Постанова

від 14.02.2023 по справі 2-16/12

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-16/12 № апеляційного провадження: 22-ц/824/1945/2023 Головуючий у суді першої інстанції: Ковальчук Л.М. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Семенюк Т.А.

14 лютого 2023 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді: Семенюк Т.А.

Суддів: Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М.,

при секретарі - Максюк І.Г.,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві, справу за апеляційною скаргою Павленка Романа Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Києво - Святошинського районного суду Київської області від 08 червня 2022 року в справі за заявою Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання,-

В С ТА Н О В И В :

У грудні 2019 року АТ «Райффайзен Банк» звернувся до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, мотивуючи свої вимоги тим, що 25.12.2012 року Києво-Святошинським районним судом Київської області прийнято рішення по справі № 2-16/12, згідно з яким звернуто стягнення на предмет іпотеки - двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 (2/3 частини) та ОСОБА_2 (1/3 частина) у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у розмірі 901 233,54 грн., яке набрало законної сили згідно з ухвалою Апеляційного суду Київської області від 03.07.2013 року (провадження № 22-ц/780/1876/2013).

В 2016 році Києво-Святошинським районним судом Київської області було видані виконавчі листи. Оскільки у виконавчих листах була допущена описка, то ухвалою суду від 09.09.2016 року за заявою стягувача описка була виправлена. Протягом 2017-2019 років у стягувача проводились зміни в організаційній структурі, змінювалися працівники, відбувалося територіальне переміщення матеріалів справ, у зв`язку із чим було виявлено відсутність оригіналів виконавчих листів. Станом на час звернення до суду рішення суду відповідачами не виконано.

У зв`язку із викладеним заявник просив видати дублікат виконавчого листа та поновити пропущений строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Ухвалою Києво - Святошинського районного суду Київської області від 08 червня 2022 року заяву АТ «Райффайзен Банк» про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання задоволено.

Видано дублікат виконавчого листа № 2-16/12 Києво-Святошинського районного суду Київської області про звернення стягнення на предмет іпотеки - двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 (2/3 частини) та ОСОБА_2 (1/3 частина) у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у розмірі 901 233,54 грн. Визначити спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів. Початкову ціну предмета іпотеки - квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 (2/3 частини) та ОСОБА_2 (1/3 частина), встановити на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Поновлено АТ «Райффайзен Банк» строк для пред`явлення виконавчого листа № 2-16/12 Києво-Святошинського районного суду Київської області до виконання.

Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви в повному обсязі, вважаючи, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом порушено норми процесуального права та не враховано обставини, які мають суттєве значення для справи.

В обґрунтування апеляційної скарги, зазначив, що «зміна в організаційній структурі» не має жодного відношення до документів та не впливає на їх втрату, а тому не може бути підставою для поновлення строку для подачі виконавчого документа до виконання, а також видачі дублікату виконавчого листа.

Зазначив, що позивач, після набрання рішенням законної сили, не звернувся до виконавчої служби для примусового стягнення, інакше б виконавчий лист був би на виконанні. Такі дії свідчать про прощення боргу відповідачеві, оскільки дії по стягненню не вчинялись. Жодні дії по реорганізації та зміни в організації товариства не могли впливати на порядок зберігання документів, а тому не вплинули на втрату саме цього виконавчого листа.

Окрім цього, вказав, що є офіційна відповідь Національного банку України про відсутність інформації щодо кредитної заборгованості ОСОБА_1 перед банками України, боржник відсутня в реєстрі боржників, а за відсутності боргу виконавчий лист не може видаватись повторно.

Також скаржник вказав про пропуск позивачем строку позовної давності.

01 грудня 2022 року на адресу апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від Теленик О.А. в інтересах АТ «Райффайзен Банк», в якому представник позивача просила залишити ухвалу суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що заперечення відповідача щодо пропущення терміну на пред`явлення виконавчих документів є необґрунтованими, оскільки виконавчі документи видано під час дії закону про мораторій, який діє на даний час, а тому фактично строк розпочинається з моменту закінчення мораторію та продовжується на 3 роки з моменту даної дії, тобто не звернення позивача до виконавчої служби не свідчить про «прощення боргу», як вказано в апеляційній скарзі, прощення боргу передбачає спеціальний механізм, а Лист Національного Банку не є належним доказом відсутності боргу у відповідача.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 25.12.2012 року Києво-Святошинським районним судом Київської області прийнято рішення по справі № 2-16/12, згідно з яким звернуто стягнення на предмет іпотеки - двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 (2/3 частини) та ОСОБА_2 (1/3 частина) у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у розмірі 901 233,54 грн. Визначено спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів. Початкову ціну предмета іпотеки - квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 (2/3 частини) та ОСОБА_2 (1/3 частина), встановлено на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

03.07.2013 року Апеляційним судом Київської області прийнято ухвалу по справі № 22-ц/780/1876/2013 року, згідно з якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, а рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25.12.2012 року залишено без змін.

23.01.2014 року на виконання вказаного рішення суду було видано виконавчі листи щодо відповідача ОСОБА_1 , ОСОБА_2

06.09.2016 року Києво-Святошинським районним судом Київської області прийнято ухвалу по справі № 2-16/12, згідно якої виправлено описку у виконавчому листі Києво-Святошинського районного суду Київської області у справі № 2-16/12 за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на нерухоме майно, а саме: зазначити правильну житлову площу 27,7 кв.м. замість Т.1 кв.м. Ухвала суду набрала законної сили 12.09.2016 року.

Згідно Довідки від 10.12.2019 року вказано, що оригінали виконавчих листів Києво-Святошинського районного суду Київської області № 2-16/12 в матеріалах справи відсутні. Вказані виконавчі листи були втрачені стягувачем АТ «Райффайзен Банк» під час передачі справи з м. Київ до м. Херсон.

Згідно Довідки від 10.12.2019 року вказано, що заборгованість за Кредитним договором № 014/0983/82/60624 від 13.09.2007 року у розмірі 901 233,54 грн., встановленої рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25.12.2012 року № 2-16/12 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 станом на 29.11.2019 року не погашена.

Задовольняючи вимоги заяви, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання з об`єктивних причин та, оскільки видача дубліката не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, виконавчий документ позивачем втрачено, то підстави заяви є обґрунтованими.

Проте колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У рішенні у справі «Горнсбі проти Греції» (заява № 18357/91, від 19 березня 1997 року) визначено, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін.

Судом встановлено, що відповідно до статті 433 ЦПК України неявка учасників справи не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку.

Статтею 433 ЦПК України, що набув чинності 15.12.2017 року передбачено, що у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Пунктом 17.4 Перехідних положень ЦПК України, що набув чинності 15.12.2017 року передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Судом встановлено, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25.12.2012 року позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на нерухоме майно, задоволено. Звернуто стягнення на предмет іпотеки - двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 (2/3 частини) та ОСОБА_2 (1/3 частина) у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у розмірі 901 233,54 грн. Визначено спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів. Початкову ціну предмета іпотеки - квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 (2/3 частини) та ОСОБА_2 (1/3 частина), встановлено на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 03.07.2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, а рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25.12.2012 року залишено без змін.

23.01.2014 року на виконання вказаного рішення суду видано виконавчі листи щодо відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Як видно з матеріалів справи, на виконання заяв представника АТ «Райффайзен Банк Аваль» від 29.12.2012 року та 02.01.2014 року про видачу виконавчих листів, після перегляду справи в апеляційному порядку та набрання рішенням суду законної сили26 грудня 2013 року, позивачу АТ «Райффайзен Банк Аваль» 23 січня 2014 року видано виконавчі листи, які сторона позивача отримала, про що не заперечує.

Строк пред`явлення виконавчих листів до виконання на час прийняття рішення судом становив один рік. Отримавши 23 січня 2014 року оригіналивиконавчих листівпредставник заявника ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» мав час звернутись до виконавчої служби та пред`явити виконавчі документи до виконання в строк до 03 липня 2014 року.

06.09.2016 року Києво-Святошинським районним судом Київської області прийнято ухвалу по справі № 2-16/12, згідно якої заяву АТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволено та виправлено описку у виконавчому листі Києво-Святошинського районного суду Київської області у справі № 2-16/12, а саме зазначено правильно житлову площу 27,7 кв.м. замість Т.1 кв.м. Ухвала суду набрала законної сили 12.09.2016 року.

Проте, виконавчий документ позивач не пред`являв до виконавчої служби для примусового виконання упродовж 5 років.

Лише у грудні 2019 року АТ «Райффайзен Банк Аваль» звернувся до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого, посилаючись на підставу поновленя строку виявлення у 2019 році відсутності виконавчих документів у особовій справі боржників, оскільки у період 2017-2019 року відбувались організаційні зміни в АТ «Райффайзен Банк Аваль», звільнення працівників, територіальні переміщення відділів та управлінь, проте колегія суддів вважає, що зазначені обставини не є поважними причинами пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, тому що не зумовлені особливими і непереборними обставинами.

Виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання рішень інших органів, проводяться на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначених Законом України «Про виконавче провадження», іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції яка діяла на час набрання законної сили рішення суду), встановлено строк для пред`явлення виконавчих документів протягом року з наступного дня після набрання рішення законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Обов`язок щодо своєчасного пред`явлення виконавчого листа до виконання покладається на стягувача.

Підставою для поновлення строку пред`явлення до виконання виконавчого документа є наявність поважних причин такого пропуску, встановлення яких віднесено на розсуд суду, який у кожному конкретному випадку має в залежності від конкретних обставин встановити їх наявність та об`єктивну вагу для сторін та для справи.

Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк, це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк, виникла протягом строку, який пропущений та підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлення. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк, якщо інше не передбачено законом, та у разі визнання причин пропуску поважними може поновити його (ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 433 ЦПК України ).

Статтею 433 ЦПК України передбачено, що у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

За правилами ст.127 цього Кодексу суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Виходячи з аналізу зазначених норм права, суд, відповідно до ст. 433 ЦПК України, при вирішенні питання про поновлення строку для пред`явлення до виконання документа, виданого на підставі судового рішення, повинен з`ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, а відтак дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку.

З огляду на матеріали справи, колегія суддів зауважує, що стягувач АТ «Райффайзен Банк Аваль» у січні2014 року отримав виконавчий лист, проте не пред`явив його до виконання продовж тривалого часу, не надавши докази поважності пропусту строку.

У силу ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував на необхідності дотримання принципу правової (юридичної) визначеності, які є невід`ємною, органічною складовою принципу верховенства права (зокрема, рішення у справах «Єлоєв проти України», «Новік проти України»).

У широкому розумінні принцип правової визначеності являє собою сукупність вимог до організації та функціонування правової системи з метою забезпечення перш за все стабільного правового становища індивіда шляхом вдосконалення процесів правотворчості та правозастосування.

Положення Закону України «Про виконавче провадження», що обмежують строк на пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання, є законодавчим втіленням принципу правової визначеності та встановлюють строк, протягом якого боржник може очікувати примусового виконання рішення, ухваленого не на його користь.

Протягом цього строку позивач (стягувач), який бажає примусово виконати рішення суду, повинен вжити всіх залежних від нього заходів для отримання виконавчого документу та пред`явлення його до примусового виконання.

Проте, матеріали справи не містять доказів вчинення відповідних дій стягувачем, правомірність очікування виконання рішення суду цілком залежала від дій стягувача щодо пред`явлення отриманого у січні виконавчого документа до виконання.

Колегія суддів не може визнати поважними причини пропуску строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання, зміни у структурному підрозділі який супроводжує роботу за виконавчими документами, територіальне переміщення підрозділу по роботі з виконавчими провадженнями, звільненнями та переміщеннями працівників банку, оскільки АТ «Райффайзен Банк Аваль» не надано доказів, які б перешкоджали заявнику у межах строку, визначеного Закону України «Про виконавче провадження», пред'явити виконавчий лист до виконання. Крім того, зазначені обставини не були перешкодою стягувачу звернутися протягом 2016 році до суду з заявою про виправлення описки у виконавчих листах, що дає підстави для висновку, що наведені заявником обставини не могли бути перешкодою для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Доказів поважності причин пропуску такого тривалого строку пред`явлення виконавчих листів до виконання заявник до суду не надав.

Сам по собі факт того, що рішення суду залишається невиконаним, не може бути підставою для поновлення пропущеного строку. Законодавець обмежив строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред`явлений до виконання, таким чином забезпечив рівність сторін виконавчого провадження.

Інших доказів, які б свідчили про об`єктивні, непереборні, істотні труднощі для вчинення процесуальних дій заявником не подано.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до переконання, що відсутні правові підстави для поновлення АТ«Райффайзен Банк Аваль» строк для пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання.

За таких обставин, оскільки у цій справі вирішення заяви про видачу дубліката виконавчого листа прямо залежить від вирішення питання про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, а суд апеляційної інстанції відмовляєу його поновленні, тому й не має підстав для видачі дубліката виконавчого листа, що узгоджується із висновком викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19).

З врахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, а ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви АТ «Райффайзен Банк» про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання .

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з АТ «Райффайзен Банк» на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати в розмірі 496,20 грн.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Києво - Святошинського районного суду Київської області від 08 червня 2022 року - скасувати, прийняти нову постанову наступного змісту.

У задоволенні заяви Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання- відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» (код ЄДРПОУ 14305909, адреса: м. Київ, вул. Лєскова, 9) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) судовий збір в розмірі 496,20 грн.

Постанова набирає чинності з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст виготовлено 16 лютого 2023 року.

Головуючий

Судді