Ухвала

від 09.02.2023 по справі 390/912/21

КІРОВОГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 390/912/21

Провадження № 1-кп/390/97/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" лютого 2023 р. Кіровоградський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючої - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Кропивницький обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42021122010000032 з угодою про визнання винуватості відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кіровограда, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого

по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.240, ч.1 ст.254 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Кіровоградського районного суду Кіровоградської області надійшов обвинувальний акт по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.240, ч.1 ст.254 КК України, з угодою про визнання винуватості. Відповідно до угоди ОСОБА_5 визнає фактичні обставини вчинення кримінальних правопорушень та істотні для цього кримінального провадження обставини, правильно розуміє зміст цих обставин, визнає свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.240, ч.1 ст.254 КК України та погоджується з узгодженим сторонами покарання: за ч.1 ст.254 КК України у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн, за ч.2 ст.240 КК України 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 грн. На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням остаточно призначити покарання у виді штрафу у розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 грн.

Після призначення підготовчого судового засідання представником потерпілого Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) до суду подано позовну заяву до ОСОБА_5 про стягнення збитків, в якій просить стягнути з останнього завдані збитки, внаслідок самовільного видобутку піску в розмірі 84823,20 грн.

В підготовчому судовому засіданні прокурор просила затвердити угоду про визнання винуватості відносно ОСОБА_5 , оскільки її складено з дотриманням вимог діючого кримінального процесуального законодавства. Обвинувачений не оспорює обставини вчинення кримінальних правопорушень, беззастережно визнає свою вину та кваліфікацію його діянь. Сторонами угоди узгоджено міру покарання обвинуваченому, йому роз`яснені наслідки затвердження угоди. У вирішенні питання щодо цивільного позову поклалась на розсуд суду.

Представник потерпілого Державної екологічноїінспекції Придніпровськогоокругу (Дніпропетровськата Кіровоградськаобласті)в підготовче судове засідання не з`явився, від нього надійшла заява, в якій він зазначив, що позовну заяву підтримує, просить розглянути справу без його участі. В окремо поданій заяві представник потерпілого зазначив, що Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) не заперечує проти укладення угоди про визнання винуватості у разі розгляду цивільного позову Інспекції до обвинуваченого про стягнення завданих державі збитків по суті.

Представник потерпілого Управління Держгеокадастру в Кіровоградській області в підготовче судове засідання не з`явився, від нього до суду надійшло клопотання, в якому він зазначив, що Управління Держгеокадастру в Кіровоградській області не заперечує проти затвердження угоди.

Обвинувачений ОСОБА_5 не заперечував проти затвердження угоди про визнання винуватості, пояснив, що її укладення було добровільним, наслідки її затвердження йому зрозумілі. Обвинувачений зазначив, що він вину визнає та визнає всі обставини, викладені в обвинувальному акті, однак заперечує цивільний позов. Заперечення обґрунтовує тим, що умови угоди передбачають покладання на нього штрафу, як на фізичну особа, а питання щодо відшкодування шкоди повинно розглядатись відносно юридичної особи підприємства, яке він очолює на посаді директора.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_4 просив затвердити угоду про визнання винуватості. Під час складання угоди потерпілий не заперечував проти затвердження угоди на тих умовах, які в ній зазначені, та не висував ніяких умов щодо затвердження такої угоди. Вимог щодо відшкодування матеріальної шкоди, які могли обумовити можливість затвердження угоди про визнання винуватості, як частини угоди, представником потерпілого під час укладання угоди не заявлялися. Цивільний позов пред`явлений під час судового провадження, тому він не може розглядатися в рамках затвердження угоди про визнання винуватості, і підлягає залишенню без розгляду, що не позбавляє потерпілого права заявлення цього позову в загальному порядку.

Суд, дослідивши матеріали обвинувального акта, перевіривши зміст угоди про визнання винуватості, вислухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, вважає необхідним відмовити в затвердженні угоди з наступних підстав.

Згідно обвинувального акта і наданої суду на затвердження угоди про визнання винуватості ОСОБА_5 , будучи директором та виконавчим органом ПП «Корона-В» в період з травня 2018 по червень 2021, не маючи спеціального дозволу ту всупереч вимогам земельного законодавства, зняв верхній шар ґрунтового покриву розміром 1,3102 га, чим порушив природну екосистему, знищив рослинний покрив і верхній родючий шар ґрунту, розширив яружно-балкову систему втручання у надра за межами ліцензійної площі, створив кар`єр для видобутку піску та здійснював самовільний видобуток корисних копалин піску на земельних ділянках з кадастровими номерами 3522585800:02:000:5406, 3522585800:02:000:2226, цільове призначення яких для ведення особистого селянського господарства. Внаслідок протиправних діянь обвинуваченого державі завдано збитків на суму 84823,20 грн.

Згідно п.1ч.4ст.469КПК Україниугода провизнання винуватостіміж прокуроромта підозрюванимчи обвинуваченимможе бутиукладена упровадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Відповідно до абзацу 5 ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Згідно з ч.8 ст.469 КПК України у разі, якщо в кримінальному провадженні беруть участь кілька потерпілих від одного кримінального правопорушення, угода може бути укладена та затверджена лише з усіма потерпілими.

Вимогами ст.472 КПК України визначено,що в угоді про визнання винуватості, зокрема зазначаються умови часткового звільнення підозрюваного, обвинуваченого від цивільної відповідальності у вигляді відшкодування державі збитків внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.7 ст.474 КПК України суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо:

1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди;

2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства;

3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;

4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися;

5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань;

6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.

Згідно п.6постанови ПленумуВищого спеціалізованогосуду Україниз розглядуцивільних ікримінальних справ№13від 11.12.2015року «Пропрактику здійсненнясудами кримінальногопровадження напідставі угод»у кримінальному провадженні, в якому беруть участь кілька потерпілих від одного й того самого кримінального правопорушення, угоду може бути укладено лише з усіма потерпілими. При цьому укладається одна угода, в якій може бути зазначено різні вимоги потерпілих до підозрюваного/обвинуваченого щодо розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, строку її відшкодування чи переліку дій, не пов`язаних із відшкодуванням шкоди, які підозрюваний/обвинувачений зобов`язаний вчинити щодо кожного потерпілого, але обов`язково має бути зазначено про узгоджене між сторонами (усіма потерпілими та підозрюваним/обвинуваченим) покарання, їх згоду на призначення такого покарання або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням. Недотримання цих вимог закону відповідно доп.1ч.7 ст.474 КПК є підставою для відмови у затвердженні угоди.

Як вбачається зі змісту угоди про визнання винуватості, укладеної 30.06.2021 між прокурором та підозрюваним ОСОБА_5 , останній визнав свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.240, ч.1 ст. 254 КК України та погодився на узгоджене сторонами покарання у виді штрафу.

Представник потерпілого Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) не заперечував проти затвердження угоди за умови розгляду цивільного позову, поданого ним в інтересах держави, в якому просить стягнути з обвинуваченого завдану ним шкоду у розмірі 84823,20 грн.

Кримінальні правопорушення, у скоєнні яких обвинувачується ОСОБА_5 , є складом злочинів з матеріальним складом, наявність наслідків є обов`язковою умовою для притягнення до кримінальної відповідальності.

Згідно обвинувального акта дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ч.2 ст.240 КК України, як порушення правил використання надр, що створило небезпеку для довкілля та в обвинувальному акті вказано, що зазначеним кримінальним правопорушенням державі завдано збитків на суму 84823,20 грн. Крім того, дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ч.1 ст.254 КК України, як безгосподарське використання земель, що спричинило виведення земель з сільськогосподарського обороту. В обвинувальному акті вказано, що зазначеним кримінальним правопорушенням державі завдано збитків на суму 68495,94 грн.

Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у спричиненні шкоди державі, що прямо зазначено в обвинувальному акті. Розмір такої шкоди визначений в обвинувальному акті.

Згідно обвинувального акта представниками потерпілого залучено Державну екологічну інспекцію Придніпровського району (Дніпровська та Кіровоградська області), а також Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.

На час затвердження обвинувального акта і укладення угоди про визнання винуватості цивільні позови представниками потерпілого заявлені не були.

Захисник обвинуваченого зазначає, що представниками потерпілих під час складання угоди не заявлялося вимог щодо відшкодування матеріальної шкоди, які могли обумовити можливість затвердження угоди про визнання винуватості, як частини цієї угоди.

Представники потерпілих в заявах від 30.06.2021 не заперечували проти складання угоди про визнання винуватості, проте зазначені заяви не містять підтвердження щодо обізнаності представників потерпілих зі змістом вже складеної угоди про визнання винуватості, та підтвердження того, що представники потерпілих не заперечують проти її затвердження такої редакції угоди, зокрема щодо відсутності претензій до обвинуваченого щодо відшкодування шкоди.

Процесуальні дії представника Державної екологічноїінспекції Придніпровськогорайону (Дніпровськата Кіровоградськаобласті)свідчить про намір покласти на обвинуваченого обов`язок відшкодування завданої шкоди, в частині 84823,20 грн. Крім того, представник цього потерпілого не заперечував проти затвердження угоди про визнання винуватості лише за умови розгляду цивільного позову.

Суд відхиляє твердження обвинуваченого, що за цивільним позовом повинна відповідати юридична особа - ПП «Крона-В», оскільки обвинувачення у даному кримінальному провадженні пред`явлено ОСОБА_5 , який на посаді директора діяв як виконавчий орган цього підприємства. Згідно обвинувального акта саме дії ОСОБА_5 перебувають у причинному зв`язку з негативними наслідками, що настали. Покладання відповідальності за завдану шкоду окремо на підприємство, а не на самого можливого винуватця спричинення шкоди, за даними складами кримінальних правопорушень є суб`єктивним трактуванням обвинуваченим норм кримінального та кримінального процесуального законодавства.

Заперечення обвинуваченим цивільного позову одного з потерпілих щодо завданої шкоди свідчить про відсутність бажання обвинуваченим взяти на себе зобов`язання по її відшкодуванню.

Таким чином, запропонована суду до затвердження угода про визнання винуватості свідчить, що угода суперечить інтересам потерпілих (держави) в частині можливості ними отримати відшкодування завданої шкоди та не відповідає інтересам суспільства.

Згідно ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду, або відмовити в затвердженні угоди.

Відповідно до п.18 постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ № 13 від 11.12.2015, кримінальне провадження повертається прокурору, якщо угоду досягнуто під час досудового розслідування.

Таким чином, з урахуванням встановленої судом невідповідності угоди про визнання винуватості вимогам норм КПК України, суд приходить до висновку що підстави для її затвердження відсутні.

Керуючись ст.ст. 314-316, 369-372, 468-475 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в затвердженні угоди про визнання винуватості від 30 червня 2021 року, укладеної у кримінальному провадженні №42021122010000032 між обвинуваченим ОСОБА_5 в присутності його захисника адвоката ОСОБА_4 та прокурором.

Матеріали кримінального провадження з обвинувальним актом з угодою про визнання винуватості направити прокурору Кропивницької окружної прокуратури для продовження досудового розслідування.

Ухвала про відмову у затвердженні угодиоскарженню не підлягає.

Суддя Кіровоградського районного суду

Кіровоградської області ОСОБА_1