Ухвала

від 02.02.2023 по справі 917/1749/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

про відкладення розгляду справи

02.02.2023 Справа № 917/1749/22

м. Полтава

за позовною заявою Заступника керівника Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області, вул.Покровська, 22, м. Решетилівка, Полтавської області,38400 в інтересах держави в особі органів, уповноважених здійснювати функції держави у спірних правовідносинах:

1. Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, вул. Уютна, 23, м. Полтава, 36039

2. Фонду Державного майна України, вул. Генерала Алмазова, 18/9, м. Київ, 01133

до 1. Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу", вул. Ямська, 32, м. Київ,03038

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Карлівське Сільгосппідприємство "ЛОС", вул. Центральна, 12, с. Новий Тагамлик, Полтавського району, Полтавської області, 39432

про визнання недійсним договору на виконання сільськогосподарських робіт та зобов"язання повернути земельні ділянки

Суддя Солодюк О.В.

Учасники справи згідно протоколу судового засідання

Розглядається позовна заява про визнання недійсним договору на виконання сільськогосподарських робіт №496-1/2020-ПР від 15.10.2020, зобов"язання відповідача 2 повернути, а відповідачу 1 прийняти земельні ділянки: кадастровий номер 5322080400:00:001:0004, площею 85,10 га, яка розташована у с. Бреусівка Козельщинського району; кадастровий номер 5323084400:00:005:0001, площею 189,47 га, яка розташована у с. Огуївка, Машівського району (на даний час Машівська селищна рада); кадастровим номером 5323084400:00:006:0178, площею 108,03 га ріллі, яка розташована у с. Огуївка Новотагамлицької сільської ради Машівського району (на даний час Машівська об"єднана селищна рада); кадастровим номером 5321055100:00:005:0347 площею 81,8 га ріллі, яка розташована у смт. Диканька Полтавської області (на даний час Диканська територіальна громада).

Від представника відповідача 1 до суду надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду (вх. № 182 від 05.01.2023), клопотання/заява про розгляд клопотання про залишення позовної заяви без розгляду без участі представника відповідача 1 (вх. № 1171 від 31.01.2023).

Від представника позивача 1 до суду надійшло пояснення (№590 від 17.01.2023).

Від відповідача 2 до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. №1134 від 30.01.2023).

В обгрунтування клопотання про залишення позовної заяви без розгляду представник відповідача 1 посилається на те, що в позові прокурор зазначає підставу для представництва ГУ ДЗК у Полтавській області - відповідь цієї установи про відсутність коштів для сплати судового збору. Підставою для представництва ФДМУ стало те, що Фонд сам не подав подібний позов.

Факт неподання ФДМУ позову означає лише те, що Фонд не вважає за потрібне це робити. А відсутність коштів на судовий збір з ГУ ДЗК не наділяє прокурора правом на його подання.

В обгрунтування даного клопотання представник відповідача 1 наводить практику судів: постанова від 26 травня 2020 Великої Палати Верховного Суду у справі № 912/2385/18 провадження № 12-194гс19, постанова колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 грудня 2018 у справі № 922/901/17, від 06 лютого 2019 року у справі 927/246/18, від 16, 17, 18 квітня 2019 року у справах № 925/650/18, № 923/560/18, № 913/299/18 відповідно, від 13 травня 2019 року у справі № 915/242/18, та постанова колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 0440/6738/18.

Як зазначає представник відповідача 1, про необхідність обґрунтування та з`ясування судом причин, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду, зазначено також і в рішеннях Верховного Суду у складі колегій суддів інших касаційних судів (постанови Касаційного адміністративного у складі Верховного Суду від 30 вересня 2019 року у справі № 802/4083/15-а, від 10 жовтня 2019 року у справі № 0440/6738/18; постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 924/1237/17, від 23 жовтня 2018 року у справі № 906/240/18, від 01 листопада 2018 року у справі № 910/18770/17, від 07 грудня 2018 року у справі № 924/1256/17 та інші; постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25 вересня 2019 у справі № 201/5279/16, від 04 вересня 2019 року у справах № 372/1688/17-ц, № 448/764/17 та інші).

Представник відповідача 1 зазначає, що у Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(ІІ)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Також представник відповідача 1 додатково звертає увагу суду на постанову ВС від 04.08.2022 у справі №160/5247/20.

Суд відмовляє у задоволенні зазначеного клопотання, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3 ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».

З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Аналіз ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді у випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

«Не здійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається (постанова Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №4/166 «Б»).

Згідно п.5.6. висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18 представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

Статтею 53 ГПК України визначено участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Так, відповідно до частин 4-5 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції: держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Посилаючись на ч. 1 ст. 13, ч. 1 ст. 14 Конституції України, прокурор в позові зазначив, що додержання законів, прийнятих єдиним законодавчим органом України беззаперечно становить державний інтерес, а порушення, допущені у сфері земельних відносин, посягають на встановлений законодавством порядок щодо охорони та використання земель як основного національного багатства.

У даному випадку порушення інтересів держави полягає в порушенні нормативно визначеної законодавцем процедури набуття права користування земельною ділянкою, укладення договорів оренди та суборенди землі, фактичним розпорядженням земельною ділянкою без згоди її власника.

Прокурор звертається до суду з позовом в інтересах держави в особі Фонду Державного майна України, так як згідно Статуту відповідача 1 державне підприємство належить до сфери управління Фонду державного майна України та в інтересах Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області у зв`язку з тим, що повноваження по розпорядженню спірними земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної форми власності належить саме управлінню.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 дійшла висновку, що процесуальна дієздатність - це здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки (стаття 44 ГПК України). У випадку звернення прокурора з позовом до суду в інтересах держави в особі компетентного органу фактичним позивачем є держава, і саме вона набуває процесуальної дієздатності і є учасником справи.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватись як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави; а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо).

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необгрунтованим.

З матеріалів справи вбачається, що Решетилівською окружною прокуратурою на адресу Фонду державного майна України скеровано лист за №56/1-6319ВИХ-22 від 29.11.22 щодо самостійного вжиття заходів для відновлення законності та усунення порушень, допущених при укладенні договору №496-1/2020-ПР від 15.10.2020 на виконання сільськогосподарських робіт (а.с.118-123). Відповіді на вищезазначений лист прокуратури Фонд державного майна України не надав, протягом розумного строку самостійно не звернувся до суду з відповідним позовом.

На адресу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області Решетилівською окружною прокуратурою за №56/1-3982ВИХ-22 від 09.08.2022 направлявся лист щодо самостійного вжиття заходів для відновлення законності та усунення порушень, допущених при укладенні договору №496-1/2020-ПР від 15.10.2020 на виконання сільськогосподарських робіт (а.с.112-116).

Згідно листа Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області №10-16-0.6-1992/2-22 від 09.09.2022 у ГУ Держгеокадастру у Полтавській області відсутнє фінансування на сплату судового збору за подання позовних заяв, у зв`язку з чим Головне управління позбавлено можливості звернутися до суду із позовною заявою про визнання недійсним договору на виконання сільськогосподарських робіт, укладеного між Державним підприємством «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Карлівське сільськогосподарське підприємство «ЛОС» (а.с.117).

Отже за таких обставин для відновлення порушених інтересів держави в особі Фонду Державного майна України та Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області з даним позовом до суду звернувся прокурор, про що повідомив вищезазначені органи листами від 26.12.2022 за № 56/1-6816 ВИХ-22 (а.с.131-137) та від 19.12.2022 № 56/1-6642ВИХ-22 (а.с.124-130) відповідно.

Прокурор в позові зазначив, що пред`явлення даного позову направлене, насамперед, на захист економічних інтересів держави, яким спричинено шкоду внаслідок користування земельною ділянкою, яка згідно норм Конституції України є національним багатством, в порушення вимог чинного законодавства України. Крім того, зазначені порушення законодавства у сфері оренди землі підривають основні принципи його існування, може призвести до незаконного відчуження майна держави, чим спричиняється суттєва шкода державним інтересам та підриваються основи фінансового - економічної діяльності держави.

Звернення прокурора до суду спрямоване на відновлення порушених інтересів держави при вирішенні суспільно значимого питання законності передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності, яке проведене з порушенням вимог чинного законодавства.

Отже звернення прокурора з даним позовом до суду обгрунтоване, подано прокурором з дотриманням вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" та ст. 53 ГПК України і підстави для залишення позовної заяви без розгляду відсутні.

Згідно ч. 3 ст. 177 ГПК України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Відповідно до матеріалів справи, процесуальний строк підготовчого провадження закінчується.

Для надання можливості прокуратурі надати суду відповідь на відзив відповідача 2, а відповідачу 2 заперечення на відповідь на відзив, розгляд справи підлягає відкладенню, а строк підготовчого провадження підлягає продовженню на 30 днів згідно ч.3 ст. 177 ГПК України.

Керуючись п.10, п.12 ч.2 ст.182, п. 3 ч. 2 ст. 183, ч.3 ст.177, ст.234 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів.

2. Відкласти розгляд справи на 06.04.2023 на 10:30 годин.

Підготовче засідання відбудеться у приміщенні господарського суду Полтавської області за адресою: м. Полтава, вул.Зигіна,1, зал № 10

3. Запропонувати прокуратурі до 10.03.2023 надати суду відповідь на відзив відповідача 2, копію вказаної відповіді надіслати всім учасникам справи та докази надсилання надати суду.

4. Запропонувати відповідачу 2 до 01.04.2023 надати суду заперечення на відповідь на відзив, копію заперечень надіслати всім учасникам справи та докази надсилання надати суду.

5. Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню (ст. 235, 255 ГПК України).

Суддя Солодюк О.В.