Рішення

від 14.02.2023 по справі 917/875/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.2023 Справа № 917/875/22

за позовною заявою Заступника керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області (37700, вул. Незалежності, 9, сел. Оржиця Лубенського району Полтавської області Код ЄДРПОУ 02910060) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу (36039, вул. Коцюбинського, 6, м. Полтава, код ЄДРПОУ: 42149108)

до Комунального підприємства Оржиця-Водоканал (вул. Черкаська, 2а, сел. Оржиця Лубенського району Полтавської області, код ЄДРПОУ 33408213)

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Оржицька селищна рада (37700. Полтавська обл., Лубенський р-н, селище міського типу Оржиця, вул. Центральна, будинок 24; код ЄДРПОУ 21054106)

про стягнення 861 318 грн 35 коп

Суддя Киричук О.А.

Секретар судового засідання Тертична О.О.

Представники сторін:

Від позивача: Юрченко Р.П., док. в справі

Від відповідача: не з"явився

Від третьої особи: не з"явився

Від прокуратури: Лещенко А.О., док. в справі

Заступник керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом до Комунального підприємства Оржиця-Водоканал про стягнення на користь держави збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, внаслідок самовільного використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів - спеціального дозволу на користування надрами (підземними водами) в сумі 861 318 грн 35 коп.

Ухвалою від 11.08.2022р. суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначити підготовче засідання у справі на 06.09.22.

Ухвалою від 06.09.2022р. суд постановив відкласти підготовче засідання на 13.10.22, продовжити Комунальному підприємству Оржиця-Водоканал встановлений судом процесуальний строк для подання відзиву до 21.09.2022 включно.

15.09.22 від позивача надійшли пояснення по справі.

23.09.22 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому він проти позову заперечив повністю.

13.10.22 від позивача надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою від 13.10.2022р. суд постановив залучити до участі у справі Оржицьку селищну раду як третю особу що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, відкласти підготовче засідання на 25.10.2022, запропонувати третій особі надати документально підтверджені письмові пояснення.

Від третьої особи 24.10.22 надійшли пояснення по справі.

25.10.22 від позивача надійшли пояснення по справі.

Також, 25.10.22 від заступника керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області надійшла відповідь на відзив та документи на виконання ухвали суду.

Ухвалою від 25.10.2022р. суд постановив відкласти підготовче засідання на 10.11.2022.

07.11.22 від третьої особи надійшло клопотання, в якому вона просить повернути без розгляду відповідь позивача на позовну заяву.

07.11.22 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

08.11.22 від третьої особи надійшли пояснення по справі.

Ухвалою від 10.11.2022р. суд постановив відкласти підготовче засідання на 24.11.2022.

21.11.22 від третьої особи надійшло клопотання, в якому вона просить розглянути клопотання Оржицької селищної ради від 04.11.2022 про повернення без розгляду відповіді позивача Державної екологічної інспекції Центрального округу на відзив КП Оржиця-водоканал на позовну заяву.

Підготовче засідання, призначене на 10-30 год. 24.11.2022 не відбулося.

Ухвалою від 25.11.2022р. суд постановив відкласти підготовче засідання на 13.12.2022.

Ухвалою від 13.12.2022р. суд постановив відкласти підготовче засідання на 05.01.2023.

27.12.22 від третьої особи надійшло клопотання, в якому вона просить розглянути клопотання Оржицької селищної ради від 04.11.2022 про повернення без розгляду відповіді позивача Державної екологічної інспекції Центрального округу на відзив КП Оржиця-водоканал на позовну заяву, проводити підготовче засідання, призначене на 05.01.2023, за відсутності представника третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Оржицької селищної ради.

Розглянувши клопотання відповідача та третьої особи про повернення без розгляду відповіді позивача на позовну заяву, суд відмовив в їх задоволенні, про що зазначено в ухвалі від 05.01.23.

У підготовчому засіданні, 05.01.2023р., судом здійснено дії та з`ясовані всі питання, передбачені ст.ст.177, 182 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 05.01.23 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 19.01.2023.

Ухвалою від 19.01.23 суд відклав розгляд справи на 14.02.2023.

В судовому засіданні 14.02.23 прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання 14.02.23 не з"явилися.

Водночас, від відповідача та третьої особи 13.02.23 до суду надійшли клопотання про проведення розгляду справи без участі їх представників.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 14.02.23 судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Проведеним Лубенською окружною прокуратурою вивченням стану додержання вимог природоохоронного законодавства суб`єктами господарювання на території Оржицької селищної ради Полтавської області встановлено, що Комунальним підприємством Оржиця-водоканал допущено самовільне користування надрами (підземними водами) за відсутності спеціального дозволу на користування надрами протягом періоду з 30.08.2018 до 30.08.2021.

Державною екологічною інспекцією Центрального округу відповідно до Плану заходів державного нагляду (контролю) Державної екологічної інспекції України на 2021 рік, затвердженого наказом № 454 від 27.11.2020, керуючись ст.ст. 5, 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, Положенням про Державну екологічну інспекцію України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 за №275, Положенням про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженим наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07.04.2020 № 230, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 16.04.2020 за № 350/34633, Положенням про Державну екологічну інспекцію Центрального округу (нова редакція), затверджене наказом Державної екологічної інспекції України від 01.06.2021 №250, - видано наказ про проведення планового заходу (перевірки) дотримання вимог природоохоронного законодавства Комунальним підприємством Оржиця-водоканал від 19.08.2021 № 06-27/684.

У подальшому, в період з 30.08.2021 до 10.09.2021, на підставі направлення № 06-28/655 від 19.08.2021, в присутності посадових осіб суб`єкта господарювання, проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в діяльності Комунального підприємства Оржиця-водоканал (далі - КП Оржиця-водоканал).

По закінченню перевірки Державною екологічною інспекцією Центрального округу складено Акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів № 06-28/655, початок перевірки 30.08.2021 - завершення перевірки 10.09.2021, який без зауважень підписаний уповноваженою особою за дорученням (довіреність від 09.09.2021) головним інженером КП Оржиця-водоканал Матько С.П. та ним же отримано примірник цього акту.

Перевіркою встановлено факт забору води КП Оржиця-водоканал із свердловин без спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) в період з 30.08.2018 до 30.08.2021, що є порушенням ст.ст. 16, 19, 21 Кодексу України про надра.

Відповідно до інформації, наведеної у довідці КП Оржиця-водоканал від 07.09.2021 № 160, в період з 30.08.2018 по 30.08.2021 підприємством забрано води за відсутності спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) із свердловин в загальній кількості 819,133 тис. м3.

На підставі викладеного Інспекцією, відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, яка затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 20.07.2009 № 389, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 № 767/16783 (із змінами), розраховано збиток за формулою: Зсам= 5хWх Тaр , де

W- об`єм води, що використаний самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води); Тар - розмір, аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання води, встановленої ст. 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення (для поверхневих, підземних, шахтних, кар`єрних та дренажних вод - грн/100м3, води для потреб гідроенергетики та рибництва - грн/10000 м3, води, яка входить до складу напоїв, - грн/м3). Для води з лиманів Тар аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод для показника Інші водні об`єкти, встановленої ст. 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення. Фактичний об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) визначається на основі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки фізичної особи-підприємця або юридичної особи за підписом керівництва, завіреної печаткою (за наявності).

Згідно проведеного розрахунку розмір відшкодування збитків, заподіяних внаслідок самовільного використання підземних вод, в даному випадку становить 861 318 грн. 35 коп.

Прокурор зазначає, що державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу 09.09.2021 складено протокол №01446 про адміністративне правопорушення на директора КП Оржиця-Водоканал щодо допущення порушення права державної власності на надра - самовільне користування надрами, а саме допустив забір води з підземних водних свердловин, що експлуатуються підприємством для централізованого водопостачання в період з 30.08.2018 по 30.09.2021 за відсутності спеціального дозволу на користування надрами (підземними водами), що є порушенням ст.ст. 16,19,21,23 Кодексу України про надра.

Також державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу розглянуто протокол про адміністративне правопорушення від 09.09.2021 за №01446, винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 09.09.2021 за №137/02/3-24 та визнано директора КП Оржиця-Водоканал винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 47 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п`ятсот десять гривень.

15.09.2021 відповідачем сплачений вищевказаний штраф на рахунок вказаний у постанові №137/02/3-24 від 09.09.2021, що підтверджується копією квитанції НА IBAN з карткового рахунку Ощадбанку.

Крім того, Державною екологічною інспекцією Центрального округу 10.12.2021 до КП Оржиця-водоканал направлено претензію № 248/07-17/2021 за вих. №02.3-13/6452 про відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті забору води за відсутності дозвільних документів, а саме спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) на суму 861 318 грн 35 коп. Однак, підприємством наразі заявлені до відшкодування грошові кошти не сплачені. Збитки, заподіяні державі внаслідок порушення КП Оржиця-водоканал законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, залишаються невідшкодованими.

За вказаним фактом Відділенням поліції № 2 Лубенського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області розслідується кримінальне провадження №42022172040000018 від 22.02.2022 за ч. 2 ст. 240 Кримінального кодексу України.

Під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження проведена судово-економічна експертиза від 18.05.2022 №СЕ-19/117-22/5345- ЕК, відповідно до якої розрахунок розміру відшкодування шкоди, заподіяної державі внаслідок забору води КП Оржиця-водоканал (код ЄДРПОУ 33408213) за відсутності дозвільних документів, а саме спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) упродовж з 30.08.2018 по 30.08.2021 на суму 861 318 грн 35 коп. підтверджується.

Таким чином, вказує прокурор, збитки заподіяні внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища КП Оржиця-водоканал в сумі 861 318,35 грн, які підтверджені висновком судово-економічної експертизи, підлягають стягненню в примусовому порядку.

Щодо інтересів держави та підстав їх представництва прокурором у суді прокурор зазначив, що за наявності факту порушення інтересів держави у сфері довкілля Державна екологічна інспекція Центрального округу, до компетенції якого віднесено повноваження контролю за використанням та охороною природних ресурсів не здійснено достатніх заходів, що спрямовані на захист державних інтересів, зокрема щодо стягнення з КП «Оржиця-Водоканал» у судовому порядку збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, окрім скеруванням 10.12.2021 на адресу відповідача за № 02.3-13/6452 претензії №248/07-17/2021, щодо добровільної сплати нанесених державі збитків в наслідок самовільного користування надрами у сумі 861 318 грн. 35 коп.

Лубенською окружною прокуратурою 19.04.2022 №53-1477вих22 направлено лист до Державної екологічної інспекції Центрального округу з проханням повідомити прокуратуру про можливість самостійно звернутись до суду з позовною заявою щодо стягнення з КП «Оржиця-Водоканал» 861 318 грн 35 коп шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок здійснення забору підземних вод без дозволу на користування надрами.

Державна екологічна інспекція Центрального округу 02.06.2022 листом за №07-12/1660 повідомила, що станом на 02.06.2022 КП «Оржиця-водоканал» не вживало заходів щодо відшкодування збитків, які до цього часу не відшкодовано. Та зазначила, що причиною яка унеможливлює реалізацію Інспекцією своїх процесуальних прав при вжитті заходів впливу на порушника законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища в судовому порядку є відсутність коштів на сплату судового збору (або незначні суми коштів), тому існує потреба вжиття заходів реагування представницького характеру органів прокуратури.

Отже, стверджує прокурор, за наявності факту порушення інтересів держави у сфері довкілля Державною екологічною інспекцією Центрального округу, до компетенції якої віднесено повноваження контролю за використанням та охороною природних ресурсів, не здійснюється захист інтересів держави щодо стягнення з КП «Оржиця-водоканал» у судовому порядку збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.

Таким чином, Державною екологічною інспекцією Центрального округу не вжито достатніх заходів щодо відшкодування збитків, завданих КП «Оржиця-водоканал» внаслідок водокористування без дозволу, що свідчить про нездійснення захисту державних інтересів.

Слід також зазначити, що сам факт не звернення до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що Державна екологічна інспекція Центрального округу не виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави у цій сфері та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Лубенською окружною прокуратурою 18.04.2022 скеровано на адресу Державної екологічної інспекції Центрального округу лист щодо самостійного вжиття заходів по стягненню суми збитків в примусовому порядку. Необхідність втручання органів прокуратури з метою захисту інтересів держави виникла у зв`язку з тим, що протягом розумного строку зазначений орган самостійно не звернувся до суду з відповідним позовом, а звернувся до органів прокуратури з проханням вжиття заходів прокурорського реагування шляхом звернення до суду з позовом про стягнення шкоди заподіяної державі. Наведена обставина свідчить про те, що Державна екологічна інспекція Центрального округу не вжила належних заходів щодо поновлення інтересів держави.

Враховуючи відсутність належного фінансування Державної екологічної інспекції Центрального округу щодо сплати судового збору за подачу позовної заяви про стягнення збитків, завданих державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища може призвести до втрати такої можливості в майбутньому, у зв`язку зі сплином строків позовної давності.

З огляду на вищевикладене, Лубенською окружною прокуратурою Полтавської області подано позов в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу, як органу державної влади, який уповноважений вживати заходів щодо відшкодування збитків, завданих державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Позивач у наданих суду поясненнях просив суд прийняти рішення щодо задоволення позовної заяви Заступника керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу у повному обсязі.

Відповідач просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на наступні обставини:

- На виконання вимог Водного кодексу України Державним агентством водних ресурсів України було видано Дозвіл на спеціальне водокористування від 23.10.2017 №70/ПЛ/49-д-17 водокористувачу Комунальне підприємство Оржиця-водоканал, ЄДРПОУ: 33408213, Полтавська область, Оржицький район, емт Оржиця, вул. Черкаська, буд. 2А, який за заявою водокористувача був анульований відповідним наказом Держводагенства.

В подальшому Державним агентством водних ресурсів України Комунальному підприємству Оржиця-водоканал видано новий Дозвіл на спеціальне водокористування від 08.10.2019 № 466/ПЛ/49д-19 зі строком дії - з 08.10.2019 по 25.06.2024.

Встановлені вищевказаним Дозволом ліміти забору та використання води дотримуються Комунальним підприємством Оржиця-водоканал, про що зокрема свідчить відсутність зауважень з цього приводу в Акті № 06-28/655, складеного Державною екологічною інспекцією Центрального округу за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

- Комунальне підприємство Оржиця- водоканал має право без спеціального дозволу видобувати корисні копалини, що є предметом спеціального дозволу на водокористування, в розумінні положень ч. 1 ст. 23 Кодексу України про надра з огляду на наступне:

свердловини, башні, водогони тощо, що використовуються для забору води за спеціальним дозволом на водокористування, побудовані ще у радянський період, тобто не є новоствореними об`єктами, в подальшому прийняті у власність територіальної громади (спочатку окремих сіл, потім - об`єднаної територіальної громади) та передані на праві господарського відання/оперативного управління Комунального підприємства Оржиця-водокаиал, що, виходячи з принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній споруд, обумовлює добросовісність та правомірність користування відповідними земельними ділянками в інтересах жителів територіальної громади.

Давність будівництва та переходу відповідних прав на свердловини, башні, водогони тощо, враховуючи сільську місцевість та численність сільських рад. унеможливлює збір та надання вичерпного переліку документів на підтвердження зазначених обставин, хоча Комунальне підприємство Оржиця-водоканал та Оржицька селищна рада Полтавської області вжили всіх можливих заходів для цього.

Пунктом 4.7. Статуту в редакції 2005 року та пунктом 4.8. Статуту в редакції 2021 року визначено, що підприємство здійснює постійне користування землею.

Враховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди, відповідач робить висновок, що земельна ділянка слідує за нерухомим майном, яке придбаває особа, якщо інший спосіб переходу прав на земельну ділянку не визначено умовами договору чи приписами законодавства.

Таким чином, з урахуванням вказаних норм законодавства, до Комунального підприємства Оржиця-водоканал перейшло право користування земельними ділянками у зв`язку з набуттям права господарського відання/оперативного управління щодо об`єктів водовикористання.

- метою й предметом діяльності Комунального підприємства Оржиця- водоканал, зокрема є видобування води з артезіанських свердловин і забезпечення питною водою жителів району (п. 2.2. Статуту в редакції 2005 року)/жителів громади (п. 2.1. Статуту в редакції 2021 року).

При цьому, видобування води Комунальним підприємством Оржиця-водоканал здійснюється не для виробництва фасованої питної води, а також вода, що видобувається, не є мінеральною.

- обсяг видобування Комунальним підприємством Оржиця-водоканал підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу.

На підтвердження вказаного, відповідач надає розрахунок об`ємів водовикористання по кожному пункту водозабору, з якого фактично здійснювався забір води у період, охоплений періодом перевірки Державною екологічною інспекцією Центрального округу.

Вищевказаний розрахунок проведений на підставі даних Журналів обліку водопостачання, які ведуться Комунатьним підприємством Оржиця-водоканал за типовими формами № ГІОД-11 та № ПОД-12.

- Комунальне підприємство Оржиця-водоканал зверталося до Державної служби геології та надр України за відповідними роз`ясненнями з приводу питання отримання дозволу на користування надрами та отримало у відповідь лист від 01.04.2014 вих. № 4630/03/11-14, яким констатовано, що Комунальне підприємство Оржиця-водоканал має право без спеціального дозволу на користування надрами видобувати підземні води, враховуючи, що об`єм видобутих підземних вод з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу.

Таким чином, вказує відповідч, доводи позивача про порушення Комунальним підприємством Оржиця-водоканал вимог ст.ст. 16, 19, 21 Кодексу України про надра є помилковими та необгрунтованими з огляду на неврахування позивачем вимог ст. 23 Кодексу України про надра в даному випадку.

- В Акті Державної екологічної інспекції Центрального округу № 06-28/655 від 10.09.2021, який слугував підставою для звернення прокурора з цим позовом до суду, стверджується, що документи, що посвідчують право власності/користування земельними ділянками під водними свердловинами, які знаходяться на балансі КП Оржиця- водоканал відсутні, та Комунальне підприємство Оржиця-водоканал здійснювало забір води в період з 30.08.2018 по 30.08.2021 без спеціального дозволу на користування надрами.

Проте, такий висновок є необгрунтованим з огляду на те, що у зазначений період Комунальним підприємством Оржиця-водоканал здійснювалось видобування підземних вод в обсязі, що не перевищує 300 кубічних метрів на добу із кожного з водозаборів, а відтак, з огляду на положення ст. 23 Кодексу України про надра, такий видобуток не потребує отримання спеціального дозволу на користування ділянками надр, та як наслідок, вимога про відшкодування збитків за забір води без спеціального дозволу на користування надрами є незаконною.

Щодо твердження про відсутність документів, що посвідчують право власності/користування земельними ділянками під водними свердловинами, відповідач зазначив, що відповідно до положень Статуту констатовано той факт, що підприємство здійснює постійне користування землею, а також те, що Комунальним підприємством з 2014 року по цей час вживаються відповідні заходи щодо юридичного оформлення права постійного користування земельними ділянками, то в діях Комунального підприємства Оржиця-водоканал відсутній такі елементи складу правопорушення, як протиправність та вина, а тому відсутні підстави для застосування цивільно-правової відповідальності у спірних правовідносинах.

- відсутні підстави для розрахунку збитків, оскільки для обрахунку розміру завданих збитків Прокурор посилається на Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 389 від 20.07.2009 (зі змінами), тобто використовує розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних порушенням використання водних ресурсів. Однак, Прокурор залишив поза увагою, що останнім стверджується про порушення саме порядку ВИДОБУВАННЯ, а не ВИКОРИСТАННЯ, що унеможливлює застосування вказаної Методики та, як наслідок, свідчить про безпідставність проведеного розрахунку.

- неправильний розрахунок збитків, оскільки для розрахунку розміру відшкодування збитків, обумовлених на думку державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу самовільним використанням водних ресурсів за відсутності спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) взято об`єм води за період з 30.08.2018 по 30.08.2021 з інформації, наведеній у довідці КП Оржиця-водоканал від 07.09.2021 № 160. а саме - 819,133 тис.м3.

Водночас, відповідач звертає увагу на те, що довідка КП Оржиця-водоканал від 07.09.2021 № 160 не містить інформації ким було здійснено забір води (хоча прокурор зазначає, що підприємством), за яких умов здійснено забір води (хоча прокурор зазначає, що за відсутності спеціального дозволу на користування надрами), з якого виду джерел здійснено забір (хоча прокурор зазначає, що забір здійснено підземних вод із свердловин). Окремо зазначає відповідач, що ані вказана довідка, ані матеріали проведеної перевірки не містять інформації про фактичне користування відповідачем підземними водами з конкретних водозаборів (свердловин), періоди фактичного використання свердловин та обсяг використаних підземних вод з конкретних водозаборів (свердловин). Ввказана довідка містить нібито узагальнюючу інформацію по об`єму фактичного забору води, проте із цієї інформації неможливо встановити обсяги води за видами їх використання: питні і санітарно-гігієнічні потреби, виробничі потреби чи інші потреби. Більше того, неможливо встановити для яких цілей здійснений вказаний забір води, зокрема чи відбувалась передача води населенню або вторинним водокористувачам (без використання), а також не зазначено об`ємів втрат в системах водопостачання.

Таким чином, вказує відповідач, навіть, якщо припустити про наявність з боку відповідача якихось порушень при здійсненні водокористування, то з наданих позивачем матеріалів перевірки, довідки Комунального підприємства Оржиця-водоканал та розрахунку збитків неможливо визначити дійсний обсяг водозабору з огляду на вищевикладене, та як наслідок правильно розрахувати збитки, що підлягатимуть відшкодуванню, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Поряд з цим, Комунальним підприємством Оржиця-водоканал зроблено узагальнений розрахунок об`ємів водокористування по кожній свердловині, з якою міг відбуватися фактичний забір води у заявлений період з урахуванням працюючого стану такої свердловини та виробничої потреби. Так, за даними наявних Журналів обліку водопостачання об`єм водовикористання КП Оржиця-водоканал складає 206 803 куб.м.

Крім того, відповідач вважає, що до заявленої вимоги про стягнення збитків, нарахованих за період з 30.08.2018 по 08.08.2019, необхідно застосувати позовну давність, оскільки:

позовні вимоги про стягнення збитків заявлені за період з 30.08.2018 по 30.08.2021, проте до суду позивач звернувся тільки 08.08.2022.

з урахуванням строку позовної давності, розгляд питання про стягнення збитків може розглядатися тільки за період у межах цього строку, з урахуванням кінцевої дати строки, заявленого позивачем, а саме з 09.08.2019 по 30.08.2021.

Також, відповідач вказує на необгрунтованість та недоведеність підстав представництва інтересів держави в суді прокурором з огляду на таке.

В позовній заяві Прокурор фактично стверджує, що причиною, яка унеможливлює реалізацію позивачем своїх процесуальних прав при вжитті заходів впливу на порушника у законодавства сфері охорони навколишнього природного середовища в судовому порядку є повідомлення позивача про відсутність коштів на сплату судового збору (або незначні суми коштів), у зв`язку з чим існує потреба вжиття заходів реагування представницького характеру органів прокуратури.

У зв`язку з вказаним відмічає відповідач, що відсутність фінансування на сплату судового збору, а тим більше - незначної суми коштів, не є обгрунтованою підставою для здійснення прокурором представництва в суді законних інтересів держави.

Так, відповідач вважає, що позивач не позбавлений можливості реалізувати свої повноваження по захисту інтересів держави у суді самостійно після надходження відповідного фінансування на його рахунки для вказаних цілей, враховуючи що строк позовної давності у даній категорії справ є загальним (гри роки), тобто є достатнім для реалізації таких повноважень.

У вказаному аспекті зазначає відповідач, що прокурором не зазначено жодних обставин щодо того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту в даному випадку, таких як, зокрема, закінчення перебігу позовної давності, неможливість позивачем в подальшому вжити заходів для захисту інтересів держави в даному випадку чи наявність інших об`єктивних причин, що перешкоджатимуть такому зверненню в подальшому.

На думку відповідача подана позовна заява не містить жодного належного, достатнього, об`єктивного обґрунтування підстав для здійснення представництва/захисту інтересів держави в суді, натомість містить лише узагальнені абстрактні формулювання, які жодним чином не підтверджують наявність бажаних для Прокурора підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді.

З урахуванням викладеного, відповідач просить пред`явлений позов Прокурора залишити без розгляду, а у разі продовження розгляду - у його задоволенні відмовити.

У відповіді на відзив позивач вказав на наступні обставини:

- чинним законодавством передбачено обов`язок отримання господарюючими суб`єктами як дозволу на спеціальне водокористування, так і спеціального дозволу на користування надрами;

- норми чинного законодавства передбачають, що саме на відповідача, як на особу, яка забезпечує споживачів питною водою для певних потреб, вимогами Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» покладено обов`язок здійснювати відповідне водопостачання на підставі дозволу, який видається у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. При цьому, норми Закону носять імперативний, а не альтернативний характер, і відповідно, покладають на відповідача саме обов`язок оформити відповідний дозвіл. Наведений Закон не містить виключень стосовно можливості надавати відповідні послуги без дозволу, як не передбачає і надання відповідних послуг за принципом мовчазної згоди;

- здійснення природокористування без дозвільного документу є наслідком власної господарської діяльності відповідача, а не наслідок об`єктивних, незалежних від нього обставин, у зв`язку з чим здійснення використання надр без дозволу є власним комерційним ризиком відповідача, тому не може вважатися достатньою підставою для виключення його вини.

У відповіді на відзив прокурор вказав на наступні обставини:

- у спірний період під час здійснення перевірки Державною екологічною інспекцією Центрального округу та КП «Оржиця-водоканал» не був ані власником, ані землекористувачем земельних ділянок на яких розташовані свердловини. Даний факт підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за суб`єктом КП «Оржиця-водоканал» та інформацією Оржицької селищної ради від 31.05.2022 №02-16/539, які додані до позовної заяви.

- КП «Оржиця-водоканал» здійснило забір підземних вод за відсутності спеціального дозволу на користування надрами на земельних ділянках, якими користується без правоустановчих документів, в обсязі що перевищує 300 м3 на добу, що підтверджується довідкою від 07.09.2021 № 160, відповідно до якої в період з 30.08.2018 по 30.08.2021 підприємством забрано води, за відсутності спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) із свердловин в загальній кількості 819,133 тис.м3.

- КП «Оржиця-водоканал» зобов`язано було вживати вичерпних заходів для отримання спеціального дозволу на користування надрами (підземними водами) задля можливості здійснення підприємством господарської діяльності, пов`язаної із забором води для питного водопостачання. Твердження відповідача щодо правомірності використання водних ресурсів КП «Оржиця-водоканал із свердловин, відсутність підстав для відшкодування збитків та відсутності підстав для розрахування збитків є безпідставні та необгрунтовані.

- Державною екологічною інспекцією вірно проведено розрахунок збитків завданих КП «Оржиця-водоканал», підстави зменшення розміру відшкодування відсутні.

- строк позовної давності для звернення з даним позовом до суду на підставі даного акту не пропущено, підстави для застосування позовної давності до спірних правовідносин відсутні.

- Державною екологічною інспекцією Центрального округу здійснено захист інтересів держави неналежним чином, що відповідно до ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» є підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом пред`явлення позову про стягнення збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу внаслідок самовільного водокористування.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач зазначив, що всі пояснення, міркування та аргументи Прокурора щодо наведених відповідачем заперечень у відзиві на позовну заяву фактично зводяться ло змісту самої позовної заяви, додаткових аргументів на спростування заперечень, аргументів та доводів, наведених відповідачем у відзиві на позовну заяву Прокурором не наведено.

Враховуючи, що у відзиві відповідачем детально надано власні заперечення щодо наведених Прокурором обставин та правових підстав позову, з якими не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права, повторно такі - заперечення не наводяться.

Водночас, відповідач наголошує, що не визнає обставини, які наведені в обгрунтування пред`явленого позову, не визнає правову оцінку обставин, яку наводить Прокурор, а відтак відповідач повідомляє, що заперечує проти усіх обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, навіть якщо окремо про це не зазначено.

Щодо окремого посилання Прокурора на висновки Верховного суду, викладені у постановах від 30.04.2015 у справі №922/2610/14. від 09.11.2018 у справі № 908/1593/17. від 27.02.2018 у справі № 910/5858/17 слід зазначити, що правовідносини у даних справах не є релевантними правовідносинам у справі №917/875/22. а відтак і не можуть підлягати врахуванню судом під час розгляду даної справи.

У поясненнх на відповідь на відзив третя особа вказала таке:

- для даних правовідносин у спірний період підлягають застосуванню положення ч. 1 ст. 23 Кодексу України про надра в редакції Закону No 867-VІІІ від 08.12.2015. Помилкове застосування Прокурором норми права в редакції, що втратила чинність не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, призвело до необґрунтованого цитування Прокурором у відповіді на відзив висновку Вищого господарського суду України, викладеного у постанові від 30.04.2015 у справі No 922/2610/14, який не може бути врахований судом при розгляді даної справи, оскільки правовідносини у справі № 922/2610/14 не є релевантними правовідносинам у даній справі, в тому числі і з огляду на те, що зміст норми права, що підлягає фактичному застосуванню у цих справах, є різним.

- Прокурором у відповіді на відзив зазначено, що згідно наявних документів в матеріалах справи, відповідач здійснює забір та постачання води (дозвіл на спеціальне водопостачання). Вказане твердження Прокурора є таким, що не відповідає дійсності, оскільки чинним законодавством України не врегульовано питання видачі/отримання, як зазначено Прокурором - дозволу на спеціальне водопостачання, а відтак відповідач апріорі не може здійснювати забір та постачання води на підставі означеного «дозволу».

- Прокурором у відповіді на відзив наводяться положення Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» в тому числі і в розрізі необхідності отримання підприємством відповідних дозволів на спеціальне водокористування та користування надрами. Проте, Комунальним підприємством «Оржиця-водоканал» здійснюється водокористування на підставі відповідного дозволу на спеціальне водокористування, що зокрема підтверджено і Прокурором у позовній заяві.

- Прокурором зазначено, що факт забору води у кількості 819,133 тис.м3 підтверджено самим КП «Оржиця-водоканал» у довідці від 07.09.2021 No 160. Проте, Прокурором не наведено жодного заперечення щодо аргументів відповідача щодо некоректної/невірної інформації, наведеній у означеній довідці, та як наслідок неможливості брати таку інформацію для розрахунку збитків.

- Прокурором не наведено жодних аргументів, пояснень, міркувань щодо здійсненого відповідачем власного розрахунку забору води у спірний період, що фактично дає підстави додатково вважати такий розрахунок вірним.

- факт сплати посадовими особами КП «Оржиця-водоканал» за вчинене адміністративне правопорушення, на який посилається Прокурор у відповіді на відзив, не має жодного відношення до визначення правильності проведеного розрахунку.

- оскільки позовну заяву подано Прокурором 08.08.2022, то з урахуванням строку позовної давності, розгляд питання про стягнення збитків може розглядатися тільки за період у межах цього строку, з урахуванням кінцевої дати строку, заявленого позивачем, а саме з 09.08.2019 по 30.08.2021.

- позивач не позбавлений можливості реалізувати свої повноваження по захисту інтересів держави у суді самостійно після надходження відповідного фінансування на його рахунки для вказаних цілей, враховуючи що строк позовної давності у даній категорії справ є загальним (три роки), тобто є достатнім для реалізації таких повноважень.

При вирішенні спору суд приймає до уваги наступне.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу.

Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Положення ст.50 Конституції України гарантують кожному право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Кожен, хто заподіяв шкоду навколишньому природному середовищу, повинен відшкодувати шкоду в повному обсязі (ст.66 Конституції України).

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права і обов`язки виникають безпосередньо з актів цивільного законодавства, а також внаслідок завдання майнової (матеріальної) шкоди.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу (ст.16 ЦК України).

Згідно з п.8 ч.2 ст.16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Аналогічні норми містяться також в статті 20 ГК України, якою встановлено, що кожний суб`єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема шляхом відшкодування шкоди.

Застосування цього способу захисту визначається положенням ст.22 ЦК України і проводиться як у договірних зобов`язаннях (ст.611 ЦК України), так і в позадоговірних зобов`язаннях (гл.82 ЦК України), якщо порушенням цивільного права особи їй завдано майнову шкоду.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності, відповідно до статті 623 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.149 ГК України суб`єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів.

За приписами ст.151 ГК України суб`єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах).

Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.

Водним кодексом України передбачено, що всі води (водні об`єкти) на території України є національним надбанням народу України, однією з природних основ екологічного розвитку і соціального добробуту.

Завданням водного законодавства, згідно ст.2 Водного кодексу України є регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково обґрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об`єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування.

Водокористувачі зобов`язані на підставі ст.44 Водного кодексу України, зокрема, здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу та дотримуватись встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території.

Спеціальне водокористування це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів (ч.1 ст.48 Водного кодексу України).

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

За змістом ст.49 Водного кодексу України, спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. У дозволі на спеціальне водокористування встановлюється ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин. Спеціальне водокористування є платним.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Кодексу України про надра, надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

Згідно з ст. 21 Кодексу України про надра, надра у користування для видобування прісних підземних вод і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, крім випадків, передбачених ст. 23 цього Кодексу, що видаються після попереднього погодження з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Прісні підземні води - це природний ресурс із подвійним правовим режимом, а тому, використовуючи підземні води, слід керуватися і водним законодавством, і законодавством про надра.

Статтею 1 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» централізоване питне водопостачання це господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об`єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов`язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» передбачено, що у разі використання підземних вод для питного водопостачання відповідне підприємство повинне одержати згідно з законом дозвіл на користування надрами.

Отже, чинним законодавством передбачено обов`язок отримання господарюючими суб`єктами як дозволу на спеціальне водокористування, так і спеціального дозволу на користування ділянкою надр. При цьому спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування - право на їх використання (постанова Верховного Суду від 12.11.2019 у справі №914/2436/18).

Разом із тим, Кодексом України про надра визначено випадки, за яких господарюючі суб`єкти мають право видобувати підземні води без спеціального дозволу (стаття 21 Кодексу України про надра).

Так, за приписами ст. 23 Кодексу України про надра землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу.

Таким чином, видобувати підземні води без спеціальних дозволів в обсязі, що не перевищує 300 кубічних метрів на добу, мають право суб`єкти господарювання, які є землевласниками або землекористувачами.

З матеріалів перевірки вбачається, що КП Оржиця-водоканал здійснював забір води із свердловин без спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) в період з 30.08.2018 до 30.08.2021, що підтверджується Актом № 06-28/655.

Згідно довідки наданої КП Оржиця-водоканал від 07.09.2021 № 160 дані свідчать про видобуток підземних вод без спеціального дозволу в обсязі, що перевищує 300 кубічних метрів на добу, тобто відповідачем допущено самовільне використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (спеціальною дозволу на користування надрами (підземними водами)), що є порушенням ст. ст. 16, 19, 21, 23 Кодексу України про надра.

Посилання відповідача на те, що обсяг видобування Комунальним підприємством Оржиця-водоканал підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу не підтверджено належними доказами.

Крім того, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу 09.09.2021 складено протокол №01446 про адміністративне правопорушення на директора КП Оржиця-Водоканал щодо допущення порушення права державної власності на надра - самовільне користування надрами, а саме допустив забір води з підземних водних свердловин, що експлуатуються підприємством для централізованого водопостачання в період з 30.08.2018 по 30.09.2021 за відсутності спеціального дозволу на користування надрами (підземними водами), що є порушенням ст.ст. 16,19,21,23 Кодексу України про надра.

Також державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу розглянуто протокол про адміністративне правопорушення від 09.09.2021 за №01446, винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 09.09.2021 за №137/02/3-24 та визнано директора КП Оржиця-Водоканал винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 47 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п`ятсот десять гривень.

15.09.2021 відповідачем сплачений вищевказаний штраф на рахунок вказаний у постанові №137/02/3-24 від 09.09.2021, що підтверджується копією квитанції НА IBAN з карткового рахунку Ощадбанку.

Враховуючи зазначене вище, господарський суд вважає, що позивачем належним чином доведено наявність неправомірності поведінки відповідача.

За статтею 65 Кодексу України про надра відповідальність за порушення законодавства про надра несуть особи, винні у самовільному користуванні надрами.

Статтею 67 Кодексу України про надра передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень законодавства про надра, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища згідно ст.68 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Особливості застосування цивільної відповідальності визначено ст.69 цього Закону, зокрема, шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Як зазначено вище, матеріалами справи підтверджується, що відповідач в процесі своєї господарської діяльності вчинив порушення екологічного законодавства, зокрема тим, що використовував надра (підземні води) за відсутності спеціального дозволу, необхідного згідно з вимогами ст. 21 Кодексу України про надра.

Внаслідок дій відповідача, Інспекцією визначено, що державі заподіяно збитки.

Щодо наявності підстав для стягнення збитків, суд зазначає, що відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Вказана стаття унормовує загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов`язань. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.

Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною 1 ст. 224 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення. При цьому, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків (шкоди), потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків (шкоди); 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При вирішенні спору на позивача покладається обов`язок довести розмір шкоди, завданої протиправною поведінкою, факт порушення відповідачем законодавства та причинний зв`язок між цим порушенням і завданою шкодою навколишньому середовищу.

Відповідач, в свою чергу, для звільнення від відповідальності має довести відсутність своєї вини.

За змістом частини 1 статті 69 цього Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

В даному випадку підлягає доказуванню наявність у діях відповідача протиправної поведінки та вини при отриманні відповідних дозволів та наднормативного використання підзеиних вид забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

В той же час у діях відповідача наявні всі підстави для покладення на нього відповідальності за заподіяну шкоду, зокрема:

- протиправна поведінка, яка полягає в тому, що відповідач в процесі своєї господарської діяльності вчинив порушення екологічного законодавства, зокрема тим, що здійснив факт забору води КП Оржиця-водоканал із свердловин без спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) в період з 30.08.2018 до 30.08.2021, що є порушенням ст.ст. 16, 19, 21 Кодексу України про надра.;

- вина особи, яка полягає у здійсненні господарської діяльності, що призвела до перевищення встановленого ліміту добового забору води за відсутності відповідного дозволу, на підтвердження чого надано акт перевірки, протокол про адміністративне правопорушення, постанову про накладення адміністративного стягнення;

- наявна сама шкода, яка обрахована відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів №389;

- причинний зв`язок, що виражений у заподіяні вказаної шкоди саме протиправною поведінкою відповідача.

Таким чином, не отримання спеціального дозволу на користування надрами відповідачем порушено внаслідок власних дій, дії посадових осіб Держекоінспекції щодо складання акту перевірки, складання розрахунку збитків та пред`явлення претензії щодо добровільного відшкодування збитків відповідачем не оскаржувались, а отже у спірних правовідносинах наявні всі елементи складу цивільного правопорушення.

При цьому, суд зазначає, що питання правильності розрахунку збитків, заявленого до стягнення з підприємства відповідача підлягає дослідженню.

Спеціальний склад та порядок визначення розміру збитків, заподіяних державі в результаті самовільного використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, визначено Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 №389, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за №414/3469 від 07.05.2020

Інспекцією, відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, яка затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 20.07.2009 № 389, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 № 767/16783 (із змінами), розраховано збиток за формулою: Зсам= 5хWх Тaр , де

W- об`єм води, що використаний самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води); Тар - розмір, аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання води, встановленої ст. 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення (для поверхневих, підземних, шахтних, кар`єрних та дренажних вод - грн/100м3, води для потреб гідроенергетики та рибництва - грн/10000 м3, води, яка входить до складу напоїв, - грн/м3). Для води з лиманів Тар аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод для показника Інші водні об`єкти, встановленої ст. 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення. Фактичний об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) визначається на основі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки фізичної особи-підприємця або юридичної особи за підписом керівництва, завіреної печаткою (за наявності).

Згідно проведеного розрахунку розмір відшкодування збитків, заподіяних внаслідок самовільного використання підземних вод, в даному випадку становить 861 318 грн. 35 коп.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок, дійшов висновку, що з урахуванням наявних у справі доказів та наданих сторонами пояснень зазначений позивачем розрахунок є документально обґрунтованим та математично правильним та відповідає вимогам Методики.

За таких обставин, в зв`язку з доведеністю факту порушення відповідачем законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь держави суми збитків, є обґрунтованими.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Станом на момент вирішення спору матеріали справи не містять доказів відшкодування відповідачем шкоди, завданої навколишньому природному середовищу у сумі 861 318 грн. 35 коп.

Разом з тим, відповідач і третя особа вважають, що до заявленої вимоги про стягнення збитків, нарахованих за період з 30.08.2018 по 08.08.2019, необхідно застосувати позовну давність, оскільки:

позовні вимоги про стягнення збитків заявлені за період з 30.08.2018 по 30.08.2021, проте до суду позивач звернувся тільки 08.08.2022.

з урахуванням строку позовної давності, розгляд питання про стягнення збитків може розглядатися тільки за період у межах цього строку, з урахуванням кінцевої дати строки, заявленого позивачем, а саме з 09.08.2019 по 30.08.2021.

Відповідно до вимог ст. 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Частиною 1 ст. 261 Цивільного кодексу України передбачається, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до п. 1.9 Роз`яснень Вищого господарського суду України № 02- 5/744 від 27.06.2001 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" (із змінами, внесеними згідно з Роз`ясненням Вищого господарського суду № 04- 5/609 від 31.05.2002, Рекомендаціями Вищого господарського суду № 04-5/1429 від 18.11.2003 № 04-06/44 від 25.03.2009), перебіг строку позовної давності у спорах, пов`язаних із стягненням завданої природі шкоди, починається з дня складання акта про відповідне порушення, а у разі несвоєчасного складання акту - з дня, коли цей акт відповідно до вимог законодавства мав бути складений.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.06.2018 по справі № 910/10452/17.

Як встановлено судом, Державна екологічна інспекція Центрального округу здійснила планову перевірку щодо додержання відповідачем вимог природоохоронного законодавства здійснила в період в період з 30.08.2021 до 10.09.2021. Тобто Інспекції стало відомо про порушене право держави лише 10.09.2021 року. На підставі викладеного, строк позовної давності щодо стягнення шкоди, завданої державі порушенням природоохоронного законодавства сплине 10.09.2024 року.

Позовна заява направлена до суду 08.08.2022. Таким чином, прокурор звернувся до суду в межах загальних строків позовної давності.

Відповідач та третя особа вказують на необгрунтованість та недоведеність підстав представництва інтересів держави в суді прокурором.

Судом перевірено наявність правових підстав щодо звернення Заступника керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу з даним позовом до суду.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України «Про прокуратуру». Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 викладено правовий висновок про те, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Наведений порядок при поданні Заступника керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Заступника керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу даного позову був дотриманий, що підтверджується наявними в матеріалах справи відповідними листами прокуратури до Державної екологічної інспекції Центрального округу щодо даного спору, яка зауважила на відсутності коштів на сплату судового збору.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.5 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі Руїс Торіха проти Іспанії). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

У рішенні Європейського суду з прав людини Серявін та інші проти України (SERYAVIN OTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. ) від 9 грудня 1994 року, серія A, 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen . ), 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі Проніна проти України, в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах №910/13407/17, №915/370/16 та №916/3545/15.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене вище, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим, поданим в межах строку позовної давності, та підлягає задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Оржиця-Водоканал» (вул. Черкаська, 2а, сел. Оржиця Лубенського району Полтавської області, код ЄДРПОУ 33408213) на користь держави збитки, завдані порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, внаслідок самовільного використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів - спеціального дозволу на користування надрами (підземними водами) в сумі 861 318 грн 35 коп (вісімсот шістдесят одна тисяча триста вісімнадцять гривень тридцять п`ять копійок) на користь Державної екологічної інспекції Центрального округу (вул. Коцюбинського, 6 м. Полтава, 36039, код ЄДРПОУ 42149108), зарахувавшикошти на розрахунковийрахунок UА928999980333109331000016698, ГУК у Полт.обл/тг смт.Оржиця/24062100, код ЄДРПОУ 37959255, банк отримувач - Казначейство України, для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності».

3. Стягнути з відповідача Комунального підприємства «Оржиця- Водоканал» (вул. Черкаська, 2а, сел. Оржиця Лубенського району Полтавської області, код ЄДРПОУ 33408213) на користь Полтавської обласної прокуратури (м. Полтава, вул. 1100-річчя Полтави, 7 р/р 35210088006160 банк ДКСУ м. Київ, МФО 820172, ЗКПО 02910060, код класифікації видатків бюджету - 2800) понесені витрати на сплату судового збору в сумі 12 919 грн. 78 коп.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 17.02.23 р.

Суддя Киричук О.А.