Рішення

від 08.02.2023 по справі 922/2450/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.2023м. ХарківСправа № 922/2450/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

при секретарі судового засідання Деркач П. О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Антимонопольного комітету України, 03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аєпей", 61070, м. Харків, вул. Рудика, буд. 6 простягнення 360 810,00 грн.за участю представників сторін:

позивача: Прохоров Є. І.;

відповідача: Бондарук Я.М.

ВСТАНОВИВ:

Антимонопольний комітет України звернувся до Господарського суду Харківської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аєпей" про стягнення штрафу у розмірі 180 405, 00 грн. та пені у сумі 180 405, грн. із зарахуванням зазначеної суми в дохід загального фонду Державного бюджету України.

Також до стягнення заявлені судові витрати у сумі 5 412,15 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані несплатою відповідачем штрафу та пені на підставі рішення Антимонопольного комітету України №105-р/тк від 12.08.2021 року про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.

Ухвалою суду від 13.12.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на "25" січня 2023 року.

14.12.2022 року від позивача через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 16323/22) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (з використанням власних технічних засобів).

Ухвалою суду від 15.12.2022 року частково задоволено заяву (вх. № 16323/22 від 14.12.2022 року) позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (з використанням власних технічних засобів). Ухвалено провести підготовче засідання, призначене на "25" січня 2023 р. о(б) 11:00 год. за наявності технічної можливості, провести в режимі відеоконференції шляхом використання Підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС (vkz.court.gov.ua).

09.01.2023 року від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 420/23).

09.01.2023 року від відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. № 421/23) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 09.01.2023 року частково задоволено клопотання (вх. № 421/23 від 09.01.2023 року) відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Ухвалено провести підготовче засідання, призначене на "25" січня 2023 р. о(б) 11:00 год. за наявності технічної можливості, провести в режимі відеоконференції шляхом використання Підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС (vkz.court.gov.ua).

16.01.2023 року від позивача через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив (вх. № 911/23).

Ухвалою суду від 25.01.2023 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом закрито підготовче засідання у справі, та призначено розгляд справи по суті на 08.02.2023 року.

Присутній, у судовому засіданні 08.02.2023 року, в режимі відеоконференції, представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суду позов задовольнити, із підстав викладених у позовній заяві.

Присутній, у судовому засіданні 08.02.2023 року, в режимі відеоконференції, представник відповідача проти позовних вимог заперечував, та підтримав клопотання про зменшення штрафних санкцій.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, та надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, та заперечення представника відповідача, суд встановив наступне.

Як зазначає позивач, тимчасова адміністративна колегія Антимонопольного комітету України розглянувши матеріали справи № 128-26.13/135-20 про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Аєпей" законодавства про захист економічної конкуренції, прийняла рішення від 12.08.2021 року № 105-р/тк, яким зокрема визнано що Товариство з обмеженою відповідальністю "Аєпей" вчинило порушення, передбачене пунктом 14 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді подання інформації в неповному обсязі Антимонопольному комітету України від 01.10.2020 року № 128-26.13/07-13397 у встановлений ним строк.

За порушення, зазначене у пункті 1 резолютивної частини цього рішення, накладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Аєпей" штраф у розмірі 180405, 00 грн.

Як зазначає позивач, копію рішення у справі № № 105-р/тк було направлена позивачем разом із супровідним листом від 18.08.2021 року № 128-26.13/07-12228 відповідачу для виконання, та отримана відповідачем 27.08.2021 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 0303504602071. У зв`язку із чим, строк сплати штрафу, накладеного рішенням № 105-р/тк, закінчився 27.10.2021 року.

Відповідно до частини 3статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції"особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітетуУкраїни,сплачуєйогоу двомісячний строкздняодержаннярішення про накладення штрафу.

Також позивач зазначає, що відповідачем було оскаржено рішення Антимонопольного комітету України № 105-р/тк до Господарського суду міста Києва, проте ухвалою суду від 16.12.2021 року у справі № 910/19351/21 позовну заяву було повернуто без розгляду. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2022 року у справі № 910/19351/21 апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу суду від 16.12.2021 року у справі № 910/19351/21 без змін.

Отже станом на час звернення із відповідним позовом до суду, відсутні відомості про скасування рішення тимчасової адміністративної колегія Антимонопольного комітету України від 12.08.2021 року № 105-р/тк, а тому воно є обов`язковим до виконання.

У зв`язку із тим, що відповідачем у визначений Законом України"Про захист економічної конкуренції"строк, не надано документів у підтвердження сплати штрафу, позивач звернувся із відповідним позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Відповідно до частини 7 статті 6 Закону України"Про Антимонопольний комітет УкраїниАнтимонопольний комітет України", адміністративні колегії Антимонопольного комітету України, державні уповноважені Антимонопольного комітету України, адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України.

Згідно частини 2статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції"рішення органів Антимонопольного комітету України є обов`язковими до виконання.

Відповідно до частини 3 статті 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції", особа, наякунакладеноштраф за рішенням органу Антимонопольного комітетуУкраїни,сплачуєйогоу двомісячний строкздня одержаннярішення про накладення штрафу.

Згідно частини 1статті 60 зазначеного Закону, заявник,відповідач, третя особа маютьправооскаржити рішенняорганівАнтимонопольногокомітету України повністю або частководогосподарськогосудуудвомісячнийстрокздня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Судом встановлено, що рішення Антимонопольного комітету України від 12.08.2021 року № 105-р/тк, про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу набрало чинності та воно підлягає обов`язковому виконанню.

Частиною 8статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції"передбачено, що суб`єкт господарювання зобов`язаний протягом п`яти днів з дня сплати штрафу надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Відповідачем у відповідності до вимогГосподарського процесуального кодексу Українине надано до суду будь-яких належних та допустимих доказів у підтвердження своєчасної сплати штрафу у розмірі 180405,00 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу в сумі 180405,00 грн. є обґрунтованими та правомірними.

Відповідно до частини 5статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу.

Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Оскільки відповідач у встановлені терміни штраф не сплатив, позивач, керуючись частиною 5 статті 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції", нарахував відповідачу пеню у розмірі 1,5 % від суми штрафу за кожен день прострочки за період з 28.10.2021 року по 25.11.2021 року, з 17.12.2021 року по 20.01.2022 року, з 01.07.2022 року по 29.08.2022 року (із урахуванням зупинення строку нарахування) у сумі 335553, 00 грн., та оскільки пеня не може перевищувати розмір штрафу здійснено нарахування у розмірі180405,00 грн.

Як встановлено судом, відповідачем було оскаржено рішення Антимонопольного комітету України № 105-р/тк до Господарського суду міста Києва, проте ухвалою суду від 16.12.2021 року у справі № 910/19351/21 позовну заяву було повернуто без розгляду. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2022 року у справі № 910/19351/21 апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу суду від 16.12.2021 року у справі № 910/19351/21 без змін, у зв`язку із чим, суд враховує, що у пункті20.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від26.12.2011 року №15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» роз`яснено, що абз.3- 5 ч.5 ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Комітету про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи в суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснюються.

Аналогічна правова позиція щодо постанови Пленуму Вищого господарського суду України від26.12.2011 року №15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» щодо зупинення нарахування пені на час розгляду справи господарським судом знайшла своє відображення в практиці Верховного Суду, зокрема у постанові від27.11.2018 року у справі №910/4081/18, де суд, зокрема, зазначив: «У застосуванні приписів ст.56 Закону № 2210(щодо стягнення з суб`єктів господарювання штрафу та пені у зв`язку з порушенням ними законодавства про захист економічної конкуренції) необхідно враховувати таке. Абзацами 3-5 ч.5 зазначеної статтіЗакону №2210передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду… Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися…».

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від20.03.2018 у справі №904/6668/17, від17.04.2018 у справі №921/469/17-г/6, від 27.11.2018 у справі № 910/4081/18, від 22.01.2019 у справі № 915/304/18, від31.10.2019 у справі №904/3778/18, від19.03.2019 у справі №904/3536/18, від 04.07.2019 у справі № 910/14288/18, від 11.11.2019 у справі № 911/9/19 та від26.09.2019 у справі №915/1909/18.

Згідно з пунктом 7 статті 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції", у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Статтею 25 Закону України"Про Антимонопольний комітет України"передбачено, що з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб`єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв`язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про: стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені;припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; зобов`язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.

Судом здійснено розрахунок та встановлено, що він є арифметично вірним та обґрунтованим. За таких підстав позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в сумі 180405,00 грн.є обґрунтованими та правомірними.

При цьому, відповідач заперечуючи проти позовних вимог у наданому до суду відзиві на позовну заяву (вх. № 420/23 від 09.01.2023 року) зазначив, що 21.10.2022 року збройними силами рф нанесено чотири удари по будівлям товариства за адресою м. Харків, вул. Рудика, буд. 6, внаслідок чого зруйноване виробниче приміщення, інші будівлі підприємства та інфраструктури підприємства зазнали значних ушкоджень та 6 осіб отримали тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості, що призвело до тяжких наслідків, відомості про кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР 21.10.2022 року (кримінальне провадження № 42022221750000309). Також зазначає, що 02.11.2022 року здійснено повторні обстріли, відомості внесені до ЄРДР 03.11.2022 року (кримінальне провадження № 42022221750000320). У зв`язку із чим, приміщення відповідача зруйновані, та пошкоджені основні засоби, завдяки яким здійснювалася господарська діяльність підприємства. Тому, на даний час, усі наявні матеріальні ресурси відповідача направлені на відновлення господарської діяльності товариства, у зв`язку із чим, у відповідача відсутня об`єктивна можливість сплатити штраф.

Вищевказане за твердженнями відповідача, свідчить про значне погіршення майнового стану товариства, а стягнення пені може унеможливити виконання відповідачем певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар є невиправдано обтяжливим.

Також зазначає, що відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Тому, за твердженнями відповідача, хоча пеня заявлена Антимонопольним комітетом України на підставі застосування статті 56 Закону України «Про анти конкурентне законодавство», тому можливо застосування статті 551 Цивільного кодексу України, як норми загальної дії. Також посилається на правову позицію викладену у постанові Великої Палати Верховного суду від 18.03.2020 року у справі № 902/417/18, та просить суд, врахувати її при розгляді справи.

У зв`язку із чим, просить суд, відмовити позивачу у стягненні штрафу та пені, або зменшити їх розмір.

Позивач у наданій до суду відповіді (вх. № 911 від 16.01.2023 року) на відзив на позовну заяву зазначив, що предметом розгляду справи є стягнення штрафу, накладеного рішенням тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 12.08.2021 року № 105-р/тк про порушення відповідачем законодавства про захист економічної конкуренції, а також стягнення пені, нарахованої за прострочення сплати штрафу, яке є чинним, та у судовому порядку не скасовано.

Щодо зменшення розміру штрафу та пені зазначає, що до повноважень судів не належить право зменшити розмір стягненого штрафу, накладеного органом Комітету та суб`єктом господарювання за порушення законодавства про захист економічної конкуренції та/або пені за прострочення сплати цього штрафу чи звільнення від їх сплати. Аналогічна правова позиція викладена у пункті 20.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 5 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» та постанови Верховного Суду від 13.02.2018 року у справі № 910/20661/16.

Суд дослідивши матеріали справи та відзив відповідача, з клопотанням про зменшення штрафних санкцій зазначає наступне.

Накладений рішенням тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 12.08.2021 року № 105-р/тк, про захист економічної конкуренції на Товариство з обмеженою відповідальністю "Аєпей" штраф є видом відповідальності за вчинення правопорушення, а нарахована пеня - способом забезпечення сплати цього штрафу.

Відповідно до приписівстатті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції":

- рішення органів Антимонопольного комітету України є обов`язковими до виконання (частина друга);

- особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу (частина третя);

- за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду (частина п`ята);

- у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку (частина сьома);

- суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету (частина дев`ята).

Абзацами третім - п`ятим частини п`ятої зазначеної статтіЗакону України "Про захист економічної конкуренції"передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися.

Припинення та зупинення нарахування пені, про які йдеться у цих нормах, відбувається лише у зв`язку з прийняттям рішення, розглядом чи переглядом справи саме господарським судом, а не будь-яким органом, що вирішив (вирішує) спір.

Згідно ізстаттею 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України"з метою захисту інтересів держави, споживачів на суб`єктів господарювання територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв`язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, фізичними чи юридичними особами подають, зокрема, позови до суду, в тому числі про: стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені.

Як вбачається із матеріалів справи, станом на час розгляду справи накладений згідно з рішенням Антимонопольного комітету штраф, відповідачем не сплачений, рішення не виконано, та рішення є чинним та обов`язковим до виконання,

При цьому, нарахування та стягнення пені, передбаченої частиною п`ятоюстатті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції",має обов`язковий характер, не потребує прийняття будь-якого рішення органу державної влади про її застосування, що спростовує твердження відповідача про можливість зменшення розміру пені та штрафу згідно з частиною третьоюстатті 551 Цивільного кодексу Українита приписамистатті 233 Господарського кодексу України, у тому числі, за ініціативою суду.

Також суд враховує, що нарахування пені в даному випадку не є видом відповідальності за вчинене порушення антиконкурентного законодавства; вказані нарахування застосовані АМК на підставі Закону № 2210 та не пов`язані з невиконанням чи неналежним виконанням грошового зобов`язання або зобов`язання щодо сплати податків і зборів, а тому не належать до цивільних правовідносин. У застосуванні приписів статті 56 Закону № 2210 (щодо стягнення з суб`єктів господарювання штрафу та пені у зв`язку з порушенням ними законодавства про захист економічної конкуренції) необхідно враховувати таке.

Крім того, у застосуванні приписів статті 56 Закону № 2210 (щодо стягнення з суб`єктів господарювання штрафу та пені у зв`язку з порушенням ними законодавства про захист економічної конкуренції) необхідно враховувати, що названий Закон не містить норм, які надавали б господарському суду право зменшувати розмір (а відтак і суму) стягуваних штрафу та/або пені (у разі їх правомірного нарахування). Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.01.2019 року №915/304/18 та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.06.2022 року у справі № 917/530/21.

Щодо посилання відповідача на правову позицію викладену у постанові Великої Палати Верховного суду від 18.03.2020 року у справі № 902/417/18,суд проаналізувавши обставини цієї справи на предмет подібності та релевантності, не приймає відповідні посилання відповідача, оскільки правовідносини у даній справі на які посилається відповідач у відзиві на позовну заяву та дана справа є відмінними за істотними правовими ознаками, що свідчить про неподібність правовідносин у них, та прийняті за іншої фактично-доказової бази (обставин справи та зібраних у ній доказів).

Крім того, у даній справі, позовні вимоги заявлені про стягнення накладеного рішенням тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 12.08.2021 року № 105-р/тк, про захист економічної конкуренції на Товариство з обмеженою відповідальністю "Аєпей" штрафу та пені, що накладений відповідно до вимог Закону України "Про захист економічної конкуренції",та має обов`язковий характер, у зв`язку із чим, помилковим є твердження відповідача про можливість зменшення розміру пені та штрафу згідно з частиною третьоюстатті 551 Цивільного кодексу Українита приписамистатті 233 Господарського кодексу України, у тому числі, за ініціативою суду.

Враховуючи вищевикладене, викладене відповідачем у відзиві на позовну заяву (вх. № 420/23 від 09.01.2023 року) клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій не підлягає до задоволення. У зв`язку із чим, суд відмовляє у його задоволенні.

Частинами 1, 2статті 13 Господарського процесуального кодексу Українивстановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2статті 42 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу Українивстановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Антимонопольного комітету України про стягнення штрафу у розмірі 180 405, 00 грн. та пені у сумі 180 405, грн.. є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 2 частини 1статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача. У зв`язку із чим з відповідача підлягає до стягнення сума у розмірі 5412, 15 грн.

Враховуючи викладене та керуючись статтями17,25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", статтями56,57,60, Закону України "Про захист економічної конкуренції", статтями73,74,86,129,233,236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

У клопотанні відповідача викладеного у відзиві на позовну заяву (вх. № 420/23 від 09.01.2023 року) клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій -відмовити.

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аєпей» (61070, м. Харків, вул. Рудика, буд. 6, ЄДРПОУ 40496429) на користь Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45, ЄДРПОУ 00032767, отримувач: ГУК у м. Києві / Солом`янський район, ЄДРПОУ 37993783, банк: Казначейство України (ЕАП), рахунок: UA 278999980313090106000026010, кодкласифікації доходів бюджету: 21081100, в дохід загального фонду Державного бюджету України) суму штрафу у розмірі 180405,00 грн. та пеню у розмірі 180405,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аєпей» (61070, м. Харків, вул. Рудика, буд. 6, ЄДРПОУ 40496429) на користь Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45, ЄДРПОУ 00032767, отримувач: Антимонопольний комітет України, ЄДРПОУ 00032767, банк: Державна казначейська служба України, рахунок: UA 438201720343120001000001719) судовий збір у розмірі 5412,15 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Інформацію щодо роботи суду та щодо розгляду конкретних судових справ можна отримати на сайті суду, а також за допомогою Телеграм-бота Господарського суду Харківської області https://t.me/GospSud_kh_bot.

Реквізити сторін:

позивач:Антимонопольний комітет України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45, ЄДРПОУ 00032767);

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Аєпей» (61070, м. Харків, вул. Рудика, буд. 6, ЄДРПОУ 40496429).

Повне рішення складено "17" лютого 2023 р.

СуддяО.О. Ємельянова