Ухвала

від 26.01.2023 по справі 2-2070/11

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-2070/11

Провадження № 4-с/359/4/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26січня 2023рокуБориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді Яковлєвої Л.В.,

при секретарі Русан А.М.,

розглянувши y відкритому судовому засіданні в м. Борисполі Київської області заяву ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій старшого державного виконавця Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пільтяй Ганни Василівни та скасування довідки-розрахунку заборгованості з аліментів, заінтересована особа : ОСОБА_2 ,-

ВСТАНОВИВ:

03 листопада 2022 року на адресу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від представника скаржника адвоката Сацика Р.В. надійшла скарга на дії державного виконавця, якою просив : визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Централь-ного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пільтяй Г.В. щодо порядку здійснення розрахунку заборгованості у довідці-розрахунку заборгованості по аліментам від 03 жовтня 2022 року за вих. № 73792 за період з 26 червня 2020 року по 30 червня 2022 року; скасувати довідку-розрахунок заборгованості з аліментів вих. №73792 від 03 жовтня 2022 року за період з 26 червня 2020 року по 30 червня 2022 року, складену старшим державним виконавцем Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пільтяй Г.В.

Скаргу обґрунтовано тим, що в Бориспільському МР ВДВС у Бориспільському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ) перебуває виконавче провадження № 29574859 з виконання виконавчого листа № 2-2070, виданого 21 вересня 2011 року Бориспільським міськрайонним судом про стягнення зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/2 частки, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 27 липня 2011 року до досягнення старшою дитиною повноліття. 03 жовтня 2022 року старший державний виконавець Бориспільського МР ВДВС у Бориспільському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ) Пільтяй Г.В. склала довідку-розрахунок № 73792, зі змісту якої вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 з аліментів за період з 26 червня 2020 року по 30 червня 2022 року склала 67682,56 грн. Скаржник зазначає, що зі змісту розрахунку вбачається, що державний виконавець Пільтяй Г.М. здійснила перерахунок заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_1 не вирахувавши податки та збори із показників середньомісячної мінімальної зарплатні штатного працівника Київської області. Таким чином, вищевказані дії державного виконавця є неправомірними та порушують права боржника як платника аліментів.

Ухвалою суду від 04 листопада 2022 року провадження у справі відкрито та призначено судове засідання. Сторонам роз`яснено права, обов`язки та встановлено строки для вчинення процесуальних дій.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Натомість від представника скаржника адвоката Онишко В.М. надійшла заява про розгляд справи у її відсутність, скаргу просила задовольнити в повному обсязі.

Старший державний виконавець Пільтяй Г.В. також направила до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, просила відмовити у задоволенні скарги.

Заінтересована особа ОСОБА_2 про причини неявки суд не повідомила. Заяв чи клопотань до суду не направила.

Зважаючи на неявку сторін в судове засідання фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснюється.

Суд, дослідивши подані заяви учасниками справи та письмові матеріали справи, прийшов до наступних висновків.

Частиною 1 ст.4та ч. 1, 5, 6 ст.81 ЦПК Українивстановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Статтею 129 Конституції Українивизначено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 2 - 4ст. 12 ЦПК Україниучасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Учасники справи, відповідно ч. 3ст. 13 ЦПК України, розпоряджаються своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Частиною 1 ст. 82 ЦПК України визначено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Судом встановлено,щона виконанні у Бориспільського МР ВДВС у Бориспільському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ) перебуває виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-2070, виданого 21 вересня 2011 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/2 частки, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 27 липня 2011 року до досягнення старшою дитиною повноліття.

В ході здійснення виконавчих дій в межах даного виконавчого провадження старшим державним виконавцем Бориспільського МР ВДВС у Бориспільському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ) Пільтяй Г.В. складено довідку-розрахунок від 03 жовтня 2022 року № 73792 за період з 26 червня 2020 року по 30 червня 2022 року.

Згідно роздруківки з ресурсу Опендатабот вбачається, що ОСОБА_1 був зареєстрований як фізична особа-підприємець з 26 червня 2020 року, а місцем реєстрації ФОП ОСОБА_1 є м. Бориспіль.

Розмір середньої заробітної плати по регіону в оскаржуваній довідці різниться з даними на сайті Міністерства Фінансів України та Державної служби статистики України, що вбачається з роздруківок, наданих представником скаржника.

У відповідності до вимог ч. 3ст. 195 СК Українирозмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

Згідно ч. 6ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження»у разі стягнення аліментів як частки заробітку (доходу) боржника на підприємстві, в установі, організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця відрахування здійснюються з фактичного заробітку (доходу) на підставі постанови виконавця.

Відповідно ч.2ст.195 СК Українизаборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 до Конвенції» (далі Конвенція).

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконав-чому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно вимог ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Виконавчі дії, згідно ч. 1 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржни-ка або за місцезнаходженням його майна.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному ст. 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно ст. 15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно ст. 19-1 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно ст. 26-1 Закону України «Про теплопо-стачання», ст. 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовід-ведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно Закону України «Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, за змістом ч. 2, 5, 6 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Відповідно ч. 1 ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.

Згідно ст. 81 Сімейного КодексуУкраїни перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Аналіз положень Сімейного КодексуУкраїни, зокрема положень ст. 81, ч. 3 ст. 181, ч. 2 ст. 182, ст. 183 СК України, свідчить про те, що законодавець ототожнює поняття «заробітку» та «доходу», передбачаючи можливість стягнення на користь дитини мінімального рекомендованого розміру аліментів з обох джерел отримання грошових коштів. Аналогічна ситуація відображена і в положеннях ЦК України, який також ототожнює поняття «заробітку» та «доходу», зокрема у відносинах щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю.

Таким чином, законодавець гарантував можливість захисту прав та фактичного задоволення інтересів найменш захищених категорій осіб.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року за № 146 затверджено Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб.

Разом з тим, з урахуванням системного способу тлумачення вищевказаний Перелік видів доходів, які враховуються при визначені розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб є підзаконним нормативно-правовим актом, а тому тлумачення його положень має здійснюватися з урахуванням дійсного змісту норм закону, на розвиток та виконання якого він прийнятий (розширювальне тлумачення норм права).

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 05 вересня 2019 року у справі № 760/4569/18-ц (провадження № 61-45100сво18), відступаючи від висновку, наведеного у постанові від 07 травня 2018 року у справі за № 640/537/14-ц (провадження № 61-15685св18), ухваленої Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, зробив висновок про те, що «Положення ст. 81 СК України та ч. 3 ст. 181 СК України вказують на необхідність визначення розміру аліментів від частки доходу платника, а не його заробітку. Звуження ж змісту норм закону за допомогою положень підзаконних нормативно-правових актів є неприпустимим. При цьому зміст положень Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб включає до поняття «заробітку» також і виплати, які заробітною платою не є, зокрема доходи від підприємницької діяльності, кооперативів, тощо, що свідчить про більш широке тлумачення змісту поняття «заробіток», ніж виплати, які виплачуються в межах трудових правовідносин. Крім того, у пункті 13 Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб вказується, що утримання аліментів провадиться з суми заробітку (доходу), що належить особі, яка сплачує аліменти, після утримання з цього заробітку (доходу) податків. Вживання терміну «дохід» у дужках після поняття «заробіток» може розумітися як визнання цих понять синонімами в контексті приписів цього Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб. Отже, Перелік видів доходів, які враховуються при визначені розміру аліментів, не є вичерпним. З урахуванням системного способу тлумачення вищевказаний Перелік видів доходів, які враховуються при визначені розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, є підзаконним нормативно-правовим актом, а тому тлумачення його положень має здійснюватися з урахуванням дійсного змісту норм закону, на розвиток та виконання якого він прийнятий. (Постанова Верховного Суду від 31 липня 2020 року у справі за № 234/14513/17).

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно ч. 3 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження» визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.

За змістом п. 4 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Мін`юсту від 02 квітня 2012 року за № 512/5, виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця (додаток 15) та у випадках, передбачених ч. 4 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника.

За положеннями ч. 4, 8 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця. Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку встановленому законом.

Відповідно ч. 2 ст. 195 СК України заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

У пункті 4 Розділу ХVI Інструкції з організації примусового виконання рішень вказано, що виконавець у разі надходження виконавчого документа про стягнення аліментів, у день відкриття виконавчого провадження повинен підрахувати розмір заборгованості зі сплати аліментів та разом з постановою про відкриття виконавчого провадження повідомити про нього стягувача і боржника. Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів.

Разом з тим, з урахуванням вимог п. 13 Постанови Кабінету Міністрів України № 146 від 26 лютого1992 року, ст. 68 , 70 - 71 ЗаконуУкраїни «Про виконавче провадження», висновків Верховного Суду щодо порядку нарахуванням аліментів, яке здійснюється після відрахувань із заробітної плати та інших видів доходів боржника податків, дії головного державного виконавця Пільтяй Г.В. щодо здійснення розрахунку заборгованості боржника ОСОБА_1 без врахування вказаних податків є неправомірними, а заборгованість підлягає перерахунку.

Враховуючи викладене, суд приходить висновку, що старшим державним виконавцем Пільтяй Г.В. складено довідку-розрахунок заборгованості з аліментам від 03 жовтня 2022 року за № 73792 за період з 26 червня 2020 року по 30 червня 2022 року з порушенням чинного законодавства, а її дії щодо складання вказаної довідки-розрахунку за боргова-ності з аліментів, здійснені з порушенням закону.

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів скарги, а тому її вимоги слід задоволенити.

Керуючись п.1 ч.1, ч. 2 ст. 258, абз. 2 ч. 6 ст. 259, ст. 260 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Скаргу ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій старшого державного виконавця Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пільтяй Ганни Василівни та скасування довідки-розрахунку заборгованості з аліментів, заінтересована особа : ОСОБА_2 - задовольнити.

Визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пільтяй Г.В. щодо порядку здійснення розрахунку заборгованості у довідці-розрахунку заборгованості з аліментів від 03 жовтня 2022 року № 73792 за період з 26 червня 2020 року по 30 червня 2022 року.

Скасувати довідку-розрахунок заборгованості з аліментів від 03 жовтня 2022 року за № 73792 за період з 26 червня 2020 року по 30 червня 2022 року, складену старшим державним виконавцем Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пільтяй Г.В.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду протягом 15 днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали суду виготовлено 31 січня 2023 року.

Суддя Яковлєва Л.В.