Ухвала

від 16.02.2023 по справі 463/829/23

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №463/829/23

Провадження №1-кс/463/836/23

У Х В А Л А

16 лютого 2023 року м. Львів

Cлідчий суддя Личаківського рйонного суду м. Львова ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , з участю адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань щодо неповернення тимчасово вилученого майна під час проведення 10.01.2023 року обшуку у кримінальному провадженні № 42022000000001477 від 24.10.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 240, ч. 2 ст. 364 КК України,

в с т а н о в и в :

Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді із скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань щодо неповернення тимчасово вилученого майна під час проведення 10.01.2023 року обшуку у кримінальному провадженні № 42022000000001477 від 24.10.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 240, ч. 2 ст. 364 КК України.

Скаргу мотивує тим, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному упровадженні №42022000000001477 від 24.10.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 240, ч. 2 ст. 364 КК України. Процесуальне керівництво здійснюється Офісом Генерального прокурора. У ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження старшим слідчим в ОВС ГСУДБР ОСОБА_5 10.01.2023 на підставі ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 22.12.2022 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якого вилучено мобiльний телефон Samsung A71, s/n НОМЕР_1 , imei НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , про що зазначено у протоколі обшуку від 10.01.2023 та описі вилученого майна (додаток до протоколу обшуку). У зв`язку з тим, що ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 22.12.2022 прямо не надано дозвіл на вилучення мобільного телефону ОСОБА_4 , вказане майно має статус тимчасово вилученого, яке має бути повернуто власнику у разі не накладення на нього арешту. За таких обставин, представник власника майна звернувся до слідчого з клопотанням про повернення тимчасово вилученого майна, яке вилучене 10.01.2023 під час проведення обшуку у кримінальному провадженні № 42022000000001477, за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до протоколу обшуку від 10.01.2023 та опису вилученого майна, а саме: мобiльний телефон Samsung A71, s/n НОМЕР_1 , imei НОМЕР_2 , НОМЕР_3 . Постановою старшого слідчого в ОВС ГСУ ДБР ОСОБА_6 від 19.01.2023 у задоволенні клопотання відмовлено у повному обсязі. За вказаних обставин скаржник звернувся до слідчого судді з вказаною скаргою.

Адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні вимоги скарги підтримав, просить таку задоволити.

Слідчий ОСОБА_7 до судового засідання подав до суду заперечення на скаргу, відповідно до якого розгляд скарги просить проводити за відсутності сторони обвинувачення, в задоволенні такої просить відмовити. Обгрунтовує заперечення тим, що оскільки в ухвалі слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова надано дозвіл на проведення обшуку з метою, крім іншого вилучення мобільних засобів зв`язку, які використовувались та використовуються з метою координації злочинних намірів та контролю за учасниками (співучасниками) злочинної схеми, а тому мобільний телефон вилучений під час обшуку у ОСОБА_4 не являється тимчасово вилученим майном у відповідності до ч.7 ст. 236 КПК України.

Заслухавши адвоката ОСОБА_3 , оглянувши матеріали скарги та додані до неї письмові документи, заперечення слідчого, вважаю, що скаргу слід задоволити виходячи з наступних підстав.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Судом встановлено, Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022000000001477 від 24.10.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 240, ч. 2 ст. 364 КК України, за фактом зловживання службовим становищем службовими особами правоохоронних та контролюючих органів за попередньою змовою зі службовими особами ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» (ЄДРПОУ 00191282), які, діючи всупереч інтересам служби, з метою отримання неправомірної вигоди для третіх осіб, запровадили протиправну схему реалізації відходів сухої магнітної сепарації, отриманих в результаті дроблення та збагачення залізистих кварцитів в якості щебеневої сировини суб`єктам господарювання, яка не зазначена в спеціальному дозволі та не передбачена метою вказаного дозволу на користування надрами, внаслідок чого інтересам держави завдано тяжких наслідків та за фактом здійснення незаконного видобування корисних копалин загальнодержавного значення..

22.12.2022 слiдчим суддею Личакiвського районного суду мiста Львова у справi №463/9033/22, за клопотанням сторони обвинувачення, надано дозвіл слідчим групи слідчих і прокурорам групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42022000000001477 від 24.10.2022 на проведення обшуку у приміщеннях, які розташовані, за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованих на праві власності за ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , за місцем проживання головного бухгалтера ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» (ЄДРПОУ 00191282) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення та майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, за період з 2021 року по теперішній час, а саме виявлення та вилучення: речей, предметів, бухгалтерських та інших документів, пов`язаних з фінансово-господарською діяльністю ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» (ЄДРПОУ 00191282), ТОВ «Геомакс» (ЄДРПОУ 32137080); Представництво «Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет Ве Санаї Анонім Ширкеті» (ЄДРПОУ 26579227); ТОВ «ОНУР КОНСТРУКЦІОН ІНТЕРНЕШНЛ» (ЄДРПОУ 32851616); ПАТ «ПІВДЕНСПЕЦАТОМЕНЕРГОМОНТАЖ» (ЄДРПОУ 4827073); ПП «БУДТРАНС-ГРУП»; ПП «ВМ-ТРАНССЕРВІС» (ЄДРПОУ 40671895); ТОВ «ТОРГОВИЙ БУДИНОК «РЕГІОН-СТАНДАРТ» (ЄДРПОУ 37659773); ТОВ «БІЛАГРО» (ЄДРПОУ 32353457); ТОВ «ЕКСПЕРТБУД-ПЛЮС» (ЄДРПОУ 43051412); ТОВ «КБ ПОСТАЧ» (ЄДРПОУ 43598292); ТОВ «АЗОВ АБЗ» (ЄДРПОУ 42922824); ТОВ «АКВАІЗОЛ» (ЄДРПОУ 32137080); ТОВ «КАРАВАН 2020» (ЄДРПОУ 43498958); ТОВ «СКВО» ( ЄДРПОУ 31982116); ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «СЛАВСНАБ» (ЄДРПОУ 41149348); ТОВ «ТРЕЙДІНГОВА КОМПАНІЯ «НАФТОРЕСУРС» (ЄДРПОУ 42447918); ТОВ «РЕСУРС» (ЄДРПОУ 30429974); ФОП ОСОБА_10 , ІПН НОМЕР_4 , між собою та іншими суб`єктами господарської діяльності, у тому числі фізичними особами-підприємцями, які використовувались для здійснення протиправної діяльності, оригіналів та копій договорів, додатків до них, специфікацій, документів бухгалтерського, податкового обліку, фінансово-господарської діяльності, в т.ч. документи, які свідчать про дійсні об`єми здійснення реалізації та придбання товарно-матеріальних цінностей, документів складського обліку, акти ревізій та інвентаризацій, відомості щодо залишку товарно-матеріальних цінностей на складських приміщеннях, реєстраційні, установчі та звітні документи; документи про функціонування банківських рахунків; підроблені (фіктивні) документи фінансово-господарської діяльності, в тому числі які відображають здійснення псевдо-розрахункових операцій щодо отримання товарно-матеріальних цінностей; інші документи та інші знаряддя створення мнимих фінансових операцій; чорнових записів та зіпсованих документів, блокнотів, робочих зошитів, документів з вільними зразками почерку, підписів, вказаних осіб та підконтрольних їм співробітників та відбитків печаток; печаток та штампів СГД, електронно-обчислювальної техніки, яка використовувалась задля вчинених вказаних кримінальних правопорушень (виготовлення «фіктивних документів в електронному вигляді), мобільних засобів зв`язку, які використовувалися та використовуються з метою координації злочинних намірів та контролю за учасниками (співучасниками) злочинної схеми, програмного забезпечення щодо управління банківськими рахунками та електронних носіїв інформації з документами та реквізитами підприємств, зовнішні носії інформації, які містять відомості про фінансово-господарські операції вищезазначених підприємств та фізичних осіб, актів перевірок та приписи контролюючих органів з усіма додатками, значних готівкових коштів, здобутих злочинним шляхом та які не мають законного походження, цінностей, які в подальшому можуть забезпечити цивільний позов, знаряддя кримінального правопорушення - спеціальної техніки, за допомогою якої здійснюється видобуток, переробка та транспортування сухої магнітної сепарації, отриманої в результаті дроблення та збагачення залізистих кварцитів, а також інших предметів й документів, що мають значення для встановлення істини в провадженні.

Під час обшуку вищенаведених приміщень, було вилучено:

-мобiльний телефон Samsung A71, s/n НОМЕР_1 , imei НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ;

Слідчий не звертався до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на вилучене майно.

Встановивши обставини справи, приходжу до наступних висновків.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Разом з тим, вимоги передбачені ч. 1 ст. 100 КПК України виконані стороною обвинувачення не були, тобто речовий доказ не повернутий його володільцю.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Відповідно до ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції, кожна фізична чи юридична особа має право на повагу до своєї власності. Жоден не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом та загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ч.1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Відповідно до ч.1 ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено:

1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним;

2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна;

3) у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу;

4) у разі скасування арешту;

5) за вироком суду в кримінальному провадженні щодо кримінального проступку.

Відповідно до ч.5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

КПК України передбачено поняття тимчасового вилучення майна та підстави його повернення. Як вбачається з частини першої статті 167 КПК України тимчасове вилучення майна як забезпечувальний захід триває до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Тобто тимчасовість цього заходу обумовлюється його застосуванням без дозволу слідчого судді, який у разі позитивного вирішення питання про арешт майна по суті легітимізує його попереднє вилучення, чим забезпечується, зокрема, допустимість доказів, якщо вилучені предмети мають значення речових доказів у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Хоча слідчим суддею і надано дозвіл на проведення обшуку з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання та вилучення речей і документів, які мають значення для досудового розслідування, однак такий перелік є загальним, без конкретної ідентифікації такого майна. Обов`язковою обставиною, яка вказує на відповідність вилученого майна критеріям, визначеним ч. 2 ст. 167 КПК України, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину. Обов`язок доведення існування зазначеної умови КПК України покладає на слідчого та/або прокурора, а обов`язок перевірки цих обставин - на слідчого суддю при розгляді відповідного клопотання чи скарги. У разі наявності підстав вважати вилучене майно таким, що містить інформацію вчинення кримінальних правопорушень, тобто, що є предметом кваліфікації у кримінальному провадженні, слідчий (прокурор) були зобов`язані виконати вимоги ч.5 ст. 171 КПК та звернутись до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на таке майно.

Враховуючи те, що слідчий (прокурор) у визначені КПК України строки не звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, таке майно підлягає поверненню особі в якої таке вилучено, а тому скарга є підставною та підлягає до задоволення.

Керуючись вимогами ст.ст.303,236, 306, 307, 372 КПК України, -

у х в а л и в :

Скаргу задоволити.

Зобов`язати слідчого Другого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень у сфері службової діяльності Головного слідчого управління ДБР ОСОБА_11 або іншу уповноважену особу Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань у кримінальному провадженні № 42022000000001477 від 24.10.2022 року, повернути ОСОБА_4 належне йому майно, а саме:

- мобiльний телефон Samsung A71, s/n НОМЕР_1 , imei НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ;

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1