 % річних та 388 472,57 грн. штрафу відповідно до умов п.14 Договорів оренди землі та ст. 625 ЦК України.

Оцінка суду.

Між сторонами у справі виникли зобов`язання на підставі Договору оренди землі №С-4640 від 11.03.2019 р. та Договору оренди землі №С-4641 від 11.03.2019 р., укладених між сторонами, в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України. Згідно зі статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 180 Господарського кодексу України передбачено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Відповідно до ст. 14 Конституції України право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За приписами ст. 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України Про оренду землі).

Як вбачається із описаних обставин справи, між сторонами виникли зобов`язання на підставі Договору оренди землі №С-4640 від 11.03.2019 р. та Договору оренди землі №С-4641 від 11.03.2019 р.

На підставі господарського договору між суб`єктами господарювання виникають господарські зобов`язання, в силу яких один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ст. 173, 174 ГК України).

Відповідно до ст. 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до пункту 288.7 статті 288 Податкового кодексу України, 288.7. Податковий період, порядок обчислення орендної плати (за земельні ділянки), строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу. При цьому відповідно до п. 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до п. 9 Договору оренди землі №С-4640 від 11.03.2019 р., орендна плата вноситься Орендарем у формі та розмірі 269 982,84 грн. в рік, що становить 3 (три) відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, щомісячно рівними частинами на розрахунковий рахунок № 33216812013008 в ГУДКСУ у Львівській області. Отримувач: Міський бюджет для Сихівського району, ЄДРПОУ 38007636, МФО 899998, код платежу 18010600 для юридичних осіб до 30-го числа місяця наступного за звітним.

Згідно п. 9 Договору оренди землі №С-4641 від 11.03.2019 р., орендна плата вноситься Орендарем у формі та розмірі 118 489,73 грн. в рік, що становить 3 (три) відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, щомісячно рівними частинами на розрахунковий рахунок № 33216812013008 в ГУДКСУ у Львівській області. Отримувач: Міський бюджет для Сихівського району, ЄДРПОУ 38007636, МФО 899998, код платежу 18010600 для юридичних осіб до 30-го числа місяця наступного за звітним.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюються з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або змін договору оренди чи продовження його дії (п. 10 Договору оренди землі).

Оренда плата вноситься у такі строки: за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 11 Договору оренди землі).

Як вказано у ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) - ч. 1 ст. 610 ЦК України.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Як стверджує позивач і підтверджується матеріалами справи, відповідач у період з 01.10.2021 р. до 31.12.2021 р. та у період з 01.01.2022 р. до 31.05.2022 р. припинив належно виконувати взяте на себе грошове зобов`язання з внесення орендної плати за користування землею, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в загальному розмірі 267 368,95 грн. за цей період згідно розрахунків, що містяться в матеріалах справи.

Відповідач доказів оплати ним орендної плати за вказаний період не надав. У контексті цього, суд вважає, що відсутність певних обставин (правових підстав) можна спростувати лише доведенням наявності цих обставин (правових підстав).

За вимогами про стягнення орендної плати суд повинен перевірити: наявність договірних відносин оренди; виконання орендодавцем обов`язку з передачі орендованого майна в користування орендаря; виконання орендарем обов`язку зі сплати орендної плати. Таким чином, з одного боку, позивач повинен довести укладення договору оренди та передачу майна в користування відповідача, а відповідач - або спростувати якусь з цих обставин, або довести факт повного виконання ним обов`язку зі сплати орендної плати. За наявності встановленого факту виникнення орендних відносин та передачі майна в строкове, платне користування відповідача, виконання обов`язків зі сплати орендної плати має бути доведено відповідачем через подання ним належних та допустимих доказів.

Тому суд вважає доведеним, що відповідач не виконав свого обов`язку щодо проведення оплати за оренду землі в повному обсязі за вказані вище періоди: 01.10.2021 р.-31.12.2021 р. 89 319,02 грн.; 01.01.2022 р.-31.05.2022 р. 178 049,95 грн., на загальну суму 267 368,95 грн., у визначені укладені між сторонами договорами оренди землі, строки.

Станом на день прийняття рішення суду, доказів в спростування вищенаведених обставин не поступало, доказів погашення відповідачем заборгованості сторонами суду не представлено, протилежного суду не доведено, а відтак, заборгованість відповідача перед позивачем із заборгованості зі сплати орендної плати за землю складає за період з 01.10.2021 р. -31.12.2021 р. 89 319,02 грн. та у період з 01.01.2022 р. до 31.05.2022 р. 178 049,95 грн., всього на загальну суму 267 368,95 грн. згідно приведених позивачем розрахунків, яка підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача.

На підставі ст.625 ЦК України, позивачем на суму заборгованості нараховано 19 707,37 грн. втрат від інфляції та 1 900,00 грн. 3 % річних,

Суд звертає увагу, що сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. З урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу (п.4.1, п.1.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань). Крім цього, інфляційні втрати та відсотки річних не є способом забезпечення виконання зобов`язання, на відміну від пені, тому їх стягнення є допустимим незалежно від підстав/порядку їх застосування договором.

Розрахунки 3% річних та втрат від інфляції позивачем долучено до матеріалів справи.

Суд, перевіривши, здійснений позивачем розрахунок 3% річних та втрат від інфляції, встановив, що такі проведені згідно з чинним законодавством і в цій частині позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.

Щодо стягнення з відповідача 388 472,57 грн. штрафу, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до п.14 Договору оренди землі №С-4640 від 11.03.2019 р., у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, у 10 денний строк сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати. Річна орендна плата становить 269 982,84 грн.

Згідно п.14 Договору оренди землі №С-4641 від 11.03.2019 р., у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, у 10 денний строк сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати. Річна орендна плата становить 118 489,73 грн.

Сума штрафу в розмірі 388 472,57 грн. розрахована позивачем, згідно долученого до матеріалів справи розрахунку.

Суд, перевіривши, здійснений позивачем розрахунок штрафу, встановив, що такий проведений згідно з чинним законодавством і в цій частині позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.

На час ухвалення рішення у справі у суду відсутні належні і допустимі докази того, що Договір оренди землі №С-4640 від 11.03.2019 р. та Договір оренди землі №С-4641 від 11.03.2019 р. визнавались судом недійсними чи неукладеними.

Відповідач проти позову не заперечив, не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, які досліджені в ході судового розгляду.

Враховуючи вищевикладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що обставини, які є предметом доказування у справі судом визнаються встановленими та позовні вимоги до відповідача щодо стягнення 267 368,95 грн. заборгованості з орендної плати за землю, 19 707,37 грн. втрат від інфляції, 1 900,00 грн. 3 % річних та 388 472,57 грн. штрафу є обґрунтованими, не спростованими, підтвердженими належними і допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування вірогідності доказів на відміну від достатності доказів, підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що позивачем доведено належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами наявність правових підстав для задоволення позовних вимог і відповідно до стягнення з відповідача на користь позивача 267 368,95 грн. заборгованості з орендної плати за землю, 19 707,37 грн. втрат від інфляції, 1 900,00 грн. 3 % річних, 388 472,57 грн. штрафу.

Судові витрати.

Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позову до суду, позивачем було сплачено судовий збір в сумі 10 161,73 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 243 від 06.09.2022 р.

Так, п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір в розмірі 10 161,73 грн., відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача, так як спір виник з його вини і не погашено суму заборгованості на час ухвалення рішення у справі.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 43, 46, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 120, 122, 123, 129, ч. 9 ст. 165, ч.2 ст. 178, п. 1, ч. 3 ст. 202, ст.ст. 236-241, 242, 327 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з відповідача: Приватного акціонерного товариства Львівський завод гідромеханічних передач (79031, м. Львів, вул. Хуторівка, буд. 1; код ЄДРПОУ №13811651) на користь позивача: Львівської міської ради (79006, м. Львів, пл. Ринок, 1; код ЄДРПОУ №04055896) 267 368,95 грн. заборгованості з орендної плати за землю, 19 707,37 грн. втрат від інфляції, 1 900,00 грн. 3 % річних, 388 472,57 грн. штрафу та 10 161,73 грн. понесених витрат на сплату судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено 17.02.2023 р.

Суддя Долінська О.З.