Рішення

від 22.12.2022 по справі 359/4745/21

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 359/4745/21

Провадження №2/359/462/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.2022 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Чирки С.С.,

при секретарі Сем`янків Д.О.

за участю

представника позивача Серкової С.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Старинська птахофабрика» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди

ВСТАНОВИВ:

У червні 2021 року позивач звернувся з позовом до суду, в обґрунтування якого зазначив, що 24 березня 2021 року близько 19 год. 00 хв. на автомобільній дорозі Н08 водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки «Honda Civic» д.н.з. НОМЕР_1 допустив зіткнення з трактором «Manitou» д.н.з. б/н (навантажувач телескопічний «Manitou» MLT-X625-75H, реєстраційний номер НОМЕР_2 ) під керуванням ОСОБА_2 . В результаті ДТП, навантажувач телескопічний «Manitou» MLT-X625-75H, реєстраційний номер НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження та відповідно нанесені матеріальні збитки власнику навантажувача.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11.05.2021 року у справі № 359/3484/21, винним у скоєнні ДТП визнано ОСОБА_1 , водія автомобіля марки «Honda Civic» д.н.з. НОМЕР_1 , в результаті порушення ним п. 12.2 правил дорожнього руху, п.12.2.,

З посиланням на звіт про оцінку вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу №252/01-21, яким визначено повну вартість відновлювального ремонту навантажувача телескопічного «Manitou» MLT-X625-75H, реєстраційний номер НОМЕР_2 у розмірі 251 621,94 грн., просив суд стягнути її з ОСОБА_1 як матеріальну шкоду, спричинену внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також судові витрати.

Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду від 13 липня 2021 року було відкрито провадження у цивільній справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 01 серпня 2022 року було закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 10.11.2022 року представники позивача підтримали позов та наполягали на його задоволенні з підстав зазначених в ньому..

Представник відповідача в судовому засіданні 10.11.2022 року заперечував проти задоволення позову з підстав його необґрунтованості.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 24 березня 2021 року близько 19 год. 00 хв. на автомобільній дорозі Н08 водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки «Honda Civic» д.н.з. НОМЕР_1 , у темну пору доби в умовах недостатньої видимості не вибрав безпечну швидкість руху, щоб мати змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги, внаслідок чого допустив зіткнення з трактором «Manitou» д.н.з. б/н під керуванням ОСОБА_2 . В результаті транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 травня 2021 року у справі 359/3484/21 ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАІІ України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу (а.с.6,7)..

Згідно з ч.1 та ч.2ст. 1166 ЦК Українимайнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно п. 1 ч.1 ст.1188 ЦК Українишкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно з вимогами ст.1192 ЦК Українирозмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За правилом п. 1 ч.2ст.22 ЦК Україниреальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням абопошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Як передбачено ч.2 ст.1187 ЦК України,шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речову право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використанням, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За змістом ст.993 ЦК Українита ст.27 Закону України "Про страхування"до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналіз наведених вище норм права з урахуванням визначених цивільно-процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства дає підстави для висновку, що на позивача покладається процесуальний обов`язок доказування належними доказами факту завдання шкоди за участю відповідача, розміру завданої шкоди, а також факту того, що відповідач є заподіювачем шкоди.

Як на письмовий доказ, що на думку позивача підтверджує розмір заподіяної йому шкоди, останній посилається на фактичні дані, що містяться у висновку щодо вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу, який складає невід`ємну частину звіту про оцінку вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу № 252/04-21, складеного 5 травня 2021 року оцінювачем ОСОБА_3 , який працює в складі суб`єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3 , відповідно до якого: вартість матеріального збитку завданого власнику навантажувача телескопічного «Manitou» MLT-X625-75H, реєстраційний номер 21101 АІ, становить 199314,03 грн.; вартість відновлювального ремонту навантажувача телескопічного «Manitou» MLT-X625-75H, реєстраційний номер НОМЕР_2 , без урахування фізичного зносу вузлів і деталей, на момент проведення дослідження, становить 251621,94 грн. (а.с.16-27).

Натомість, на спростування вказаних вище обставин, відповідачем у підготовчому засіданні була надана Рецензія на «Звіт про оцінку вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу № 252/04-21 від 5 травня 2021 року», від 6 січня 2022 року

Рецензія надана рецензатом ОСОБА_4 , який має кваліфікаційне Свідоцтво оцінювача № 323 від 27 квітня 2001 року та Свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів № 4176 від 30 листопада 2005 року, що працює в Приватному підприємстві «Авто-Експрес», яке має Сертифікат суб`єкта оціночної діяльності № 834/19, виданий 31 жовтня 2019 року Фондом державного майна України (а.с.122-132).

Відповідно до абз. 3 ч.2 ст. 4 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12 липня 2001 року, оціночна діяльність може здійснюватися у таких формах рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке полягає в їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.

Як передбачено змістом ч.ч.1,2 ст. 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб`єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна). Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) може виконувати оцінювач, який має не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна, експертні ради, що спеціально створені саморегулівними організаціями оцінювачів з метою контролю за якістю оцінки майна, яка проводиться оцінювачами - членами саморегулівної організації, оцінювачі, які мають не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна та працюють у Фонді державного майна України.

Стаття 5 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» містить перелік суб`єктів оціночної діяльності до яких відносяться: суб`єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб`єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі.

Таким чином, вказані норми містять вичерпний перелік осіб, які наділені правом здійснювати рецензування звіту про оцінку майна, до кола яких відноситься оцінювач, який має не менше ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна та зареєстрований суб`єктом оціночної діяльності юридичною особою.

За такого правового регулювання, оцінювач, ОСОБА_4 , який має кваліфікаційне Свідоцтво оцінювача № 323 від 27 квітня 2001 року та Свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів № 4176 від 30 листопада 2005 року, а також більше 16 років строку практичної діяльності з оцінки майна, та який працює в складі юридичної особи приватного підприємства «Авто-Експрес», якому Фондом державного майна України 31 жовтня 2019 року виданий Сертифікат суб`єкта оціночної діяльності № 834/19 має повне право, відповідно до приписів ст. 5 та ч.2 ст. 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», на здійснення рецензування звіту про оцінку майна, тобто є компетентним оцінювачем на проведення рецензування Звіту про оцінку вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу № 252/04-21 від 5 травня 2021 року.

Згідно із вимогами ч.2 ст. 4 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», оціночна діяльність може здійснюватися у таких формах, зокрема як рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке полягає в їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.

Як передбачено п. 3 Розділу «Загальні питання» Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» від 10 вересня 2003 року під № 1440, неякісна (недостовірна) оцінка - оцінка, проведена з порушенням принципів, методичних підходів, методів, оціночних процедур та (або) на основі необґрунтованих припущень, що доводиться шляхом рецензування.

Відповідно до вимог п. 67 Розділу «Загальні вимоги до рецензування звіту про оцінку майна» Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» від 10 вересня 2003 року під № 1440, рецензія повинна містити висновок про відповідність звіту вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна та про можливість його використання з відповідною метою, у тому числі про достовірність оцінки майна. Звіт класифікується за такими ознаками: звіт повністю відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна; звіт у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки; звіт не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватися з метою, визначеною у звіті, після виправлення зазначених недоліків; звіт не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаний.

Отже, законом визначено єдиний правовий механізм доведення тих обставин, що звіт про оцінку майна, що містить висновки про оцінку майна, може бути неякісним, не професійним і не може бути використаний за призначенням, - виключно шляхом рецензування такого звіту, що є формою оціночної діяльності та має на меті викладення висновків щодо порушення принципів, методичних підходів, методів та оціночних процедур оцінювачем, що склав такий висновок.

Метою замовлення та надання рецензії на звіт про оцінку майна є саме перевірка повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна оцінювачем, який склав звіт про оцінку майна, адже, якщо буде встановлено рецензатом, що такий звіт не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та (або) непрофесійним, це виключає можливість його використання в практичній діяльності з тією метою, з якою він був складений та наданий замовнику оцінки.

Відповідно до висновків резензата оцінювача ОСОБА_4 , викладених в Рецензії від 6 січня 2022 року: зібрані виконавцем вихідні дані не достатні для проведення оцінки запропонованого КТЗ, копії Джерел інформації не чіткі, здебільш без зазначення необхідної інформації щодо надавача інформації (телефон, місце знаходження та детальної інформації про технічний стан та характеристику об`єкту оцінки), що порушує вимогам пункту 5.53.5 Методики; під час проведення оцінки, результати якої викладені у зазначеному звіті, методичний підхід, методи та оціночні процедури застосовано з порушенням Національного Стандарту №1, Порядку та Методики автотоварознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.

В рецензії міститься ряд порушень, що були допущені оцінювачем ОСОБА_3 у складеному ним Звіті про оцінку вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу № 252/04-21 від 5 травня 2021 року в частині методичного підходу, методів та оціночних процедур, які застосовані з порушенням Національного Стандарту №1, Порядку та Методики автотоварознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів

За наслідками рецензування, оцінювач (резензат) ОСОБА_4 зазначив, що в звіті, наданого на рецензування, щодо використаних методів та оціночних процедур, виявлено суттєві недоліки, які вплинули на достовірність оцінки, а тому дійшов кінцевого висновку про те, що «звіт не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та непрофесійним і не може бути використаний за призначенням».

Таким чином, судом встановлено, що вартість матеріального збитку завданого власнику навантажувача телескопічного «Manitou» MLT-X625-75H, реєстраційний номер НОМЕР_2 , у розмірі 199314,03 грн., та вартість відновлювального ремонту навантажувача телескопічного «Manitou» MLT-X625-75H, реєстраційний номер НОМЕР_2 , без урахування фізичного зносу вузлів і деталей, на момент проведення дослідження, у розмірі 251621,94 грн., що містяться у звіті про оцінку вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу № 252/04-21 від 5 травня 2021 року, - визначені з порушенням вимог нормативно-правових актів з оцінки майна, оскільки такий звіт про оцінку майна є неякісним та непрофесійним, а тому не може бути взятий до уваги судом, оскільки є не допустимим доказом в розумінні положення ст. 78 ЦПК України та п. 67 Розділу «Загальні вимоги до рецензування звіту про оцінку майна» Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» від 10 вересня 2003 року під № 1440.

Також, після здійснення рецензування Звіту про оцінку вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу № 252/04-21 від 5 травня 2021 року оцінювачем ОСОБА_4 , позивач замовив рецензування цього звіту оцінювачу ОСОБА_5 , який 24 травня 2022 року надав свою ОСОБА_6 , відповідно до підсумкових висновків якої, Звіт ним кваліфіковано за ознаками п. 67 НСО № 1 «Б» - Звіт у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недолікам, що не вплинули на достовірність оцінки (а.с.112-119).

Натомість, суд звертає увагу на те, що ні Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», ні Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» від 10 вересня 2003 року під № 1440, ні Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» від 10 вересня 2003 року під № 1440 чи будь-яким іншим нормативно-паровим актом, не передбачено процедури повторного (наступного чи нового) рецензування звіту про оцінку майна, та права особи, яка використовує оцінку майна та її результати чи іншої особи, яка має заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна вимагати, а відповідного оцінювача (рецензата) здійснювати повторне рецензування звіту про оцінку майна.

З наведених підстав, оцінювач ОСОБА_5 , мав діяти як рецензат із дотриманням вказаних вище вимог нормативно-правових актів з оцінки майна, яка взагалі виключає можливість та правові підстави застосування процедури повторного чи нового рецензування звіту про оцінку майна, а її проведення та здобуті висновки не виключають і не спростовують дію та чинність попередніх висновків рецензування Звіту про оцінку вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу № 252/04-21 від 5 травня 2021 року, наданих 6 січня 2022 року оцінювачем ОСОБА_4 .

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ст. 76 ЦПК України).

За змістом ч. 1 ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом (допустимість доказів).

Згідно із ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тому, з цих підстав, суд не може взяти до уваги як письмовий доказ рецензію оцінювача ОСОБА_5 на «Звіт про оцінку вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу № 252/04-21», оскільки такий доказ є не допустимим засобом доказування в силу вимог ст. 78 ЦПК України.

Також, відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним з найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі. У процесуальному законодавстві передбачено обов`язок доказування, який слід розуміти як закріплену міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах. Цей склад фактів визначається нормою права, що регулює спірні правовідносини.

Враховуючи покладений на позивача процесуальний обов`язок доказування належними доказами розміру завданої шкоди, останній не скористався своїм правом на подання до суду інших письмових доказів на підтвердження: вартості матеріального збитку завданого йому як власнику навантажувача телескопічного «Manitou» MLT-X625-75H, реєстраційний номер 21101 АІ та вартості відновлювального ремонту навантажувача телескопічного «Manitou» MLT-X625-75H, реєстраційний номер НОМЕР_2 , без урахування фізичного зносу вузлів і деталей. Такі письмові докази у справі відсутні.

Не скористався позивач і своїм правом, передбаченого ст. ст. 102, 103, 106 ЦПК України, на подання клопотання щодо призначення судової експертизи чи надання до суду висновку експерта за замовленням учасника справи для встановлення вказаних вище обставин, право на подання якого було судом роз`яснено учасникам справи, а тому в силу вимог ст. ст. 76, 81 ЦПК України, вони не доведені позивачем шляхом надання належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів, які б підтвердили розмір матеріальної шкоди, завданої позивачу в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оскільки позивачем не доведено шляхом надання відповідних належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів, які б у своїй сукупності з достатньою вірогідністю підтвердили розмір матеріальної шкоди, яка була завдана позивачу в результаті дорожньо-транспортної пригоди, суд приходить до висновку, що засоби доказування на підтвердження таких обставин позивачем не надано, а тому у задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст.5,10,12,13,76-81,263-265,273,354 ЦПК України,суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Старинська птахофабрика» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 02 січня 2023 року.

Суддя Чирка С.С.