Постанова

від 14.02.2023 по справі 759/21475/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження

№ 22-ц/824/494/2023

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2023 року місто Київ

справа № 759/21475/20

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В.

суддів: Левенця Б.Б., Ратнікової В.М.

за участю секретаря судового засідання - Савлук І.М.

розглянув у відкритому судовому засіданніцивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 21 червня 2022 року, ухвалене під головуванням судді Ул`яновської О.В., повний текст рішення складено 21 червня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2021 року позивач звернулася до Святошинського районного суду міста Києва з позовом до відповідача, в якому просила стягнути з ОСОБА_1 на свою користь:

матеріальну шкоду у розмірі 52567,45 грн.;

суму франшизи у розмірі 2000 грн.

В обґрунтування своїх вимог посилалася на те, що 16 жовтня 2019 року трапилася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Volvo S80», д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , який при перестроюванні в ліву смугу не надав перевагу в русі автомобілю «Toyota», д.н.з. НОМЕР_2 , що рухався під керуванням ОСОБА_3 в попутному напрямку по тій самій смузі руху, на яку відповідач мав перестроїтися, внаслідок чого допустив зіткнення, що призвело до пошкодження вказаних транспортних засобів.

Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 20 листопада 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Вказувала, що вона звернулася до ПрАТ «СК «Арсенал Страхування», в якій була застрахована відповідальність водія автомобіля «Volvo S8», д.н.з. НОМЕР_1 та 05 грудня 2019 року отримала від страхової компанії страхову виплату у розмірі 15867,32 грн.

Зазначала, що до моменту ДТП її автомобіль був повністю справний та обслуговувався в офіційного автодилера автомобілів марки Toyota ТОВ «Саміт Моторз Україна».

Посилалася на те, що відповідно до дефектування після ДТП, яке було проведено офіційним автодилером автомобілів марки Toyota ТОВ «Саміт Моторз Україна», автомобілю «Toyota», д.н.з. НОМЕР_2 в результаті ДТП були завдані пошкодження на суму 79122,50 грн.

Вказувала, що вона не погоджуючись із сумою страхового відшкодування, звернулася до ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» із заявою про отримання інформації щодо підстав нарахування зазначеної суми відшкодування.

Листом від 22 червня 2020 року ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» було надіслано Звіт про оцінку колісного транспортного засобу №9568/11/19 від 03 листопада 2019 року, згідно якого сума ремонту автомобіля позивача склала 30566,77 грн., а кінцевий розмір відшкодування за вирахуванням франшизи склав 15867,32 грн., який на думку позивача не відповідає дійсності, оскільки відновлювальний ремонт пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля обійшовся позивачу у розмірі 68434,77 грн.

Позивач зазначала, що оскільки розмір страхового відшкодування, який сплатило ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» не покриває фактичного розміру шкоди на відновлення пошкодженого автомобіля, а тому вважає, що різницю між вартістю відновлювального ремонту та отриманим страховим відшкодуванням у розмірі 52567,45 грн. повинен відшкодувати відповідач.

Також відповідач повинен відшкодувати суму франшизи у розмірі 2000 грн.

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 21 червня 2022 року позов ОСОБА_2 задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму страхового відшкодування у розмірі 52567,45 грн.

Стягнутоз ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, просив рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог посилався на те, що суд першої інстанції не взяв до уваги те, що позивачем не було надано жодних документів та інших доказів, які б свідчили про те, що до моменту ДТП його автомобіль був повністю справний, постійно обслуговувався офіційним автодилером автомобілів марки Toyota TOB «Саміт Моторз Україна».

Вказував, що позивач не надав акту дефектування, через що неможливо встановити, яким експертом, коли саме та на підставі чого відбувалось це дефектування, ще й за його відсутності, оскільки позивач не пропонував йому прийняти участь в огляді автомобілю та дефектуванні у ТОВ «Саміт Моторз Україна».

Зазначав, що позивач не надав до суду рахунки №СМУ00031949 від 05 листопада 2019 року та №СМУ00036150 від 10 грудня 2019 року, через що неможливо встановити, що саме вони в собі містять та на підставі чого були складені, що має значення для вирішення справи.

Посилався на те, що в акті огляду транспортного засобу від 24 жовтня 2019 року пробіг автомобіля позивача становить 174206 км., в акті виконаних робіт №80348 від 14 грудня 2019 року - 177989 км., в акті виконаних робіт №80347 від 14 грудня 2019 року - 174989 км, в акті виконаних робіт №80344 від 14 грудня 2019 року - 177989 км. Фактично це означає, що автомобіль позивача був у експлуатації після ДТП та огляду оцінювачем (більш ніж 3000 км), і за цей час він міг бути додатково пошкоджений, поки не був переданий на ремонт.

Вказував, що після отримання виплати страхового відшкодування 05 грудня 2019 року в розмірі 15867,32 грн. та прийняття виконаних ремонтних робіт і їх оплати 14 грудня 2019 року в розмірі 68434,77 грн., позивач жодним чином не оскаржувала розмір отриманої виплати страхового відшкодування та не зверталася до ПрАТ «СК «Арсенал страхування» із заявою про виплату страхового відшкодування у повному розмірі страхової суми, яка дорівнювала 50000 грн.

02 листопада 2022 року від представника позивача на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив оскаржуване рішення залишити без змін.

13 лютого 2023 року від третьої особи ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» надійшли пояснення на апеляційну скаргу, в яких останній вказував на те, що сума страхового відшкодування, а саме: витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого в порядку, встановленому законодавством та за вирахуванням франшизи за полісом та ПДВ становить 15867,32 грн. Таким чином, страховик, у встановлені Законом строки, повністю виконав свої обов`язки щодо виплати страхового відшкодування позивачу у розмірі, який розрахований на підставі норм Закону, а тому правові підстави для стягнення додаткового страхового відшкодування відсутні. Вказував, що страховик визначив розмір страхового відшкодування відповідно до вимог ст.29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Ухвалою Київського апеляційного суду від 17 січня 2023 року, яка занесена до протоколу судового засідання, залучено до участі у справі в якості третьої особи ПрАТ «СК «Арсенал Страхування».

Відповідач у судовому засіданні апеляційного суду апеляційну скаргу підтримав. При цьому, зазначив, що він погоджується, що з урахуванням проведеного позивачем ремонту автомобіля та з вирахуванням ліміту відповідальності, він повинен сплатити на користь позивача 18434,77 грн., що перевищує ліміт його відповідальності.

У судовому засіданні апеляційного суду представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив рішення суду залишити без змін.

Третя особа ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. У поясненнях на апеляційну скаргу просила розглядати справу у відсутність представника страхової компанії.

Колегія суддів вважає за можливе розглядати справу у відсутність третьої особи на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, 16 жовтня 2019 року приблизно о 18.45 год. по проспекту Перемоги, 67 в місті Києві трапилася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «VolvoS80», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , який при перестроюванні в ліву смугу не надав перевагу в русі автомобілю «Toyota», д.н.з. НОМЕР_2 , що рухався під керуванням ОСОБА_3 в попутному напрямку по тій самій смузі руху, на яку відповідач мав намір перестроїтися, внаслідок чого допустив зіткнення, що призвело до пошкодження вказаних транспортних засобів.

Автомобіль «Toyota», д.н.з. НОМЕР_2 належить ОСОБА_2 .

Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 20 листопада 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України вирок в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мани місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «VolvoS80», д.н.з. НОМЕР_1 на момент ДТП була застрахована у ПрАТ «СК «Арсенал страхування» згідно полісу №АО3004395.

03 грудня 2019року ОСОБА_2 було подано до ПрАТ «СК «Арсенал страхування» заяву щодо напрямку виплати та/або доплати страхового відшкодування. До вказаної заяви позивачем було додано: рахунок СМУ00030342 від 24 жовтня 2019 року та акт виконаних робіт/послуг №73625 від 24 жовтня 2019 року.

На замовлення ПрАТ «СК «Арсенал страхування» СОД ФОП ОСОБА_4 було складено Звіт про оцінку колісного транспортного засобу №9568/11/19 від 03 листопада 2019 року, згідно якого:

вартість відновлювального ремонту автомобіля «Toyota», д.н.з. НОМЕР_2 становить 30566,57 грн.;

вартість відновлювального ремонту автомобіля «Toyota», д.н.з. НОМЕР_2 з урахування фізичного зносу становить 20667,98 грн.;

вартість відновлювального ремонту автомобіля «Toyota», д.н.з. НОМЕР_2 з урахування фізичного зносу без врахування ПДВ 20% на змінні складові та матеріали становить 17867,32 грн.

05 грудня 2019 року ПрАТ «СК «Арсенал страхування» виплатило позивачу страхове відшкодування у розмірі 15867,32грн.

Не погоджуючись із сумою страхового відшкодування, 30 квітня 2020 року представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_5 звернувся до ПрАТ «СК «Арсенал страхування» з заявою, в якій просив надати інформацію на підставі яких документів було визначено розмір страхового відшкодування та проведена ОСОБА_2 виплата у сумі 15787,98 грн.

Також у вказаній заяві представник позивача вказував на те, що 03 грудня 2019 року до ПрАТ «СК «Арсенал страхування» з боку ОСОБА_2 була подана заява про виплату страхового відшкодування за договором ОСЦПВВНТЗ серія АО №3004395 від 23 січня 2019 року. Разом з зазначеною заявою були подані документи щодо проведення ремонту пошкоджень автомобіля «Toyota», д.н.з. НОМЕР_2 , отриманих під час ДТП. Відповідно до дефектування після ДТП, яке було проведено офіційним автодилером автомобілів Toyota ТОВ «Саміт Моторз Україна» автомобілю «Toyota», д.н.з. НОМЕР_2 були завдані пошкодження, виправлення яких коштуватиме 79122,50 грн. (рахунок №СМУ00030342 від 24 жовтня 2019 року).

Листом від 04 червня 2020 року №040620-60035/К ПрАТ «СК «Арсенал страхування» повідомило представнику позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_5 , що страхове відшкодування, яке було виплачено 05 грудня 2019 року було розраховано наступним чином: 20667,98 (Звіт №9568/11/19) - 2800,66 грн. (ПДВ) - 2000 грн. (франшиза) = 15867,32 грн.

Звертаючись до суду з даним позовом до відповідача ОСОБА_1 , позивач вказувала на те, що виплачений страховою компанією розмір страхового відшкодування у сумі 15867,32 грн. не відповідає дійсності, оскільки відновлювальний ремонт пошкодженого внаслідок ДТП її автомобіля становить 68434,77 грн., що підтверджується актами виконаних робіт/послуг та передання/прийняття автомобіля №№80348, 80347, 80344 від 14 грудня 2019 року, виконавцем якого є ТОВ «Саміт Моторз Україна». А тому, просила стягнути з відповідача на її користь різницю між вартістю відновлювального ремонту та отриманим страховим відшкодуванням у розмірі 52567,45 грн.

Заперечуючи проти позову, 29 липня 2021 року відповідач подав до суду першої інстанції відзив на позовну заяву, в якому вказував на те, що після отримання виплати страхового відшкодування 05 грудня 2019 року у розмірі 15867,32 грн. та прийняття виконаних робіт і їх оплати 14 грудня 2019 року в розмірі 68434,77 грн. позивач не оскаржувала розмір страхової виплати та не зверталася до ПрАТ «СК «Арсенал страхування» з заявою про виплату страхового відшкодування у повному розмірі страхової суми 50000 грн. Вважав, що він на даному етапі спору є неналежним відповідачем, оскільки позивач, не погоджуючись із сумою страхового відшкодування, мала право звернутися до суду з позовом до ПрАТ «СК «Арсенал страхування».

Задовольняючи позовні вимоги та стягуючи з відповідача різницю між вартістю відновлюваного ремонту пошкодженого транспортного засобу та отриманим страховим відшкодуванням у розмірі 52567,45 грн., суд першої інстанції виходив з того, що вказана різниця має бути відшкодована відповідачем, як безпосереднім завдавачем шкоди.

Проте, колегія суддів не в повній мірі погоджується з даним висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем дорожньо-транспортної пригоди, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування, або розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Отже, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої шкоди, суд на підставі статті 1194 ЦК України постановляє стягнути з винної особи, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, на користь потерпілої особи різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до частини першої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (пункт 1 частини другої статті 22 ЦК України).

Згідно із статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Тобто, розмір збитків визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент ДТП або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтями 28, 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП.

У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

У постанові від 02 грудня 2015 року у справі №6-691цс15 Верховний Суд України дійшов висновку, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Аналогічні висновки, викладеного Верховним Судом у постановах від 14 лютого 2018 у справі №754/1114/15-ц, від 21лютого 2020року у справі №755/5374/18, від 22 квітня 2020 року, у справі №756/2632/17, від 22 квітня 2021 року у справі №759/7787/18, від 11 серпня 2021 року у справі №554/8473/19.

Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності колісного транспортного засобу чи його складника та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (пункт 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092).

Відповідно до вимог пункту 8.2 цієї Методики вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу розраховується за формулою: Сврз = С р+ С м+ С сХ (1- Е З), де: С р- вартість ремонтно-відновлювальних робіт, грн; С м- вартість необхідних для ремонту матеріалів, грн; С с- вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, грн; Е З- коефіцієнт фізичного зносу.

Таким чином, якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідальність відповідача була застрахована в ПрАТ «СК «Арсенал страхування» на підставі полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АО/3004395, з лімітом відповідальності за шкоду заподіяну майну - 50000 грн., франшиза - 2000 грн.

ПрАТ «СК «Арсенал страхування» сплатило позивачу на підставі Звіту про оцінку колісного транспортного засобу №9568/11/19 від 03 листопада 2019 року вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу за вирахуванням ПДВ - 2800,66 грн. та франшизи 2000 грн. (франшиза), що становить 15867,32 грн.

Разом з тим, страховою компанією при розрахунку розміру страхового відшкодування не було розглянуто документи, які були подані 03 грудня 2019 року ОСОБА_2 до ПрАТ «СК «Арсенал страхування» разом ззаявою щодо напрямку виплати та/або доплати страхового відшкодування, а саме: рахунок СМУ00030342 від 24 жовтня 2019 року та акт виконаних робіт/послуг №73625 від 24 жовтня 2019 року.

При цьому, позивач вимог до страхової компанії щодо стягнення недоплаченого страхового відшкодування в розмірі ліміту відповідальності не пред`являла.

У судовому засіданні апеляційного суду представник позивача пояснив, що сторона позивача не оспорювала суму страхового відшкодування, яка була виплачена ПрАТ «СК «Арсенал страхування».

Відповідач у судовому засіданні апеляційного суду пояснив, що його цивільно-правова відповідальність була застрахована у ПрАТ «СК «Арсенал страхування» з лімітом відповідальності у розмірі 50000 грн. При цьому, страховою було виплачено набагато менше.

Щодо доводів сторони позивача у відзиві на апеляційну скаргу на те, що ПрАТ «СК «Арсенал страхування» виплатило ОСОБА_2 страхове відшкодування з урахуванням вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а інші суми, що не входять до страхового відшкодування підлягають стягненню з винуватця ДТП, колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 24 жовтня 2019 року, тобто у день первинного огляду автомобіля позивача кваліфікованим оцінювачем ОСОБА_4 , до складання ним Звіту №9568/11/19 про оцінку колісного транспортного засобу та визначення вартості відновлювального ремонту, до отримання виплати страхового відшкодування, не маючи Ремонтної калькуляції №9568 від 03 листопада 2019 року, без експертних обґрунтувань, діючи за власним бажанням позивач замовила в ТОВ «Саміт Моторз Україна» ремонтні роботи, а вже 06 листопада 2019 року ОСОБА_3 здійснив авансування ремонту у розмірі 20000 грн.

При цьому, акти виконаних робіт/послуг та передання/прийняття автомобіля №№80348, 80347, 80344 від 14 грудня 2019 року, виконавцем яких є ТОВ «Саміт Моторз Україна» не були предметом розгляду ПрАТ «СК «Арсенал страхування» під час розрахунку страхового відшкодування.

Відповідно страховою компанією на підставі актів виконаних робіт з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складників не було визначено суму, яка підлягала відшкодуванню.

Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Статтею 1194 ЦК України визначено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Оскільки ПрАТ «СК «Арсенал страхування» не розглядалося питання щодо доплати потерпілій страхового відшкодування, виходячи з фактично понесених ОСОБА_2 витрат на ремонт автомобіля в розмірі 68434,77 грн. з урахуванням зносу та з врахуванням виплаченого вже страхового відшкодування, при цьому сторона позивача та третя особа відповідного розрахунку не надали, а відтак суд апеляційної інстанції позбавлений можливості самостійно визначити розмір витрат відповідно до ст.29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов`язок по відшкодуванню яких покладається на страховика.

Згідно з ч.18 ст.9 Закону України «Про страхування» франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Абзацом 2 п.12.1 ст.12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Відтак, враховуючи докази надані сторонами, пояснення відповідача, який визнав, що з нього підлягає стягненню сума, яка перевищує його ліміт відповідальності, колегія суддів вважає, що в будь-якому випадку з винної особи підлягає стягненню сума, яка не покривається страховою виплатою.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що сума матеріального збитку завданого позивачу має бути зменшена на суму страхового ліміту, визначеного у полісі №АО/3004395 (50000 грн.), а не на суму страхового відшкодування (15867,32 грн.), так як обсяг відповідальності страховика не був вичерпаний.

Тобто від розміру відновлювального ремонту автомобіля «Toyota», д.н.з. НОМЕР_2 - 68434,77 грн. необхідно відняти 50000 грн. (які становлять страховий ліміт з урахуванням і суми виплаченого страхового відшкодування у розмірі 15867,32 грн.) та додати 2000 грн. франшизи.

Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає матеріальна шкода у розмірі 20434,77 грн. (68434,77 грн. - 50000 грн. + 2000 грн.).

При цьому, позивач не позбавлений права звернутися до страхової компанії - ПрАТ «СК «Арсенал страхування» із заявою про виплату недоплаченої суми страхового відшкодування в межах страхового ліміту.

На вказане вище суд першої інстанції уваги не звернув, а відтак дійшов передчасного висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 52567,45 грн. матеріального збитку.

Таким чином, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позову.

Згідно з ч.ч.1, 13 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Виходячи з положень ст.141 ЦПК України та пропорційності розміру задоволених вимог, колегія суддів вважає необхідним стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 314,80 грн., а з позивача на користь відповідача стягнути судові витрати у розмірі 789,19 грн.

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.268, 367, 368, 374, 376, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 -задовольнити частково.

Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 21 червня 2022 року скасувати та ухвалити нове.

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , 20434 грн. 77 коп. на відшкодування матеріальної шкоди та судові витрати у розмірі 314 грн. 80 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 судові витрати у розмірі 789 грн. 19 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків зазначених в пункті 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 17 лютого 2023 року.

Головуючий:

Судді: